Постанова 4876 № 904/11028/15(904/3358/21)

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.01.2022 року м. Дніпро Справа № 904/11028/15(904/3358/21) Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Білецька Л.М., Мороз В.Ф., розглянувши без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2021р. у справі № 904/11028/15(904/3358/21) за позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг до Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК", с. Надеждівка, Криворізький район, Дніпропетровська область про стягнення заробітної плати в сумі 958 540,60 грн. в межах справи № 904/11028/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК", с. Надеждівка, Криворізький район, Дніпропетровська область ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2021р. (суддя - Мартинюк С.В., м. Дніпро) у справі № 904/11028/15(904/3358/21) повернуто уточнену позовну заяву (вх. № 37131/21 від 28.07.2021р.) ОСОБА_1 . Закрито підготовче провадження. Справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 08.12.2021р. Повертаючи уточнену позовну заяву, місцевий господарський суд виходив з того, що наданий позивачем скріншот підтвердження відправки електронного листа не може бути належним доказом надсилання (вручення) копії уточненої позовної заяви і доданих до неї документів учасникам справи та розцінюватись судом як доказ виконання вимог п. 1 ч. 1 ст. 164 та ч. 1 ст. 172 ГПК України. Таким чином, позивачем не надано належних доказів надсилання на адресу відповідачів копії уточненої позовної заяви з додатками.

2. Підстави з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи. Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить застосовуючи аналогію права (закону) скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2021р., зобов`язати Господарський суд Дніпропетровської області прийняти уточнену позовну заяву до провадження. 2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Апеляційна скарга мотивована тим, що: - при поданні процесуальних документів через "Електронний суд" в якості доказу направлення таких документів сторонам підійдуть і докази направлення таких документів електронною поштою (висновок П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021р. у справі № 420/11001/21); - позивач надав інформаційні запити до учасників справи № 904/11028/15(904/3358/21) про факт отримання ними уточненої позовної заяви, яка була надіслана усім 21.09.2021р. Всі учасники провадження у справі вказану заяву отримали. Арбітражний керуючий навіть встиг написати відзив на уточнену позовну заяву. 2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі. Відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався та не направив на адресу суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.

3. Апеляційне провадження. 3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.12.2021р. (головуючий суддя - Вечірко І.О., судді - Білецька Л.М., Мороз В.Ф.) відкрито апеляційне провадження у справі. Відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення учасників провадження у справі за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. 3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції. 28.03.2021р. через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК" про стягнення заборгованості по заробітній платі за період з 01.10.2019р. по 01.03.2021р. в розмірі 958 540,60 грн. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2021р. вказану позовну заяву залишено без руху. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2021р. позовну заяву прийнято до розгляду в межах справи № 904/11028/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК" та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. 28.07.2021р. через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 подав до Господарського суду Дніпропетровської області уточнену позовну заяву, в якій просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК" заборгованість по заробітній платі з 01.09.2019р. по 01.07.2021р. перед ОСОБА_1 в розмірі 1 179 075,55 грн.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК" з 01.09.2019р. по 01.07.2021р. на рахунки Державної податкової служби України 559 389,04 грн. ЄСВ, з яких 478 957,29 грн. відрахувати на особистий страховий рахунок ОСОБА_1 в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. 21.09.2021р. через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 подав до Господарського суду Дніпропетровської області клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження, в якому позивач зазначив, що уточнену позовну заяву про стягнення заробітної плати від 28.07.2021р. з додатками надіслано усім учасникам справи. В якості доказів надсилання копії уточненої позовної заяви додано скріншот зі сторінки про відправлення електронної пошти. Аналогічні відомості містить подане позивачем 02.11.2021р. через систему "Електронний суд" клопотання/заява. 03.11.2021р. місцевий господарський суд постановив оскаржувану ухвалу. 3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4). Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази, що стосуються фактів, на які позивач посилається в апеляційній скарзі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права дійшла висновку про наступне. Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції в частині повернення уточненої позовної заяви. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову (зокрема, постанови Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 910/13267/18, від 03.08.2020 № 911/2139/19). За змістом принципу диспозитивності господарського судочинства, закріпленого у ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно з п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у ст. 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. Відповідно до ч. 5 ст. 46 ГПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої п. 2 ч. 2, ч. 3 або ч. 4 цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі. У п. п. 6, 7 ч. 2 ст. 42 ГПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. При цьому, при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019р. у справі № 487/10128/14-ц). Відповідно до усталеної судової практики під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви (правова

позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 10.12.2019р. у справі № 923/1061/18, від 19.12.2019р. у справі № 925/185/19, від 23.01.2020р. у справі № 925/186/19). Звертаючись до місцевого господарського суду із уточненою позовною заявою позивач фактично заявив додаткову вимогу до викладеної в позовній заяві. Також, слід звернути увагу, що звертаючись 28.07.2021р. із уточненою позовною заявою до суду першої інстанції позивач не надав доказів направлення копії заяви іншим учасникам провадження у справі. Разом з тим, в якості доказів направлення копії уточненої позовної заяви іншим учасникам провадження у справі позивачем було надано суду першої інстанції 21.09.2021р. скріншот зі сторінки про відправлення електронної пошти, тобто майже через два місяці після звернення до суду із уточненою позовною заявою. Апеляційний господарський суд зауважує на помилковості доводів позивача про відсутність у нього обов`язку щодо надіслання паперової копії уточненої позовної заяви, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС). Частиною 4 ст. 6 ГПК України визначено, що ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів. Положеннями ст. 172 ГПК України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Такий самий обов`язок покладається на позивача у разі залучення судом до участі у справі іншого відповідача, заміни неналежного відповідача, залучення або вступу у справу третьої особи. Отже, відповідно до ст. 172 ГПК України, надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами іншим учасникам справи є обов`язком позивача. Частиною 5 ст. 42 ГПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази, тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Пунктом 2 Розділу ХІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. № 30 (із змінами і доповненнями) визначено, що учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи. Отже, звернення позивача до господарського суду в електронній формі через використання підсистеми "Електронний суд" є альтернативою подання позовної заяви у паперовій формі. Водночас, статтею 6 ГПК України, що визначає порядок функціонування у господарських судах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, не встановлено винятків щодо вимог до форми та змісту позовної заяви, які визначені ст. ст. 162, 164 ГПК України. Зокрема, нормою п. 1 ч. 1 с. 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів. Посилання в апеляційній скарзі на те, що арбітражний керуючий, на якого тимчасово покладені обов`язки керівника боржника, отримав копію уточненої позовної заяви не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. За наведених обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення без розгляду уточненої позовної заяви. Щодо доводів позивача про необхідність застосування апеляційним господарським судом аналогії права (закону) апеляційний господарський суд враховує наступне. Так, згідно з ч. 10 ст. 11 ГПК України, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права). Вказаним положенням закріплено існування саме матеріально-правової аналогії, оскільки використання у ч. 10 ст. 11 ГПК України, словосполучення "спірні правовідносини не врегульовані законом", не дозволяє вести мову про існування процесуальної аналогії в господарському судочинстві (постанова Верховного Суду від 28.04.2021р. у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136). Отже, оскільки, у господарському процесуальному законодавстві України право на застосування процесуальної аналогії відсутнє, у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для застосування аналогії закону. Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався місцевий господарський суд. 3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення. З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала місцевого господарського суду у даній справі в оскаржуваній частині має бути залишена без змін. Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2021р. у справі № 904/11028/15(904/3358/21) в частині повернення уточненої позовної заяви - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя _________________ І.О. Вечірко Суддя _________________ Л.М. Білецька Суддя _________________ В.Ф. Мороз