Постанова 4803 № 212/5509/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1514/22 Справа № 212/5509/21 Суддя у 1-й інстанції - Козлов Ю. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 січня 2022 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Бондар Я.М., суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П. сторони: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 вересня 2021року, яке постановлено суддею Козловим Ю.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повний текст рішення суду складено 13 вересня 2021 року, - ВСТАНОВИВ: В червні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.07.2007 року з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини усіх видів заробітку (доходів) боржника, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Відповідач ОСОБА_2 за період часу з лютого 2013 року по березень 2020 року аліменти не сплачував, або сплачував не у повному обсязі, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 87 465, 80грн., яку у березні 2020 року відповідач ОСОБА_2 погасив у повному обсязі. Розмір пені за період несплати аліментів становить 1 181 685, 26 грн. але, з огляду на законодавче обмеження її розміру 100 відсотками заборгованості, сума неустойки, що підлягає стягненню становить 151 085,63 грн.. Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 венресня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 пеню (неустойку) за прострочення сплати аліментів за період з лютого 2013 року по лютий 2020 року в розмірі 83979 грн. 44 коп., та на користь держави судовий збір в сумі 908 грн. В іншій частині позовних вимог відмолено. В апеляційній скарзі представник відповідача просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В мотивування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції розглянуто справу за відсутності відповідача, який подав заяву про відкладення слухання справи у зв`язку з перебуванням на лікарняному. Відповідач бажав висловити свою думку, надати докази, що заборгованість виникла не з його вини, залучити свідків, прое суд позбавив його права на захист, чим опрушив його права. Судом при постановленні рішення не взято до уваги, що відповідно до довідки Покровського відділу ДВС у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Дніпро) від 29.07.2021 року станом на 29.07.2021 року, заборгованість зі сплати аліментів за виконавчим листом №2/214/2350/19 від 20.02.2020 року відсутня. Відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. З 2007 року по лютий 2020 року відповідач сплачував аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , про те, що позивачка звернулась до відділу ДВС у м. Києві відповідач не знав та внаслідок цього не мав можливості дізнатись про існування заборгованості. Скаржник вважає, що заборгованість виникла не з його вини, оскільки позивачка не повідомила про те, що звернулась до відділу ДВС у м. Києві, а державний виконавець не повідомив про наявну заборгованість. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, з наступних підстав. Як встановлено судом та з матеріалів справи вбачається, з 27.01.2006 року по 19.03.2008 року, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу мають спільну доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 8) Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 19.07.2007 року(справа 2-4010/07) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти щомісячно в розмірі ј частини його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму на утримання дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 23.07.2007 року до досягнення дитиною повноліття (а.с. 9) Постановою головного державного виконавця відділу ДВС Казанківського РУЮ Юрковою С.В. від 15.03.2012 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-4010 виданого Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу від 16.11.2011 року (а.с. 64) Постановою старшого державного виконавця Києво-Святошинського РВ ДВС Головного ТУЮ у Києвській області Беланом І.В. передано виконавчий лист № 2-4010 виданий Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу від 16.11.2011 року передано до Саксаганського ВДВС м. Кривого Рогу Головного ТУЮ. Заборгованість станом на 01.07.2019 року становить 151 085,63 грн. (а.с. 10 зворот) Постановою Покровського відділу ДВС у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Дніпро) від 26.03.2020 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа (дублікат) №2-4010/2007 виданого Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу від 16.11.2011 року закінчено (аж.с. 63) Відповідно до довідки Покровського відділу ДВС у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Дніпро) за виконавчим листом № 2-4010/07 від 19.07.2007 року Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу заборгованість зі сплати аліментів за період з лютого 2013 року по лютий 2020 року складала 83979,44 грн.(а.с. 67) Згідно розрахунку проведеного представником позивача неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини за період з лютого 2013 року по лютий 2020 року становить 1 181 685 грн. 26 коп. Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи з відповідача на користь позивача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів, суд першої інстанції виходив доведеності факту порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст. 198 СК України, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. Згідно з ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками,одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості. За змістом зазначеної норми, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника. Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) викладено правовий висновок про те, що пеня за прострочення сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток. Частиною другою статті 196 СК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених статтею 197 СК України умов - повністю або частково звільнити боржника від сплати заборгованості. Як вірно встановив суд першої інстанції, і це підтверджено матеріалами справи, що у відповідача у період з лютого 2013 року по лютий 2020 року виникла заборгованість зі сплати аліментів у сумі 83 979,44 грн., що є підставою для застосування до нього відповідальності за прострочення їх сплати. Відповідно до довідки Покровського відділу ДВС у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Дніпро) за виконавчим листом № 2-4010/07 від 19.07.2007 року Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу заборгованість зі сплати аліментів за період з лютого 2013 року по лютий 2020 року складала 83979,44 грн.. відповідає обставинам справи, відповідачем не спростований і обґрунтовано прийнятий судом першої інстанції при визначенні розміру заборгованості зі сплати аліментів. Визначаючи розмір пені за порушення строків сплати аліментів, судом першої інстанції вірно застосував порядок розрахунку пені, що узгоджується з правовим висновком Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц, та стягнув пеню у межах суми заборгованості зі сплати аліментів за період з лютого 2013 року по лютий 2020 року у розмірі 83979,44 грн. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня за прострочення сплати аліментів у розмірі 83979,44 грн. Доводи апеляційної скарги рпро те, що справу розглянуто за відсутності відповідача, який подав заяву про відкладення слухання справи у зв`язку з перебуванням на лікарняному, колегія суддів до уваги не бере, оскільки консультаційний висновок спеціаліста носить рекомендаційний характер та не може свідчити про перебування відповідача на лікарняному, також відповідно до висновку, відповідач перебував на амбулаторному лікуванні, що не позбавляло права відповідача приймати участь у судовому засіданні. Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до довідки Покровського відділу ДВС у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Дніпро) від 29.07.2021 року станом на 29.07.2021 року, заборгованість зі сплати аліментів за виконавчим листом №2/214/2350/19 від 20.02.2020 року відсутня, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов`язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. Відповідно до довідки, відповідачем з лютого 2013 року по лютий 2020 року аліменти сплачувались не в повному обсязі, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка є підставою для стягнення пені. Доводи апеляційної скарги про те, що заборгованість виникла з вини позивача, оскільки позивачка не повідомила про те, що звернулась до відділу ДВС у м. Києві, а державний виконавець не повідомив про наявну заборгованість, є безпідставними, оскільки відповідно до довідки державного виконавця відповідач ОСОБА_2 у період з лютого 2013 року по грудень 2015 року періодично сплачував аліменти, а з грудня 2015 року по лютий 2020 року частково сплачував аліменти, тобто відповідач не сплачуючи аліменти або сплачуючи їх не в повному обязі не міг не розуміти про утворення заборгованості . Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, ст.ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 вересня 2021року року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає Повний текст постанови складено 05 січня 2022 року. Головуючий: Судді: