Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/8379/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 січня 2022 року м. Дніпросправа № 160/8379/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чумака С.Ю. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпро апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року у справі № 160/8379/20 (суддя І інстанції Бондар М.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Фоам Солюшнс» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, В С Т А Н О В И В: ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Позивач звернувся до суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 22 червня 2020 року № UА110300/2020/000011/1 та від 6 липня 2020 року № UА110300/2020/000014/1. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року позов задоволений повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування скарги зазначає, що підставою відмови в митному оформленні та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів стали недоліки і розбіжності в документах, наданих позивачем для митного оформлення. Так, зокрема, наданий рахунок-фактура не містить інформації щодо зовнішньоекономічного договору, відповідно до якого здійснюється поставка, відсутні складові митної вартості відповідно до умов поставки FAC, дата комерційної пропозиції не відповідає даті рахунку-фактури, в останньому відсутня інформація щодо особи, яка його підписала. Крім того, у митниці є інформація щодо вищих рівнів митної вартості зазначеного товару. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ 07.12.2016 між ТОВ «БЕСТ ФОАМ СОЛЮШНС» та Компанією «Covestro International SA» (Фрібург, Німеччина) укладено зовнішньоекономічний контракт № 3925917/2017. (т. № 1 а.с. 12-18) Пунктом 1 Контракту визначено, що Продавець зобов`язується продати, а Покупець зобов`язується купити та прийняти Товар: толуолдііоціонати, поліоли і добавки торгових марок DESMODUR Т 80, ARCOL POLYOL HS 100, ARCOL POLYOL 1108 на умовах СІР / Олександрія (Україна) і / або FCA Дормаген / Німеччина і / або FCA Антверпен / Бельгія, відвантажених з заводів в Німеччині. Відповідно до пункту 4 Контракту відвантаження здійснюється на умовах FAC. Додатковою угодою № 2 від 03.10.2017 до Контракту № 3925917/2017 від 07.12.2016 внесені зміни до предмету Контракту, в якому Покупець зобов`язаний купити та прийняти Товар: толуолдіізоціанат, поліоли і добавки торгових марок DESMODUR Т 80, ARCOL POLYOL HS 100, ARCOL POLYOL 1108, DESMODUR VP.PU 10WB94 на умовах СІР / Олександрія (Україна) і / або FCA Дормаген / Німеччина і / або FCA Антверпен / Бельгія, відвантажених з заводів в Німеччині. (т. № 1 а.с. 19-21) Пунктом 2 Контракту зазначено, що згідно з положенням даного контракту, загальний об`єм поставок складає 2000 т. Узгодженою ціною и узгодженою кількістю відвантаження на кожну партію, вважати ціну і кількість, зазначену в інвойсі на кожне відвантаження. Загальна вартість контракту складається із сум всіх інвойсів по даному контракту. В пункті 3 Контракту зазначено, що згідно положень Контракту, оплата протягом 14 днів з дати виставлення рахунку без знижки. Додатковою угодою № 4 до Контракту, сторонами був узгоджений новий строк на оплату товару оплата проводиться протягом 30 днів з дати виставлення рахунку без знижки. Додатковою угодою № 7 до Контракту узгоджено оплату за товар протягом 60 днів з дати виставлення рахунку. У відповідності до пункту 4 Контракту строк опрацювання товару складає 1-4 тижня з дати отримання замовлення. Покупець отримує номер відвантаження приблизно за 5 днів до запланованої дати відвантаження. Відповідно до пункту 9 Контракту, строк дії даного контракту до 31.01.2020 року, Додатковою угодою №7 строк дії Контракту подовжено до 31.01.2022 року. Додатковою угодою від 11.02.2020 № 8 у зв`язку зі змінами ціни товару (ARCOL POLYOL 110), відвантажених протягом грудня 2019 року по наступним документам: Інвойс № 824J988357 від 03.12.2019; Інвойс № 824J988393 від 04.12.2019; Інвойс № 824J988431 від 05.12.2019; Інвойс № 824J988713 від 16.12.2019 - сторони домовилися про наступне: надати знижку на товар на загальну суму 1844,80 євро, на яку можна буде зменшити один з майбутніх платежів за такими інвойсами. 18 травня 2020 року від продавця було надіслано підтвердження замовлення № 3012882844, в якому ціна на товар, який був замовлений покупцем, була встановлена постачальником на рівні 1,33 Євро/1 кг. 20.05.2020 постачальник вислав позивачу нове підтвердження ціни на замовлений товар, де було зазначено, що вартість товару визначена у розмірі - 1,05 Євро/1 кг. За вказаним контрактом 06.07.2020 позивачем подано до митного оформлення електронну митну декларацію № UA110300/2020/001768, за якою декларантом було заявлено до митного оформлення товар: 1-ARCOL POLYOL 1108 - у кількості 24000 кг (24 т.), являє собою прозору, безбарвну, густу рідину, яка складається з поліефіроспирту простого насиченого - поліпропіленгліколю. Гідроксильне число 48,70мг КОН/г (згідно сертифікату аналізу від 29/06/2020 року), партія № P5PE001483, CAS № 9082-00-2. Постачається наливом у автоцистерні. Застосовується для виробництва пінополіуретану (поролону), на загальну суму 25 200 Євро. З метою підтвердження митної вартості товару, разом із вищевказаною митною декларацією, позивачем були подані наступні документи: Контракт № 3925917/2017 від 07.12.2016 року, Митну декларацію № UA110300/2020/001768, що є частиною попередньої № UA110000/2020/919547, проформа (інвойс) № 8240983623 від 29.06.2020, транспортний документ замовлення № 2602379069, накладна № 2602379069, сертифікат аналізу від 29.06.2020, сертифікат проходження № 04743, копія CMR, експортна декларація MRN 20BEE0000027417044. За результатом проведеної митної оцінки відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110300/2020/000014/1 від 06.07.2020, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товарів із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості на рівні 1,4153 Євро/кг за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Для визначення митної вартості використані відомості з МД від 06.04.2020 № UA110300/2020/000837 за якою здійснено митне оформлення товару «ARCOL POLYOL 1108» країна виробництва та походження Бельгія, умови поставки FCA Antwerpen, виробник Covestro NV Торгова марка - «ARCOL». У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110300/2020/00024 від 06.07.2020. 22.06.2020 року позивачем подано до митного оформлення електронну митну декларацію № UA110300/2020/001606, за якою декларантом було заявлено до митного оформлення товар: DESMODUR Т 80 - метил - фенілендіізоціонат (толуїлендіізоціанат) вміст 2,4 TDI- 80,3% (згідно сертифікату аналізу), партія №P2D3001592, CAS № 26471-62-5 - 23360 кг. застосовується як компонент для виготовлення поролону, на загальну суму 29200,00 Євро. З метою підтвердження митної вартості товару, разом із вищевказаною митною декларацією, позивачем були подані документи: Контракт № 3925917/2017 від 07.12.2016, електронна митна декларація №UA 110300/2020/001606; транспортний документ замовлення №2602363611; накладна №2602363611; проформа - (інвойс) № 824007362 від 18.06.2020; сертифікат аналізу від 18.06.2020; копія CMR, експортна декларація MRN 20DE720229344526Е7, копія договору страхування. 20.05.2020 постачальник вислав нове підтвердження ціни на замовлений товар, де було зазначено, що вартість товару визначена у розмірі 1,25 Євро/1 кг. За результатом проведеної митної оцінки відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110300/2020/000011/1 від 22.06.2020, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товарів із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості, згідно з положеннями ст. 59 МК України на рівні 1,6453 Євро/кг за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Також у рішенні зазначено, що для визначення митної вартості використані відомості з МД від 23.03.2020 № UA110300/2020/00021, за якою здійснено митне оформлення товару «DESMODUR Т 80» країна виробництва та походження - Німеччина, умови поставки FCA Dormagen, виробник Covestro Deutschland AG Торгова марка - «DESMODUR». У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110300/2020/00021 від 22.06.2020. Вважаючи рішення відповідача про коригування митної вартості товарів протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, а відтак, заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам статті 58 МК України. Натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням частини 3 статті 53, частини 6 статті 54, частини 1 статті 55 МК України та всупереч правилам, визначеним статтею 58 цього Кодексу. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, передбачено Митним кодексом України та іншими нормативними актами. Відповідно до ч. 1ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 1 ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки. Згідно з ч. 1, 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Суд зазначає, що ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. За приписами ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. З наведеним висновком кореспондуються положення п. 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, за змістом якої митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Отже, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Згідно з частинами 1, 2 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно підрозділу цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Згідно з ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Відповідно до ч. 2-8 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. В оскаржених рішеннях підставами здійснення коригування відповідачем зазначені такі обставини: - надані рахунки-фактури № 8240983623 від 29.06.2020 та № 8240007362 від 18.06.2020 не містять інформації щодо зовнішньоекономічного договору відповідно до якого здійснюється поставка товару; - надано комерційну пропозицію щодо цін на травень-червень датовану 19.05.2020, проте в рахунку-фактурі зазначено, що замовлення даної партії товару здійснено 11.06.2020; 18.05.2020 р.; - відсутні складові митної вартості відповідно до умов поставки FCA Antwerpen або FCA Dormagen (вартість навантаження, митного оформлення в країні експорту); - в експертному висновку ДП «Держзовнішінформ» від 05.06.2020 № 212/197; від 05.06.2020 р. № 212/196 щодо оцінки товару, ввезеного на митну територію України на адресу ТОВ «БЕСТ ФОАМ СОЛЮШНС» не надано зазначених даних документів (в окремих випадках існують посилання на сайти мережі Інтернет, інформація з яких була використана), що не дає можливості перевірити обґрунтованість висновків, які в ньому наведені. Також експертний висновок поданий на іншу партію товару ніж та, що подана до митного оформлення. Стосовно зазначених обставин апеляційний суд зазначає таке.

1. Щодо відсутності в рахунках-фактурах посилань на зовнішньоекономічний контракт. В інвойсах (рахунках-фактурах) міститься позначка про «номер партнера», який необхідно вказати при оплаті за товар, а саме 3925917, який співпадає із номером зовнішньоекономічного контракту від 07.12.2016 № 3925917/2017. Оскільки обмін документами між позивачем та продавцем - Компанією "Covestro International SA" - здійснюється за допомогою електронного документообігу, покупець не впливає на його оформлення. Компанія "Covestro International SA" не є резидентом України, у зв`язку із чим може керуватись правилами внутрішнього документообігу відповідно до країни свого знаходження. Оскільки «номер партнера» співпадає з номером зовнішньоекономічного договору, відповідно до якого здійснювалась поставка партії товару, це є достатнім для покупця і продавця для ідентифікації взаємовідносин, як правильно зазначив і суд першої інстанції. Колегія суддів вважає, що зазначена обставина не є такою, що викликає сумнів у митній вартості товару.

2. Стосовно невідповідності рахунку-фактури та комерційної пропозиції. 18.05.2020 від продавця надіслано підтвердження замовлення № 3012882844 в якому ціна на товар, що був замовлений покупцем, встановлена постачальником на DESMODUR Т 80 1,53 Євро/кг, ARCOL POLYOL 1108 1,33 Євро/1 кг. 20.05.2020 постачальник вислав нове підтвердження ціни на замовлений товар, де було зазначено, що вартість товару ARCOL POLYOL 1108 1,05 Євро/1кг, DESMODUR Т 80 1,25 Євро/кг. Враховуючи, що саме підтвердження замовлення є документом, що фіксує кінцеву вартість за якою буде здійснена поставка товару, то не зважаючи на те, що товар був замовлений раніше, кінцева його вартість сформувалася (погодилась) лише 20.05.2020 на підставі комерційної пропозиції щодо цін на травень-червень від 19.05.2020 та підтвердження ціни на замовлений товар від 20.05.2020. Жодних суперечностей у цих обставинах колегія суддів не згаходить.

3. Стосовно відсутності складових митної вартості товару. Відповідно до умов контракту № 3925917/2017 від 07.12.2016 року та інших супутніх документів поставка товару здійснювалась на умовах FCA, ANTWERPEN або FCA DORMAGEN відповідно до «INCOTERMS 2010» (Інкотермс 2010). Відповідно до термінології FCA (Інкотермс 2010): «Продавець зобов`язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 "а", у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки. Продавець зобов`язаний, з урахуванням положень статті Б.6: нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності із статтею А.4; сплатити, коли це належить, витрати митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару. Поставка вважається здійсненою, а) якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього». Отже, коли продавець поставляє товар покупцю на умовах FCA, митна вартість товару (дійсна вартість) при таких умовах перевезення складається лише із вартості самого товару, тобто суми яку заявляє продавець у інвойсі і яка підлягає сплаті. Всі інші витрати на навантаження та митне оформлення в країні експорту на себе бере продавець та вони не входять до митної вартості товару при імпорті товару покупцем. Вартість вказаних потенційних витрат закладається продавцем заздалегідь при формуванні ціни на товар та не може бути відокремлена. Таким чином, відповідно до умов контракту саме на продавця покладалися обов`язки з оплати навантаження товару та митного оформлення в країні експорту.

4. Стосовно експертного висновку ДП «Держзовнішінформ». ДП «Держзовнішінформ» уповноважене наказом від 02.05.2018 № 608 Міністерства економічного розвитку і торгівлі здійснювати моніторинг цін на зовнішньому та внутрішньому товарних ринках, досліджувати динаміку цінових процесів на ринках та відповідність контрактних (зовнішньоторговельних) цін кон`юнктурі світового ринку. Підприємство надає повний спектр інформаційних, аналітичних, дослідницьких та експертних послуг: експертизу зовнішньоекономічних контрактів, дослідження внутрішніх і зовнішніх товарних ринків, консультування з питань комерційної діяльності та управління. Таким чином, якщо надані позивачем документи, на думку експертів «Держзовнішінформ», були достатніми для проведення аналітики кон`юнктури ринку, то разом із інформацією доступною у мережі інтернет вони і будуть вихідними даними, що було зазначено у звіті про оцінку майна. Крім того, ДП «Держзовнішінформ» є експертною організацією, уповноваженою Міністерством економічного розвитку і торгівлі здійснювати моніторинг цін на зовнішньому та внутрішньому товарних ринках, досліджувати динаміку цінових процесів на ринках та відповідність контрактних (зовнішньоторговельних) цін кон`юнктурі світового ринку, у зв`язку із цим експертні висновки ДП «Держзовнішінформ» можуть братися до уваги. Також суд зауважує, що дійсно висновок ДП «Держзовнішінформ» був складений щодо іншої партії товару (за іншим інвойсом), відмінної від тих, що подавалися до митного оформлення. Однак ДП «Держзовнішінформ» здійснює співставлення ціни зазначеної замовником із цінами на зовнішньому та внутрішньому товарних ринках. Таким чином, враховуючи, що ціна на партію товару, що подавалася до митного оформлення та партію товару, що була надана для аналізу у ДП «Держзовнішінформ» (у співвідношенні Євро на 1 кг товару) є однаковою, та висновок був наданий на певний термін, він в повній мірі може підтверджувати відповідність ціни на товар, що подавався до митного оформлення. Таким чином, висновок відповідача про встановлення розбіжностей у поданих позивачем документів, які не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, як на підставу для здійснення коригування заявленої позивачем митної вартості товарів, суд вважає безпідставним. При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ці відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Суд вважає, що надані позивачем документи для проведення митних оформлень підтверджують заявлену митну вартість товарів за основним методом (за ціною договору), а ті розбіжності, які стали підставою для прийняття спірного рішення, не впливають на рівень заявленої митної вартості, тому доводи відповідача про те, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, не відповідають встановленим фактичним обставинам справи, натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган безпідставно послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість. Апеляційний суд з цього приводу також зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Приписами ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України встановлено правило, за яким митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів. Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: для підтвердження митної вартості товару. Аналіз наведених норм свідчить про те, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак, приписи зазначених норм зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Натомість, відповідачем не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення даних складових. Фактично всі доводи митного органу носять характер припущень або є формальними і не впливають на визначення митної вартості товару. Таким чином, позивачем надано до митного оформлення всі необхідні документи, які не містять розбіжностей і надають можливість у повному обсязі визначити числове значення митної вартості товарів, як правильно вказав і суд першої інстанції. З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини та наведені вище норми права, суд дійшов висновку, що надані позивачем для проведення митного оформлення документи підтверджують заявлену митну вартість товарів за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що прийняті відповідачем спірні рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року у справі № 160/8379/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 10 січня 2022 року і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з тієї ж дати. Головуючий - суддя С.Ю. Чумак суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко