Постанова 4850 № 200/5800/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 січня 2022 року справа №200/5800/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2021 р. (повний текст рішення складено та підписано 23.07.2021 у м. Слов`янськ) у справі № 200/5800/21 (головуючий І інстанції суддя Мозговая Н.А.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 14.05.2021 до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (далі - відповідач), в якій позивач просив: - визнати протиправними дії відповідача від 29.04.2021 щодо призначення та перерахунку йому пенсії згідно п. 2 ст. 86 Закону № 1697 у розмірі 60 відсотків від суми заробітної плати та обмеження граничного розміру пенсійних виплат; - зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної йому пенсії за вислугу років у зв`язку із підвищенням заробітної плати відповідно до п. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 88 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку на підставі довідки прокуратури Донецької області № 18-85-432 від 12.03.2020 без обмеження її граничного розміру, встановленого після призначення йому пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат та виплатити заборгованість, що виникла на день такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат, з 13.12.2019; вирішити питання судових витрат (а.с. 1-4). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2021 року у справі № 200/5800/21 позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (код ЄДРПОУ:23346787, місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, 5) щодо призначення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) згідно п. 20 ст. 86 Закону № 1697 у розмірі 60% від суми заробітної плати та обмеження граничного розміру пенсійних виплат. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (код ЄДРПОУ:23346787, місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, 5) здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідно до п. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 88% від суми місячного (чинного) заробітку на підставі довідки прокуратури Донецької області № 18-85-432 від 12.03.2020 року без обмеження її граничного розміру, встановленого після призначення пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат та виплатити заборгованість, що виникла на день такого перерахунку з 13.12.2019 року. Вирішено питання судових витрат (а.с. 75-79). Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не погодилось із рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу; на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2021 управлінням було здійснено перерахунок пенсії позивачу відповідно до вимог статті 86 Закону № 1697, згідно якої пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати. Вважає, що вимоги позивача про здійснення перерахунку пенсій без обмеження їх граничного розміру є передчасними. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. За унормуванням п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто у письмовому провадженні. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне. ОСОБА_1 (позивач) є пенсіонером, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області, з вересня 2008 року отримує пенсію за вислугу років за Законом України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. № 1789-XII. В протоколі № 8523 від 12.09.2008 вказано: позивачу з 01.09 2008 призначено пенсію за вислугу років в розмірі 88 % від суми відповідного заробітку в розмірі 4 114,73 грн. (а.с. 10). За змістом розпорядження № 805460 від 16.11.2012 територіальним управлінням пенсійного фонду проведено перерахунок призначеної позивачу пенсії, після проведеного перерахунку пенсію визначено в розмірі 80 % від заробітку в сумі 5793, 02 грн. Розпорядженням № 805460 від 03.11.2013 управління пенсійного фонду провело перерахунок пенсії позивача, після проведеного перерахунку пенсію визначено в розмірі 80% від заробітку в сумі 6016,52 грн. Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 06.09.2016 року у справі № 234/12301/16-а позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано неправомірною відмову УПФУ в м. Краматорську Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Донецької області №18-57-1549 від 07.07.2016 року. Зобов`язано УПФУ в м. Краматорську Донецької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки прокуратури Донецької області №18-57-1549 від 07.07.2016 року про розмір фактичної заробітної плати відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи із розрахунку 88% від суми місячної заробітної плати, починаючи з 01.08.2016 року без обмеження граничного розміру пенсії. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Постанова набрала законної сили 21.10.2016 року (а.с. 22-24). 19.03.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за вислугою років, разом із заявою позивач надав довідку про заробітну плату від 12.03.2020 № 18-85-432. Зазначену заяву зареєстровано за вхідним номером 3278. 20.03.2020 позивач надав заяву про призначення/перерахунок пенсії від 19.03.2012, в якій просив перерахувати пенсію за вислугу років згідно рішення Конституційного суду України від 13.12.2019 у справі 7-р(ІІ)2019, визначити пенсію у розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати на посаді прокурора м. Краматорська, зазначеної в довідці Прокуратури Донецької області № 18-85-432 від 12.03.2020 без обмеження максимальним розміром та призначити надбавку до пенсії за почесне звання «Заслужений юрист України», а також виплатити різницю в пенсії за 12 місяців, що передують зверненню за перерахунком. За наслідком розгляду заяви позивача № 3278 від 19.03.2020 відповідачем прийнято рішення № 124 від 25.03.2020, яким відмовлено позивачу в проведенні перерахунку пенсії за вислугу років. В рішенні занотовано, що схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур, та прирівняних до них прокуратур визначені постановою Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11.12.2019 № 1155. Пунктом 7 цієї постанови встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою не є підставою перерахунку пенсій, призначених згідно Закону України № 1697 (а.с. 15-17). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.05.2020 року у справі № 200/3369/20-а позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років № 124 від 25.03.2020; зобов`язання з 19.03.2020 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати на посаді прокурора м. Краматорська, зазначеної у довідці Прокуратури Донецької області № 18-85-432 від 12.03.2020 без обмеження максимальним розміром; зобов`язання виплатити різницю в пенсії за період з 19.03.2019 по 18.03.2020 (12 місяців, які передували зверненню за перерахунком пенсії), - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років № 124 від 25.03.2020. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії із визначенням в рішенні, прийнятим за наслідком розгляду наявності чи відсутності підстав для проведення перерахунку пенсії, для визначення розміру пенсії на рівні 90% заробітної плати (грошового забезпечення), зазначеної в довідці Прокуратури Донецької області № 18-85-432 від 12.03.2020 та для обмеження розміру пенсії після перерахунку. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат (а.с. 15-17). Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021 року у справі № 200/3369/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року у справі № 200/3369/20-а - змінено. Абзац третій рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року у справі № 200/3369/20-а викладено в наступній редакції: «Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки Прокуратури Донецької області № 18-85-432 від 12.03.2020, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 13 грудня 2019 року.». В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року у справі № 200/3369/20-а - залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат (а.с.18-21). 15.04.2021 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську із заявою про добровільне виконання рішення суду (а.с.8, зворотній бік). Листом від 29.04.2021 року позивача повідомлено про те, що перерахунок пенсії проведено з урахуванням висновків суду та п.2 ст.86 Закону № 1697. Перерахунок пенсії в розмірі 88% від суми місячної (чинної) заробітної плати не відповідає вимогам чинного законодавства (а.с. 9). Рішенням № 914260839804 від 16.04.2021 року позивачу проведено перерахунок пенсії. Загальний розмір пенсії від середнього заробітку становить 60%, максимальний розмір пенсії склав 17690,00 грн. (а.с. 12). Не погоджуючись із такими діями пенсійного органу, позивач звернувся до суду з даним позовом. Спірними у цій справі є питання щодо розміру відсотку, який підлягає застосуванню при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону № 1789-XII, а також застосування при перерахунку такої пенсії обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Колегія суддів вважає вимоги апеляційної скарги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне. При вирішенні справи суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 21.12.2021 у справі № 580/5962/20 відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. Статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2011, було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» у статтю 50-1 Закону № 1789-ХІІ внесено зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» у статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у частинах другій і п`ятій цифри « 80» замінено цифрами «70». Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» у статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ у частинах другій та п`ятій цифри « 70» замінено цифрами « 60». За правилами частини вісімнадцятої цієї статті (у редакції, чинній до 01.01.2015) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. З 01.01.2015 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України. Водночас 15.07.2015 набрав чинності Закон № 1697-VII, відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон № 1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015. З набранням чинності Законом № 1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Згідно з частиною двадцятою цієї статті призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. За загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали. Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Ураховуючи наведене, до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон № 1697-VII не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону № 1789-XII, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами. Такий правовий висновок узгоджується з покладеним в основу Закону № 1697-VII принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів. Ураховуючи наведене, розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом № 1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону № 1789-XII, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону № 1697-VII. У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 N 5-р/2018 зазначено, що положення частини першої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Колегія суддів зазначає, що гарантією належного пенсійного забезпечення працівників прокуратури є право на безумовний перерахунок розміру пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Таке право за своєю суттю направлене на збільшення розміру виплачуваної працівнику прокуратури пенсії, а гарантія дотримання конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо недопущення зменшення такого розміру у випадку перерахунку пенсії, має бути забезпечена виплатою пенсії в раніше встановленому розмірі. Ураховуючи наведене, колегія суддів у справі № 580/5962/20 відступила від висновку, викладеного, зокрема у постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі № 580/5238/20 у подібних правовідносинах, та сформувала правовий висновок, відповідно до якого до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. На час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону № 1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1697-VII у частині перерахунку пенсії втратила чинність. З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону № 1697-VII, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 у частині здійснення перерахунку пенсії у розмірі 88 відсотків від суми місячної заробітної плати, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Окрім того, аналізуючи судові рішення Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку про відсутність єдності судової практики щодо питання застосування при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону № 1789-XII, обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Ухвалюючи постанови від 15.05.2019 у справі № 554/4191/17, від 21.11.2019 у справі № 161/14321/16-а, від 02.05.2020 у справі № 704/87/17, від 10.09.2021 у справі № 580/5238/20 та від 03.06.2021 у справі № 359/3736/17, Верховний Суду виходив із того, що при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону № 1789-XII, пенсійним органом обґрунтовано застосовано обмеження максимального розміру пенсії. Водночас у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а викладено висновок про те, що, оскільки позивач є непрацюючим пенсіонером, і пенсія призначена йому до 01.01.2016, то до розміру пенсії позивача не застосовуються обмеження максимального розміру пенсії, визначені абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII. За змістом статті 2 Закону № 3668-VI (який набрав чинності 1 жовтня 2011 року) максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим Законом було внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення частини п`ятнадцятої якої викладено в аналогічній редакції. При цьому абзацом першим пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Абзацом другим цього пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом. На думку колегії суддів у справі № 580/5962/20, положення пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв`язку із застосуванням Закону № 3668-VI стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень. Закон № 1789-ХІІ утратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв`язку з набранням чинності Законом № 1697-VII, за правилами абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Ураховуючи наведене, з моменту набрання чинності Законом № 1697-VII питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною п`ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром. З огляду на викладене, колегія суддів у справі № 580/5962/20 відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а у подібних правовідносинах та сформувала правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII. Судом встановлено, що внаслідок перерахунку пенсії позивача його розмір перевищив максимальний. На спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Отже, позовні вимоги у частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Окрім того, аналізуючи питання правомірності встановлення таких обмежень, необхідно зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо можливості встановлення обмежень розміру соціальних виплат. Так, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави. Окрім того, аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що, неодноразово висловлюючи правову позицію щодо можливості обмеження розміру соціальних виплат, ЄСПЛ, не заперечуючи право держав зменшувати такий розмір, не сформулював правової позиції щодо достатнього розміру таких соціальних виплат, підкреслюючи водночас необхідність забезпечення прозорості, недискримінаційного характеру відповідних змін, не покладення надмірного тягаря на заявників внаслідок такого втручання держави. Така практика свідчить про достатньо широке «поле» для розсуду, яке ЄСПЛ залишає державам у питаннях соціального забезпечення. Наведене свідчить про те, що ЄСПЛ визнає можливість того, що виплати соціального страхування можуть бути зменшені або припинені, однак, розглядаючи питання відповідності таких дій, у кожній конкретній справі ураховує всі відповідні обставини справи і з`ясовує: чи було законним таке втручання, чи переслідувало легітимну мету таке втручання та чи не поклало таке втручання надмірний тягар на особу, якої це стосується. За аналогічних обставин ЄСПЛ не констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа Valkov and Others v. Bulgaria (заява № 2033/04); справа Khoniakina v. Georgia (заява № 17767/08)). Хоча виплати соціального страхування є «майном» у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, однак обмеження максимальним розміром пенсій працівникам прокуратури не може вважатися порушенням їх права володіння цим майном, оскільки такі здійснені державою шляхом введення нових законодавчих положень з метою регулювання політики соціального забезпечення. Встановлені обмеження не є непропорційними та не призводять до порушення сутності пенсійних прав. Водночас розмір пенсії працівників прокуратури, з урахуванням встановлених обмежень максимальною сумою, залишається вищим середньомісячного розміру пенсії в Україні. Тобто, встановлення максимального розміру пенсії для працівників прокуратури не поставило їх у невигідне становище, оскільки їх право на соціальне забезпечення було за ними збережене, вони не були позбавлені своїх засобів для існування і не були піддані ризикові недостатності таких засобів для життя. Тому встановлення максимального розміру пенсії не можна вважати таким, що поклало на працівників прокуратури надмірний чи непропорційний тягар, чи порушило їх право на мирне володіння своїм майном. При цьому таке обмеження не є дискримінаційним, оскільки стосується не лише працівників прокуратури, а й інших категорій пенсіонерів, зокрема поширюється на пенсії, призначені відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України). І відповідачем доведено, що у спірних правовідносинах він діяв правомірно. Таким чином, у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі. Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог. Суд вважає доводи апеляційної скарги цілком слушними, обґрунтованими, які базуються на постанові Верховного Суду від 21.12.2021 у цій справі. Керуючись статями 308, 311, 315, п. 2, 4 ч. 1 ст. 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2021 р. - задовольнити. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2021 р. у справі № 200/5800/21 - скасувати. Прийняти нову постанову. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 12 січня 2022 року. Головуючий суддя Г.М. Міронова Судді А.А. Блохін Т.Г. Гаврищук