Постанова 4824 № 372/2820/20

Справа № 372/2820/20 Головуючий в суді І інстанції Висоцька Г.В. Провадження № 22-ц/824/2307/2022 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ (у порядку письмового провадження) 13 січня 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Мельника Я.С., суддів Матвієнко Ю.О. та Гуля В.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 липня 2021 року у справі за позовом Приватного підприємства «Обухівміськвторресурси» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги із вивозу побутових відходів, ВСТАНОВИВ: У серпні 2020 року ПП «Обухівміськвторресурси» звернувся до суду з даним позовом, який обґрунтовував тим, що послуги з вивезення побутових відходів за адресою: АДРЕСА_1 надаються ним з 1 жовтня 2016 року на підставі договору на вивезення побутових відходів, щорічно опублікованому в офіційному друкованому засобі масової інформації Обухівської міської ради - газеті «Обухівські вісті» № 37(708) від 24 вересня 2016 року; в газеті «Обухівські вісті» № 28 (750) від 22 липня 2017 року; в газеті «Обухівські вісті» № 2 (825) від 18 січня 2019 року, а також на власному веб-сайті. Відповідачі не надали будь-яких заяв про незгоду з умовами опублікованого договору. В той же час, відповідачі, які проживають за вищевказаною адресою та є споживачами послуг, які надає позивач, починаючи із 01 листопада 2016 року по 30 червня 2020 року не здійснили оплату вищевказаних послуг, у зв`язку з чим за ними утворилась заборгованість на загальну суму 4 059 грн. 68 коп. На підставі викладеного, просив суд стягнути з відповідачів солідарно на свою користь заборгованість за надання послуг з вивезення побутових відходів у вищевказаному розмірі та судові витрати у вигляді судового збору. Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 09 листопада 2020 року позов задоволено, стягнуто солідарно із відповідачів на користь позивача суму боргу за послуги із вивезення побутових відходів за період з 01 листопада 2016 року по 30 червня 2020 року у розмірі 4059 грн. 68 коп. Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 29 квітня 2021 року заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 09 листопада 2020 року скасовано, справу призначено в порядку спрощеного позовного провадження. Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 09 листопада 2020 року позов задоволено частково, стягнуто солідарно із відповідачів на користь позивача суму боргу за послуги із вивезення побутових відходів за період з 28 серпня 2017 року по 01 червня 2020 року у розмірі 3 441 грн. 28 коп. та судовий збір по 356 грн. 33 коп. з кожного. Не погоджуючись із цим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається зокрема на те, що судом першої інстанції не враховано доводи відповідачів про те, що вони жодних договорів з позивачем не укладали та не користувалися послугами позивача. Від представника ПП «Обухівміськвторресурси» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи і вимоги апеляційної скарги, вважає необхідним її залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи і у такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі фактично користувалися послугами позивача, однак належним чином не сплачували за ці надані послуги, а відтак з урахуванням позовної давності, необхідно стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість у розмірі 3 441,28 грн. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Обухівської міської ради від 28 липня 2016 року № 223-12-VІІ "Про визначення переможця конкурсу на вивезення побутових відходів для мешканців приватного сектору на території Обухівської міської ради" виконавцем послуг з вивезення побутових відходів визначено ПП "Обухівміськвторресурси". Позивачем в якості пропозиції для підписання споживачами в газетах "Обухівські вісті" №37(708) від 24 вересня 2016 року; в газеті "Обухівські вісті" №28 (750) від 22 липня 2017 року; в газеті "Обухівські вісті" №2 (825) від 18 січня 2019 року, а також на власному веб-сайті опубліковані редакції публічних договорів про надання послуг з вивезення побутових відходів. Пунктом 1 договору передбачено, що виконавець зобов`язується згідно з графіком надавати споживачу послуги з вивозу побутових відходів на підставі рішення Обухівської міської ради від 28 липня 2016 року №223-12-VІІ, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором. Починаючи з 01 жовтня 2016 року на підставі укладеного з Обухівською міською радою договору, встановлених норм надання послуги, затвердженого тарифу графіку вивезення, позивач розпочав надавати послуги і по цей час надає мешканцям приватної забудови у тому числі відповідачам послуги із вивезення побутових відходів. З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що у відповідачів утворилась заборгованість за надані послуги з вивезення побутових відходів, що за період з 01 листопада 2016 року по 01 червня 2020 року становить 4 059 грн. 68 коп. Вивезення відходів є видом житлово-комунальних послуг, що надаються мешканцям певної адміністративно-територіальної одиниці і на ці правовідносини розповсюджується Закон України "Про житлово-комунальні послуги". З матеріалів справи вбачається, що між сторонами відсутній укладений письмовий договір на надання житлово-комунальних послуг. Поряд з цим, зобов`язання у споживача можуть виникати і за відсутності оформлених договірних відносин на підставі факту користування послугами та за тарифами, що визначені у встановленому законом порядку. Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц. За змістом статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Згідно з частинами першою, другою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Відповідно до статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка зробила пропозицію укласти договір (оферту), у разі беззастережного акцепту цієї пропозиції його адресатом автоматично стає стороною в договірному зобов`язанні. Акцептом визнається відповідь особи, якій адресована оферта, про її прийняття. Акцепт повинен бути повним і беззастережним. Мовчання за загальним правилом не є акцептом, якщо інше не випливає із закону, звичаю ділового обороту або з колишніх ділових відносин сторін. Мовчання можна вважати акцептом лише тоді, коли це прямо передбачено договором або законом. Разом з тим, згідно зі статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням. Виходячи з тлумачення пункту 2 статті 205 ЦК України і пункту 2 статті 642 ЦК України, можна зробити висновок, що укладення договору шляхом вчинення виключно конклюдентних дій або мовчання можливе, якщо для певного договору не передбачена обов`язкова письмова форма або якщо таке укладення договору передбачено законом. Таким чином, договір про надання послуг з вивезення побутових відходів є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення у договорі або законі не висловив заперечень проти договору (мовчання). Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що позивачем доведено належними та допустимими доказами надання послуг з вивезення побутових відходів відповідачам та факт невиконання відповідачами свого обов`язку по оплаті вказаних послуг, а тому підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості за надання послуг з вивезення побутових відходів, в межах строку позовної давності, тобто за період з 28 серпня 2017 року по 01 червня 2020 року у розмірі 3 441,28 грн. відповідно до розрахунку суми заборгованості. Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не доведено сам факт надання послуг з вивезення побутових відходів, оцінюються колегією суддів критично, з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідачі зверталися зі скаргами до позивача у зв`язку з ненаданням послуг з вивезення побутових відходів або, що вони заперечували щодо якості наданих послуг. Інші доводи апеляційної скарги співпадають із запереченнями відповідача, наданими під час розгляду справи в суді першої інстанції, належним чином оцінені місцевим судом, а відтак не спростовують законних та обґрунтованих висновків місцевого суду щодо часткового задоволення позову. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін. Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 липня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Суддя-доповідач: Судді: