Постанова 4824 № 367/4540/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД єдиний унікальний номер справи: 367/4540/14-ц номер апеляційного провадження: 22-ц/824/13797/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 листопада 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача Білич І.М. суддів Коцюрби О.П., Слюсар Т.А. при секретарі Довгополій А.В. за участі: представника заявника ТОВ`Фінансова установа "Європейська факторингова компанія розвитку" Чернишенка А.Г. представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Мінченка Ярослава Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 28 лютого 2020 року, постановлену під головуванням судді Ірпінського міського суду Кивської області Саранюк Л.П., по цивільній справі № 367/4540/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк`до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. в с т а н о в и л а : У жовтні 2019 року ТОВ «Фінансова установа "Європейська факторингова компанія розвитку » (далі - ТОВ "ФУ "ЄФКР") звертаючись до суду з заявою, просило замінити сторону у виконавчому листі, поновити пропущений строк пред`явлення виконавчого листа до виконання та видати дублікат виконавчого листа у справі №367/4540/14-ц за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості. Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що заочним рішенням Ірпінського міського суду від 12 серпня 2014 року стягнуто на користь ПАТ "Дельта Банк" з ОСОБА_1 129 827,45 грн. заборгованості за кредитним договором та судовий збір. Відомостей щодо відкритих виконавчих проваджень на виконання зазначеного рішення немає. За результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону № UA-EA-2019-03-26-000011-b від 17 квітня 2019 року, 11 травня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ "ФУ "ЄФКР" укладено договір № 1370/К про відступлення прав вимоги, згідно з яким відбулася заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення банком прав вимоги за кредитним договором № 1010509200, укладеним 16 червня 2006 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 . З огляду на викладене, ТОВ "ФУ "ЄФКР" просило замінити сторону - стягувача ПАТ «Дельта Банк» у справі №367/4540/14-ц, у виконавчому листі виданому Ірпінським міським судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором на його правонаступника - ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку», поновити пропущений строк пред`явлення виконавчого листа до виконання та видати дублікат виконавчого листа. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 28 лютого 2020 року заяву ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» задоволено. Замінено сторону - стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №367/4540/14-ц, виданого Ірпінським міським судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, а саме, ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника - ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку»; поновлено пропущений строк пред`явлення виконавчого листа; видано дублікат виконавчого листа виданого Ірпінським міським судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором. Не погоджуючись з ухвалою, представник боржника подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої ставив питання про її скасування та постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні заяви щодо заміни сторони виконавчого провадження, поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу його дублікату. Посилаючись на те, що в умовах договору про відступлення прав вимоги від 11 травня 2019 року, зокрема п.2 та п.7 встановлено, що право вимоги переходить до нового кредитора, а банк в свою чергу не відповідає перед новим кредитором за невиконання або неналежне виконання боржниками своїх зобов`язань за основними договорами. У той час, як п.10 договору передбачено, зокрема, що новий кредитор підтверджує, що до моменту укладення цього договору ознайомився із фактичним станом заборгованості за основними договорами, змістом основних договорів та зауважень до них не має і приймає усі ризики, пов`язані із основними договорами та правами вимоги. Таким чином скаржник вважав, що умовами договору повністю спростовуються посилання заявника на існування вказаних в заяві причин, які він вважає поважними. Окрім зазначеного, банк до укладення договору про відступлення права вимоги не скористався своїм правом та не звернувся до суду з заявою про отримання виконавчого листа і не пред`явив його до виконання, що свідчить про те, що строк виконання рішення суду, яке набрало законної сили ще в 2014 році, при укладенні договору відступлення права вимоги в 2019 році закінчився. У відзиві на апеляційну скаргу генеральний директор ТОВ "ФУ "ЄФКР" просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Вказуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, та свідчать лише про бажання уникнення боржником сплати заборгованості на виконання рішення суду. Вибуття первісного кредитора та заміна його новим не скасовує обов`язку виконання рішення суду. У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Представник ТОВ "ФУ "ЄФКР" - Чернишенко А.Г. заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити без змін ухвалу суду першої інстанції. ПАТ «Дельта Банк» будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності осіб що не з`явилися в силу вимог передбачених положеннями ст. 372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи що з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Задовольняючи заяву про заміну стягувача правонаступником, поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа, суд першої інстанції виходив з того, що заявником було надано всі належні та допустимі докази, які підтверджували перехід прав та обов`язків від первісного кредитора до нового кредитора. А оскільки виконавчий лист було втрачено, рішення не виконано і не втратило своєї законної сили, то суд вважав за необхідне поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання та видати його дублікат. Відповідно до положень ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення. ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом при розгляді справи встановлено, що заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 12 серпня 2014 року задоволено позов ПАТ "Дельта Банк" та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №1010509200 від 16 червня 2006 року, яка станом на 23 травня 2014 року складає 11 067,55 дол. США, що згідно курсу НБУ станом на 23 травня 2014 року є еквівалентом 129 87,45 грн. та судовий збір в розмірі 1298,27 грн. Вищевказане судове рішення набрало законно сили 26 серпня 2014 року. ТОВ «ЄУ «ЄФКР» звертаючись до суду, просило, зокрема, замінити сторону виконавчого провадження з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «ЄУ «ЄФКР». 11 травня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» відповідно до вимог чинного законодавства України, за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону № UA-EA-2019-03-26-000011-b від 17 квітня 2019 року, був укладений договір № 1370/К про відступлення прав вимоги, згідно з яким відбулася заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення ПАТ «Дельта Банк» на користь ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» прав вимоги заборгованості за кредитними договорами(ас. 83-84). Відповідно до виписки з реєстру боржників, що є додатком №1 до договору про відступлення прав вимоги № 1370/К від 11 травня 2019 року, ПАТ «Дельта Банк» відступило, а ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» набуло право вимоги за кредитним договором № 10105092000 від 16 червня 2006 року який був укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 (а.с.85). Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з доведеності підстав звернення щодо обставин переходу до нового кредитора прав первісного кредитора у зобов`язанні у обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Також суд вважав доведеними обставини поважності підстав пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, відтак такий строк підлягав поновленню з видачею дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою. Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна виходячи з наступного. Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Положенням ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Отже, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договором цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження (постанова Верховного Суду від 23 липня 2019 року у справі №905/1976/16). Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Норма ст.442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Тому заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження» (Постанова Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 2-3897/10). Беручи до уваги вищевикладене, а також положення ст.ст.512 ЦК України, ст.442 ЦПК, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», а також висновки Верховного Суду, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для заміни сторони виконавчого провадження є безпідставними. Таким чином, зважаючи на те, що ПАТ «Дельта Банк» на підставі договору про відступлення прав вимоги № 1370/К від 11 травня 2019 року відступило ТОВ «ФУ «ЄФКР» право вимоги до позичальника ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для заміни сторони у виконавчому листі. Ставлячи питання щодо поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дубліката виконавчого документу заявник вказував на те, що враховуючи події на сході України, кадрові зміни в тому числі скорочення штатів, звільнення працівників, складною та довготривалою процедурою передачі документів до структурних підрозділів банку (в тому числі з регіонів України) до консолідованого офісу банку, продажу частини кредитного портфеля - було пропущено строки на пред`явлення виконавчого листа до виконання. Після укладення 11 травня 2019 року між банком і ТОВ «ФУ «ЄФКР» договору № 1370/К про відступлення прав вимоги за 201 кредитним договором проходила довготривала процедура передачі оригіналів кредитних справ боржників, яка включає в себе також процедуру звірки з актами прийому-передачі документів, виявлення наявності чи відсутність оригіналів відповідних документів в т.ч. оригіналів виконавчих листів, та проходив аналіз строку на пред`явлення, що також стало однією з підстав пропуску строків на пред`явлення виконавчого листа до виконання. Суд першої інстанції враховуючи вказані заявником обставини що перешкоджали йому звернути виконавчий лист до виконання та вважав причини пропуску строку для пред`явлення до виконання поважними. Однак, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не було взяти до уваги те, що у відповідності до ч.1 ст. 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Положення ч.1 ст. 433 ЦПК України узгоджуються з положеннями ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому поважні причини - це ті обставини, що вказують на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, що виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк. З матеріалів справи вбачається, що у 26 серпня 2014 року заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 серпня 2014 року набрало законної сили. Також з матеріалів справи вбачається, що з заявою про видачу виконавчих листів ПАТ «Дельта Банк» протягом періоду часу з 2014 року (набрання чинності заочним рішенням суду) по 2019 року (переуступки права вимоги) не звертався, як і не вбачається доказів отримання таких виконавчих листів банком. З наведеного слідує, що строк пред`явлення виконавчих документів до виконання заочного рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 серпня 2014 року сплив ще до набуття 11 травня 2019 року ТОВ «ФУ «ЄФКР» у ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до ОСОБА_1 у даній справі. Таким чином, матеріали справи не містять доказів того, що банк не втратив право пред`явлення виконавчих листів до виконання станом на час продажу ПАТ «Дельта Банк» права вимоги ТОВ «ФУ «ЄФКР». Крім того, аналізуючи зміст заяви ТОВ «ФУ «ЄФКР» колегія суддів приходить до висновку, що останніми не наведено підстав та не надано доказів, що виконавчий лист було втрачено. До того ж, пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України визначено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Аналіз наведеної норми свідчить про те, що обов`язковою умовою видачі дублікатів виконавчих документів є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №2-836/11 суд дійшов правового висновку, згідно якого, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Зважаючи на те, що ТОВ «ФУ «ЄФКР» не набуло права пред`явлення виконавчих листів до виконання у цій справі, оскільки первинний кредитор втратив таке право ще до укладення договору про відступлення прав вимоги, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо наявності правових підстав для відмови у видачі дублікатів виконавчих листів. Разом з тим, суд першої інстанції, наведених обставин та положень закону не врахував, неповно з`ясував обставини справи, внаслідок чого дійшов помилкового висновку, щодо наявності правових підстав для поновлення ТОВ «ФУ «ЄФКР» строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачі дублікатів виконавчих документів. Отже, доводи апеляційної скарги щодо пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачі дублікатів виконавчих документів заслуговують на увагу суду та дають підстави для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи в цій частині неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права. Статтею 376 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є, зокрема, неправильне застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи заяву в частині вимог про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права та допустився порушення норм процесуального права, що в силу ст. 376 ЦПК України, є підставою для скасування ухвали в цій частині з постановленням нового судового рішення про відмову в задоволенні вимог про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання. В іншій частині ухвала підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, - п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу адвоката Мінченка Ярослава Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково. Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 28 лютого 2020 року скасувати в частині задоволення вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа, виданого Ірпінським міським судом Київської області у справі № 367/4540/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованості та в частині видачі дубліката виконавчого листа, виданого Ірпінським міським судом Київської області у справі № 367/4540/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованості, та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» щодо поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа. В іншій частині ухвалу суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст постанови складено 14 січня 2022 року. Суддя-доповідач: Судді: