Постанова 4874 № 902/571/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 січня 2022 року Справа № 902/571/21 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Крейбух О.Г. , суддя Савченко Г.І. без повідомлення (виклику) учасників справи розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод" на рішення Господарського суду Вінницької області від 22.09.2021 р. у справі №902/571/21 (суддя Яремчук Ю.О., повний текст рішення складено 01.10.2021 р.) за позовом: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (пров. Костя Широцького,24, м. Вінниця, 21012) до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод" про стягнення 109 446,45 грн ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Вінницької області від 22.09.2021 р. позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 100 554,48 грн боргу, 1 323,71 грн 3 % річних, 3 802,52 грн пені, 3765,74 грн інфляційних втрат та 2 270,00 грн витрат зі сплати судового збору. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Апелянт вважає, що рішення Господарського суду Вінницької області від 22.09.2021 р. у справі №902/571/21 прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на наступне: - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод" не був включений до Реєстру постачальників, а отже не здійснював фактично відбір природного газу з газорозподільної системи АТ "Вінницягаз"; - опломбування обладнання підприємства на газопроводі спростовують факт надання послуг з розподілу газу Оператором ГРМ, а саме: забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності об`єкта Споживача для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, виділених постачальником природного газу, оскільки за таких обставин у споживача не було доступу до газорозподільної системи цілодобово; - Товариством з обмеженою відповідальністю "Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод" в період з 2020-2021 р.р. не здійснювалась закупівля газу, який АТ "ОГС "Вінницягаз" могло б транспортувати до споживача, що вказує на відсутність підтвердження у оператора ГРМ обсягів поставки природного газу. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод" на рішення господарського суду Вінницької області від 22.09.2021 р. у справі №902/571/21 - залишено без руху. Зобов`язано скаржника усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: надати докази надіслання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Роз`яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається останньому. 24.11.2021 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява з усунутими недоліками. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод" на рішення господарського суду Вінницької області від 22.09.2021 р. у справі №902/571/21, запропоновано Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" надати до відділу канцелярії та документообігу суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання скаржнику в порядку частини 2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України. 07.12.2021 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 22.09.2021 р. у справі №902/571/21 залишити без змін. Згідно з частиною 13 статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу. Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. У ході апеляційного розгляду даної справи Північно-західним апеляційним господарським судом, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, розглянувши в письмовому провадженні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши надану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне. Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права. Правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем (надалі Кодекс ГРМ), затвердженим постановою НКРЕП №2494 від 30.09.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1379/27824 06.11.2015, постановою НКРЕП №2498 від 30.09.2015 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу" тощо. Закон України "Про ринок природного газу" визначає наступних суб`єктів ринку природного газу: оператор газотранспортної системи; оператор газорозподільної системи: оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач. Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" є Оператором ГРМ. Положеннями Кодексу ГРМ визначено, що оператор газорозподільної системи суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. У спірних правовідносинах Товариство з обмеженою відповідальністю "Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод" (відповідач по справі) має статус споживача. За приписами пункту 4 глави 1 розділу 1 глави I Кодексу ГРМ споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу. Відповідно до пункту 1 розділу 3 глави VI Кодексу ГРМ передбачено, що споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт. Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини. Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу (пункт 3 глави 3 розділ VI Кодексу ГРМ). Положеннями пункту 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ унормовано, що договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. Абзацом 3 пункту 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ передбачено, що споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, спірні відносини між сторонами виникли на підставі Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 та Постанови НКРЕП №3014 від 24.12.2019. Типовий договір розподілу природного газу є публічним (стаття 633 Цивільного кодексу України) та договором приєднання (стаття 634 Цивільного кодексу України). Умови Типового договору є однаковими для всіх споживачів України. Типовий договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу. В розділі 6-му Типового договору розподілу природного газу врегульовано порядок розрахунків та визначено, що оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. При цьому, величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.(а.с. 24). Відповідно до пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою. Визначення газового року наведене в пункті 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ і ним є період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року. З урахуванням вищезазначених положень Кодексу ГРМ та типового договору, позивачем було здійснено розрахунок величини річної замовленої потужності відповідача у газорозподільній зоні АТ "Вінницягаз". Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 р. № 3014 для АТ "Вінницягаз" на період з 01.01.2020 по 30.06.2020 включно встановлено тариф на послуги розподілу природного газу в розмірі 0,89 грн за 1 м. куб. на місяць (без урахування ПДВ); з липня 2020 - у розмірі 1,09 за 1 м. куб. на місяць (без урахування ПДВ0. Постановою НКРЕКП від 24.06.2020 № 1152 були внесені зміни до даної постанови Комісії в частині зменшення тарифу на послуги з розподілу газу для Позивача до 0,97 грн за 1 м. куб. Тариф на послуги з розподілу природного газу з січня 2021 року 1,68 м.куб. затверджений Постановою НКРЕКП від 30.12.2020 № 2765 та становить 1,68 грн. за 1 м.куб. (без урахування ПДВ). Таким чином, з врахуванням ПДВ (20 %) вартість послуг з розподілу природного газу: з 01 січня по 30 червня 2020 року складає 1,068 грн. за 1 м. куб., з 01 липня по 31 грудня 2020 року складає 1,164 грн. за 1 м.куб., з 01 січня 2021 р. по теперішній час складає 2,016 грн. за 1 м.куб. З урахуванням вимог глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ та п .6.1 та 6.2 Типового договору розподілу, Позивачем була розрахована щомісячна плата за послуги з розподілу природного газу протягом 2020-2021 рр. наступним чином: 40 000 м.куб. х 1,068 грн. за 1 м.куб. І 12 міс. = 5 340,00 грн. (щомісячна плата для Відповідача з січня по червень 2020 р.); 40 000 м.куб. х 1,164 грн. за 1 м.куб. / 12 міс. = 5 820,00 грн. (щомісячна плата для Відповідача з липня по серпень 2020 р.); 40 314 м.куб. х 1,164 грн. за 1 м.куб. / 12 міс. = 5 850,46 грн. (щомісячна плата для Відповідача з вересня по грудень 2020 р.); 73 649,77 м.куб. х 2,016 грн. за 1 м.куб. / 12 міс. = 12 137,16 грн. З матеріалів справи вбачається, що протягом 2020-2021 років відповідачу неодноразово направлялися акти наданих послуг, які відповідачем були підписані та повернуті позивачеві лише частково, зокрема з січня 2020 по січень 2021 роки. Протягом січня 2020 р. - квітня 2021 року AT "Вінницягаз" надало послугу з розподілу природного газу ТОВ "Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод" на загальну суму 116 574,48 грн., з них оплачені надані позивачем послуги у розмірі 11 761,30 грн, що підтверджується матеріалами справи. Водночас, станом на 01.01.2020 р. у відповідача існувала переплата в розмірі 4 258,70 грн., що підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків за 2020 рік від 15.01.2021 р. Враховуючи вище викладене, станом на 26.05.2021 р. заборгованість ТОВ "Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод" перед AT "Вінницягаз" за надані протягом січня 2020 - квітня 2021 роки послуги з розподілу природного газу складає 100 554,48 грн. Однак, відповідач з необхідністю щомісячно сплачувати вартість послуги не погоджується з підстав не споживання природного газу у місяці, за який розраховується величина замовленої потужності, мотивуючи свою позицію фактом відсутності споживання природного газу протягом періоду з січня 2020 по квітень 2021 року. Положеннями глави 1 розділу І Кодексу ГРМ передбачено, що: - договір розподілу природного газу правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи; - доступ до газорозподільної системи право користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи. Взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VІ цього Кодексу (абзац 3 пункту 5 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). З вище викладеного вбачається, що послуга з розподілу не складається лише з фактичного переміщення природного газу розподільчою системою трубопроводів. До послуги з розподілу також входить цілодобове надання фактичного доступу замовленої потужності об`єктів споживача до газорозподільної системи, що буквально означає - наявність технічної можливості у будь-який час необхідний споживачу скористатись можливістю розпочати газоспоживання. Тобто, Оператор ГРМ, знаючи, що об`єкт відповідача підключено до газорозподільної системи підтримує належний тиск у системі з урахування замовленої потужності приєднаних об`єктів споживача. Дані послуги є монопольними роботами АТ "Вінницягаз", як оператора ГРМ у зоні ліцензованої діяльності - території Вінницької області. Також, між приєднаною та замовленою потужністю об`єктів споживача є певна різниця, через що є різниця в підходах до розрахунку вартості послуг: - приєднаною потужністю є стала величина, тобто така, яка не потребує коригування і розраховувалась споживачу один раз на весь час отримання послуг, - замовлена потужність - це змінна величина, яка розраховується на календарний рік відповідно до попередніх обсягів споживання (і може змінюватись через шість місяців за заявою споживача), Тобто, оператор ГРМ для сталого функціонування, постійно налаштовує потужність газорозподільних мереж під приєднані до мережі об`єкти споживача. Відповідно до пункту 8 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. У разі розірвання договору розподілу природного газу оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VI цього Кодексу. Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку об`єкт вважається приєднаним навіть, якщо газоспоживаюче обладнання опломбоване на газопроводі-вводі, оскільки для початку фактичного споживання природного газу, окрім зняття пломби немає будь-яких перешкод. На об`єкт не розраховується замовлена потужність пропускної спроможності газових мереж лише у випадку механічного від`єднання від мереж, що й було зроблено АТ "Вінницягаз" у січні 2020 року (акт про припинення (обмеження) газопостачання №б/н від 10.02.2020), а також у випадку розірвання договору розподілу. Згідно пункту 1 розділу II Кодексу ГРМ газорозподільна система є технологічним комплексом, що складається з організаційно і технологічно пов`язаних між собою об`єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам. Не можна розглядати поняття "розподілу газу" лише як доставку газу безпосередньо споживачу. Оскільки, розподіл природного газу це цілий комплекс дій (заходів) оператора ГРМ, пов`язаних з підтриманням системи ГРМ в надійному та безпечному стані, що підтверджується складовими структури тарифу на послуги з розподілу природного газу, до розрахунку якого, згідно Методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу (постанова НКРЕКП №236 від 25.02.2016 із змінами). В нормативних актах в сфері ринку природного газу термін "розподіл природного газу" вживається і в розумінні фізичної доставки газу. За приписами пункту 6 глави 3 розділу I Кодексу ГРМ на підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператор ГРМ: - присвоює споживачу (точці комерційного обліку), у тому числі побутовому споживачу, персональний EIC-код суб`єкта ринку природного газу та передає його Оператору ГТС для ідентифікації споживача в інформаційній платформі Оператора ГТС, у тому числі для цілей закріплення споживача в Реєстрі споживачів відповідного постачальника та здійснення оперативних заходів при запровадженні процедури зміни його постачальника; - надає послугу споживачу із забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності його об`єкта для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, виділених постачальником природного газу; - забезпечує формування та передачу даних прогнозів відборів/споживання природного газу та обсягів фактичного споживання природного газу споживачем Оператору ГТС у порядку, визначеному Кодексом ГТС та цим Кодексом. Таким чином, послуга з розподілу природного газу не обмежується обов`язками оператора ГРМ (АТ "Вінницягаз") щодо фізичної доставки обсягів природного газу до об`єктів споживача та формування кількісних показників обсягів спожитого (розподіленого) природного газу, а включає в себе в цілому процес забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності об`єкта споживача для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, виділених постачальником природного газу безпосередньо споживачу, і в розумінні цілого комплексу дій (заходів) оператора ГРМ, пов`язаних із забезпеченням безаварійності та належного стану ГРМ. В матеріалах справи відсутні докази розірвання між Позивачем та Відповідачем Договору розподілу природного газу від 12.09.2019 та остаточне від`єднання об`єкта Відповідача від газорозподільної системи АТ "Вінницягаз". Відповідно, Відповідач продовжує користуватися приєднаною потужністю, та в будь-який час має право та можливість відновити відбір природного газу із газорозподільної системи у порядку, передбаченому Кодексом ГРМ. Отже, у Відповідача до моменту припинення дії договору розподілу природного газу наявний обов`язок здійснювати оплату за надані Позивачем послуги розподілу природного газу. Аналогічні висновки викладені і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.02.2021 року у аналогічній справі № 922/1703/20. У відповідності до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно положень Кодексу ГРМ підключення об`єктів споживача до системи ГРМ, зобов`язує Оператора ГРМ виконувати функції покладені Кодексом ГРМ та типовим договором, зокрема: - забезпечення споживачів цілодобовим доступом (правом користування) до ГРМ (в будь-який момент споживач має скористатись доступом до ГРМ і розпочати газопостачання в необхідних для нього обсягах); - забезпечення технічної та вільної потужності на відповідній ГРП згідно річної замовленої потужності споживача (лише після розірвання типового договору та здійснення фізичного від`єднання об`єкта споживача від ГРМ надається право Оператору ГРМ коригувати дані технічної та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП) (пункт 8 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ); - можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ з належним рівнем надійності, безпеки, якості та величини його тиску в порядку, визначеному в розділі VI Кодексу ГРМ та договору. Як свідчить зміст пункту 2.2. Договору розподілу обов`язковою умовою надання споживачу послуг з розподілу природного газу є наявність у споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільчої системи Оператора ГРМ. Підключення до газорозподільної системи/підключення до ГРМ, згідно положень Кодексу ГРМ, це фізичне з`єднання в точці приєднання (на межі балансової належності) газових мереж суміжного суб`єкта ринку природного газу (зокрема споживача) з газорозподільною системою, здійснене в установленому законодавством порядку, зокрема згідно з цим Кодексом; За умови припинення (обмеження) газопостачання шляхом встановлення інвентарної заглушки та її опломбування об`єкт споживача не втрачає статус підключеного до ГРМ, оскільки у такому випадку не відбувається фізичного роз`єднання обладнання споживача з газорозподільною системою, і споживач має можливість у будь-який момент поновити отримання газу. Підпунктом 5 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ визначено, що оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках, зокрема: розірвання договору розподілу природного газу. При цьому, приписами глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ наведено перелік інших випадків при настанні яких Оператор ГРМ може здійснити обмеження та припинення розподілу природного газу споживачам. Проте, такої підстави як встановлення інвентарної заглушки та припинення газопостачання споживачу наведеною нормою спеціального законодавства не передбачено. Тобто, встановлення заглушки в розумінні вищенаведених положень Кодексу ГРМ свідчить про припинення послуг з постачання природного газу, але не припиняє отримання послуг з його розподілу. В свою чергу відповідачем не надано до матеріалів справи будь-яких належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України на підтвердження неможливості розірвати договір розподілу природного газу. Враховуючи вищевикладене, а також приписи законодавства, яке підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача заявленої суми заборгованості місячної вартості величини річної замовленої потужності за період з січня 2020 по квітень 2021 року у розмірі 100 554,48 грн. Також з матеріалів справи вбачається, що позивач просив стягнути з відповідача суму пені за порушення терміну оплати, а також інфляційні нарахування на суму боргу та річні. Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. За приписами статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України). Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Перевіривши наданий Позивачем розрахунок, колегія суддів дійшла висновку, що розрахунок є обґрунтованим, здійсненим з урахуванням умов пункту 8.2. спірного договору та дат виникнення прострочення з урахуванням періодів нарахування інфляції, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми 3 802,52 грн. пені, 1 323,71 грн 3% річних; 3 765,74 грн. інфляційних втрат за період з січня 2020р. по квітень 2021 року. Доводи ТОВ "Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують законних висновків суду першої інстанції, є необґрунтованими та не дають підстав для скасування рішення господарського суду Вінницької області від 22.09.2021 у справі № 902/571/21, яке прийнято з додержанням норм процесуального права. Окрім того, Відповідачем не надано доказів, які б спростовували припинення права доступу до газорозподільної системи Позивача, не надано доказів розірвання договору розподілу природного газу, а отже не спростовано правомірність вимог Позивача щодо стягнення заборгованості. В свою чергу, доводи Позивача які містяться у відзиві на апеляційну скаргу підтверджують висновки суду першої інстанції та обставини які встановлено судом апеляційної інстанції при перегляді оскаржуваного рішення в апеляційному порядку. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права. Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення Господарського суду Вінницької області від 22.09.2021 р. у справі №902/571/21 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з врахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні правові підстави для його скасування. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта. Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод" на рішення Господарського суду Вінницької області від 22.09.2021 р. у справі №902/571/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 22.09.2021 р. у справі №902/571/21 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Справу №902/571/21 повернути до господарського суду Вінницької області. Повний текст постанови складений "10" січня 2022 р. Головуючий суддя Демидюк О.О. Суддя Крейбух О.Г. Суддя Савченко Г.І.