LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4874918/332/21

від 29.12.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Клевань-Рембуд" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07 вересня 2021 року в справі №918/332/21 - залишити без задоволення.

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 грудня 2021 року Справа № 918/332/21 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Розізнана І.В. , суддя Грязнов В.В. при секретарі судового засідання Пузирко В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Клевань-Рембуд" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07 вересня 2021 року в справі №918/332/21 (суддя - Романюк Ю.Г.) час та місце ухвалення рішення: 7 вересня 2021 року; м. Рівне, вул. Набережна, 26-А; вступна і резолютивна частина проголошена о 15:45 год; повний текст рішення складено 13 вересня 2021 року за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Клевань-Рембуд" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_23 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_25 ; ОСОБА_26 ; ОСОБА_27 ; ОСОБА_28 ; ОСОБА_29 ; ОСОБА_30 про визнання недійсним рішення Установчих зборів за участю представників сторін: від Позивача - ОСОБА_1.; від Відповідача - Дяденчук А.І.; треті особи - ОСОБА_8 ; інші треті особи не з`явилися. ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Клевань-Рембуд» (надалі - Відповідач) про: визнання недійсним та скасування рішення установчих загальних зборів учасників Відповідача, які оформленого протоколом № 1 від 10 січня 2014 року з моменту їх прийняття. В справі також брали участь треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: ОСОБА_2 (надалі - Третя особа 1); ОСОБА_3 (надалі - Третя особа 2); ОСОБА_4 (надалі - Третя особа 3); ОСОБА_5 (надалі - Третя особа 4); ОСОБА_6 (надалі - Третя особа 5); ОСОБА_7 (надалі - третя особа 6); ОСОБА_8 (надалі - Третя особа 7); ОСОБА_9 (надалі - Третя особа 8); ОСОБА_10 (надалі - Третя особа 9); ОСОБА_11 (надалі - Третя особа 10); ОСОБА_12 (надалі - Третя особа 11); ОСОБА_13 (надалі - Третя особа 12); ОСОБА_14 (надалі - Третя особа 13); ОСОБА_15 (надалі - Третя особа 14); ОСОБА_16 (надалі - Третя особа 15); ОСОБА_17 (надалі - Третя особа 16); ОСОБА_18 (надалі - Третя особа 17); ОСОБА_19 (надалі - Третя особа 18); ОСОБА_20 (надалі - Третя особа 19); ОСОБА_21 (надалі - Третя особа 20); ОСОБА_22 (надалі - Третя особа 21); ОСОБА_23 (надалі - Третя особа 22); ОСОБА_24 (надалі - Третя особа 23); ОСОБА_25 (надалі - Третя особа 24); ОСОБА_26 (надалі - Третя особа 25); ОСОБА_27 (надалі - Третя особа 26); ОСОБА_28 (надалі - Третя особа 27); ОСОБА_29 (надалі - Третя особа 28); ОСОБА_30 (надалі - Третя особа 29). В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує, що жоден з учасників Відповідача, які зазначені в додатку до протоколу №1 установчих зборів учасників (засновників) Відповідача від 10 січня 2014 року, у тому числі Позивач, не брали участі в зборах та не здійснювали голосування та прийняття відповідних рішень. Позивач вказав, що учасників Загальних зборів, у тому числі Позивача, в порядку пункту 10.10.1 Статуту Відповідача, не було повідомлено письмово за 30 днів до проведення Загальних зборів про їх скликання, а також про порядок денний вказаних зборів. З огляду на вищезазначене, Позивач просив суд визнати недійсним та скасувати рішення Установчих зборів учасників (засновників) Відповідача, які оформлені протоколом № 1 від 10 січня 2014 року. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 7 вересня 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено (том 2, а.с. 208-213). Приймаючи дане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення учасників Установчих зборів, у тому числі Позивача, про дату час та місце Установчих зборів учасників (засновників) Відповідача, які оформлені протоколом №1 від 10 січня 2014 року, як і не містять доказів участі учасників Установчих зборів, у тому числі Позивача, на засіданні Установчих зборів учасників (засновників) Відповідача, які оформлені протоколом №1 від 10 січня 2014 року. Крім того, Відповідачем у відзиві зазначено, що докази повідомлення учасників товариства не збереглися у зв`язку зі спливом значного терміну (понад 7 років). Місцевий господарський суд зазначив, що сукупним аналізом наведених вище норм права, взятих судом до уваги тверджень сторін та досліджених доказів, вбачається достатні правові підстави для визнання недійсним та скасування рішення установчих зборів учасників (засновників) Відповідача, які оформлені протоколом № 1 від 10 січня 2014 року. Поряд з тим, місцевим господарським судом зазначено, що Відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності, оскільки Позивач, будучи учасником Відповідача, не міг не знати про здійснення реорганізації Товариства та мав всі можливості дізнатися про проведення загальних зборів учасників Товариства 10 січня 2014 року, однак понад 7 років не звертався до суду з вимогою визнати недійсними рішення установчих зборів, що вказує на його недобросовісну поведінку та зловживання своїми процесуальними правами. За загальним правилом строк позовної давності відносно вимог про визнання недійсним рішень, оформлених протоколом установчих зборів Відповідача мав розпочатися з моменту надання даним відомостям статусу офіційних та внесення до державного реєстру запису про державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства (24 лютого 2014 року), тобто, місцевий господарський суд прийшов до висновку в оскаржуваному рішенні, що строк позовної давності закінчився 24 лютого 2017 року. При цьому, місцевий господарський суд зазначив, що Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача 6 травня 2021 року, тобто після спливу трьох річного строку. Жодних підстав, які б обґрунтовували чому Позивач раніше не скористався своїм правом на пред`явлення позову до суду Позивачем не наведено. Відповідач не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (том 3, а.с. 136-140), в якій з підстав, висвітлених в ній, просив суд змінити мотивувальну частину рішення місцевого господарського суду. Відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог за безпідставністю та необгрунтованістю. Мотивуючи дану апеляційну скаргу, Відповідач звертає увагу апеляційного суду на те, що Позивачем не доведено порушення його прав, за захистом яких він звернувся до суду, оскаржуваний рішенням установчих загальних зборів. Що ж стосується обізнаності Позивача про проведення установчих загальних зборів 10 січня 2014 року, то на переконання Відповідача, Позивачу було достеменно відомо, що Публічне акціонерне товариство "Клеванське ремонтно-транспортне підприємство" припиняється шляхом перетворення, оскільки Протоколом №3/2013 загальних зборів Публічного акціонерного товариства "Клеванське ремонтно-транспортне підприємство" від 15 жовтня 2013 року було затверджено порядок денний, який стосувався припинення Публічного акціонерного товариства "Клеванське ремонтно-транспортне підприємство" шляхом перетворення у товариство з додатковою відповідальністю. Протоколом №1 Лічильної комісії про підсумки голосування учасників позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Клеванське ремонтно-транспортне підприємство" з 2-го питання порядку денного було прийнято рішення припинити Публічне акціонерне товариство "Клеванське ремонтно-транспортне підприємство" шляхом перетворення у Товариство з додатковою відповідальністю з попередньою назвою "Клеванське ремонтно - транспортне підприємство". В подальшому, як вказує Відповідач, Позивач був одним з десяти зареєстрованих акціонерів для участі у позачергових загальних зборах акціонерів Публічне акціонерне товариство "Клеванське ремонтно - транспортне підприємство", які мали відбутися 10 січня 2014 року. Зі змісту протоколу №2 засідання реєстраційної комісій щодо проведення реєстрації учасників чергових загальних зборів акціонерів Публічне акціонерне товариство "Клеванське ремонтно-транспортне підприємства" від 10 січня 2014 вбачається, що 10 зареєстрованих акціонерів були присутніми. Засідання реєстраційної комісії відбулося вранці за адресою: 35312, Рівненська область, Рівненський район, АДРЕСА_1 (адмінприміщення, 2 пов., зал засідань). В цей же день в тому самому приміщенні було проведено Установчі збори учасників (засновників) Товариства з додатковою відповідальністю "Клевань-Рембуд", прийняті на якому рішення є предметом оскарження в даній справі. За таких обставин, як зазначає Відповідач, проведення Установчих зборів учасників (засновників) Відповідача є логічним продовженням вирішення організаційних питань стосовно порядку припинення Публічного акціонерного товариства "Клеванське ремонтно - транспортне підприємства" і Позивач не міг про них не знати та не брати участь. Крім того, Відповідач в апеляційній скарзі зазначає щодо неналежного способу захисту прав, обраного Позивачем, оскільки на переконання Відповідача, Позивач прагне відновити становище яке існувало до порушення його права, а саме відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи. Окрім того, Відповідач зазначає, що надалі Позивач брав активну участь в здійсненні управління Відповідача понад 7 років та не оспорював законність проведення Установчих з борів учасників (засновників) Відповідача. Разом з тим, іншими учасникам Відповідача не оскаржувалися рішення загальних зборів, оформлених протоколом №1 від 10 січня 2014 року. Такі обставини беззаперечно спростовують його доводи, що він був не обізнаний про проведення оскаржуваних загальних зборів 10 січня 2014 року. Також, Відповідач звертає увагу на те, що в обґрунтування своєї позиції про неповідомлення учасників Позивач посилається на положення Статуту Відповідача, який лише був затверджений рішеннями установчих зборів Відповідача від 10 січня 2014 року. Відтак, його положення не могли застосовуватися для скликання та проведення Установчих зборів учасників товариства. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 9 листопада 2021 року (том 3, а.с. 280) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду Рівненської області від 20 вересня 2021 року по справі № 918/332/21. Запропоновано Позивачу в строк протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали надати канцелярії суду відзив на апеляційну скаргу з доданням доказів його надсилання апелянту. Запропоновано Третім особам надати письмові пояснення з приводу доводів та заперечень апеляційної скарги. Ухвалою Північно-апеляційного господарського суду від 25 листопада 2021 року розгляд апеляційної скарги призначено на 14 грудня 2021 року об 14:00 год.. У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді - члена колегії Грязнова В.В. судове засідання у справі № 918/332/21, яке призначене на 14 грудня 2021 року об 14:00 год. не відбулося, про що сторони повідомленні, шляхом викладення інформації на офіційному сайті Північно-західного апеляційного господарського суду з повідомленням сторін в телефонному режимі (том 4, а.с 131). Ухвалою Північно-апеляційного господарського суду від 21 грудня 2021 року розгляд апеляційної скарги призначено на 29 грудня 2021 року об 10:00 год.. В судове засідання Треті особи (окрім ОСОБА_8 ) не з`явилися. В той же час, згідно частин 1-4 статті 120 ГПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою; суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень; ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи. Зі змісту ухвали від 21 грудня 2021 року вбачається, що суд в пункті 3 такої ухвали повідомив сторін про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Вказана ухвала була направлена судом рекомендованими листом з повідомленнями про вручення на поштовий адрес вказаний в апеляційній скарзі. Суд апеляційної інстанції констатує, що в силу дії статті 273 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. Разом з тим, суд констатує, що відкладення розгляду апеляційної скарги, визначене статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, що по суті є неприпустимим з огляду на те, що це суперечить одному із завдань господарського судочинства, визначених частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (своєчасне вирішення судом спорів). При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що в силу дії частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншим міркуваннями в судовому процесі. З огляду на все вищезазначене, колегія апеляційного господарського суду вбачає за можливе розглядати дану апеляційну скаргу без участі представників Третіх осіб (окрім Онуфрея М.М.) за наявними в матеріалах справи доказами (адже в разі відкладення розгляду справи апеляційним господарським судом, буде порушено процесуальний строк розгляду апеляційної скарги). В судовому засідання від 29 грудня 202 року заслухано представника Відповідача, котрий підтримав доводи апеляційної скарги та просив змінити мотивувальну частину рішення місцевого господарського суду. Відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог за безпідставністю та необгрунтованістю. Представник Відповідача вказав, що Позивачем не доведено порушення його прав, за захистом яких він звернувся до суду, оскаржуваним рішенням установчих загальних зборів. На переконання представника Відповідача, Позивачу достеменно було відомо, що Публічне акціонерне товариство "Клеванське ремонтно-транспортне підприємство" припиняється шляхом перетворення, оскільки Протоколом №3/2013 загальних зборів Публічного акціонерного товариства "Клеванське ремонтно-транспортне підприємство" від 15 жовтня 2013 року було затверджено порядок денний, який стосувався припинення Публічного акціонерного товариства "Клеванське ремонтно-транспортне підприємство" шляхом перетворення у товариство з додатковою відповідальністю. Протоколом №1 Лічильної комісії про підсумки голосування учасників позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Клеванське ремонтно-транспортне підприємство" з 2-го питання порядку денного було прийнято рішення припинити Публічне акціонерне товариство "Клеванське ремонтно-транспортне підприємство" шляхом перетворення у Товариство з додатковою відповідальністю з попередньою назвою "Клеванське ремонтно - транспортне підприємство". В подальшому, як вказує представник Відповідача, Позивач був одним з десяти зареєстрованих акціонерів для участі у позачергових загальних зборах акціонерів Публічне акціонерне товариство "Клеванське ремонтно - транспортне підприємство", які мали відбутися 10 січня 2014 року. Зі змісту протоколу №2 засідання реєстраційної комісій щодо проведення реєстрації учасників чергових загальних зборів акціонерів Публічне акціонерне товариство "Клеванське ремонтно-транспортне підприємства" від 10 січня 2014 вбачається, що 10 зареєстрованих акціонерів були присутніми, серед яких був і Позивач. Засідання реєстраційної комісії відбулося вранці за адресою: 35312, Рівненська область, Рівненський район, АДРЕСА_1 (адмінприміщення, 2 пов., зал засідань). Представник Відповідача наголосив, що в цей же день в тому самому приміщенні було проведено Установчі збори учасників (засновників) Товариства з додатковою відповідальністю "Клевань-Рембуд", прийняті на якому рішення є предметом оскарження в даній справі, що на свідчить про обізнаність та повідомлення Позивача про проведення таких зборів. За таких обставин, як зазначає представник Відповідача, проведення Установчих зборів учасників (засновників) Відповідача є логічним продовженням вирішення організаційних питань щодо порядку щодо припинення Публічне акціонерне товариство "Клеванське ремонтно - транспортне підприємства" і Позивач не міг про них не знати та не брати участь. Крім того, представник Відповідача зазначає щодо неналежного способу захисту прав, обраного Позивачем, оскільки на переконання Відповідача, Позивач прагне відновити становище яке існувало до порушення його права, а саме відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи, а тому задоволенні саме даного позову не призведе до будь-яких наслідків для Позивача. В судовому засідання від 29 грудня 202 року заслухано Позивача, котрий заперечив проти задоволення апеляційної скарги Відповідача та просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Також Позивач вказав, що він не отримував повідомлення та не був обізнаний про проведення установчих загальних зборів 10 січня 2014 року, участі в загальних зборах які відбулися 10 січня 2021 року Позивач не брав. В судовому засідання від 29 грудня 202 року заслухано Третю особу ОСОБА_8 , котрий заперечив проти задоволення апеляційної скарги Відповідача та просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Третя особа ( ОСОБА_8 ) вказала, що не отримувала повідомлення та не була обізнана про проведення установчих загальних зборів 10 січня 2014 року, участі в таких зборах не брала. Заслухавши представника Відповідача, Позивача та Третю особу дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційну скаргу Відповідача слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 5 вересня 1994 року проведено державну реєстрацію юридичної особи "Клеванське акціонерне ремонтно-транспортне підприємство відкритого типу", про що видано свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності-юридичної особи та зроблено запис від 10 квітня 2000 року в журналі обліку реєстраційних справ №0107. Юридичній особі присвоєно ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 00906700 (том 1, а.с. 6-18). В подальшому, було замінено бланк свідоцтва, та видано Відповідачу свідоцтво серії НОМЕР_1 . Клеванське акціонерне ремонтно-транспортне підприємство відкритого типу було реорганізовано у публічне акціонерне товариство "Клеванське ремонтно-транспортне підприємство" згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серія ААВ № 624722 від 15 серпня 2012 року. 15 жовтня 2013 року рішенням загальних зборів ПАТ "Клеванське ремонтно- транспортне підприємство" припинено публічне акціонерне товариство "Клеванське ремонтно-транспортне підприємство" шляхом перетворення у товариство з додатковою відповідальністю. 10 січня 2014 року відбулися установчі збори учасників (засновників) Відповідача, як вбачається з Протоколу №1 установчих зборів учасників (засновників) Відповідача (надалі - Протокол №1; том 1, а.с. 19-20). Відповідно до Протоколу № 1, 10 січня 2014 року відбулися установчі збори Відповідача на яких присутні учасники 43 фізичні особи, згідно переліку, що додається до протоколу (Додаток №1). З даного Протоколу № 1 від 10 січня 2014 року вбачається наступний порядок денний: · вибори голови та секретаря зборів; · про створення Товариства з додатковою відповідальністю «Клевань-рембуд»; · про визначення місцезнаходження Відповідача; · про прийняття майнових прав, грошових коштів, зобов`язань та інших прав та обов`язків згідно передавального акту від Публічного акціонерного товариства «Клевань-рембуд»; · про формування статутного фонду Відповідача; · про затвердження статуту Відповідача; · про призначення директора Відповідача; · про призначення ревізора Відповідача. По першому питанню вирішили, обрати голову установчих зборів учасників (засновників) ОСОБА_13 ; секретарем ОСОБА_31 . По другому питанню вирішили створити Відповідача в результаті реорганізації шляхом перетворення публічного акціонерного товариства "Клеванське ремонтно-транспортне підприємство". По четвертому питанню вирішили прийняти всі майнові права, грошові кошти, зобов`язання та інші права та обов`язки згідно передавального акту від публічного акціонерного товариства "Клеванське ремонтно-транспортне підприємство" його правонаступником Відповідачем. По п`ятому питанню вирішили, створити статутний капітал Відповідача в розмірі 17964 грн, який сформований за рахунок обміну акцій публічного акціонерного товариства "Клеванське ремонтно-транспортне підприємство" на частки в статутному капіталі Відповідача. По шостому питанню затвердити статут Відповідача та уповноважити ОСОБА_22 на підписання статуту від імені учасників Відповідача. По сьомому питанню, призначити директором Відповідача ОСОБА_22 .. Уповноважити ОСОБА_22 представляти інтереси Відповідача (підписуватись, подавати, отримувати) у будь-які документи в усіх установах, підприємствах, організаціях, незалежно від їх підпорядкування та форм власності. Подавати документи на реєстрацію нової редакції (змін та доповнень) статуту товариства у відділі державної реєстрації. Включенням відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: внесення змін до відомостей про юридичну особу до ЄДР, що не потребують державної реєстрації; одержання витягів, виписок, довідок з ЄДР. Як зазначає Позивач, він був акціонером - засновником ПАТ "Клеванське ремонтно-транспортне підприємство" (код ЄДРПОУ 00906700) і йому стало відомо, що 10 січня 2014 року відбулись Установчі збори учасників (засновників) Відповідача, рішення яких оформлені протоколом №1, пунктом 4 вказаних рішень вирішено прийняти усі майнові права, грошові кошти, зобов`язання та інші права та обов`язки згідно передавального акту, що переходять до правонаступника Відповідача внаслідок перетворення ПАТ "Клеванське ремонтно-транспортне підприємство" у Товариство з додатковою відповідальністю. Тобто, Відповідач став правонаступником прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства "Клеванське ремонтно-транспортне підприємство". Як зазначає Позивач, відповідно до пункту 10.5 Статуту Відповідача вищим органом Товариства є Загальні Збори учасників Товариства. Згідно з підпунктом 10.10.1 Статуту Відповідача, учасники Товариства повідомляються про проведення Загальних зборів учасників у письмовій формі персонально із зазначенням часу і місця проведення Загальних зборів учасників та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за тридцять днів до скликання Загальних Зборів учасників. Як вбачається зі змісту Протоколу №1 установчих зборів учасників (засновників), установчі збори проводилися у АДРЕСА_1 та участь у зборах брали 43 фізичні особи-засновники у т.ч. Позивач ( ОСОБА_1 ) та по всіх питаннях порядку денного учасники (засновники) проголосували одноголосно "за". Позивач стверджує, що жоден з учасників Відповідача, які зазначені в додатку до Протоколу №1 установчих зборів учасників (засновників), у тому числі Позивач, не брали участі в зборах та не здійснювали голосування та прийняття відповідних рішень. Учасників Загальних зборів, у тому числі Позивача, не було повідомлено письмово за 30 днів до проведення Загальних зборів про їх скликання, а також про порядок денний вказаних зборів. Позивач наголошує на тому, що він був відсутній на загальних зборах Відповідача, які відбулися 10 січня 2014 року, саме через неповідомлення про їх скликання у передбаченому законодавством та статутом Відповідача порядку, у зв`язку з чим, звернувся за захистом порушеного, на його думку права з позовом до суду про визнання недійсним рішення установчих зборів учасників (засновників) Відповідача. Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин по справі. Згідно з частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів. В силу дії статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Таким чином колегія суддів констатує, що спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсними окремих рішень Загальних зборів акціонерів Відповідача, яке оформлене Протоколом №1, відповідає положенням чинного законодавства. Статтею 32 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що загальні збори є вищим органом акціонерного товариства. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до статті 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом. У відповідності до частини 1 статті 34 Закону України "Про акціонерні товариства", у загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. На загальних зборах за запрошенням особи, яка скликає загальні збори, також можуть бути присутні представник незалежного аудитора (аудиторської фірми) товариства та посадові особи товариства незалежно від володіння ними акціями цього товариства, представник органу, який відповідно до статуту представляє права та інтереси трудового колективу. Перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складається станом на 24 годину за три робочих дні до дня проведення таких зборів у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України. Згідно статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства", письмове повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства та їх порядок денний надсилається кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, складеному в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, на дату, визначену наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають. Встановлена дата не може передувати дню прийняття рішення про проведення загальних зборів і не може бути встановленою раніше, ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів. Письмове повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний надсилається акціонерам персонально (з урахуванням частини другої цієї статті) особою, яка скликає загальні збори, у спосіб, передбачений статутом акціонерного товариства, у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення. Повідомлення розсилає особа, яка скликає загальні збори, або особа, яка веде облік прав власності на акції товариства у разі скликання загальних зборів акціонерами. Товариство не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів публікує в офіційному друкованому органі повідомлення про проведення загальних зборів. Публічне акціонерне товариство додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний фондовій біржі, на якій це товариство пройшло процедуру лістингу, а також не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів розміщує на власній веб-сторінці в мережі Інтернет інформацію, передбачену частиною третьою цієї статті; повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства має містити такі дані: повне найменування та місцезнаходження товариства; дата, час та місце (із зазначенням номера кімнати, офісу, залу, куди мають прибути акціонери) проведення загальних зборів; час початку і закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах; дата складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах; перелік питань, що виносяться на голосування; порядок ознайомлення акціонерів з матеріалами, з якими вони можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів. Загальні збори акціонерів проводяться на території України, в межах населеного пункту за місцезнаходженням товариства, крім випадків, коли на день скликання загальних зборів 100 відсотками акцій товариства володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації. Відповідно до частин 1-3 статті 40 Закону України "Про акціонерні товариства": порядок проведення загальних зборів акціонерного товариства встановлюється цим Законом, статутом товариства та рішенням загальних зборів; загальні збори акціонерного товариства не можуть розпочатися раніше, ніж зазначено у повідомленні про проведення загальних зборів. Реєстрація акціонерів (їх представників) проводиться на підставі переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складеного в порядку, передбаченому законодавством про депозитарну систему України, із зазначенням кількості голосів кожного акціонера. Реєстрацію акціонерів (їх представників) проводить реєстраційна комісія, яка призначається наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають. Перелік акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах, підписує голова реєстраційної комісії, який обирається простою більшістю голосів її членів до початку проведення реєстрації. Повноваження реєстраційної комісії за договором можуть передаватися депозитарній установі. У такому разі головою реєстраційної комісії є представник депозитарної установи, яка надає акціонерному товариству додаткові послуги, зокрема щодо виконання функцій реєстраційної комісії. Згідно частини 3 статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства", рішення загальних зборів акціонерного товариства з питання, винесеного на голосування, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій, крім випадків, встановлених цим Законом. Статутом приватного товариства може встановлюватися більша кількість голосів акціонерів, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного, крім питань: про дострокове припинення повноважень посадових осіб органів товариства; про звернення з позовом до посадових осіб органів товариства стосовно відшкодування збитків, завданих товариству; про звернення з позовом у разі недотримання вимог цього Закону при вчиненні значного правочину. Розглядаючи позовну вимогу Позивача щодо визнання недійсним Рішення установчих зборів, які оформленні Протоколом № 1, саме в правовому полі нормативно-правового регулювання корпоративних відносин, враховуючи заперечення апеляційної скарги Відповідача щодо відсутності доказів котрі б вказували на порушення оскаржуваним рішенням саме прав Позивача як учасника Відповідача, колегія суддів досліджує дану вимогу саме з огляду на порушення оскаржуваним Рішенням прав та охоронюваних інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся до суду. З врахуванням серйозності та важливості основного доводу Позивача, щодо неповідомлення його про проведення загальних зборів та про порядок денний, чим було порушено його права як учасника Відповідача, колегія суддів зауважує наступне. За загальним правилом Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України «Про господарські товариства». Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. При цьому, подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Слід зазначити, що правило належності доказів обов`язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб`єктами доказування (сторони, треті особи), і подають докази суду. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом. Питання про прийняття доказів спершу повинно вирішуватися під час їх представлення суду. Однак остаточно може з`ясуватися неналежність доказу і на подальших стадіях, під час їх оцінки судом, аж до проголошення рішення. Мета судового дослідження полягає у з`ясуванні обставин справи, юридичній оцінці встановлених відносин і у встановленні прав і обов`язків (відповідальності) осіб, які є суб`єктами даних відносин. Судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому. Повнота судового пізнання фактичних обставин справи передбачає, з одного боку, залучення всіх необхідних доказів, а з іншого, - виключення зайвих доказів. З усіх поданих особами, що беруть участь у справі, доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову. Водночас належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання. В той же час, зважаючи на вищеописані доводи позовної заяви, колегія суддів констатує, що Відповідач в своїй апеляційній скарзі заперечує обставини неповідомлення Позивача щодо скликання та проведення загальних зборів, подаючи при цьому як доказ - перелік акціонерів, які зареєструвалися для участі у позачергових загальних зборах акціонерів Публічного акціонерного товариства «Клеванське ремонтно-транспортне підприємство», дата проведення позачергових загальних зборів акціонерів 10 січня 2014 року, зокрема. Під порядковим номером зазначено Позивача, кількість його акцій (234), відсоток від загальної кількості голосуючих (0,651), який підписаний головою реєстраційної комісії Свердел С.В. (том 1, а.с. 115); протокол № 2 засідання реєстраційної комісії щодо проведення реєстрації учасників чергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Клеванське ремонтно-транспортне підприємство» від 10 січня 2014 року (том 1, а.с. 116). Крім того, як доказ належного повідомлення Позивача про установчі збори акціонерів, Відповідач із зазначенням принципу вірогідності доказів (який на його думку необхідно застосувати під час вирішення даного питання) зазначає про участь Позивача у зборах від 10 січня 2014 року, які відбулися о 10:50 год. в тому ж самому приміщенні та в той же самий день, що й установчі збори, які відбулися о 15:00 год.. Колегія суддів вважає такі доводи апеляційної скарги безпідставними та необгрунтованими, оскільки, по-перше, у переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі у позачергових загальних зборах акціонерів Публічного акціонерного товариства «Клеванське ремонтно-транспортне підприємство», зазначено про проведення позачергових загальних зборах акціонерів Публічного акціонерного товариства «Клеванське ремонтно-транспортне підприємство», а в даній справі мова йде про установчі збори учасників (засновників) уже Товариства з обмеженою відповідальністю (про що акцентував увагу представник Відповідача в судовому засіданні від 29 грудня 2021 року); по-друге, в матеріалах справи відсутній сам протокол від 10 січня 2014 року позачергових загальних зборах акціонерів Публічного акціонерного товариства «Клеванське ремонтно-транспортне підприємства» так як і відсутні докази повідомлення Позивача про такі збори; по-третє, перелік акціонерів, зокрема, відомості щодо Позивача, підписаний лише представником Відповідача, відсутній особистий підпис Позивача. Крім того, колегія суддів критично оцінює участь особи в інших зборах, що проводилися пізніше та в той же самий день (як вказує Відповідач), адже участь у певних зборах, навіть в той же самий день і в тому самому ж місці, само по собі не може свідчити про участь і в наступних загальних зборах, та не виключає вірогідність повідомлення сторони лише про перші збори та проведення інших зборів по іншим питанням без повідомлення акціонера про проведення таких зборів. Колегія суддів констатує, що права учасника товариства можуть бути визнаними порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Водночас, зважаючи на заперечення Відповідача з приводу того, що під час скликання та проведення загальних зборів від 10 січня 2014 року не могли бути порушенні умови Статуту Відповідача, на які покликається Позивач в своїй позовній заяві, оскільки Статут Відповідача на той момент ще не існував, а відтак положення статуту щодо повідомлення акціонерів про порядок скликання та проведення загальних зборів, на котрі покликається Позивач, не мали місце на існування в даних правовідносинах (саме в момент проведення зборів, рішення яких оскаржується). Суд апеляційної інстанції погоджується з тим доводом, що в даному випадку не мають застосовуватися норми Статуту та звертає в даному випадку увагу апелянта на те, що в даній постанові судом в мотивувальній частині постанови не описується Статут Відповідача, а описуються норми чинного законодавства, котрі стосуються даного питання. В той же час, апеляційний господарський суд звертає увагу апелянта на те, що мотивуючи свої заяви Відповідач залишає поза увагою факт існування норми прямої дії, а саме: Закону України «Про господарські товариства» та Закону України "Про акціонерні товариства", які передбачають порядок повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів, та які в силу правового становища мають вищу юридичну силу від Статуту, та котрі підлягають застосуванню в подібних випадках. Так, згідно статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства", письмове повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства та їх порядок денний надсилається кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, складеному в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, на дату, визначену наглядовою радою. Встановлена дата не може передувати дню прийняття рішення про проведення загальних зборів і не може бути встановленою раніше, ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів. Письмове повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний надсилається акціонерам персонально (з урахуванням частини другої цієї статті) особою, яка скликає загальні збори, у спосіб, передбачений статутом акціонерного товариства, у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення. Повідомлення розсилає особа, яка скликає загальні збори, або особа, яка веде облік прав власності на акції товариства у разі скликання загальних зборів акціонерами. Товариство не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів публікує в офіційному друкованому органі повідомлення про проведення загальних зборів. Публічне акціонерне товариство додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний фондовій біржі, на якій це товариство пройшло процедуру лістингу, а також не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів розміщує на власній веб-сторінці в мережі Інтернет інформацію, передбачену частиною третьою цієї статті; повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства має містити такі дані: повне найменування та місцезнаходження товариства; дата, час та місце (із зазначенням номера кімнати, офісу, залу, куди мають прибути акціонери) проведення загальних зборів; час початку і закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах; дата складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах; перелік питань, що виносяться на голосування; порядок ознайомлення акціонерів з матеріалами, з якими вони можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів. Загальні збори акціонерів проводяться на території України, в межах населеного пункту за місцезнаходженням товариства, крім випадків, коли на день скликання загальних зборів 100 відсотками акцій товариства володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації. Статтею 61 Закону України «Про господарські товариства» Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах. Відповідно з вищевказаних норм вбачається обов`язок Відповідача повідомити Позивача та інших акціонерів про проведення зборів. Проте, як вказано вище, належних та допустимих доказів проведення таких зборів Відповідач суду не подав (а ні повідомлення з доказами направлення його акціонерам, а ні списку акціонерів з їх особистим підписом про прибуття на кворум, а ні доказ публікації в офіційному друкованому органі повідомлення про проведення таких загальних зборів). Все вказане, на переконання колегії суду свідчить про не вчинення дій Відповідачем щодо повідомлення Позивача чи інших акціонерів про проведення таких зборів. Що ж стосується тверджень Відповідача з-приводу того, що дані збори проведені ще в січні 2014 року, а тому зважаючи на часовий період, понад 7 років тому, документи котрі б підтверджували повідомлення Позивача про проведення загальних зборів не зберіглися та були знищенні, то колегія суддів в спростування таких доводів зазначає таке. По-перше, в матеріалах справи відсутні будь-які реєстри, витяги з журналу, протоколи, акти, накази та інші організаційно-розпорядчі документи, які б свідчили про проведення знищення таких документів за 2014 рік в належний спосіб; по-друге, в матеріалах справи містяться інші документи (заяви) датовані 2014 роком (том 1, а.с. 115,116; том 2, а.с. 21-36), які в свою чергу зберігаються у Відповідача; по-третє, строки зберігання протоколів, документів, незалежно від їхнього функціонально-цивільного призначення, рівня й маштабу, загальної діяльності, форми власності, визначені в переліку типових документів, затвердженому наказом Міністерства юстиції України №578/5, де відповідно до Переліку встановлено строк зберігання «До ліквідації організації» або 10 років. Крім того, Відповідач заперечуючи проти порушення даним рішення загальних зборів прав Позивача в зв`язку із відсутністю будь-якого обгрунтування такого порушення (зазначаючи при цьому, що скасування такого рішення призведе до виключення Позивача зі складу Відповідача). Проте в даному випадку Відповідач залишає поза увагою письмові пояснення Позивача надані суду першої інстанції (том 1, а.с. 172). А саме, Позивач та інші акціонери Позивача, доводять, що директор Відповідача ( ОСОБА_22 ), який саме й був обраний на установчих зборах від 10 січня 2014 року, рішення відносно яких оскаржує Позивач, вчиняє дії щодо продажу майна Відповідача на користь своєї фірми де він є директор (ТОВ «ВВс-ЛТД) та здійснює діяльність по управлінню Відповідачем не на користь Відповідача. Відтак з даних пояснень опосередковано вбачається незгода саме з діяльністю директора Відповідача, якого й було обрано та який «зайшов» у товариство саме шляхом проведення оспорюваних установчих зборів учасників (засновників) Відповідача (призначення директора Відповідача - сьоме питання порядку денного зборів товариства). Підсумовуючи усе вищевказане апеляційний господарський суд констатує, що своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Питання щодо призначення директора, тобто особи, котра є виконавчим органом товариства та здійснює управління діяльністю товариства, прямим чином стосується прав акціонерів, адже така особа має втілювати волю акціонерів шляхом прийняття та підписання правочинів, рішень, котрі в свою чергу мають стосуватися прав та благ таких акціонерів. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо повідомлення особи про порядок денний зборів. Аналогічна правова позиція у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року в справі № 923/876/16. Що ж стосується заперечень апеляційної скарги Відповідача щодо неналежного способу захисту прав, обраного Позивачем, оскільки на переконання Відповідача, Позивач прагне відновити становище яке існувало до порушення його права, а саме відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи, то колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини 1 статті 90 Цивільного кодексу України, юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Водночас, згідно до частини 4 статті 3 Закону України "Про акціонерні товариства" повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити його організаційно-правову форму (акціонерне товариство). Тип акціонерного товариства не є обов`язковою складовою найменування акціонерного товариства. Акціонерне товариство самостійно визначає необхідність зазначати у своєму найменуванні його тип, передбачений статтею 5 цього Закону. Окрім того частинами 1, 2 статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що перед найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ, а також випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини) та назву. Організаційно-правова форма юридичної особи визначається відповідно до класифікації організаційно-правових форм господарювання, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері технічного регулювання. В силу дії пункту 2.1 Державного класифікатору України класифікації організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004 (затвердженого наказом Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року №97) організаційно-правова форма господарювання - форма здійснювання господарської (зокрема підприємницької) діяльності з відповідною правовою основою, яка визначає характер відносин між засновниками (учасниками), режим майнової відповідальності по зобов`язаннях підприємства (організації), порядок створення, реорганізації, ліквідації, управління, розподілу одержаних прибутків, можливі джерела фінансування діяльності тощо. Частиною 1 статті 83 Цивільного кодексу України передбачено, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Згідно частини 1 статті 152 Цивільного кодексу України, акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. При цьому відповідно до частини 1 статті 5 Закону України" Про акціонерні товариства", акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства. Тип акціонерного товариства зазначається у статуті акціонерного товариства. Окрім того, підпунктами 1, 2 частини 2 статті 13 Закону України "Про акціонерні товариства", статут акціонерного товариства повинен містити відомості про: повне та скорочене найменування товариства українською мовою, тип товариства. Як слідує із змісту оскаржуваного протоколу, відбулася реорганізація Публічного акціонерного товариства «Клеванське ремонтно-транспортне підприємство» шляхом його перетворення в Товариство з додатковою відповідальністю, тобто відбулася зміна організаційно-правовової форма господарювання - форма здійснювання господарської діяльності, при цьому незмінним лишився код ЄДРПОУ Відповідача (00906700). Водночас, ще 15 жовтня 2013 року відбулися загальні збори Публічного акціонерного товариства «Клеванське ремонтно-транспортне підприємство», на яких прийнято рішення про припинення діяльності Публічного акціонерного товариства «Клеванське ремонтно-транспортне підприємство» шляхом його перетворення в Товариство з додатковою відповідальністю та призначення комісії, плану з припинення Публічного акціонерного товариства (том 1, а.с. 108-109) відповідні зміни були внесені державним реєстратором до Єдиного державного реєстру (щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації). Відповідно установчі збори Відповідача від 10 січня 2014 року (на яких і вирішувалося питання про призначення та обрання директора Відповідача) відбулися уже як наслідок прийнятих на загальних зборах від 15 жовтня 2013 року рішень щодо перетворення Публічного акціонерного товариства «Клеванське ремонтно-транспортне підприємство». В свою чергу Судове рішення по даній справі щодо скасування рішення установчих зборів Відповідача від 10 січня 2014 року не є тим самим процесуальним документом на підставі якого вчиняються реєстраційні зміни, зокрема, щодо: виділу юридичної особи, припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством, відміни державної реєстрації припинення юридичної особи (при цьому такої реєстрації не проводилося з огляду на відсутність інформації щодо припинення такої юридичної особи, а лише інформація щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації). Згідно частини 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (на котру покликається Відповідач в своїй апеляційній скарзі), державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, щодо: припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи. В даному випадку стаття 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачає припинення юридичної особи (без будь-якого правонаступництва, реорганізації), повна ліквідація юридичної особи. Однак, в даній справі відбулася реорганізація Публічного акціонерного товариства «Клеванське ремонтно-транспортне підприємство» шляхом його перетворення в Товариство з додатковою відповідальністю, тобто відбулася зміна організаційно-правовової форма господарювання - форма здійснювання господарської, і при цьому (як вже вказано вище) незмінним лишився код ЄДРПОУ Відповідача (00906700). Крім того, зважаючи на обставини встановлені в даному судовому рішенні та докази, якими обгрунтовує Позивач свої позовні вимоги, прийняте рішення у цій справі не є способом захисту Позивача направленим на відновлення його становища яке існувало до порушення його права (воно не направлено на відміну державної реєстрації припинення юридичної особи (ліквідація такої особи) оскільки такого припинення не існує в юридичній площинні (відсутні відомості внесені державним реєстратором щодо припинення юридичної особи), з огляду на реорганізацію Відповідача шляхом перетворення юридичної особи, тоюто зміни організаційно-правової форма господарювання) . Поряд з тим, вказане нівелює доводи апеляційної скарги щодо неналежного способу захисту прав, обраного Позивачем. Резюмуючи усе вищеописане колегія суддів зазначає, що Позивачем доведено належними та допустимими доказами, неповідомлення його належним чином, у спосіб, передбачений чинними на той момент нормами прямої дії Закону України «Про господарські товариства» та Закону України "Про акціонерні товариства", які передбачають порядок повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів. Окрім того колегія суддів зазначає, що Позивач доводив порушення своїх прав саме порушенням права на участь в управлінні Відповідачем (зважаючи на обрання та призначення даним рішення директора товариства, діяльність якого викликає недовіру у Позивача, та який не брав участі у голосуванні за його кандидатуру), що складає корпоративний інтерес Позивача, саме як одного із учасників (засновників) Відповідача, яке оцінювалося судом з точки зору корпоративних відносин і законодавства. Предметом спору по даній справі не були вимоги щодо припинення діяльності Відповідача саме як товариства з додатковою відповідальністю чи зміна його організаційно-правової форми. Зважаючи на усе вищеописане в даному судовому рішенні, колегія суддів вважає позовні вимоги обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання недійсним та скасування рішення установчих загальних зборів учасників Відповідача, які оформленого протоколом № 1 від 10 січня 2014 року з моменту їх прийняття. Дане рішення було прийнято й місцевим господарським судом, а відтак Північно-західний апеляційний господарський суд залишає без змін рішення місцевого господарського суду в цій частині. Відповідно колегія суддів констатує, що Відповідачем не доведено підставності доводів апеляційної скарги щодо того, що суд першої інстанції на основі поданих доказів мав відмовити по суті в задоволенні позовних вимог, а не застосовувати позовну давність (як вчинено судом першої інстанції). Апеляційний господарський суд також акцентує увагу на те, що місцевий господарський суд в оспорюваному рішенні встановив підставність позову Позивача, проте застосував до даних правовідносин позовну давність за заявою Відповідача від 20 липня 2021 року (том 2, а.с. 16-19). Поряд з тим колегія суду наголошує на тому, що питання застосування позовної давності оспорено апелянтом не по суті, а з огляду на те, що Відповідач вважає, що даний позов не підлягає задоволенню по суті, що спростовано як місцевим господарським судом в оспорюваному рішенні, так і апеляційним господарським судом в даній постанові. Відтак, встановивши факт безпідставності даних доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції констатує факт не оспорення сторонами саме застосування судом позовної давності (не оспорено сторонами мотивування суду першої інстанції в частині пропуску строку позовної давності). Частиною 1 статті 25 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що апеляційні господарські суди переглядають в апеляційному порядку судові рішення місцевих господарських судів, які знаходяться у межах відповідного апеляційного округу (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного господарського суду). Колегія суддів констатує, що статтею 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. З урахуванням меж розгляду справи судом апеляційної інстанції, визначених статтею 269 Господарського апеляційного кодексу України, апеляційний господарський суд здійснює перегляд справи за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Предметом апеляційного оскарження та, відповідно, апеляційного розгляду у даній справі є рішення місцевого господарського суду в частині щодо відсутності порушення корпоративних прав Позивача проведеними оскаржуваними зборами від 10 січня 2014 року та щодо обрання Позивачем неналежного способу захисту своїх прав. Підсумовуючи усе вищевказане, апеляційний господарський суд залишає оспорюване рішення без змін з огляду на його законність і обгрунтованість, а також те, що при прийнятті даної постанови, Північно - західним апеляційним господарським судом не встановлено обставин, що б вказували на необхідність скасування даного рішення (в розумінні частини 4 статті 269 ГПК України). Відтак, виносячи дану судову постанову та враховуючи те, що апеляційним господарським судом залишено без задоволення апеляційну скаргу Відповідача, апеляційний господарський суд, відповідно статті 129 ГПК України, залишає судовий збір за розгляд апеляційної скарги за Відповідачем. Керуючись статтями 129, 269-271,273, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Клевань-Рембуд" на рішення Господарського суду Рівненської області від 07 вересня 2021 року в справі №918/332/21 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 07 вересня 2021 року в справі №918/332/21 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Справу №918/332/21 повернути Господарському суду Рівненської області. Повний текст постанови виготовлено 10 січня 2022 року. Головуючий суддя Василишин А.Р. Суддя Розізнана І.В. Суддя Грязнов В.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»