Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/15701/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/15701/21 Суддя (судді) першої інстанції: Мамедова Ю.Т. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 січня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Романович І.І., за участі представника позивача Шукайло І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови В С Т А Н О В И В: 04.06.2021 Державна екологічна інспекція України звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової А.М. про накладення штрафу від 19.05.2021 у виконавчому провадженні №64692483 в розмірі 5100,00 грн. Підставою звернення до суду з даним позовом стала незгода позивача з правомірністю та обґрунтованістю постанови про накладення штрафу. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова від 19.05.2021 у виконавчому провадженні №64692483 є правомірною, оскільки боржником (позивачем) без поважних причин у встановлений строк не виконано рішення суду про поновлення на роботі. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позову. У судовому засіданні представник апелянта підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, інші сторони до суду не прибули, про місце, дату, час розгляду справи повідомлені належним чином. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне. Зі змісту позовної заяви та оскаржуваного рішення суду першої інстанції вбачається, що спірним у справі № 640/15701/21 є саме постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової А.М. про накладення штрафу від 19.05.2021 у виконавчому провадженні №64692483 в розмірі 5100,00 грн. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 р., залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.07.2021 р., у справі №160/6660/20 за позовом ОСОБА_1 до Держекоінспекції України та Державної Азовської морської екологічної інспекції, третя особа на стороні позивача - Національне агентство з питань запобігання корупції, треті особи на стороні відповідачів - Державна екологічна інспекція України у Донецькій області, Державна екологічна інспекція України у Запорізькій області та Державна екологічна інспекція України у Херсонській області, про скасування наказів та поновлення на посаді, визнання протиправною бездіяльності позов задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано наказ Держекоінспекції України №371-о від 19.10.2020 р. "Про звільнення ОСОБА_1 "; - визнано протиправним та скасовано наказ Держекоінспекції України №199/к від 19.10.2020 р. "Про звільнення та проведення остаточного розрахунку ОСОБА_1 "; - поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Державної Азовської морської екологічної інспекції - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря з 19.10.2020 р.; - допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Державної Азовської морської екологічної інспекції - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря Держекоінспекції України; - у задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Зазначене судове рішення отримане Держекоінспекцією України 09.03.2021 р., що не є спірним. З метою примусового виконання вказаного вище судового рішення Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист від 22.02.2021 р. №160/6660/20. Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Мін`юсту України Рекашовою А.М. прийнято постанову від 03.03.2021 р. про відкриття виконавчого провадження ВП №64692483 по примусовому виконанню вказаного вище виконавчого листа, попереджено боржника про необхідність негайного виконання рішення суду. Як зазначив сам позивач, постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64692483 отримано Держекоінспекцією України 11.03.2021 р. У подальшому, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Мін`юсту України Рекашовою А.М. в межах виконавчого провадження ВП №64692483 прийнято оскаржувану постанову від 19.05.2021 р. про накладення штрафу, якою за невиконання без поважних причин боржником (Держекоінспекцією України) рішення накладено на боржника штраф у розмірі 5100,00 грн. Не погоджуючись з даною постановою про накладення штрафу позивач звернувся до суду з даним позовом. Вказані обставини підтверджені належними та допустимими доказами і не є спірними. Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Отже, в рамках розгляду даної адміністративної справи, перевірці підлягає дотримання головним державним виконавцем Рекашовою А.М. норм чинного законодавства, зокрема приписів статті 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" при винесенні оскаржуваної постанови про накладення штрафу. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено в Законі України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (далі Закон № 1404-VІІІ). Відповідно до ст. 1 Закону № № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Пунктом 1, 2 ч.1 ст. Закону № 1404-VІІІ визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Частиною1 ст. 5 Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону № 1404-VІІІ під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Згідно ч.1 статті 18 Закону №№ 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктом 16 ч. 3 статті 18 Закону №1404-VІІІ встановлено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом. Згідно п.1 ч.3, абз.1 ч.4 статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Абз. 1 ч. 6 ст. 26 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). Відповідно до ч.ч. 1,2,3 статті 63 Закону № 1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого ч. 2 цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. Ст. 75 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Системний аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження. Тобто, державному виконавцю для реалізації виконання належних повноважень при примусовому виконанні відповідного рішення суду, надано право за невиконання його ж постанов про примусове виконання рішень суду накладати відповідні штрафи на боржника, у порядку та розмірі визначеному Законом №1404-VIII. З огляду на викладене, та зважаючи, що запрошення від 25.03.2021 № 2968/7/11-21 було отримано ОСОБА_1 вже після призначеної дати, а докази надіслання та отримання ОСОБА_1 запрошення від 06.04.2021 № 3453/6.2/11-21 взагалі відсутні, та з урахуванням самого факту невиконання боржником відповідного рішення суду, відповідачем правомірно було застосовано до боржника санкцію у вигляді складення постанови про накладення на нього штрафу. Посилання апелянта, що судом при прийнятті рішення взагалі не взято до уваги той факт, що із 13.05.2021 Державна Азовська морська екологічна інспекція ліквідована, не заслуговують на увагу, оскільки лише підтверджують про неналежне виконання своїх обов`язків боржником, зокрема, щодо своєчасного звернення до виконавчої служби із відповідною заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні тощо. Водночас, колегія суддів зауважує, що надходження заяви ОСОБА_1 про переведення його на рівнозначну посаду від 25.05.2021 та у подальшому виконання рішення - не є підставою для визнання постанови про накладення штрафу від 19.05.2021 пропиправним. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати перерозподілу не підлягають. Повний текст постанови виготовлено 11.01.2022 року. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.В. Губська О.В. Епель