LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд752/2742/21

від 17.01.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 січня 2022 року м. Київ Унікальний номер справи № 752/2742/21 Апеляційне провадження 22-ц/824/804/2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача: Махлай Л.Д., суддів: Немировської О.В., Ящук Т.І. при секретарі: Гойденко Д.В. сторони позивач ОСОБА_1 відповідачі Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобудова» Гусєв Михайло Миколайович розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через представника ОСОБА_2 , на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року, постановлену під головуванням судді Ольшевської І.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова», ОСОБА_3 про визнання незаконним зборів співвласників багатоквартирного будинку, визнання недійсними протоколу зборів, визнання недійсним договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, в с т а н о в и в : ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 29.09.2021 провадження у справі в частині вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Новобудова», ОСОБА_3 про визнання незаконними зборів співвласників багатоквартирного будинку від 12.09.2019, визнання недійсними протоколу цих зборів закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Справу в частині позовних вимог про визнання недійсним договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком передано за підсудністю до Святошинського районного суду м. Києва. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 через представника подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу в частині закриття провадження та направити справу до Святошинського районного суду м. Києва для продовження розгляду справи. Посилається на неправильне застосування норм процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не звернув уваги на те, що у позовній заяві вказано, що ОСББ створене не було, а збори ОСББ не є юридичною особою, а тому і рішення, яке оскаржується, не є рішенням, яке прийняте юридичною особою, а тому вважає висновок суду що справа у цій частині має розглядатися у порядку господарського судочинства помилковим. Крім того, вимоги про визнання незаконними проведення зборів та прийняття рішення пов`язане з вимогою про визнання недійсним договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, а тому їх окремий розгляд неможливий. Даний спір не є спором, який виник з корпоративних відносин. Суд неправильно застосував правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 501/1571/16-ц та від 14.07.2021 у справі № 522/15507/17, оскільки рішення які оскаржуються у даній справі не стосуються створення, діяльності, управління або припинення діяльності ОСББ. У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України. Вислухавши доповідь судді, пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Закриваючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту її прав як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного діяльністю юридичної особи, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства. Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів. Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Відповідно до частини другої статті 1 даного Закону об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Суд не звернув уваги на те, що оскаржуване позивачкою рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку не є рішенням зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичної особи, оскільки така юридична особа, як вказує позивачка ще не створена, а матеріали справи не містять доказів протилежного. Відповідно до ч. 1 та 4 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу. Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. З позовної заяви вбачається, що вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком заявлені до ТОВ «Новобудова» та ОСОБА_3 , які уклали цей договір та підписали його. Суд не з`ясував до кого саме заявлені вимоги про визнання незаконним зборів співвласників багатоквартирного будинку, визнання недійсними протоколу зборів, оскільки сама ж позивачка стверджує, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридична особа власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку не створювалося та відповідно будь - яких рішень ОСББ не приймалося. Відповідачі ТОВ «Новобудова» та ОСОБА_3 оскаржувані рішення також не приймали. Відтак висновки суду про те, що спір в частині позовних вимог про визнання незаконними зборів співвласників багатоквартирного будинку від 12.09.2019, визнання недійсними протоколу цих зборів є господарським спором є неправильними. За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції в частині закриття провадження підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвала суду в частині передачі справи на розгляд за підсудністю до Святошинського районного суду м. Києва не оскаржується. Оскільки ухвала суду в частині передачі справи за підсудністю не оскаржується, то справа підлягає направленню для продовження розгляду до Святошинського районного суду м. Києва. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року в частині закриття провадження у справі скасувати, справу передати для продовження розгляду до Святошинського районного суду м. Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду з підстав, визначених у ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 17.01.2022. Головуючий Л. Д. Махлай Судді О. В. Немировська Т. І. Ящук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»