Постанова Київський апеляційний суд № 753/20423/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________ Справа №753/20423/21 Апеляційне провадження № 22-ц/824/2494/2022 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 січня 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Рейнарт І.М. суддів Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А. розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 12 листопада 2021 року (суддя Мицик Ю.С.) про повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів, встановив: у жовтні 2021р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі Ѕ частки від доходу відповідача щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до повноліття дитини. Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначала, що 7 липня 2018 року між нею та відповідачем зареєстровано шлюб, вони мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач стверджувала, що у неї з відповідачем протилежні погляди на сімейне життя, вона намагалася зберегти сім`ю, але це не дало позитивних наслідків, тому згодом після укладення шлюбу відповідач зібрав свої речі і почав проживати у своїх батьків, подальше спільне проживання і збереження шлюбу з відповідачем стало неможливим, тому вона подала позов про розірвання шлюбу. Також позивач посилалася на те, що дочка залишилася проживати з нею, проти чого не заперечував відповідач, однак вона не працює, так як зайнята доглядом за дочкою до виповнення нею трьох років, а відповідач працює та має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дочки. Ухвалою судді Дарницького районного суду міста Києва від 20 жовтня 2021 року відкрито провадження за позовом ОСОБА_2 та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін, надано відповідачу п`ятнадцятиденний термін з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву. Копія ухвали про відкриття провадження та позовна заява отримана відповідачем 25 жовтня 2021 року. 10 листопада 2021 року ОСОБА_1 подав до Дарницького районного суду міста Києва зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на дитину в розмірі ј частки від доходу відповідача за зустрічним позовом щомісячно, починаючи з дня пред`явлення зустрічного позову і до повноліття дитини. Зустрічний позов мотивований тим, що між сторонами існує спір про визначення місця проживання доньки, дочка більшість часу проводить з батьком та його родиною, і має дуже тісний емоційно-психологічний зв`язок з батьком, який приділяє їй весь свій вільний час та повністю утримує її матеріально, займається її вихованням, забезпеченням медичною допомогою, фізичним та духовним розвитком. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 12 листопада 2021 року зустрічну позовну заяву повернуто відповідачу. У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідач посилається на порушення судом норм процесуального права, оскільки суд зробив помилкові висновки про те, що позовні вимоги за первісним позовом та вимоги за зустрічним позовом мають різний предмет доказування та не пов`язані між собою. Відповідач стверджує, що зустрічний та первісний позов взаємопов`язані і їх спільний розгляд є обов`язковим, оскільки вони виникають з одних правовідносин, а тому ймовірне задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України дана апеляційна скарга розглядається колегією суддів без повідомлення учасників справи. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Постановляючи ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги не є зустрічними у розумінні ст. 193 ЦПК України, що характер правовідносин є різним щодо їх складності та різний процесуальний порядок розгляду позовів, так як справа про стягнення аліментів є малозначною та розглядається без повідомлення учасників справи, що є неможливим при розгляді позову про визначення місця проживання дитини. Суд вважав, що одночасний розгляд первісного та зустрічного позовів є недоцільним та може призвести до невиправданого затягування, та ускладнення розгляду справи. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з таких підстав. Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до положень статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Отже, право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду. Взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись, виникають з одних правовідносин і коли на обґрунтування тієї й іншої вимоги наводяться спільні факти. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. Зустрічний позов дозволяє розглянути в одному процесі вимоги обох сторін, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їх прав та інтересів, а також запобігає можливості винесення суперечливих і взаємовиключних судових рішень у цивільній справі. При цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Отже для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом необхідною є перевірка та встановлення тотожності усіх необхідних трьох ознак, а саме: суб`єктного складу, предмету спору, а також підстав, з яких відповідний позов заявлено. При цьому, правового значення для вирішення питання про прийняття зустрічного позову не має та обставина, що первісний позов розглядається у порядку спрощеного провадження, а зустрічний позов підлягає розгляду у порядку загального позовного провадження. З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Дарницького районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У позовній заяві ОСОБА_2 посилається на те, що дитина проживає разом з нею. У зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 просить визначити місце проживання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ним та стягнути з ОСОБА_2 аліменти на дитину, посилаючись на те, що дитина більшість часу проводить з ним та перебуває на його повному утриманні. Отже, предметом первісного та зустрічного позовів є стягнення аліментів на дочку сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вирішення даного спору залежить від встановлення факту проживання дитини з одним із батьків, сторони за первісним та зустрічним позовами є тотожними, а задоволення вимог зустрічної позовної заяви виключає можливість задоволення первісного позову, тому суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про непов`язаність зустрічної позовної заяви з первісним позовом та невідповідності її вимогам ч. 2 ст. 193 ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала про повернення зустрічної позовної заяви відповідачу постановлена судом з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд постановив: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 12 листопада 2021 року скасувати, цивільну справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів направити до Дарницького районного суду міста Києва для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач І.М. Рейнарт Судді Г.М. Кирилюк Т.А. Семенюк