Постанова Львівський апеляційний суд № 464/10146/14

Справа № 464/10146/14 Головуючий у 1 інстанції: Бойко О.М. Провадження № 22-ц/811/1891/18 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П. Категорія: 39 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 грудня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої: Н.П. Крайник суддів: О.М. Ванівського, О.Я. Мельничук при секретарі: К.О. Ждан розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , до якої приєдналася ОСОБА_3 , на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 квітня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В: 10.10.2014 року Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 заборгованість за договором про надання відновлюваної кредитної лінії №600/02.1-07-546 від 10.06.2008 року в сумі 51035, 99 євро; 73301, 89 грн. та судові витрати в розмірі 3654 грн. В обгрунтування позовних вимог покликалося на те, що 10.06.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання відновлюваної кредитної лінії №600/02.1-07-546, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 35 000 євро із сплатою процентної ставки за кредитом 13,5% річних з кінцевим терміном повернення до 09.06.2023 року. 18.09.2009 року в забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання відновлюваної кредитної лінії №600/02.1-07-546 від 10.06.2008 року, 18.09.2009 р. між банком та ОСОБА_4 і ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 600/02.1-09-378 та 18.09.2009 р. укладено договір поруки з відповідачем ОСОБА_3 . Відповідно до зазначених договорів поручителі взяли на себе зобов`язання відповідати перед банком за виконання позичальником зобов`язань за договором про надання відновлюваної кредитної лінії №600/02.1-07-546 в повному обсязі. Однак, відповідачі взяті на себе зобов`язання за договором про надання відновлюваної кредитної лінії №600/02.1-07-546 та договором поруки №600/02.1-07-546 від 10.06.2008 року не виконали, отримані кредитні кошти та проценти за користування ними не повернули. В зв`язку із чим просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати. Оскаржуваним рішенням позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» 51035 (п`ятдесят одну тисячу тридцять п`ять) євро 99 євроцентів та 73301 (сімдесят три тисячі триста одну) грн. 89 коп. заборгованість за договором про надання відновлюваної кредитної лінії №600/02.1-07-546 від10.06.2008 року. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» 51035, 99 (п`ятдесят одну тисячу тридцять п`ять) євро 99 євроцентів та 73301 (сімдесят три тисячі триста одну) грн. 89 коп. заборгованість за договором про надання відновлюваної кредитної лінії №600/02.1-07-546 від 10.06.2008 року. Вирішено питання судових витрат. Рішення суду оскаржили представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вказує на його незаконність, неповне з`ясування усіх обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, не брав участь у судовому розгляді справи, а відтак був позбавлений своїх процесуальних прав брати участь у судовому засіданні, висловити свої доводи та заперечення, надати докази. Приймаючи рішення про проведення судового розгляду справи за відсутності відповідача, суд виходив з того, що відповідач був належно повідомленим про день, час та місце розгляду справи, що не відповідає дійсності, оскільки жодної судової повістки він не отримував і, таким чином, не знав, і не міг знати про день, час та місце розгляду справи. Зазначає, що розрахунок боргу по кредиту та процентах, складений позивачем в односторонньому порядку, не є первинним документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника. Вважає, що на одних лише виписках банку по рахунках не можуть встановлюватись обставини розрахунків між сторонами, оскільки такі виписки в даному випадку також складені в односторонньому порядку та не виключають можливих помилок при їх формуванні, що відповідно потребує звірки з платіжними дорученнями, меморіальними ордерами, розписками, чеками тощо. Просить рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 квітня 2016 року скасувати та ухвалити нове. Апелянт ОСОБА_3 також з судовим рішенням не погоджується, оскільки вважає позивача таким, що втратив право вимоги до неї, як до Поручителя. Згідно ст. 60 ЦПК України, в редакції чинній на момент ухвалення рішення, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Зазначає, що будучи поручителем так і не була ознайомлена із умовами кредитних договорів аж до моменту ознайомлення із матеріалами даної справи в суді. У засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не з`явилися, хоча неодноразово належним чином повідомлялися судом про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів. Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. На підставі ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Судом встановлено, що 10.06.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання відновлюваної кредитної лінії №600/02.1-07-546, відповідно до умов якого останньому надано кредит в межах максимального ліміту заборгованості 35 000 євро з кінцевим терміном погашення до 09.06.2023 року зі сплатою 13,5 % річних за користування кредитними коштами. Як вбачається з договору поруки № 600/02.1-09-378 від 18.09.2009 року відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 взяли на себе зобов`язання солідарно відповідати за виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань за договором про надання відновлюваної кредитної лінії №600/02.1-07-546 від 10.06.2008 року. Із договору поруки від 18.09.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Чернилевською М.М., відповідач ОСОБА_3 взяла на себе зобов`язання солідарно відповідати за виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань за договором про надання відновлюваної кредитної лінії №600/02.1-07-546 від 10.06.2008 року. Згідно п. 2.4.5 договору про надання відновлюваної кредитної лінії, сплата процентів здійснюється щомісячно, у валюті наданого кредиту не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повному обсязі. Пунктом 4.1 кредитного договору встановлено, що у разі прострочення строків сплати процентів, комісій, передбачених умовами договору, а також прострочення строків повернення кредиту позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення. Відповідно до умов кредитного договору у випадку порушення позичальником термінів чи умов погашення грошових зобов`язань позивачу надано право вимагати дострокового повернення кредиту, що відповідає положенню ч.2 ст.1050 ЦК України. Згідно п.4.4 договору кредиту у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків, визначених п.п.3.3.7, 3.3.8 цього договору, протягом більше 90 календарних днів, строк користування вважається таким, що сплив, та, відповідно, позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції. Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 умов договору не виконав, допустивши порушення термінів повернення кредитних коштів та нарахованих відсотків, встановлених графіком повернення кредиту. Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданої позивачем, станом на 08.09.2014 року загальна сума боргу за кредитним договором становить 51035, 99 євро (що згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 1 470 346 грн. 87 коп.), з яких: 31 491,17 євро - заборгованість по кредиту; 19 544,82 євро - заборгованість по відсоткам за період по 07.09.2014 р. включно та 26 424, 96 грн. - пеня за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту за період з 08.09.2013 року по 07.09.2014 року; 46 876, 96 грн. - пеня за несвоєчасну сплату заборгованості по відсотках за період з 08.09.2013 року по 07.09.2014 року. 30.09.2014 року банком, відповідно до кредитного договору та договорів поруки, у зв`язку із невиконанням позичальником умов кредитного договору, було надіслано відповідачам вимоги №08.206-297/25701/1 ( ОСОБА_1 ), № 08.206-297/25701/2 ( ОСОБА_4 ) та № 8.206-297/25701/3 ( ОСОБА_3 ) про повне виконання зобов`язань за кредитним договором, однак, всупереч умов договору поруки, відповідачами жодних дій по виконанню вимог банку не вчинено. Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитом, позичальник перестав сплачувати платежі за кредитом у 2009 році, останній платіж ним проведено 09.03.2010 року. Задовольняючи позовні вимоги банку в повному обсязі , районний суд виходив з того, що позичальник ОСОБА_1 прострочив погашення поточних платежів кредиту та нарахованих відсотків, не виконав взятих за кредитним договором зобов`язань, суд приходить до висновку, що заборгованість договором про надання відновлюваної кредитної лінії №600/02.1-07-546 від 10.06.2008 року в сумі 51035, 99 євро; 73301, 89 грн., підлягає стягненню в користь позивача солідарно з відповідача ОСОБА_1 як позичальника та відповідача ОСОБА_4 як поручителя та солідарно з відповідача ОСОБА_1 як позичальника та відповідача ОСОБА_3 , як поручителя, зважаючи на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є поручителями за двома різними договорами поруки. Однак, з таким висновком суду колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного. Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 від 28.03.2018 р., «строк договору», «строк виконання зобо в`язання» і «термін виконання зобо в`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст. Таким чином, після спливу визначеного договором строку (терміну) виконання зобо в`язання або у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Враховуючи умови п.4.4 договору кредиту, яким сторонами визначено зміну строку виконання зобов`язання у випадку невиконання позичальником обов`язків, визначених п.п.3.3.7, 3.3.8 цього договору, а саме таким строком визначено наступний день після спливу 90 календарних днів з часу невиконання зобов`язань боржником, колегія суддів приходить до висновку, що строк виконання зобов`язань за кредитом сплив 09.06.2010 року, позивач з цієї дати втратив право нараховувати відсотки за договором , тому стягненню підлягає заборгованість за кредитом до 09.06.2010 року, що становить 31 491,17 євро - тіло кредиту та 7977, 04 дол.США - відсотки за кредитом. Відповідно до ч. 1,2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України, в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки. Як вбачається з матеріалів справи, позов до поручителів за кредитним договором пред`явлено банком 10.10.2014 року, тобто більше ніж через чотири роки з часу зміни строку виконання зобов`язання, відтак в силу положень ч.4 ст. 559 ЦК України порука ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за договорами поруки від 18.09.2009 року є припиненою в силу закону. З наведених мотивів, рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 квітня 2016 року в частині солідарного стягнення заборгованості за договором про надання відновлюваної кредитної лінії №600/02.1-07-546 від 10.06.2008 року зОСОБА_4 та ОСОБА_3 скасувати та в цій частині ухвалити нову постанову, якою у задоволенні цих позовних вимог відмовити. Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 квітня 2016 року в частині розміру заборгованості за договором про надання відновлюваної кредитної лінії №600/02.1-07-546 від 10.06.2008 року, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», змінити. Стягнути з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» 31 491,17 євро заборгованості за тілом кредиту та 7977, 04 дол.США - за відсотками за кредитним договором про надання відновлюваної кредитної лінії №600/02.1-07-546 від 10.06.2008 року. В решті позовних вимог відмовити. Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , до якої приєдналася ОСОБА_3 , задоволити частково. Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 квітня 2016 року в частині солідарного стягнення заборгованості за договором про надання відновлюваної кредитної лінії №600/02.1-07-546 від 10.06.2008 року зОСОБА_4 та ОСОБА_3 скасувати та в цій частині ухвалити нову постанову, якою у задоволенні цих позовних вимог відмовити. Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 квітня 2016 року в частині розміру заборгованості за договором про надання відновлюваної кредитної лінії №600/02.1-07-546 від 10.06.2008 року, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», змінити. Стягнути з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» 31 491,17 євро заборгованості за договором про надання відновлюваної кредитної лінії №600/02.1-07-546 від 10.06.2008 року. В решті позовних вимог відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 04 січня 2022 року. Головуючий: Н. П. Крайник Судді: О.М. Ванівський О.Я. Мельничук