Постанова Чернівецький апеляційний суд № 725/6181/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 січня 2022 року м. Чернівці Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Станковська Г.А., при секретарі Чобані А.В.., за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Олара Д.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника Олара Д.В., який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Першотравневого районного суду м. Чернівців від 22 вересня 2021 року, - ВСТАНОВИЛА: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця Чернівецької області Сторожинецького району с. Красноїльськ, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, паспорт НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10000 (десяти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170000 (сто сімдесят тисяч) грн. у дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду захисник Олару Д.В., який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження з моменту, коли стороною захисту отримано копію судового рішення, а саме з 24 грудня 2021 року. Скасувати постанову Першотравневого районного суду м. Чернівців від 22 вересня 2021 р. у справі №725/6181/21 ЄУНСС: 725/6181/21 Головуючий у І інстанції: Войтун О.Б. Номер провадження № 33/822/20/22 Головуюча в апеляційній ін-ції: Категорія ч.6 ст.470 МК України Станковська Г.А. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ч.6 ст.470 МК України. Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки суд під час розгляду даної справи неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, не дослідив в повному обсязі усі докази та не надав їм належної оцінки. Крім того судом було грубо порушено права його довірителя, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбаченими МК України, КУпАП, Конституцією України та Конвенцією про захист прав та основоположних свобод, а також вона є необ`єктивною, несправедливою та занадто суворою, оскільки судом при призначенні покарання та накладенні стягнення не враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують відповідальність. Стверджує, що жодного виклику чи повідомлення з районного суду про дату та час судового розгляду справи ОСОБА_1 не отримував, а тому розгляд справи без його участі та накладення на нього адміністративного стягнення в розмірі 170000 (сто сімдесяти тисяч) гривень, він розцінює як порушення його прав, передбачених МК України, КУпАП, Конституцією України та Конвенцією про захист прав та основоположних свобод. Через його відсутність на території України про існування рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності його довіритель дізнався лише 16 грудня 2021 року, коли в застосунку «Дія» у нього висвітилось виконавче провадження та заборгованість по штрафу. В той же день, ним була подана заява про отримання копії судового рішення по даній справі, і 24 грудня ним було отримано наручно постанову суду, у зв`язку із чим виникла необхідність у поновленні строку на апеляційне оскарження. Крім того, ОСОБА_1 вважає, що районним судом та інспектором митниці невірно кваліфіковано його дії за ч.6 ст.470 МК України, відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки він 25.09.2018 року ввіз на митну територію України в режимі транзит автомобіль марки «VOLKSWAGEN GOLF», країна реєстрації Бельгія, та повинен був вивезти автомобіль з митної території України у визначений законом в строк, однак станом на 17.08.2021 року його не вивіз за межі митної території України. на час ввезення вказаного транспортного засобу такі дії як окремий склад правопорушення законом (МК України) не були передбачені. Отже його дії в редакції Закону, який був чинний на час скоєння правопорушення, утворюють склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України, а не складення протоколу щодо нього за ч.3 ст.470 МК України (в редакції до 22.08.2019 року) не залежало від волевиявлення громадянина, а тому не може утворювати для нього правових наслідків. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши аргументи апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків. Згідно вимог ст.289 КпАП України, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Як вбачається з матеріалів справи, докази про належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи районним судом 22.09.2021 року відсутні, судовий розгляд здійснений без його участі, копія судового рішення йому не направлялась. Отримав постанову апелянт - 24.12.2021 року. За таких обставин, строк на апеляційне оскарження судового рішення пропущений із поважних причин, а тому його слід поновити. Відповідно до норм ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Згідно ст.487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. За змістом ст.489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Таких вимог районний суд, розглядаючи дану справу, не дотримався, оскільки поза увагою та без належної оцінки суду залишились обставини, які істотно вплинули на висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 МК України. Згідно із ст.90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Приписами п.1 ч.1 ст.95 МК України, передбачено, що для автомобільного транспорту встановлюється строк транзитних перевезень у 10 діб, у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб. Вважаючи винуватість ОСОБА_1 доведеною, суд послався на протокол про порушення митних правил №1347/40800/21 від 17.08.2021 року, відповідно до якого 17.08.2021 року о 18 год. 57 хв. на територію п/п «Порубне-Сірет» Чернівецької митниці в`їхав автомобіль марки «Опель» державний номер НОМЕР_2 під керуванням громадянина України ОСОБА_2 , який слідував з України до Болгарії. В даному автомобілі в якості пасажира також слідував гр. ОСОБА_1 .. Під час здійснення митних формальностей, згідно інформації, яка міститься у програмно-інформаційному комплексі «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» ЄАІС ДМСУ було встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 , 25.09.2018 року ввіз на митну територію України в режимі транзит автомобіль марки «VOLKSWAGEN GOLF», реєстраційний номерний знак « НОМЕР_3 », країна реєстрації Бельгія, VIN: НОМЕР_4 та повинен був вивезти автомобіль з митної території України у визначений законом в строк, однак станом на 17.08.2021 року його не вивіз за межі митної території України. Таким чином, враховуючи вимоги Митного кодексу України та Закону України №2612-VIII від 08.11.2018 року, №2725-VIII від 16.05.2019 року щодо змін до Митного кодексу України, громадянин України ОСОБА_1 , перевищив встановлений строк перебування транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN GOLF», реєстраційний номерний знак « НОМЕР_3 », країна реєстрації Бельгія, VIN: НОМЕР_4 у митному режимі транзит, більше ніж тридцять діб. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.6 ст.470 МК України. При цьому, суд не врахував, що на момент ввезення транспортного засобу - 25.09.2018 р., диспозицією ст.470 МК України була передбачена відповідальність, зокрема, за перевищення встановленого статтею 95 Митного Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення. Зазначена норма закону складалась із трьох частин та санкція будь-якої із них в тій редакції була більш м`якою, ніж санкція ч.6 ст. 470 МК України у діючій редакції. Законом України №2612-VII від 08 листопада 2018 року внесено зміни до ст. 470 МК України, яка наразі містить 6 частин. Відповідно до Закону України №2725-VIII від 16 травня 2019 року, редакція ч.6 ст. 470 МК України набула чинності 22 серпня 2019 року. Диспозицією ч.6 ст.470 МК України встановлена відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування. За вчинення цього правопорушення передбачене накладення стягнення у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскації таких транспортних засобів. Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися як правопорушення. Згідно ст.3 МК України, при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації органом доходів і зборів України. У разі, якщо законодавством України передбачена можливість виконання митних формальностей без подання митної декларації, застосовуються норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день виконання таких формальностей. Норми законів України, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають. Конституційний Суд України у рішенні №1-рп/99 від 9 лютого 1999 року у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів вказує, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Акти адміністративного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Відповідно до ч.6 ст.470 МК України передбачена відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування. Однак, такі дії на час ввезення вказаного транспортного засобу, як окремий склад правопорушення законом (МК України) не були передбачені. Із матеріалів даної справи вбачається, що ОСОБА_1 25.09.2018 року ввіз на митну територію України в режимі транзит автомобіль марки «VOLKSWAGEN GOLF», реєстраційний номерний знак « НОМЕР_3 », країна реєстрації Бельгія, VIN: НОМЕР_4 та повинен був вивезти автомобіль з митної території України у визначений законом в строк, однак станом на 17.08.2021 року його не вивіз за межі митної території України. Проте, апеляційний суд бере до уваги те, що інформація про не доставляння транспортного засобу ОСОБА_1 до органу доходів і зборів у встановлені законом строки містилась у програмно-інформаційного комплексу «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» ЄАІС ДФС та була відома митному органу по сплину 10 днів після ввезення. Однак, жодних дій митним органом здійснено не було. Отже, протокол щодо ОСОБА_1 за порушення митних правил в редакції закону, який діяв на той час, та який передбачав більш м`яке стягнення за вчинені ним дії складений не був, і це не залежало від волевиявлення громадянина, а тому не має утворювати для нього правових наслідків. Тому дії ОСОБА_1 в редакції Закону, який був чинним на час скоєння ним правопорушення, містять склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України, а відтак підстав для кваліфікації його дій за ч.6 ст.470 МК України у чинній наразі редакції, районний суд не мав. Згідно ч.1 ст.522 МК України, справи про порушення митних правил, передбачені частинами першою - п`ятою статті 470 МК України, розглядаються органами доходів і зборів, а тому апеляційний суд позбавлений права розглядати справу про порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 МК України. За таких обставин, апеляційний суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 МК України. Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що постанову районного суду відносно ОСОБА_1 слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього - закрити у відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 МК України. На підставі наведеного та керуючись ст.ст.247, 289, 294 КпАП України, ст.ст.529, 530, 531 МК України та ст.58 Конституції України, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, - ПОСТАНОВИЛА: Поновити захиснику Олару Д.В., який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Першотравневого районного суду м. Чернівців від 22 вересня 2021 року. Апеляційну скаргу захисника Олара Д.В., який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову Першотравневого районного суду м. Чернівців від 22 вересня 2021 року відносно ОСОБА_1 - скасувати, а провадження у справі - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 МК України. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Чернівецького апеляційного суду Г.А. Станковська