Ухвала КЦС ВС № 203/2063/21

Ухвала 12 січня 2022 року м. Київ справа № 203/2063/21 провадження № 61-21086cк21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 серпня 2021 року у складі судді: Колесніченко О. В., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби, Державної казначейської служби України, про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями митниці, ВСТАНОВИВ: У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями митниці, у якому позивач просив суд стягнути з Державного бюджету України через Казначейську службу України на його користь відшкодування моральної шкоди кошти у розмірі 85 548,39 грн. Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. 26 грудня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 серпня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення і передати справу на новий розгляд. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України). Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ціна позову у справі № 203/2063/21 становить 85 548,39 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто справа № 203/2063/21 є малозначною у силу вимог закону. ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що справа є малозначною, але касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки Верховним Судом мають бути встановлені інфіковані критерії відшкодування моральної шкоди, яка завдана митними органами з листопада 2018 року незаконним коригуванням митної вартості транспортних засобів та протиправним втручанням через це у право на мирне володіння майном. Окрім цього, ОСОБА_1 зазначає, що у Дніпропетровській області два аналогічні позови інших громадян було задоволено. Така відмінність судової практики у справах, позовні заяви у яких є ідентичними, суперечить принципу юридичної визначеності та робить непрогнозованими звернення особи до суду. Також, ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що справа є малозначною, але становить значний суспільний інтерес та має для нього виняткове значення, оскільки, рішення у даній справі стосується не лише цього випадку, а й інших громадян, що зіткнулись з аналогічним відношенням з боку органів державної влади. Так, тільки до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська у 2021 році подано ще 7 ідентичних позовів громадян до Дніпровської митниці, представником у яких є також представник позивача. ОСОБА_1 зазначає, що справа має для нього виняткове значення з огляду на те, що відшкодування моральної шкоди відповідатиме принципу справедливості та завданням цивільного судочинства. Проте ОСОБА_1 не обґрунтовує, чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес та в чому проявляється виняткове значення для неї цієї справи. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням. І, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивача. Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять. Вказівка в резолютивній частині постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року про можливість її оскарження не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржені рішення ухвалено у малозначній справі. Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року). Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України). Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 серпня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби, Державної казначейської служби України, про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями митниці. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: В. І. Крат І. О. Дундар Є. В. Краснощоков