LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Вінницький апеляційний суд127/7285/20

від 10.01.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 127/7285/20 Провадження № 33/801/4/2022 Категорія: Головуючий у суді 1-ї інстанції Ан О. В. Доповідач: Панасюк О. С. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 січня 2022 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Панасюка О. С., розглянувши апеляційні скарги захисника ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) - адвоката Богорела С. В. та заінтересованої особи ОСОБА_3 на постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02 квітня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України, - встановив: Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02 квітня 2020 року ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України (далі - МК України) та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 процентів вартості товару, що становить 146199 грн 04 к. з конфіскацією транспортного засобу марки «TOYOTA CAMRY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 . Згідно з протоколом про порушення митних правил № 0175/40100/20 від 03 березня 2020 року 03 червня 2018 року о 20 год 43 хв. в зону митного контролю пункту пропуску «Могилів-Подільський - Отач» відділу митного оформлення «Автомобільний» митного поста «Дністер» Вінницької митниці Державної фіскальної служби (далі - Вінницька митниця ДФС), в напрямку з Республіки Молдова до України, на канал руху «зелений коридор» в`їхав транспортний засіб марки «TOYOTA CAMRY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 , під керуванням громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), з приховуванням від Вінницької митниці ДФС шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару через митний кордон підробленої довіреності на право користування транспортним засобом від 16 червня 2017 року № G-8419, засвідченої нотаріусом Республіки Литва Ginte Kuzabaviciene. Захисник ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) - адвокат Богорел С. В. та заінтересована особа ОСОБА_3 подали апеляційні скарги на цю постанову, у яких, посилаючись на неправильне застосування суддею суду першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, недоведеність обставин, які суддя вважав встановленими, просили постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02 квітня 2020 року скасувати, а провадження у справі закрити. Апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) - адвоката Богорела С. В мотивована тим, що суд першої інстанції залишив поза увагою сплив строку застосування адміністративного стягнення, передбачений частиною другою статті 467 МК України в редакції, чинній на момент вчинення порушень митних правил, тому що вважав початком перебігу строку накладення адміністративного стягнення не момент виявлення правопорушення, а момент його вчинення. Митним органом не доведено обставини вчинення ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, довіреності на право користування транспортним засобом, одержаної незаконним шляхом, а тому об`єктивної сторони інкримінованого адміністративного правопорушення не доведено. Твердження митної служби про підробку довіреності ґрунтується на отриманій інформації митних органів Республіки Литва. Враховуючи те, що довіреність на право користування транспортним засобом від 16 червня 2017 року № G-8419 не визнана в судовому порядку недійсною, тому в діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 МК України. Апеляційна скарга ОСОБА_3 мотивована тим, що він є власником транспортного засобу марки «TOYOTA CAMRY», державний номерний знак НОМЕР_1 . Довіреність, яка була надана митному органу, не передбачала права розпорядження транспортним засобом, транспортний засіб не був товаром, тому що не міг бути реалізований на території ввезення, а тому у розумінні санкції статті 483 МК України до нього не могла бути застосована конфіскація. В діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) відсутній склад адміністративного правопорушення, тому що він не приховував від митного контролю переміщення через кордон транспортного засобу. Зазначає, що ні він, ні ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) не можуть нести відповідальність за те, що нотаріус Литовської Республіки Ginte Kuzabaviciene не зареєстрував видану ним довіреність № G-8419 від 16 червня 2017 року. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з огляду на таке. Відповідно до частини сьомої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Відповідно до частини четвертої статті 2 КУпАП питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним Кодексом України. Згідно з статтею 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Відповідно до вимог статей 245, 252, 280 КУпАП та статей 486, 489 МК України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в тому числі, про порушення митних правил, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення. Згідно з частиною першою статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Частиною першою статті 483 МК України передбачена адміністративна відповідальність осіб за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. Згідно з протоколом про порушення митних правил № 0175/40100/20 від 03 березня 2020 року 03 червня 2018 року о 20 год 43 хв. в зону митного контролю пункту пропуску «Могилів-Подільський - Отач» відділу митного оформлення «Автомобільний» митного поста «Дністер» Вінницької митниці ДФС, в напрямку з Р. Молдова до України, на канал руху «зелений коридор», в`їхав транспортний засіб марки «TOYOTA CAMRY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 , під керуванням громадянина Республіки Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), з приховуванням від Вінницької митниці ДФС шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару через митний кордон підробленої довіреності на право користування транспортним засобом від 16 червня 2017 року № G-8419, засвідченої нотаріусом Республіки Литва Ginte Kuzabaviciene. За результатами аналізу документів, поданих для митного оформлення вказаного транспортного засобу, 17 жовтня 2018 року Вінницькою митницею ДФС до Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС України направлено проект запиту до митних органів Республіки Литва за № 6789/8/02-80-20-05 з метою підтвердження (спростування) факту оформлення та реєстрації довіреності від 16 червня 2017 року № G-8419 на право користування транспортним засобом марки «TOYOTA CAMRY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 . 12 листопада 2019 року ДФС України отримано відповідь митних органів Республіки Литва № (20.3/15)3B-8472 від 25 жовтня 2019 року, згідно з якою довіреність від 16 червня 2017 № G-8419 на право користування громадянину Республіки Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) транспортним засобом марки «TOYOTA CAMRY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 , 12-м нотаріальним бюро м. Каунас не складалася та не підтверджувалась. На підставі зазначеної відповіді Вінницька митниця ДФС України дійшла висновку про факт підробки вказаної довіреності. З наявних у справі матеріалів видно, що власником транспортного засобу «TOYOTA CAMRY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 є ОСОБА_3 , який не був залучений до участі у справі судом першої інстанції. Як роз`яснено у підпункті 2 пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил № 8 від 03 червня 2005 року» підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. Довіреність - це односторонній правочин, що фіксує межі повноважень представника, який, діючи на підставі довіреності, створює права та обов`язки безпосередньо для довірителя. Відповідно до частини третьої статті 245 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі. За своєю юридичною сутністю видача довіреності є одностороннім правочином який повинен відповідати загальним вимогам передбаченими в статті 203 ЦК України. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (стаття 203 ЦК України). Згідно з статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що адміністративне правопорушення було вчинене і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності винна у вчиненні цього правопорушення. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. За загальним правилом правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Матеріали справи не містять будь яких належних та допустимих доказів недійсності довіреності на право користування транспортним засобом № G-8419 від 16 червня 2017 року, а також відсутні докази підробки зазначеної довіреності (зокрема експертиза, судове рішення про визнання довіреності недійсною). Як вбачається з повідомлення про вчинення кримінального правопорушення № 47 Подільської митниці Держмитслужби України від 03 березня 2020 року № 7.12-08-1/20/8.5/1843, в результаті аналізу документів, які подавалися митному органу як підставу для переміщення через митний кордон України транспортного засобу марки «TOYOTA CAMRY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 , виявлені ознаки ймовірності підробки довіреності на право користування транспортним засобом № G-8419 від 16 червня 2017 року. Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі. Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Особу може бути визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі у сфері митного оформлення і контролю, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто, за наявності усіх необхідних елементів об`єктивних та суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення - у сукупності. В даному випадку митним органом не доведено обставин вчинення ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, довіреності на право користування транспортним засобом № G-8419 від 16 червня 2017 року, одержаної незаконним шляхом, а тому є недоведеним наявність об`єктивної сторони інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 МК України. Твердження митної служби про підробку довіреності ґрунтується лише на отриманій інформації митних органів Республіки Литва (вих. № (20.3/15)3B-8472 від 25 жовтня 2019 року), що не може бути доказом вини ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ). Таким чином, оскільки ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) перемістив через митний кордон України транспортний засіб марки «TOYOTA CAMRY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN - НОМЕР_2 , як підставу для переміщення надав документ, зокрема довіреність на право користування транспортним засобом № G-8419 від 16 червня 2017 року, яка не визнана в судовому порядку недійсною, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 МК України. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Керуючись статтями 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційні скарги захисника ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) - адвоката Богорела С. В. та заінтересованої особи ОСОБА_3 задовольнити. Постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 02 квітня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 Митного кодексу України скасувати, а провадження у справі закрити. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя: О. С. Панасюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»