Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/22318/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/22318/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 січня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Грибан І.О. судді: Ключкович В.Ю. Парінов А.Б. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, - У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просив: - провести правильний розрахунок його пенсії, розрахувавши коефіцієнт заробітної плати (доходу) з додаванням до розрахунку рівнів заробітної плати у періодах: з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 01 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 серпня 2009 року по 30 листопада 2009 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок пенсії, розрахувавши коефіцієнт заробітної плати (доходу) з додаванням до розрахунку рівнів заробітної плати у періодах: з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 01 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 серпня 2009 року по 30 листопада 2009 року згідно з архівної довідкою від 29 серпня 2019 року № 60554/2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що під час розрахунку розміру пенсії, що відбувся 22 жовтня 2019 року у зв`язку з уточненням даних у ЕПС, при розрахунку коефіцієнту заробітної плати (доходу) не були враховані суми заробітної плати за періоди з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 01 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 серпня 2009 року по 30 листопад 2009 року. Неврахування сум доходу призвело до заниження коефіцієнту заробітної плати, внаслідок чого відбулося штучне заниження суми призначеної пенсії. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2021 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі. Переглядаючи справу в межах доводів апеляційних скарг на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач з 06 червня 2016 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію по інвалідності, розмір якої обчислено відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 18 жовтня 2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про здійснення перерахунку його пенсії із застосуванням архівної довідки про заробітку плату від 29 серпня 2019 року № 60554/2, виданої «Центральним державним архівом трудових відносин міста Москви», в якій просив здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії. 22 жовтня 2019 року позивач дізнався, що під час розрахунку розміру пенсії згідно з архівної довідкою від 29 серпня 2019 року № 60554/2, не враховані суми заробітної плати за періоди з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 01 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 серпня 2009 року по 30 листопад 2009 року. 04 серпня 2020 року позивач звернувся через Веб-портал Пенсійного фонду України із заявою, в якій просив провести правильний розрахунок пенсії, розрахувавши коефіцієнт заробітної плати (доходу) з додаванням до розрахунку періоди заробітної плати з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 01 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 серпня 2009 року по 30 листопад 2009 року. Листом від 12 серпня 2020 року № 2600-0311-8/112503 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві розглянуло заяву позивача відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та повідомило, що згідно заяви від 18 жовтня 2019 року позивачу було враховано до розрахунку пенсії заробітну плату за період з 01 грудня 2006 року по 30 вересень 2007 року, з 01 січня 2008 по 31 серпень 2008 року та з 01 січня 2009 по 31 липень 2009 року. Згідно довідки від 29 серпня 2019 року № 60554/2, виданої "Центральним державним архівом трудових відносин міста Москви", до розрахунку пенсії не взято періоди заробітної плати з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 01 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 серпня 2009 року по 30 листопад 2009 року, оскільки в даній довідці зазначено, що у розрахункових відомостях по заробітній платі за відповідні періоди страхові внески до Пенсійного фонду Російської Федерації не вказані. Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Як встановлено судом першої інстанції, позивач отримує пенсію по інвалідності, розмір якої обчислено відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058). Відповідно до частини 2 статті 5 Закону № 1058 умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат визначаються виключно цим Законом. Розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально в залежності від набутого страхового стажу та отримуваного заробітку, з якого сплачувались страхові внески. Відповідно до статті 26 Закон № 1058 наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою-третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закон № 1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до запровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058 (частина 2 статті 24 Закону №1058). Відповідно ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року (ч. 1 ст. 40 Закону № 1058). За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв. Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Відповідно до затвердженої форми довідки (додаток 1) довідка про заробітну плату для обчислення пенсії повинна містити відомості про те, що в довідці зазначена заробітна плата (дохід) та грошова одиниця, яка (який) враховується при обчисленні пенсії, відомості про сплату страхових внесків відповідно до законодавства Російської Федерації. Довідка повинна містити штамп органу, який видав довідку, дату видачі, реєстраційний номер, підписи керівника та головного бухгалтера, які повинні бути подані з розшифровкою прізвищ та завірені печаткою організації, підприємства, чи установи, що видала довідку. Довідка повинна містити відомості на підставі яких первинних документів вона видана. Згідно пункту 1.7. Постанови про затвердження порядку та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 №22-1, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1) днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця г відправлення заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону № 1058. Відповідно до пункту 4.2. розділу IV Порядку № 22-1, передбачено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі. Пунктом 4.3. Порядку № 22-1 встановлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Частиною 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Вимогами частини 1 статті 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум. Відповідно до пункту 44 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1, в редакції станом на дату призначення пенсії позивача) заява про призначення пенсії з усіма поданими документами та рішенням про призначення пенсії зберігаються в окремій пенсійній справі на кожного пенсіонера. Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначаються принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення і виплати пенсій, розміри мінімальної пенсійної виплати за віком та підвищень до пенсії. Одним із принципів загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є залежність розміру пенсії від тривалості стажу та розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески. Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Відтак, при обчисленні пенсії для кожного пенсіонера визначається індивідуальний коефіцієнт страхового стажу (в залежності від кількості відпрацьованих місяців) та коефіцієнт заробітку, який обчислюється шляхом ділення фактичної заробітної плати застрахованої особи на величину середньої заробітної плати в Україні за відповідний період у розрізі кожного місяця. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року № 1783 "Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян" затверджено показники середньомісячної заробітної плати робітників та службовців економіки, що застосовуються під час призначення та перерахунку пенсій відповідно до статей 40 і 43 Закону України " Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Отже, частина 1 статті 43 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» вказує, що підставою для здійснення перерахунку пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Згідно підпункту «в» пункту 7 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату особи (додаток 1) за період страхового стажу, а починаючи з 01 липня 2000 року індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку, за формою згідно із додатком

2. При цьому заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами. Відтак, аналіз наведеної норми свідчить, що підставою для здійснення перерахунку є подання/одержання органом Пенсійного фонду додаткових документів. Судом встановлено, що позивачеві згідно заяви від 18.10.2019 враховано до розрахунку пенсії заробітну плату за період з 01.12.2006 по 30.09.2007, з 01.01.2008 по 31.08.2008 та з 01.01.2009 по 31.07.2009 рр. згідно довідки від 29.08.2019 № 60554/2 виданої «Центральним державним архівом трудових відносин міста Москви». До розрахунку пенсії не взято період заробітної плати з 01.10.2007 по 31.12.2007, з 01.09.2008 по 31.12.2008 та з 01.08.2009 по 31.11.2009 рр., оскільки в даній довідці зазначено, що у розрахункових відомостях по заробітній платі за жовтень-грудень 2007 року, вересень- грудень 2008 року, серпень - листопад 2009 року внески до Пенсійного фонду Російської Федерації не вказані. Колегія суддів зауважує, що архівна довідка від 29 серпня 2019 року № 60554/2 не містить відомостей про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації у період жовтень-грудень 2007 року, вересень-грудень 2008 року, серпень-листопад 2009 року. Крім цього, з матеріалів справи убачається, що із заявою від 04 серпня 2020 року про здійснення перерахунку пенсії, додаткових документів, що підтверджують сплату страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації позивачем надано не було. З урахуванням викладеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова відповідача у зарахуванні періодів жовтень-грудень 2007 року, вересень-грудень 2008 року, серпень-листопад 2009 року для розрахунку пенсії є правомірною, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мір досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Головуючий суддя І.О. Грибан Судді В.Ю. Ключкович А.Б. Парінов (повний текст постанови складено 12.01.2022р.)