Постанова 4807 № 324/1692/20

Дата документу 04.01.2022 Справа № 324/1692/20 Запорізький Апеляційний суд ЄУН 324/1692/20Головуючий у 1-й інстанції Кацаренко І.О. Повний текст рішення складено 05.07.2021 року. Пр. № 22-ц/807/103/22Суддя-доповідач Гончар М.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 січня 2022 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С. суддів Маловічко С.В., Подліянової Г.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області на рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 29 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області (надалі - Сектору освіти, молоді та спорту Пологівської РДА ЗО), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Пологівська гімназія «Основа» Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області, Пологівська районна рада Пологівського району Запорізької області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ: У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом (т.с. 1 а.с. 1-7), який в подальшому уточнив (т.с. 1 а.с. 146-150) та в якому просив: - визнати незаконними дії Сектору освіти, молоді та спорту Пологівської РДА ЗО, який до 25 березня 2020 року мав назву Відділ освіти, молоді та спорту Пологівської РДА ЗО, щодо зняття 10% підвищення з посадового окладу з 01.09.2018 року по 31.12.2019 року ОСОБА_1 ; - стягнути з відповідача на користь позивача надбавку до посадового окладу педагогічного працівника із розрахунку 10% його посадового окладу (ставки заробітної плати) відповідно до п.п. «б» п. 28 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15.04.1993 р. №102, починаючи з 01 вересня 2018 року по 31 грудня 2019 року, у розмірі 11230,52 грн.; - стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати. В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що з 2008 року почав працювати вчителем фізкультури в КУ «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської районної ради Запорізької області. З 01 січня 2020 року КУ «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської районної ради Запорізької області була перейменована у КУ «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області». З 01 вересня 2018 року без попередження з посадового окладу позивача було знято 10% підвищення, яке нараховувалось згідно п. п. «б» п.28 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15 квітня 1993 року №102 (далі за текстом - Інструкція №102). На відповідача було покладено обов`язок попередити позивача про зміну істотних умов праці, а саме про зміну діючих умов оплати в бік погіршення. Зняття 10% з посадового окладу можливе лише після узгодження цього питання з виборним профспілковим органом і лише після повідомлення працівника не пізніше як за два місяці. Відповідач в порушення чинного законодавства України не попередив його, ОСОБА_1 , про погіршення умов праці, а саме про зняття 10% підвищення з посадового окладу. Тобто такі дії Сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області є протиправними. Позивач 20 січня 2020 року письмово звертався до відповідача з вимогою зробити перерахунок та виплату його заробітної плати з 01 вересня 2018 року по 31 грудня 2019 рік з урахуванням 10% відповідно до п. п. «б» п. 28 Інструкції №102. Листом №К-6/01-45 від 30 січня 2020 року відповідач надав йому відповідь, в якій зазначав, що виплата буде здійснена до кінця бюджетного періоду. 25 листопада 2020 року відповідач надав відповідь №К-15/01/-45, в якій зазначено, що у Сектору освіти, молоді та спорту Пологівської райдержадміністрації відсутні підстави для нарахування та виплати йому 10% підвищення до посадового окладу на підставі того, що з моменту вступу в дію нового Закону України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року №2145-VIII КУ «Пологівська гімназія «Основа» не є школою нового типу, а вважається закладом середньої освіти і саме на цій підставі було знято 10% підвищення з посадового окладу. Станом на 01 вересня 2018 року установчі документи КУ «Пологівська гімназія «Основа» не були приведені у відповідність до Закону України «Про освіту» 05 вересня 2017 року №2145-VIII і тому відповідач не мав права знімати 10% з посадового окладу позивача. Відповідач листом №01-35/21 від 30 січня 2020 року звернувся до Голови Пологівської районної ради Олександра Покутнього з проханням розглянути на черговій сесії питання щодо можливості виділення коштів на погашення заборгованості зі сплати 10% підвищення посадового окладу вчителів гімназії за період з 01 вересня 2018 року по 04 грудня 2019 року. Пологівська районна рада Запорізької області надала відповідь, в якій зазначила, що відповідачу потрібно надати інформацію щодо загальної суми бюджетних коштів для здійснення зазначених виплат. Відповідач знехтував своїми обов`язками і не надав Пологівській районній раді інформацію про загальну суму для здійснення виплат, чим лишив вчителів КУ «Пологівська гімназія «Основа» законних 10% підвищення посадового окладу відповідно до п. п. «б» п.28 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15 квітня 1993 року №102. Крім того, відповідач як на одну із відмов у виплаті посилається на перевірку Головного управління Держпраці у Запорізькій області щодо його, ОСОБА_1 , звернення. Перевірка ГУ Держпраці у Запорізькій області щодо звернення позивача відносно зазначеної виплати ставить під сумнів дійсності такої інспекції на підставі того, що управління проводило раніше аналогічні перевірки щодо інших вчителів КУ «Пологівська гімназія «Основа». Щодо звернення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ГУ Держпраці у Запорізькій області при перевірці було виявлено, що невиплата 10% надбавки до посадового окладу за викладання в гімназійних класах є порушенням ст. 98 КЗпП України ч.1 ст. 38 Закону України №108, і за результатами інспекційного відвідування складено акт, завідувачу Сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_4 видано припис щодо усунення порушень законодавства про працю. Листом від 24 грудня 2020 року ОСОБА_2 підтвердила, що дійсно за її заявою ГУ Держпраці у Запорізькій області була проведена перевірка та виявлено порушення щодо зняття 10% з посадового окладу за викладання в гімназійних класах. Позивач вважає такі дії Сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області незаконними та протиправними, оскільки не ґрунтуються на законі. В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Кацаренко І.О. (т.с. 1 а.с. 26). Ухвалою суду першої інстанції від 28 грудня 2020 року (т.с. 1 а.с. 27) відкрито провадження у цій справі. Ухвалою Пологівського районного суду Запорізької області від 01 березня 2021 року (т.с. 1 а.с. 102-104) в якості третіх осіб у цій справі були залучені: - Пологівська гімназія «Основа» Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області, - Пологівська міська рада Пологівського району Запорізької області. Ухвалою Пологівського районного суду Запорізької області від 16 квітня 2021 року (т.с. 1 а.с. 159-160) в порядку задоволення клопотання позивача виключено Пологівську міську раду Пологівського району Запорізької області з кола учасників у даній справі, в порядку задоволення клопотання представника відповідача залучено до участі у цій справі в якості третьої особи Пологівську районну раду Пологівського району Запорізької області. Ршенням Пологівського районного суду Запорізької області від 29 червня 2021 року (т.с. 2 а.с. 227-233) позовні вимоги ОСОБА_1 у цій справі задоволено. Визнано незаконними дії Сектору освіти, молоді та спорту Пологівської РДА ЗО щодо зняття 10% підвищення з посадового окладу з 01 вересня 2018 року по 31 грудня 2019 року ОСОБА_1 . Стягнуто з Сектору освіти, молоді та спорту Пологівської РДА ЗО на користь ОСОБА_1 надбавку до посадового окладу (ставки заробітної плати) відповідно до п.п. «б» п. 28 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15 квітня 1993 року №102, за період з 01 вересня 2018 року по 31 грудня 2019 року у розмірі 11230,52 грн. Стягнуто з Сектору освіти, молоді та спорту Пологівської РДА ЗО на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн. Стягнуто з Сектору освіти, молоді та спорту Пологівської РДА ЗО в дохід держави 2270,00 грн. судового збору. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач Сектор освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області в особі представника - члена ліквідаційної комісії за довіреністю Кривенко В. у своїй апеляційній скарзі (т.с. 3 а.с. 1-23; т.с. 4 а.с. 1-23) просив рішення суду першої інстанції у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (т.с. 3 а.с. 178). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито (т.с. 4 а.с. 212), дану справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ст. 369 ч. 1 ЦПК України (т.с. 4 а.с. 213). В силу вимог ст. 7 ч. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Позивач ОСОБА_1 подав відзив на вищезазначену апеляційну скаргу Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області у цій справі (т.с. 4 а.с. 221-226). Інші учасники цієї справи не скористались своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом взагалі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом. В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Проте, має місце відповідне навантаження судді - доповідача та колегії суддів (в Запорізькому апеляційному суді працює фактично 15 суддів). Крім того, суддя-доповідач у жовтні 2021 року перебувала у додатковій відпустці (т.с. 4 а.с. 220). Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга Сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області у цій справі підлягає частковому задоволенню з таких підстав. В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із ст. 374 ч. 1 п. 2 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове рішення. Згідно із ст. 258 ч. 1 п. 2, 3 ЦПК України судовими рішеннями є рішення, постанови. В силу вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення …та ухвалення нового рішення …є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судовими рішеннями є … рішення, постанови …(ст. 258 ч. 1 ЦПК України). За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу. Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи позов позивача у повному обсязі у цій справі, керувався ст.ст.10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, Конституцією України, ст.ст.32, 94, 103 КЗпП України та виходив із такого. Так, з копії трудової книжки серії НОМЕР_1 судом першої інстанції встановлено, що наказом №50-К від 03 вересня 2001 року по Пологівському районному відділу освіти ОСОБА_1 прийнятий на посаду вчителя фізкультури з неповним тижневим навантаженням на невизначений строк до Пологівської спеціалізованої школи І-ІІІ ст. №3. З копії трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що відповідно до рішення Пологівської районної ради Запорізької області №12 від 06 червня 2008 року Пологівську спеціалізовану школу І-ІІІ ст. №3 перейменовано у КУ «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської районної ради Запорізької області». З 29 серпня 2008 року ОСОБА_1 призначений на посаду вчителя фізкультури до КУ «Пологівська гімназія «Основа» відповідно до наказу №101 від 29 серпня 2008 року по Пологівській гімназії «Основа». Крім того, учасники справи не заперечували, що ОСОБА_1 дійсно у спірний період, а саме з 01 вересня 2018 року по 31 грудня 2019 року, займав посаду вчителя фізкультури у КУ «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської районної ради Запорізької області. З 01 вересня 2018 року з посадового окладу позивача було знято 10% підвищення, яке нараховувалося йому згідно п. п. «б» п.28 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15 квітня 1993 року №102. Відповідно до ст.24 Закону України «Про освіту» система управління закладами освіти визначається законом та установчими документами. Установчі документи закладу освіти повинні передбачати розмежування компетенції засновника (засновників), інших органів управління закладу освіти та його структурних підрозділів відповідно до законодавства. Управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснюють: засновник (засновники); керівник закладу освіти; колегіальний орган управління закладу освіти; колегіальний орган громадського самоврядування; інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти. Згідно із п. 3.10 Статуту КУ «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської районної ради Запорізької області, затвердженого рішенням Пологівської районної ради від 03 березня 2017 року №29 призначення на посаду, звільнення з посади педагогічних та інших працівників гімназії, інші трудові відносини регулюються законодавством про працю, Законом України «Про загальну середню освіту» та іншими законами. Відповідно до п. 4.1 Статуту КУ «Пологівська гімназія «Основа» управління гімназією з питань організації його роботи, нормативного, програмного, кадрового, науково-методичного забезпечення здійснює Відділ освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації. У зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що управління гімназією з кадрового питання було покладено саме на відповідача. П. 6.4 Статуту КУ «Пологівська гімназія «Основа» передбачає, що порядок діловодства і бухгалтерського обліку в гімназії визначається законодавством та нормативно-правовими актами МОН України та інших центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади. Бухгалтерський облік здійснюється через централізовану бухгалтерію Відділу освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації. Відповідно до Статуту КУ «Пологівська гімназія «Основа» всі нарахування та виплати здійснювалися централізованою бухгалтерією відповідача. Ст. 26 Закону України «Про освіту» передбачає, що керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Повноваження (права і обов`язки) та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законом та установчими документами закладу освіти. Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про загальну середню освіту» керівництво закладом загальної середньої освіти здійснює директор, повноваження якого визначаються законом, статутом закладу освіти та трудовим договором. Згідно п.4.8 Статуту КУ «Пологівська гімназія «Основа» директор гімназії не має повноважень на ведення кадрової роботи, призначення або звільнення педагогічних працівників тощо. Суд першої інстанції не взяв до уваги наказ Відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації №11 від 05 січня 2018 року «Про передачу кадрових документів педагогічних працівників до закладів освіти», так як він суперечить установчим документам КУ «Пологівська гімназія «Основа». Діяльність закладу освіти має бути врегульована установчими документами. Судом першої інстанції встановлено, що саме на відповідача було покладено обов`язок попередити позивача про зміну істотних умов праці, а саме про зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення. Ст. 43 Конституції України гарантоване право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Згідно із ст. 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Відповідно до вимог ст.2 Закону України «Про оплату праці» структурою заробітної плати є основна, додаткова та інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Ч. 3 ст. 32 КЗпП України встановлено, що у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. А якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за п. 6 ст. 36 КЗпП України. Ст. 103 КЗпП України встановлено, що про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни. Згідно із ст. 22 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами. П. 31 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» передбачено, якщо при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміна істотних умов трудового договору проведена не у зв`язку зі зміною в організації виробництва і праці в установі, організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з покладенням на власника або уповноважений ним орган обов`язку поновити працівникові попередні умови праці. Оскільки матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про попередження позивача не менш як за два місяці про зміну істотних умов праці в 2018 році, а також надання позивачем згоди на такі зміни, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення відповідачем трудових прав ОСОБА_1 . Щодо самої надбавки до посадового окладу у розмірі 10% підвищення, яке нараховувалось згідно п. п. «б» п. 28 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15 квітня 1993 року №102, суд першої інстанції зазначав таке. Ст. 89 Бюджетного кодексу України у редакції, чинній станом на 01 січня 2018 року (на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що до видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів об`єднаних територіальних громад, належать видатки на загальну середню освіту: загальноосвітні навчальні заклади, гімназії, колегіуми та ін. Ст. 103-2 Бюджетного кодексу України встановлено, що освітня субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників у таких типах навчальних закладів загальноосвітні навчальні заклади усіх ступенів; гімназії; колегіуми, інші. Згідно із п.63 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15 квітня 1993 року №102, оплата праці педагогічних працівників установ і закладів освіти провадиться виходячи із встановлених ставок заробітної плати (посадових окладів) з урахуванням підвищень, фактичного обсягу педагогічної роботи, доплат та надбавок. Відповідно до п. п. «б» п. 28 Інструкції №102 посадові оклади (ставки заробітної плати) керівних та педагогічних працівників гімназій, ліцеїв, колегіумів, коледжів, гімназій-інтернатів, ліцеїв-інтернатів, колегіумів-інтернатів, вищих професійно-технічних навчальних закладів, вищих художніх професійно-технічних навчальних закладів, професійно-художніх училищ, художніх професійно-технічних училищ підвищуються на 10%. У відповідності до Конституції України визначені права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються Законами України. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст.22, п.1 ст.92). Згідно з підпунктом 12 пункту 3 розділу ХІІ Закону України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року №2145-VIII після набрання чинності цим Законом розмір заробітної плати педагогічних і науково-педагогічних працівників не може зменшитися, якщо ці працівники продовжують обіймати відповідні посади, виконувати відповідні обов`язки та зберігають відповідну кваліфікаційну категорію. Поряд з цим, зміни до Інструкції №102 щодо скасування підпункту «б» пункту 28 стосовно підвищення посадового окладу на 10% керівним та педагогічним працівникам ліцеїв та гімназії також не внесені. Згідно з підпунктом 13 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту» переоформлення установчих документів закладів освіти з метою приведення їх у відповідність із цим Законом здійснюється протягом п`яти років з дня чинності цим Законом. Отже, установчі документи, зокрема статути закладів освіти, мали бути переоформлені відповідно до Конституції України, Закону України «Про освіту», інших законів, а також відповідних підзаконних актів. Діяльність закладу освіти має бути врегульована установчими документами. Згідно з п. 11 ч. 11 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» внесення змін до установчого документа юридичної особи оформляється шляхом викладення його в новій редакції. Отже, у разі потреби внесення навіть мінімальних змін засновник має забезпечити підготовку нової редакції установчого документа з включенням до нього усіх необхідних змін, пов`язаних із реалізацією нового Закону України «Про освіту». Відповідно п. 9.1 Статуту КУ «Пологівська гімназія «Основа» рішення про реорганізацію або ліквідацію гімназії приймає засновник. Будь-які рішення щодо нової редакції установчого документа, реорганізації або перепрофілювання (зміну типу) засновником не приймалися, що встановлено в ході судового розгляду. Судом першої інстанції було встановлено, що на час виникнення спірного питання, а саме у період з 01 вересня 2018 року по 31 грудня 2019 року, установчі документи КУ «Пологівська гімназія «Основа» не були приведені у відповідність до вимог Закону України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року №2145-VIII. 20 січня 2020 року позивач письмово звертався до відповідача з вимогою (т.с. 1 а.с. 12) зробити перерахунок та виплату його заробітної плати з 01 вересня 2018 року по 31 грудня 2019 рік з урахуванням 10% відповідно до п. п. «б» п.28 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15 квітня 1993 року №102. Листом №К-6/01-45 від 30 січня 2020 року (т.с. 1 а.с. 13) відповідач надав відповідь позивачу, в якій зазначив, що виплата буде здійснена до кінця бюджетного періоду. Тобто, даним листом відповідач надав сподівання позивачу на позитивний результат у даному питанні. В матеріалах справи міститься копія листа №01-35/51 від 30 січня 2020 року (т.с. 1 а.с. 14) про звернення Відділу освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації до голови Пологівської районної ради О.Покутнього з проханням розглянути на черговій сесії питання щодо можливості виділення коштів на погашення заборгованості зі сплати 10% підвищення посадового окладу вчителів гімназії за період з 01 вересня 2018 року по 04 грудня 2019 року. Листом №01-27/29 від 31 січня 2020 року (т.с. 1 а.с. 15) Пологівська районна рада Запорізької області надала відповідь, в якій зазначила, що відповідачу потрібно надати інформацію щодо загальної суми бюджетних коштів для здійснення зазначених виплат. Відділ освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації не надав Пологівській районній раді інформацію про загальну суму для здійснення виплат, чим позбавив вчителів КУ «Пологівська гімназія «Основа» 10% підвищення посадового окладу відповідно до п. п. «б» п.28 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15 квітня 1993 року №102. 25 листопада 2020 року відповідач на заяву позивача (т.с. 1 а.с. 16) надав відповідь №К-15/01/-45 (т.с. 1 а.с. 17-18), в якій зазначено, що у Сектора освіти, молоді та спорту райдержадміністрації відсутні підстави для нарахування та виплати ОСОБА_1 10% підвищення до посадового окладу на підставі того, що з моменту вступу в дію нового Закону України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року №2145- VIII КУ «Пологівська гімназія «Основа» не є школою нового типу, а вважається закладом середньої освіти, і саме на цій підставі було знято 10% підвищення з посадового окладу. Крім того, представник відповідача як на одну із відмов у задоволені позову посилалася на перевірку Головного управління Держпраці у Запорізькій області щодо звернення ОСОБА_1 . Судом першої інстанції зазначено, що позивач не позбавлений права звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних прав. Судовий захист є найважливішою юридичною гарантією прав і свобод людини і громадянина. Позивачем до суду було надано розрахунок його посадового окладу з урахуванням п. п. «б» п.28 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15 квітня 1993 року №102 за період з 01 вересня 2018 року по 31 грудня 2019 року на суму 11230,52 грн. Щодо прохання відповідача про застосування терміну давності в трудовому спорі в три місяця суд першої інстанції зазначав, що відповідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат. У разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у справі №552/3404/17. Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача надбавки до посадового окладу 10 % підвищення відповідно до п. п. «б» п.28 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15 квітня 1993 року №102. Надбавка до посадового окладу входить до структури заробітної плати відповідно до вимог ст.2 Закону України «Про оплату праці», і тому позивач не обмежений будь-яким строком звернутися до суду. Отже, проаналізував добуті докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку, що фактично Сектор освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області без внесення змін в установчі документи КУ «Пологівська гімназія «Основа», без попередження працівника про зміну істотних умов праці та всупереч вимогам п.п.12 п.3 розділу ХІІ Закону України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року №2145-VIII та п. п. «б» п.28 Інструкції №102 провів зняття підвищення 10% з посадового окладу ОСОБА_1 , у зв`язку з чим підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання незаконними дій відповідача в частині зняття 10% підвищення з посадового окладу позивача з 01 вересня 2018 року і стягнення з Сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області на користь ОСОБА_1 надбавки до посадового окладу (ставки заробітної плати) відповідно до п. п. «б» п.28 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15 квітня 1993 року №102, за період з 01 вересня 2018 року по 31 грудня 2019 року у розмірі 11230,52 грн. Ст. ст. 11-13 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Відповідно до ст. 6 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно із ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно із ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати. Згідно із ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, тому суд першої інстанції вважав, що судові витрати у справі по сплаті судового збору відповідно до ст.141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь держави у розмірі 2270,00 грн. Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Ч. 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Судом першої інстанції було встановлено, що позивачу ОСОБА_1 правничу допомогу у вказаній справі надавала адвокат Савочкіна І.С. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП №001762 від 31 серпня 2018 року), що підтверджується договором б/н про надання правової допомоги від 14 грудня 2020 року. Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Згідно із роз`ясненнями, наведеними у п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року №10 визначено, що підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді, регламентовано ЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відповідно до п. 3.1 договору та п.2 додатку №1 до нього сторони погодили, що гонорар за надання професійної правничої допомоги складає фіксований розмір у розмірі 3500,00 грн. Отже, розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Верховний Суд у постанові від 28 грудня 2020 року по справі № 640/18402/19 зазначив, якщо розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, він не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, оскільки є визначеним. Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції відповідно до акту надання правових послуг №1 від 24 травня 2021 року, що підтверджує сплату вартості правових послуг на суму 3500,00 грн. У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 квітня 2020 року по справі №727/4597/19 колегією суддів зроблено висновки, що профільний закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату, а оскільки адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність, до них не можуть бути застосовані положення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Положення «Про форму та зміст розрахункових документів», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148, оскільки останні не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку та не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність. У вказаній постанові Верховний Суд також зазначає, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката та одночасно доходить висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанцію, довідку, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта. Отже, як випливає з вищевикладеної позиції Верховного Суду, видана адвокатом квитанція, довідка або інший документ, складений у довільній формі на підтвердження отримання від клієнта готівкових коштів за надання правової допомоги разом із договором про надання правової допомоги (актами виконаних робіт тощо) є належним доказом для підтвердження витрат учасника справи на професійну правничу допомогу. Крім того, відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України ОСОБА_1 зазначав у позовній заяві про розрахунок суми судових витрат на правову допомогу. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем документально доведений факт понесення витрат на правову допомогу у загальному розмірі 3500,00 грн. та вказані витрати мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача. Проте із такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з таких підстав. Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції у цій справі відповідає не відповідає. У порушення вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України суд першої інстанції не сприяв повному та всебічному з`ясуванню обставин цієї справи. Має місце неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для цієї справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції помилково визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, фактичним обставинам цієї справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, висновки суду першої інстанції ґрунтуються на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 81 ч. 6 ЦПК України. Апеляційним судом встановлено, що Сектор освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області, який до 25 березня 2020 року мав назву Відділ освіти, молоді та спорту Пологівської РДА ЗО, є юридичною особою публічного права та був створений відповідно до розпорядження голови районної державної адміністрації від № 308 «Про затвердження структури Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області»; розпорядження голови районної державної адміністрації від 20.12.2019 № 307 «Про затвердження граничної штатної чисельності працівників Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області». Компетенція Сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області визначені Положенням про сектор освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрції Запорізької області окремими нормами Закону та делеговані рішеннями районної ради як виконавчому органу. Здійснення організаційно - розпорядчих функцій в галузі освіти визначено також Бюджетним кодексом України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» Законом України «Про освіту». В зв`язку з реформою децентралізації (Закон України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» та змінами до Бюджетного Кодексу України, зокрема ст.87) видатки на освіту здійснюються з 01.01.2021 року з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад. Мережа комунальних освітніх закладів, які входили до сфери управління Сектору освіти, молоді і спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області за рішенням Пологівської районної ради Запорізької області передані до Пологівської міської ради. На підставі закону держава позбавила публічний орган компетенції головного розпорядника коштів державної освітньої субвенції з одночасною передачею функцій органу управління до об`єднаних територіальних громад. Розпорядженням голови Пологівської районної державної адміністрації від 26.10.2020 року №303 «Про ліквідацію юридичної особи публічного права» (т.с. 1 а.с. 42-46) в зв`язку з реформою децентралізації влади на підставі постанови ВР України від 17.07.2020 «Про утворення та ліквідацію районів» припинено юридичну особу публічного права - Сектор освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області (ЄДРПОУ 02136258). Внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.10.2020 року про перебування цієї юридичної особи в процесі припинення. Встановлений строк для заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи публічного права два місяця з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (до 27.12.2020 року). Проте, в силу вимог ст. 104 ч. 5 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. При цьому, апеляційним судом також встановлено, що саме запис про припинення юридичної особи Сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у тому числі станом на час розгляду цієї справи апеляційним судом відсутній (т.с. 4 а.с. 231). Позивач у цій справі заявляє позовні вимоги саме до Сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання дій останнього неправомірними щодо зняття йому 10% підвищення з посадового окладу за період з 01.09.2018 року по 31.12.2019 року. Лише з 01.01.2021 року мережа комунальних освітніх закладів, які входили до сфери управління Сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області за рішенням районної ради передані до Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області в силу вимог закону. Тому, при вищевикладених встановлених апеляційним судом фактичних обставинах цієї справи саме Сектор освіти, молоді і спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області міг бути залучений відповідачем у цій справі за вищезазначеним позовом позивача у цій справі. Оскільки, в силу вимог ст. 20 ч. 1 ЦК України право на захист особа здійснює на свій власний розсуд. Виключним правом позивача ОСОБА_1 є визначення відповідача за його вищезазначеним позовом у цій справі. Суд першої інстанції міг в силу вимог ст. 51 ч. 1 ЦПК України мав право лише за клопотанням позивача ОСОБА_1 у цій справі замінити неналежного відповідача належним чи залучити в якості відповідача будь-яку іншу юридичну особу у цій справі. Проте, позивач ОСОБА_1 не вважав за доцільне замінювати у цій справі відповідача Сектор освіти, молоді і спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області будь - яким іншим відповідачем, у тому числі юридичною особою - Пологівською гімназією «Основа» Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області, яка залучена до участі у цій справі лише як третя особа. Тому, суд першої інстанції ухвалою від 27.01.2021 року правильно відмовив у заміні неналежного відповідача належним у цій справі за клопотанням самого відповідача в особі його представника (ухвала від 27 січня 2021 року т.с. 1 а.с. 62-63). Проте, в силу вимог ст. 5 ч. 1 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права …фізичних осіб…у спосіб, визначений законом … І хоча, апеляційним судом при вищевикладених встановлених апеляційним судом фактичних обставинах цієї справи вбачається, що належним відповідачем за вищезазначеними позовними вимогами ОСОБА_1 про стягнення 10% підвищення з посадового окладу з 01.09.2018 року по 31.12.2019 року у розмірі 11230,52 грн. є саме роботодавець за трудовою книжкою позивача (т.с. 1 а.с. 10 звор. - 11) - Комунальна установа «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської районної (перейменування з 01.01.2020 року на Пологівська гімназія «Основа» Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області - запис у трудовій книжці позивача т.с. 1 а.с. 11). Оскільки, гімназія є юридичною особою, має власну гербову печатку, штамп, бланки зі своїм найменуванням, власними реквізитами, реєстраційний рахунок в органах Державного казначейства. Відповідно до вимог розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року № 2145-VІІІ, ст. 26 Закону України «Про загальну середню освіту» в новій редакції зазначеного закону, з повноважень органів управління освітою було виключено питання призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних працівників закладів освіти. На виконання розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту» та листа Міністерства освіти і науки України від 20.10.2017 № 03.2-15/1267 «Про нагальні питання впровадження Закону України «Про освіту» відділом освіти, молоді та спорту Пологівської райдержадміністрації було видано наказ від 05.01.2018 року № 11 «Про передачу кадрових документів педагогічних працівників до закладів освіти» (копія т.с. 1 а.с. 47), трудові книжки передано передавальним актом № 3 від 17.01.2018 року (копія т.с. 1 а.с. 91) директору Комунальної установи «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської міської ради Запорізької області , розмежовано компетенції Відділу освіти, молоді та спорту та керівника закладу освіти, відбулося передавання кадрових документів до закладу освіти. Отже, всі питання прийняття та звільнення з роботи працівників, а також усі інші питання, що витікають з трудових відносин, вирішує керівник закладу освіти відповідно до трудового законодавства, як роботодавця позивача, - директор Комунальної установи «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської міської ради Запорізької області. Суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги у цій справі вищезазначений наказ Відділу освіти від 05.01.2018 року № 11 «Про передачу кадрових документів педагогічних працівників до закладів освіти» в порушення вимог розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» закону України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VІІІ, відповідно до якого ст.26 Закону України «Про загальну середню освіту» в прийнята новій - заступники керівника, педагогічні та інші працівники закладу загальної середньої освіти призначаються на посади та звільняються з посад керівником цього закладу. Згідно з підпунктом 13 п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» закону України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VІІІ переоформлення установчих документів закладів освіти з метою приведення їх у відповідність із цим Законом здійснюється протягом п`яти років з дня набрання чинності цим Законом, засновникам закладів освіти рекомендовано привести установчі документи протягом п`яти років у відповідність із цим Законом. Згідно листа МОНУ від 13.10.2017 року №1/9-554 установчі документи, зокрема статути закладів освіти, мають переоформлюватися в поточному режимі. Що також підтвердив у суді першої інстанції представник третьої особи - Пологівської районної ради Пологівського району Запорізької області у цій справі, зазначаючи, що хоча станом на 01 вересня 2018 року Пологівська районна рада Запорізької області, як засновник КУ «Пологівська гімназія «Основа», не приймала будь-яких рішень про перейменування чи зміну типу навчального закладу і не вносила зміни до установчих документів, проте, з моменту набрання чинності нового Закону України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року №2145-VIII всі питання щодо кадрового та фінансового забезпечення перейшли до повноважень директора закладу освіти і вносити зміни до статуту засновник КУ «Пологівська гімназія «Основа» було не обов`язково. Наказу Відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації №11 від 05 січня 2018 року «Про передачу кадрових документів педагогічних працівників до закладів освіти» було достатньо для перекладання повноважень з цих питань з Сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області на директора гімназії. Проте, поза межами компетенції апеляційного суду, передбаченої ЦПК України, є залучення Пологівської гімназії «Основа» Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області в якості належного відповідача у цій справі за вимогами позивача про стягнення на його користь 10% підвищення з посадового окладу з 01.09.2018 року по 31.12.2019 року у будь-якій сумі, у тому числі у сумі 11230,52 грн. В силу вимог ст. 367 ч. 6 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду у суді першої інстанції. Враховуючи, що відповідач у цій частині позовних вимог позивача є неналежним, апеляційний суд не може розглядати позовні вимоги позивача у цій частині по суті, надавати оцінку будь-яким доказам позивача у цій частині та робити висновки про обґрунтованість (необґрунтованість) цих позовних вимог позивача. Разом із тим, апеляційний суд вважає за доцільне роз`яснити учасникам цієї справи, що ОСОБА_1 у подальшому не позбавлений права вирішувати питання про стягнення 10% підвищення з посадового окладу з 01.09.2018 року по 31.12.2019 року у будь-якій сумі, у тому числі у сумі 11230,52 грн. з Пологівською гімназією «Основа» Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області у позасудовому чи судовому порядку окремо від цієї справи. Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконними дій Сектору освіти, молоді та спорту Пологівської РДА ЗО щодо зняття 10% підвищення з посадового окладу з 01.09.2018 року по 31.12.2019 року ОСОБА_1 , то при їх вирішенні по суті апеляційний суд у цій справі виходить із такого. Апеляційним судом встановлено, що дії відповідача Сектору (раніше - Відділу) освіти, молоді та спорту Пологівської РДА ЗО в період з 01.09.2018 року по 31.12.2019 року були в межах його повноважень та законними, останній не знімав з позивача ОСОБА_1 10% підвищення з посадового окладу з 01.09.2018 року по 31.12.2019 року взагалі та у тому числі на суму 11230,52 грн. Сектор освіти, молоді та спорту Пологівської РДА ЗО були відсутні підстави саме для нарахування 10% підвищення у період з 01.09.2018 року по 31.12.2019 року до посадового окладу на підставі того, що з моменту вступу в дію нового Закону України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року №2145-VIII КУ «Пологівська гімназія «Основа» не є школою нового типу, а вважається закладом середньої освіти (лист відповідача від 25 листопада 2020 року №К-15/01/-45 - т.с. 1 а.с. 17-18). Суд першої інстанції в обґрунтування оскаржуваного рішення у цій справі посилався на ст. 22 Закону України «Про оплату праці», в якій передбачено, що суб`єкти організації праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови встановлені законодавством, угодами і колективним договором. Однак, суд першої інстанції у порушення вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України не сприяв повному та всебічному з`ясуванню усіх обставин цієї справи та зокрема не досліджував питання, чи мала місце взагалі зміна істотних умов праці педагогічних працівників КУ «Пологівська гімназія» Основа» Пологівської районної ради в відповідному бюджетному періоді на 2018-2019, 2019-2020 навчальні роки. Тарифікаця позивача на 2018-2019; 2019-2020 навчальні роки, прийнята в відповідності до наказу Міністерства освіти України від 15.04.93 р. №102 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти» затверджена профспілкою установою. Водночас, згідно з підпунктом 12 п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-УІІІ після набрання чинності цим Законом розмір заробітної плати педагогічних і науково-педагогічних працівників не може зменшитися, якщо ці працівники продовжують обіймати відповідні посади, виконувати відповідні обов`язки та зберігають відповідну кваліфікаційну категорію. Міністерство освіти і науки України надало роз`яснення (наявні у відкритому доступі), що окреме підвищення посадових окладів працівникам, гімназій ліцеїв, які були створені до введення в дію Закону України «Про освіту» (від 05.09.2007 №2145-УІІІ), надається за умови продовження своєї діяльності за програмами гімназій, ліцеїв. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 року №22 «Про підвищення оплати праці педагогічним працівникам» з 1 січня 2018 року встановлене окреме підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати) на 10 відсотків для педагогічних працівників, оплата праці яких здійснюється за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, а саме для усіх педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти. Кошти на таке підвищення закладені у обсязі освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Таке підвищення до заробітної плати позивачу, як і всім педагогічним працівникам Комунальної установа «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської районної ради Запорізької області станом на 1 вересня 2018 було нараховане на ставку заробітної плати відповідно до навантажень, передбачених навчальними планами, визначеними освітньою програмою - відображено в тарифікаційних списках установи. Умови оплати праці, встановлені законодавством, не погіршувалися. Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні. Таким чином, права позивача ОСОБА_1 саме Сектором освіти, молоді та спорту Пологівської РДА ЗО у вказаний період з 01.09.2018 року по 31.12.2019 року з приводу 10% підвищення з посадового окладу не були порушені. Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні та стороною позивача ОСОБА_1 у матеріали цієї справи суду першої інстанції не були надані. Хоча, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України). Підстави для звільнення від доказування позивача ОСОБА_1 у цій частині позовних вимог, передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні. Акт та припис ГУ Держпраці у Запорізькій області за результатами інспекційного відвідування Сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області (інформація від 03.08.2020 року - т.с. 1 а.с. 21) не має преюдиційного значення для вирішення цієї справи судом. Крім того, після детального вивчення суті питання 28 та 29 вересня 2020 року за результатами інспекційного відвідування інспектора праці Сектору освіти, молоді та спорту Пологівської РДА ЗО за заявою ОСОБА_1 з приводу невиплати з 01.09.2018 року по 31.12.2019 року йому надбавки до посадового окладу, яка нараховується за викладання у гімназійних класах, зроблено висновок, що порушення законодавства про працю в Секторі освіти, молоді та спорту Пологівської РДА ЗО немає (т.с. 1 а.с. 23-24). Останнє стороною позивача у цій справі не спростовано. Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги відповідача Сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України). В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Проте докази, передбачені ст. 367 ч. ч. 2, 3 ЦПК України, в частині наявності взагалі підстав для задоволення позовних вимог позивача до Сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання незаконними дій останнього щодо зняття 10% підвищення з посадового окладу з 01.09.2018 року по 31.12.2019 року ОСОБА_1 , стороною позивача апеляційному суду не надані. І навпаки, відповідачем Сектором освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області апеляційному суду до його апеляційної скарги надані докази (т.с. 3 а.с. 25-177, т.с. 4 а.с. 25-150), які на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги у цій справі, як докази, передбачені ст. 367 ч. ч. 2, 3 ЦПК України, на які посилався апелянт у своїй апеляційній скарзі в обґрунтування останньої, а саме: - розпорядження голови райдержадміністрацій від 01.04.2021 № 75 «Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрацїї від 26.10.2021 № 303 «Про ліквідацію юридичної особи публічного права»; - судова повістка Пологівського районного суду від 19.01.2021; - освітня програма комунальної установи «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської районної ради Запорізької області на 2018-2019, на 2019-2020 навчальний рік; - акти інспекційного відвідування Головного управління Державної служби України з питань праці у Запорізькій області № ЗП 14640/581/АВ від 29 вересня 2020 року, № ЗП 17661/581 /АВ від 19 листопада 2020 року; - наказ відділу освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області від 29.08.2018 року № 229 «Про тарифікацію педагогічних працівників», - наказ відділу освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області від 30.08.2019 № 205 «Про тарифікацію педагогічних працівників»; - наказ директора комунальної установи «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської районної ради Запорізької області від 01.09.2018 №44-к «Про затвердження тарифікації педагогічних працівників на 2018/2019 н.р.», - наказ директора комунальної установи «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської районної ради Запорізької області від 02.09.2019 № 56-к «Про затвердження тарифікації педагогічних працівників на 2019/2020 н.р.»; - тарифікаційний список на 01.09.2018 рік з штатним розписом та з фондом заробітної плати на місяць та накази до нього: - наказ директора КУ «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської районної ради від 01.09.2018 №41-к «Про доплату за позакласну роботу фізичного виховання»; - наказ директора КУ «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської районної ради від 01.09.2018 №46-к «Про доплату за позакласну роботу фізичного виховання»; - наказ директора КУ «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської районної ради від 01.09.2018 №47-к «Про доплату за викладання в інклюзивних 2018-2019 навчальному році»; - наказ директора КУ «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської районної ради від 01.09.2018 №50-к «Про доплату за завідування спортивний залом»; - тарифікаційний список на 01.09.2019 рік з штатним розписом та з фондом заробітної плати на місяць та накази до нього: - наказ директора КУ «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської районної ради від 02.09.2019 №45-к «Про доплату за завідування спортивним залом»; - наказ директора КУ «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської районної ради від 02.09.2019 №51-к «Про доплату за позакласну роботу фізичного виховання»; - наказ директора КУ «Пологівська гімназія «Основа» Пологівської районної ради від 01.09.2018 №53-к «Про доплату за викладання в інклюзивних класах в 1018-2019 навчальному році; - відомості про зарахування заробітної плати на розрахунковий картковий рахунок 2018 рік - жовтень, листопад, грудень, 2019 рік: січень, лютий, квітень, червень, серпень, вересень, листопад; - картрахунок ОСОБА_1 за 2018 рік, - картрахунок ОСОБА_1 за 2019 рік), з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги відповідача, у прийнятті яких суд першої інстанції помилково відмовив: - ухвалою від 16.02.2021 року про відмову відповідачу в особі ліквідаційній комісії в продовженні терміну на подання відзиву із додатками (т.с. 1 а.с. 83-84); - ухвалою від 08.06.2021 року - в поданні відзиву на уточнену позовну заяву із додатками (т.с. 2 а.с. 206-209), не надавши останнім відповідної оцінки, оскільки у тому числі суд першої інстанції належним чином не врахував стадії, на якій відповідач (саме Сектор, а не Відділ) знаходився під час розгляду цієї справи останнім з 27.10.2020 року (т.с. 1 а.с. 47, 57), а саме в стадії припинення, наявність ліквідаційної комісії у відповідача, та, відповідно, лише наявності повноважень на представництво інтересів відповідача у цій справі лише головою цієї комісії, її членами (т.с. 1 а.с. 71-73, т.с. 2 а.с. 176-178) або ліквідатором у суді, що узгоджується із вимогами ст. 105 ч. 4 УЦК України та правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27 травня 2020 року у справі № 641/3769/17, який є обов`язкові для врахування загальними судами в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України, та якими підтверджуються встановлені апеляційним судом вищезазначені фактичні обставини цієї справи. В разі відмови судом у задоволенні позовних вимог позивача у цій справі при вищезазначених обставинах, апеляційний суд не має права застосовувати у цій справі 3-місячний строк позовної давності звернення до суду із вищезазначеним позовом позивача з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, передбачений ст. 233 ч. 1 КЗпП України для захисту порушеного права, в якості відмови у задоволенні позову позивача у цій справі, про застосування якої у тому числі відповідач просив ще у суді першої інстанції у цій справі, та який застосовується за правилами КЗпП України судом незалежно від наявності (відсутності) заяви відповідача про це, але в разі лише наявності порушеного права позивача відповідачем, чого апеляційним судом у цій справі не було встановлено. Крім того, надбавка до посадового окладу є складовою заробітної плати. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутись до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (ст. 233 ч. 2 КЗпП України). При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги відповідача Сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, а рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам щодо його законності і обґрунтованості. За таких обставин, апеляційну скаргу Сектору освіти, молоді та спорту Пологівської РДА ЗО у цій справі слід задовольнити частково, рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 29 червня 2021 року у цій справі слід скасувати; ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Сектору освіти, молоді та спорту Пологівської РДА ЗО, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Пологівська гімназія «Основа» Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області, Пологівська районна рада Запорізької області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії у цій справі відмовити. Крім того, в силу вимог ст. 141 ч. ч. 1, 6, 13 ЦПК України у разі часткового задоволення апеляційної скарги відповідача Сектору освіти, молоді та спорту Пологівської РДА ЗО при вищевикладених обставинах: - позивач ОСОБА_1 не має права на стягнення з відповідача Сектору освіти, молоді та спорту Пологівської РДА ЗО будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій, та у тому числі у вигляді понесених документально підтверджених витрат на правову допомогу у будь-якому розмірі; - і, навпаки, відповідач Сектору освіти, молоді та спорту Пологівської РДА ЗО має право на компенсацію за рахунок держави судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом, у вигляді сплаченого ним судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 2522,40 грн. (т.с. 4 а.с. 191), оскільки позивач у цій справі від сплати цих судових витрат звільнений в силу вимог закону. Керуючись ст. ст. 7, 12, 81-82, 89, 133, 137, 141, 367, 369, 371-372, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області задовольнити частково. Рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 29 червня 2021 року у цій справі скасувати. Ухвалити нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Сектору освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Пологівська гімназія «Основа» Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області, Пологівська районна рада Пологівського району Запорізької області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії у цій справі відмовити. Судовий збір, сплачений Сектором освіти, молоді та спорту Пологівської районною державної адміністрації Запорізької області (код ЄДРПОУ 02136258) за подачу апеляційної скарги у цій справі, у розмірі 2522,40 грн. компенсувати за рахунок держави у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повний текст постанови апеляційним судом у цій справі складений 04.01.2022 року. Головуючий суддяСуддяСуддя Гончар М.С. Маловічко С.В.Подліянова Г.С.