Постанова Житомирський апеляційний суд № 278/1908/21

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №278/1908/21 Головуючий у 1-й інст. Дубовік О. М. Категорія 84 Доповідач Талько О. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 січня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді Талько О.Б., суддів: Коломієць О.С., Шевчук А.М., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в м. Житомирі матеріали цивільної справи №278/1908/21 за заявою Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, за апеляційною скаргою Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 13 липня 2021 року, постановлену під головуванням судді Дубовік О.М., ВСТАНОВИВ: У червні 2021 року Новогуйвинське виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство звернулося до суду з даною заявою, в якій зазначено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , та споживає житлово-комунальні послуги, які надаються заявником за вказаною адресою. Оскільки ОСОБА_1 належним чином не сплачує кошти за надані житлово-комунальні послуги, станом на 1 червня 2021 року виникла заборгованість у розмірі 15892 грн. 20 коп., яка складається із заборгованості: за послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 2303 грн. 48 коп.; за послуги з теплопостачання у сумі 10977 грн. 16 коп.; за вивезення твердих побутових відходів у розмірі 295 грн. 56 коп.; за послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 2316 грн. Враховуючи вищезазначене, заявник просив видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, яка виникла протягом періоду з 1 жовтня 2019 року по 1 червня 2021 року, у розмірі 15892 грн. 20 коп. Ухвалою судді Житомирського районного суду Житомирської області від 13 липня 2021 року відмовлено у видачі судового наказу. В апеляційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. На обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що, відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанції послався на положення пункту 1 частини 1 статті 165 ЦПК України та зазначив, що заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу. Однак, пунктом 4 частини 3 статті 163 ЦПК України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обгрунтовує свої вимоги. Вказаною нормою не передбачено обов`язку заявника подавати до суду копію заяви про видачу судового наказу. У наказному провадженні не передбачено подання до заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи. Таким чином. Суд першої інстанції безпідставно відмовив у видачі судового наказу. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного. При вирішенні даного питання суд першої інстанції виходив з того, що всупереч положенням пункту 4 частини 3 статті 163 ЦПК України заява про видачу судового наказу подана в одному примірнику, що позбавляє суд можливості виконати вимоги частини 2 статі 169 ЦПК України та є підставою для застосування пункту 1 частини 1 статті 165 ЦПК України. Колегія суддів не погоджується з таким висновком. Так, відповідно до положень частини 1 та 2 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи , яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Пунктом 3 частини 1 статті 161 ЦПК України, зокрема, передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг. Стаття 163 ЦПК України містить вимоги щодо форми та змісту заяви про видачу судового наказу. Частиною 3 даної норми передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються:1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника , якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій ( в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обгрунтовує свої вимоги. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу. Отже, передбачені статтею 163 ЦПК України вимоги щодо форми та змісту заяви про видачу судового наказу, а також інші положення розділу ІІ «Наказне провадження» цього Кодексу не містять норм, які б покладали на заявника обов`язок надавати суду копію заяви про видачу судового наказу чи примірники такої заяви. Та обставина, що відповідно до частини 2 статті 169 ЦПК України одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами, не може зобов`язувати заявника долучати до заяви про видачу судового наказу її копію. Положення пункту 4 частини 3 статті 163 ЦПК України про необхідність долучення до заяви про видачу судового наказу інших документів або їх копій, що підтверджують обставини, якими заявник обгрунтовує свої вимоги, не покладають на нього обов`язок надавати копію такої заяви, а вказують на необхідність надання суду доказів на підтвердження вимог. Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу у зв`язку з недотриманням заявником вимог пункту 4 частини 3 статті 163 ЦПК України. Враховуючи вищезазначене, ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367,368,371,374,379,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства задовольнити. Ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 13 липня 2021 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуюча Судді: