Постанова Сумський апеляційний суд № 591/2687/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 січня 2022 року м.Суми Справа №591/2687/21 Номер провадження 22-ц/816/57/22 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Левченко Т. А. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гіріс» на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 07 жовтня 2021 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гіріс», треті особи: ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, В С Т А Н О В И В: У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 01 червня 2020 року о 16-годині 45 хв. в м. Суми по вул. Герасима Кондратьєва, поблизу будинку № 98 водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 , при виїзді на нерегульоване перехрестя не надав переваги в русі транспортному засобу «Volkswagen Polo», реєстраційний номер НОМЕР_2 під його керуванням, який рухався по головній дорозі, та скоїв з ним зіткнення, в результаті чого його транспортний засіб отримав значні механічні пошкодження. Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 10 червня 2020 року ОСОБА_2 визнано винним у вищевказаній дорожньо-транспортній пригоді. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час дорожньо-транспортної пригоди застрахована у Публічному акціонерному товаристві «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі ПАТ «НАСК «Оранта») згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. ОСОБА_2 перебував в трудових відносинах з відповідачем ТОВ «Торговий дім Гіріс». Зазначає, що загальна сума витрат на відновлення пошкодженого транспортного засобу «Volkswagen Polo», реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 91910 грн.. ПАТ «НАСК «Оранта» в межах страхового відшкодування в рахунок відшкодування спричиненої майнової шкоди 07 липня 2020 року перераховано 44890 грн 90 коп., 09 жовтня 2020 року 3338 грн 60 коп. та 24 листопада 2020 року 3086 грн 50 коп., а разом 51316 грн. Тобто, на теперішній час не відшкодованою залишається шкода, яку має сплатити відповідач, в сумі 40594 грн. Крім того, внаслідок пошкодження належного йому майна позивач зазнав душевних страждань, які виразилися у тому, що він вимушений був вишукувати кошти на відновлення свого транспортного засобу, у зв`язку з чим його дружина ОСОБА_3 , діючи в інтересах сім`ї, знімала кошти з кредитної картки в ПриватБанку. Також зазначає, що має на утриманні мати-пенсіонерку ОСОБА_4 , якій виповнилося 84 роки та яка проживає в селі Семенівка Липоводолинського району Сумської області, відстань до м. Суми з якого становить більше 90 км. З огляду на карантинні обмеження та вік матері він використовував свій транспортний засіб для переміщення з м. Суми до с. Семенівка, тому ДТП поставило його у безвихідне положення та позбавило його вільно переміщуватися по місту та поза його межами та в звичайний спосіб доглядати за матір`ю, яка самостійно цього робити не може. Він зазнав й негативних змін у житті, оскільки щоденні думки про пошкоджений автомобіль, взаємодія зі страховою компанією, яка не бажала виплачувати страхове відшкодування і тричі він вимушений був вимагати доплати, негативні переживання безвихідності ситуації, пов`язаної з матір`ю призвели до тривоги, фіксованості уваги на проблемі, зниженні та нестійкості настрою, порушення сну, постійної емоційної напруги, виснажуючої нервозності та дратівливості. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 40594 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 10000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 07 жовтня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Торговий дім Гіріс» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 40594 грн 00 коп. та моральну шкоду в сумі 5000 грн 00 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Торговий дім Гіріс» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 817 грн 20 коп. та витрати та професійну правничу допомогу в сумі 6750 грн. В апеляційній скарзі ТОВ «Торговий дім Гіріс», посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не були враховані доводи сторони відповідача, в тому числі щодо завищення вартості запчастин та вартості ремонтних робіт, вказаних в акті виконаних робіт №73 від 11 липня 2020 року, що є єдиним доказом понесених позивачем витрат на ремонт його транспортного засобу. На переконання відповідача, реальний розмір спричинених пошкодженням транспортного засобу позивача не перевищує ліміт відповідальності страховика, а тому саме ПАТ «НАСК «Оранта» є належним відповідачем за цим позовом. Вказує і на те, що відповідач не запрошувався на огляд оцінювачем автомобіля позивача та на його дефектування СТО, а тому вважає, що не всі зафіксовані пошкодження транспортного засобу виникли в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Звертає увагу і на те, що зазначена в акті виконаних робіт вартість ремонтних робіт перевищує встановлений оцінювачем розмір збитків. Викликає сумнів у відповідача і використання під час проведення ремонтних робіт оригінальних запчастин. Сплата позивачем ФОП ОСОБА_5 400 грн за заміну поворотного кулака автомобіля після проведення ремонтних робіт, може свідчити про неякісно проведений ремонт транспортного засобу ФОП ОСОБА_6 . Також, вважає, необґрунтованими на доказах спричинення позивачу моральної шкоди в зазначеному ним розмірі. Відповідач не погоджується і з рішенням в частині розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу, оскільки з наданої квитанції вбачаться, що 7500 грн були сплачені не адвокату, а ФОП ОСОБА_7 , яким надавалися юридичні послуги. Крім того, як на істотне порушення судом першої інстанції норм процесуального права, відповідач вказує на те, що справа судом була розглянута за відсутності представника, яким завчасно подано клопотання про відкладення розгляду справи. У відзивах на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Кузнєцов А.С. та ПАТ «НАСК «Оранта», посилаючись на те, що в супереч доводам апеляційної скарги, оскаржене судове рішення є законним та обґрунтованим, просять його залишити без змін, а доводи апеляційної скарги залишити без задоволення. Відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль марки «Volkswagen Polo», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 6). 01 червня 2020 року о 16-год. 45 хв. в м. Суми по вул. Герасима Кондратьєва, поблизу будинку №98 водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 , при виїзді на нерегульоване перехрестя не надав переваги в русі транспортному засобу «Volkswagen Polo», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення, в результаті чого транспортні засоби отримали значні механічні пошкодження. Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 10 червня 2020 року у справі №591/3369/20 ОСОБА_8 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАПта накладено адміністративне стягнення (а.с. 7). У листі від 18 березня 2021 року за № 09-02-16/1-04/2968 ПАТ НАСК «Оранта» повідомило позивача про те, що відповідальність відповідача на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ПАТ «НАСК «Оранта» відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 13 січня 2020 року №АО/7013203. Відповідно до наказу № 4К від 21 січня 2020 року ТОВ «Торговий дім Гіріс» водія забезпеченого транспортного засобу було закріплено за транспортним засобом «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 з 21 січня 2020 року (а.с. 22). Відповідно до розрахунку страхового відшкодування від 18 листопада 2020 року вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача (без врахування зносу деталей, що замінюються) становить 91050 грн, розмір матеріального збитку (з врахуванням зносу деталей, що замінюються) становить 51316 грн (а.с. 25 на звороті). Як вбачається з платіжних доручень та заяв на видачу готівки, ОСОБА_1 ПАТ «НАСК «Оранта» виплатило страхове відшкодування на загальну суму 51316 грн, а саме: 07 липня 2020 року - 44890 грн 90 коп., 09 жовтня 2020 року 3338 грн 60 коп. та 24 листопада 2020 року 3086грн 50 коп. (а.с. 17-19, 29-31). Згідно з актом виконаних робіт та товарним чеком № 73 від 11 липня 2020 року підписаного між позивачем та ФОП ОСОБА_6 , загальна вартість робіт та матеріалів і запчастин, витрачених для відновлення автомобіля, склала 90710 (а.с. 20, 21). Крім того, позивач додатково поніс витрати на: вантажне перевезення автомобіля «Volkswagen Polo», реєстраційний номер НОМЕР_3 у розмірі 500 грн згідно товарного чека № 51 від 02 червня 2020 року (а.с. 14); шиномонтаж ремонту диску транспортного засобу «Volkswagen Polo», реєстраційний номер НОМЕР_2 на суму 300 грн згідно товарного чека від 30 червня 2020 року (а.с. 15); заміну поворотного кулака автомобіля «Volkswagen Polo», реєстраційний номер НОМЕР_2 на суму 400 грн згідно товарного чека від 15 липня 2020 року (а.с. 16). Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача становила 91910 грн, однак виплачені позивачеві ПАТ НАСК «Оранта» розміри страхового відшкодування на загальну суму 51316грн не покрили реальної вартості відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Polo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що становить 40594 грн, що підлягає стягненню на користь позивача з роботодавця працівника, винного у дорожньо-транспортній пригоді, тобто, в даному випадку з відповідача. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з характеру правопорушення, глибини і ступеня моральних страждань позивача, обсягу змін, які відбулись у його житті у зв`язку з пошкодженням належного йому майна, а також з дотриманням вимог розумності і справедливості, справедливого балансу між порушеними правами позивача та інтересами відповідача, вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода у сумі 5000 грн. У відповідності до вимог ч.ч 1, 2 п. 1) ст. 22 ч. 1 ст. 1166 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ч. 2 ст. 1187, п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (ч. 1 ст. 1172 ЦК України). Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Виходячи з положень наведених норм матеріального права шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія під час виконання ним трудових обов`язків за трудовим договором, укладеним з ТОВ «Торговий дім Гіріс», відшкодовується останнім. Між ОСОБА_1 та ТОВ «Торговий дім Гіріс» виникли деліктні зобов`язання, що є первісним та основним зобов`язанням, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Відповідно до положень ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Згідно з роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6, певна зношеність пошкодженої речі за позовами про відшкодування шкоди враховується лише у тому випадку, коли для відновлення попереднього стану речі були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускають взамін знятих із виробництва однорідних виробів. Зношеність пошкодженого майна враховується також у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків). Тобто страховиком відшкодовуються витрати пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням його зносу та в межах визначеного ліміту відповідальності, в той час як на винну особу покладено обов`язок відшкодувати потерпілому завдані йому збитки в повному обсязі. Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем, автомобіль «Volkswagen Polo», реєстраційний номер НОМЕР_2 на час розгляду справи був відремонтований позивачем. Колегія суддів не може повністю погодитися з присудженим до стягнення з відповідача розміром матеріальної шкоди, з огляду на наступне. На підтвердження розміру понесених збитків на відновлення транспортного засобу позивачем було надано акт виконаних робіт та товарні чеки, якими підтверджується сплата ОСОБА_1 90710 грн - вартість використаних під час ремонту автомобіля запасних частин та матеріалів та вартість ремонтних робіт проведеного ФОП ОСОБА_6 (а.с. 20, 21), 300 грн шиномонтаж диску (а.с. 15); 500 грн вантажне перевезення (а.с.14); 400 грн заміна поворотного кулака (а.с. 16). Доводи апеляційної скарги ТОВ «Торговий дім Гіріс» про те, що зазначена в акті виконаних робіт вартість запчастин та ремонтних робіт та не відповідають ринковій, не ґрунтуються на доказах та є лише його припущенням. З клопотанням про призначення експертизи для визначення розміру завданих позивачу збитків, внаслідок пошкодження автомобіля, відповідач до суду не звертався. Використані під час ремонтних робіт належного позивачу автомобіля, проведеного ФОП ОСОБА_6 запчастини та матеріали відповідають ремонтним роботам та переліку запчастин, які підлягають заміні, зазначених у протоколі огляду транспортного засобу, проведеного 02 червня 2020 року (а.с. 28). Не повідомлення ТОВ «Торговий дім Гіріс» про проведення огляду належного позивачу автомобіля, не свідчить про порушення процедури проведення огляду майна, оскільки зі змісту п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 слідує, що виклик заінтересованих осіб здійснюється в разі наявності потреби в їх участі. Обґрунтованість понесених позивачем витрат на вантажні перевезення автомобіля в сумі 500 грн та 300 грн на проведений шиномонтаж, відповідача в доводах апеляційної скарги не ставить під сумнів. Разом з тим, колегія суддів вважає слушними доводи відповідача в частині безпідставності включення до розміру спричинених збитків в наслідок пошкодження автомобіля 400 грн, сплачених позивачем ФОП ОСОБА_5 15 липня 2020 року за заміну поворотного кулака автомобіля. Зокрема, ці витрати були понесені позивачем після фактичного проведення ФОП ОСОБА_6 ремонтних робіт. Ствердження представника позивача у відзиві на апеляційну скаргу про те, що пошкодження ходової системи автомобіля та необхідність заміни правого поворотного кулака було виявлено лише після відновлення автомобіля є непереконливим, оскільки з акту виконаних робіт вбачається, що до переліку замінених при проведенні ФОП ОСОБА_6 ремонтних робіт запчастин автомобіля було включено, в тому числі, поворотний кулак правий. Позивачем не доведено, що заміна правого поворотного кулака 15 липня 2020 року була обумовлена саме дорожньо-транспортною пригодою, яка мала місце 01 червня 2020 року, на що не звернув уваги у суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення. Таким чином, колегія суддів вважає доведеним спричинення позивачу в результаті дорожньо-транспортної пригоди, майнової шкоди на загальну суму 91510 грн, з який 51316 грн відшкодовано страховиком, а тому ТОВ «Торговий дім Гіріс» підлягає відшкодуванню 40194 грн, а не в розмірі визначеному судом першої інстанції. Всупереч доводам апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення суду у частині стягнення моральної шкоди є таким, що відповідає вимогам матеріального і процесуального права, виходячи з наступного. Згідно зі ст.ст. 16 та 23 ЦК України, відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів особи. Моральна шкода полягає в тому чисті і в душевних стражданнях, які фізична особа зазнала в зв`язку з знищенням чи пошкодженням майна. Оскільки факт пошкодження внаслідок ДТП автомобіля позивача знайшов підтвердження, позивач тривалий час був позбавлений можливості вести звичний спосіб життя, вільно користуватися автомобілем, ТОВ «Торговий дім Гіріс» ухилився від добровільного вирішення спору, а тому, у відповідності до ст. ст. 23, 1172 ЦК України, моральна шкода підлягає відшкодуванню відповідачем. Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, розмір стягнутого судом першої інстанції відшкодування, відповідає характеру моральних страждань. Колегія суддів не вбачається підстав для відмови у розподілі між сторонами понесених позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу. З матеріалів справи вбачається, що позивачу під час розгляду справи в суді першої інстанції правнича допомога надавалася адвокатом Кузнєцовим А.С., згідно договору про надання правової допомоги №26/11-1 від 26 листопада 2020 року (а.с . 33). Згідно акту виконаних робіт №2021-06/01 від 09 березня 2021 року загальна вартість наданих адвокатом Кузнєцовим А.С. юридичних послуг Калініченку І.Ф. на виконання зазначеного договору становить 7500 грн (а.с. 34). Перерахування ОСОБА_1 коштів в сумі 7500 грн на рахунок, відкритий на ФОП ОСОБА_7 , не є підставою для відмови у стягненні цих витрат з відповідача, з огляду на те, що згідно квитанції №1 ці кошти були сплачені саме за надання юридичних послуг за договором №26/11-1 від 26 листопада 2020 року. Під час розгляду справи в суді першої інстанції від відповідача клопотань про зменшення розміру судових витрат, що підлягає розподілу між сторонами, не надходило. Доводи відповідача про те, що судом першої інстанції допущено істотне порушення, в зв`язку з розглядом справи за відсутності представника відповідача, від якого надійшло клопотання про відкладення розгляду справи є безпідставними, оскільки доказів поважності причин неявки в судове засідання, зокрема, перебування у відпустці, представником відповідача до заяви долучено не було, а тому воно було цілком обґрунтовано відхилено судом. Позиція сторони відповідача, яка була викладена у відзиві на позовну заяву, судом першої інстанції було врахована при ухваленні оскаржуваного судового рішення. Таким чином, у відповідності до положень п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розміру присудженої до стягнення майнової шкоди, стягнувши з відповідача на користь ОСОБА_1 40194 грн цих витрат , а не в розмірі визначеному судом першої інстанції. Також підлягає зміні рішення суду і в частині розподілу між сторонами понесених позивачем судових витрат. Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Пропорційно до частки задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 811 грн 08 коп. судового збору та 6699 грн 51 коп. витрат на професійну правничу допомогу, сплачених позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції. Крім того, пропорційно до частки задоволених вимог апеляційної скарги, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 11 грн 95 коп. судового збору за апеляційний перегляд рішення суду. В зв`язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гіріс» задовольнити частково. Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 07 жовтня 2021 рокузмінити в частині розміру присудженої до стягнення майнової шкоди та вирішення питання щодо розподілу судових витрат. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гіріс» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 40194 гривень 00 копійок. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гіріс» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 811 гривень 08 копійок та 6699 гривень 51 копійку витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді першої інстанції. В іншій частині рішення Зарічного районного суду м. Суми від 07 жовтня 2021 року залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гіріс» 11 гривень 95 копійок судового збору за апеляційний перегляд рішення суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий - О.І. Собина Судді: Т.А. Левченко В.І. Криворотенко