Постанова 4856 № 120/2475/21-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/2475/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Заброцька Л.О. Суддя-доповідач - Курко О. П. 10 січня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "БОНДАРУК" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в березні 2021 року Фермерське господарство "БОНДАРУК" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року позов задоволено, а саме: - визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області №2322579/37836875 від 18.01.2021 року, яким відмовлено Фермерському господарству "Бондарук" у реєстрації податкової накладної №2 від 16.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; - зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Фермерським господарством "Бондарук" до реєстрації податкову накладну №2 від 16.12.2020, датою її первинної подачі на реєстрацію; - стягнуто на користь Фермерського господарства "Бондарук" сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач - Головне управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Неповноту судового розгляду апелянт бачить в тому, що під час судового розгляду позивачем було надано до суду статистичну звітність за формою № 37-сг, подану до Держстату 04.12.2020 р. та статистичну звітність за формою №29-сг, подану до Держстату 05.04.2021 р., проте згідно цієї звітності не відповідають обсяги зібраного урожаю кукурудзи. Крім того, апелянт зазначив, що ним аналізувався ЄРПН щодо реалізації позивачем урожаю кукурудзи 2020 року та в результаті такого аналізу відповідач дійшов висновку, що було продано 2093,1 т, тоді як за результатами статистичної звітності загальний обсяг зібраної кукурудзи на зерно 2020 року становив 1965,76 т. Відтак, відповідач вважає, що позивачем здійснено реалізацію товару у більшому розмірі, ніж було зібрано. У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції. 17 грудня 2021 року на адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача, в якому останній просив здійснювати розгляд справи за участю представників сторін. Надаючи оцінку вказаному клопотанню, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Як вже зазначалось в ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року, у даній справі характер спірних правовідносин не вимагає проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Окрім того, в апеляційній скарзі відповідач не просив здійснювати розгляд справи за його участі. До того ж, у вказаному клопотанні відповідачем вказано, що позивачем було надано до суду звітність № 37 - СГ, яка подана 04.12.2020 року до органу Держстату, та звітність №29-СГ від 05.04.2021 року, проте згідно даної звітності не відповідають обсяги зібраного урожаю кукурудзи. Однак, суд вважає, що зазначені посилання апелянта як на підставу розгляду справи у відкритому судовому засіданні, не впливають, оскільки дані обставини не були мотивами для прийняття оскаржуваного рішення. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Фермерське господарство "Бондарук" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі 15.08.2011 року. Основним видом діяльності господарства згідно КВЕД: 01.11 є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. 16.12.2020 року між ФГ "Бондарук" (постачальник) та ТОВ "АГРОГРАД В" (покупець) укладено договір поставки №32/161220. Відповідно до вказаного договору постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар кукурудзу 3-го класу у кількості 180 тон (+/- 10%) на загальну вартість товару з ПДВ 1224000 грн. За наслідком проведення господарської операції була складена податкова накладна №2 від 16.12.2020 року, яка була направлена для реєстрації в ЄРПН, проте її реєстрація була зупинена податковим органом 30.12.2020 року. Підставами для зупинення реєстрації вказано: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1005 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/ПК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ( т. 1 а.с. 12, 13 ). Позивачем до контролюючого органу було надано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, №1 від 15.01.2021. Як вбачається з наданого позивачем повідомлення, до контролюючого органу подано письмові пояснення та документи, що розкривають зміст господарської операції, в кількості додатків 12 ( т. 1 а.с. 14 ). Вказане повідомлення про подання пояснень та додані документи були отримані відповідачем, що підтверджується квитанцією №2 про прийняття документів ( т. 1 а.с. 15 ). Проте, 18.01.2021 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2322479/37836875, яким ФГ "Бондарук" відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 16.12.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, з підстав ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Додатково зазначено, що відсутнє документальне підтвердження транспортування власно вирощеної продукції, відсутня звітність про збір врожаю (т. 1 а.с. 16-17). Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою, в якій просив скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зареєструвати її ( т. 1 а.с. 18 ). Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України №2197/37836845/2 від 02.02.2021 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін ( т. 1 а.с. 20 ). Не погоджуючись з рішенням податкового органу №2322479/37836875 від 18.01.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 16.12.2020, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Так, згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 №1165 (набрання чинності відбулось 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165). Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій. Відповідно до вимог п. 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165). Відповідно до п. 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (п. 11 Порядку №1165). Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п. 25 Порядку № 1165). Як свідчать матеріали справи, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 16.12.2020 слугувало те, що вона відповідає вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. На момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165. Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. Отже, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає п. 11 Порядку №1165. Разом із тим, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначених у податкових накладних/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції. А тому, судом першої інстанції правомірно вказано, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкових накладних в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. Крім того, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165. В той же час, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520). Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС. Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520). Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №5209. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. В даному випадку, як зазначено в оскаржуваному рішенні, воно прийнято у зв`язку з ненаданням платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Додатково зазначено, що відсутнє документальне підтвердження транспортування власно вирощеної продукції, відсутня звітність про збір врожаю. Водночас, судом встановлено, що позивачем 15.01.2021 року подано до контролюючого органу повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів на підтвердження реальності здійсненої господарської операції з контрагентом. При цьому в якості додатків до пояснень позивачем було долучено ряд первинних документів ( в кількості додатків 12 ), яких, на думку позивача, було достатньо для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрації спірної податкової накладної. Суд ще раз наголошує, що, як видно з квитанції від 30.12.2020 року про прийняття документу та зупинення реєстрації, податковий орган пропонуючи позивачу надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/ПК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, не зазначив пояснення щодо яких саме питань має бути надано та які саме документи позивачу слід долучити. Відтак, отримавши зазначену квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної позивач перебував в стані правової невизначеності, оскільки рішення відповідача не містило достатньо чітких вимог щодо надання конкретних документів, які б позивач міг виконати. Суд звертає увагу, що контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Проте, за наслідком розгляду поданих позивачем пояснень та копій документів відповідачем прийнято рішення №2322579/37836875 від 18.01.2021 року, яким позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 16.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, як свідчить зміст оскаржуваного рішення, підставою для його прийняття слугувало ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування. В графі додаткова інформація зазначено, про відсутність документального підтвердження транспортування власно вирощеної продукції, відсутня звітність про збір врожаю. Отримавши таке рішення відповідача позивач оскаржив його до ДПС України. При цьому суд приймає до уваги, що позивачем при поданні скарги було надано до податкового органу додаткові документи, виходячи з підстав відмови, вказаних в оскаржуваному рішенні. Так, позивачем до скарги було долучено 30 документів, зокрема і акт надання транспортних послуг, договір складського зберігання зерна, довідки про землю, звіти про посівні площі сільськогосподарських культур, договори поставки, видаткова накладна тощо ( т. 1 а.с. 18, 47 -138 ). Проте, за наслідком розгляду скарги з доданими письмовими поясненнями та документами, рішенням ДПС України №2197/37836845/2 від 02.02.2021 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. При цьому суд наголошує, що як підставу зазначено ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів ( т. 1 а.с. 20 ). Відтак, суд констатує, що ДПС України не надано будь - якої оцінки поданим позивачем додатковим документам, не зазначено про їх невідповідність вимогам чинного законодавства, відтак необгрунтовано відмовлено в задоволені скарги. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління". Колегія суддів вважає, що в даному випадку відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішення №2322579/37836875 від 18.01.2021 року. В той же час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, документів щодо обсягу та способу постачання товару/послуги, зазначених у податкових накладних, приймаючи до уваги, що відповідні документи були надані контролюючому органу, а останній не зазначав в квитанції про зупинення реєстрації про необхідність надання конкретних, чітко визначених документів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №2 від 16.12.2020 року. Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача №2 від 16.12.2020, то суд зазначає наступне. Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків. В той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим. Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України. В даному ж випадку, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної №2 від 16.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено. Відтак, судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції щодо необхідності зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну позивача №2 від 16.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її первинного подання на реєстрацію. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта щодо розбіжності у статистичній звітності, оскільки вказані мотиви не слугували підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення. Стосовно наведених в апеляційній скарзі розрахунків, суд звертає увагу, що вказані розрахунки базуються не на наданих первинних бухгалтерських документах та фінансовій звітності, а на даних статистичної звітності, тоді як метою проведення статистичних спостережень ф. №4-сг (річна) "Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур", ф. № 29-сг (річна) "Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду", ф. № 37-сг (місячна) "Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур" є формування інформації щодо виробництва та динаміки сільськогосподарських культур у підприємствах і господарствах населення для інформаційного забезпечення аналізу розвитку галузі рослинництва в країні, розрахунків індексу виробництва сільськогосподарської продукції, балансів основних продуктів рослинництва та потреб користувачів, а ніяк не для визначення бази оподаткування будь-яким податком. Окрім того, реєстрація податкової накладної № 2 від 16.12.2020 року була зупинена 30.12.2020 року. Однак, на цей час статистична звітність за формою №29-СГ не подавалась до Держстату. Відтак, розрахунки та доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, жодним чином не стосуються предмета спору по даній справі. Стосовно посилань апелянта на судову практику у справах №160/17565/20, №160/17629/20, №160/16902/20, №160/13195/20, №160/17570/20, №160/17501/20, то такі суд оцінює критично, оскільки, як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення у вказаних справах за результатами їх розгляду приймалися лише судами першої апеляційної інстанції. Разом з цим, суд звертає увагу на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанції не є джерелом права в Україні та не повинні обов`язково враховуватися судами при вирішенні спорів по суті. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час ії розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Курко О. П. Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.