Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 924/144/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 грудня 2021 року Справа № 924/144/19 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Петухов М.Г. , суддя Мельник О.В. секретар судового засідання Шилан О.С. за участю представників сторін: прокурора - Кривецька-Люліч Т.А. позивача - не з`явився відповідача Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області - не з`явився відповідача ОСОБА_1 - не з`явився розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.08.2021р. ухвалене у м. Хмельницькому, повний текст складено 16.08.2021 р. (суддя Димбовський В.В.) у справі № 924/144/19 за позовом Державного навчального закладу "Подільський центр професійно-технічної освіти" за участю прокуратури Хмельницької області до відповідачів:

1. Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області

2. ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №31/57-17-ДО від 28.02.2017 року; зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 13.000 га (кадастровий номер 6822482400:03:001:0021) Державному навчальному закладу "Подільський центр професійно-технічної освіти" В С Т А Н О В И В : Відповідно до рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.08.2021 р. у справі № 924/144/19 позов Державного навчального закладу "Подільський центр професійно-технічної освіти" задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки № 31/57-17-ДО від 28.02.2017 р., укладений Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області та ОСОБА_1 . Зобов`язано ОСОБА_1 повернути Державному навчальному закладу "Подільський центр професійно-технічної освіти" земельну ділянку площею 13,000 га (кадастровий номер 6822482400:03:001:0021). Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.08.2021 р. та постановити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити. Вважає, що оскаржуване рішення є незаконним та підлягає скасуванню з підстав недоведеності обставин, які мають значення для справи та які суд першої інстанції визнав встановленими. Окрім того стверджує, що висновки, викладені в рішенні не відповідають встановленим обставинам справи, а рішення в цілому ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суперечать нормам матеріального і процесуального права висновки суду, що спір належить до юрисдикції господарського суду з огляду на те, що орендарем ( ОСОБА_1 ) через місяць після укладення оспорюваного договору створено фермерське господарство, засновником та керівником якого був ОСОБА_1 (не зважаючи на подальше припинення юридичної особи у 2018 році). при визначенні юрисдикції суд також взяв до уваги те, що умовами договору № 31/57-17-ДО від 28.02.2017 р. визначено передачу в оренду земельної ділянки саме для ведення фермерського господарства, тобто - для господарської діяльності. Скаржник вважає такі висновки суду неправильними, оскільки право користування спірною земельною ділянкою виникло у ОСОБА_1 та належало йому на момент звернення ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти» з позовом до Господарського суду Хмельницької області як фізичній особі - громадянину. Окрім того зауважує, що спір між сторонами виник не з приводу та не у зв`язку із діяльністю юридичної особи Фермерського господарства «Нове життя - 2017». Тому відповідно до норм ч.1 ст. 19 ЦПК України, ч.2 ст.4, п.3 ч.1 ст.20 ГПК України суд першої інстанції мав би закрити провадження у даній справі. Щодо листа Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 20.09.2019 р. зауважує, що враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів завчасного надсилання або надання ОСОБА_2 копії вказаного листа, суд першої інстанції не мав права брати до уваги такий доказ. Стосовно преюдиційного значення судових рішень у справі № 924/924/17 та обов`язку позивача доказувати наявність у нього права постійного користування спірною земельною ділянкою пояснює, що ОСОБА_1 не брав участь у справі № 924/924/17 та обмежений у праві апеляційного оскарження рішення у даній справі. Вважає, що в ході розгляду справи № 924/144/19 ОСОБА_1 належними та допустимим доказами спростував належність позивачеві права постійного користування земельною ділянкою на території Зіньковецької сільської ради. Окрім того, в суді спростовано доводи проте, що земельна ділянка надана в користування ОСОБА_1 є частиною земельної ділянки площею 107,00 га, переданої в постійне користування СПТУ-14 або земельної ділянки площею 65,50 га, яка вилучалася скасованим розпорядженням Кам`янець-Подільської РДА № 251/2003 р. від 31.03.2003 р. Щодо Державного акту Б № 041795 від 1983 року звертає увагу, що в ході розгляду судом першої інстанції справи № 924/144/19 представник ОСОБА_1 неодноразово звертав увагу головуючого на ту обставину, що у графі даного акту «Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за №________» відсутня інформація про реєстрацію такого акту. Така обставина свідчить про те, що право користування земельною ділянкою площею 107,00 га у СПТУ-14 взагалі не виникло. Відтак, перехід права, яке не виникло, неможливий. Дана обставина також залишилася поза увагою судів, які розглядали справу № 924/924/17. Заперечує правонаступництво ПТУ-44 та ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти» та доводить, що припинення діяльності ПТУ № 44 шляхом ліквідації є беззаперечною юридичною підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою. Зазначає, що Земельний кодекс України у редакції чинній на час ліквідації ПТУ № 44 та передачі його майна на баланс ПТУ № 26 взагалі не передбачав жодних виняткових підстав для набуття права користування земельними ділянками правонаступниками колишніх землекористувачів, і Зіньковецькій філії Кам`янець-Подільського ПТУ-26 в постійне користування передавалася інша земельної ділянки - площею 42,90 га (рішення Зіньковецької сільської ради від 10.04.2003 р. № 3). Проте право на цю земельну ділянку належним чином оформлене не було. Щодо переходу права на земельну ділянки під будівлями та спорудами, які внаслідок ліквідації ПТУ-44 передані на баланс ПТУ-26, скаржник доводить, що при переході права на будівлі та споруди до ПТУ-26 перейшло право лише на земельні ділянки, на яких ці будівлі були розташовані. Щодо накладання земельної ділянки, наданої в користування ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 65,50 га, яка вилучалася скасованим розпорядженням Кам`янець-Подільської РДА № 251/2003 року від 31.03.2003 р., скаржник посилається на лист від 09.06.2021 р. № 29-22-0.171-264/119-21 міськрайонного управління в Кам`янець-Подільському районі та місті Кам`янець-Подільський ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, яким надано інформацію, що в Державному земельному кадастрі відсутні відомості про державну реєстрацію земельних ділянок площею 41,46 га, 58,50 га, 65,50 га, які розташовані на території Зіньковецької сільської ради, що знаходяться в користуванні ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти». Зважаючи на інформацію, викладену у листі від 09.06.2021 р. № 29-22-0.171-264/119-21, стверджує, що визначити місце розташування, зокрема, земельної ділянки площею 65,5 га, яка належить ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти» неможливо. Відтак, відсутні підстави для висновків, що земельна ділянка ОСОБА_1 знаходиться в межах земельної ділянки ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти». Також, ОСОБА_1 вважає, що позивач обрав неналежний спосіб захисту, і пояснює, що належним способом захисту порушеного права у справі № 924/144/19 мало б бути усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та витребування її з незаконного володіння ОСОБА_1 . Просить суд врахувати викладене і скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.08.2021 р. у справі № 924/144/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти» в задоволенні позову. Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області подало суду відзив на апеляційну скаргу, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню. Посилається на ст.236 ЦК України, постанову Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 р. у справі № 905/1227/17 і доводить, що предметом спору у справі є недійсність договору, і оскільки договір визнається недійсним з моменту вчинення, укладення договору оренди земельної ділянки від 28.02.2017 р. №31/57-17-ДО не може визнаватися недійсним, оскільки на момент укладення договору оренди розпорядження Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації №251/2003 від 31.03.2003 р. «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою ПТУ-44», яким припинено право постійного користування земельною ділянкою, яка розташована за межами населеного пункту, наданої у постійне користування професійно-технічному училищу № 44 у с.Зіньківці загальною площею 65,50 га, та передано земельну ділянку площею 65,50 га до складу земель запасу Зіньковецької сільської ради було чинне та ніким не скасоване. Тому Головне управління у 2017 році правомірно розпорядилося земельною ділянкою з кадастровим номером 6822482400:03:001:0021 площею 13,0000 га, розташованої за межами населених пунктів Довжоцької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Звертає увагу суду, що позивачем не додано до позовної заяви належним чином завіреної копії державного акту на право постійного користування землею серії Б від 1983 року, на який позивач посилається у позовній заяві. Також вважає зазначає, що позивач не надає жодних доказів суду, що земельна ділянка, яка була передана в оренду гр. ОСОБА_1 відповідно до договору оренди 28.02.2017 р. № 31/57-17-ДО входить у межі земельної ділянки, яка відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії Б від 1983 року. Враховуючи викладене, вважає, що Головне управління під час укладення договору оренди земельної ділянки від 28.02.2017 р. №31/57-17-ДО діяло в межах та у спосіб передбачений чинним законодавством України, тому немає жодних правових підстав для визнання вищевказаного договору недійсним. На підставі викладеного вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню. Державний навчальний заклад "Подільський центр професійно-технічної освіти" подав суду відзив, у якому не погоджується із поданою апеляційною скаргою. Вважає безпідставними доводи ОСОБА_1 про помилковість висновків суду першої інстанції щодо віднесення вирішення даного спору до господарської юрисдикції. Звертає увагу, що за договором оренди спірну земельну ділянку передано ОСОБА_1 в оренду строком на 7 років для ведення фермерського господарства, і після укладення договору оренди скаржник 27.03.2017 р. (номер запису - 16761020000004564) зареєстрував Фермерське господарство «Нове життя-2017» (код ЄДРПОУ 41236257), в якому він був одним із засновників та керівником. За інформацією Головного управління ДПС у Хмельницькій області, наведеною у листі від 20.09.2019 року, Фермерське господарство «Нове життя-2017» 05.04.2017 р. було подано декларацію з плати за землю (земельний податок та/або земельна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2017 рік за спірну земельну ділянку, що підтверджує її використання не скаржником як фізичною особою, а саме Фермерським господарством «Нове життя-2017» після його державної реєстрації. Посилається на висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 р. по справі № 922/614/19, від 16.01.2019 р. по справі № 483/1863/17 і доводить, що оскільки скаржником через місяць після укладення оскаржуваного договору оренди було створено фермерське господарство (незважаючи на подальше припинення юридичної особи у 2018 році), засновником та керівником якого був саме скаржник, фактичне користування спірною земельною ділянкою здійснювало саме Фермерським господарством «Нове життя-2017» та сплачувало земельний податок (плату) за користування спірною земельною ділянкою після державної реєстрації фермерського господарства, а також беручи до уваги те, що умовами договору оренди чітко визначено передачу в оренду земельної ділянки саме для ведення фермерського господарства (тобто для господарської діяльності), тому позивач вважає повністю обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що позов поданий до засновника фермерського господарства, для створення якого й надавалась спірна земельна ділянка за оскаржуваним договором оренди, а тому даний спір належить до юрисдикції господарського суду. Також вважає надуманим твердження скаржника про те, що він не отримував і йому взагалі невідомо, яким саме чином такий доказ як лист Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 20.09.2019 р. з`явився в матеріалах справи та був врахований судом першої інстанції при вирішенні даного спору, адже цей лист поданий до суду Прокуратурою Хмельницької області у підготовчому судовому засіданні 02.06.2021 р. разом із поясненнями на відзив та клопотанням від 01.06.2021 р. за вих. №24-169вих-21 із доказами направлення іншим сторонам справи, і був долучений судом до матеріалів справи, що підтверджується змістом ухвали Господарського суду Хмельницької області від 02.06.2021 р. Наголошує, що помилковими є доводи ОСОБА_1 про порушення судом першої інстанції процесуальних норм статті 75 ГПК України стосовно преюдиції, в тому числі щодо нібито безпідставності врахування судом преюдиційних обставин, встановлених стосовно позивача судовими рішеннями у господарській справі № 924/924/17, в тому числі щодо правонаступництва між ПТУ-44 та позивачем, наявності у позивача права постійного користування земельною ділянкою площею 65,50 га на підставі Державного акта на право користування землею Б № 041795 від 1983 року та входження до складу цієї земельної ділянки спірної земельної ділянки площею 13,00 га. Стверджує, що у рішенні Господарського суду Хмельницької області від 22.03.2018 р. у справі № 924/924/17 було встановлено преюдиційні для даної справи обставини про те, що позивач є правонаступником землекористувача - Кам`янець-Подільського СПТУ-14 у Кам`янець-Подільському районі, якому Державним актом Б № 041795 від 1983 року закріплено в безстрокове і безплатне користування 107,0 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. Доводить, що судом першої інстанції вірно встановлено, що висновку про правонаступництво можна дійти і на основі наявних у даній справі доказів, в тому числі: наказу Управління освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації № 286 від 07.10.2002 р., наказу Міністерства освіти і науки № 377 від 13.06.2003 р. з переліком, наказу Міністерства освіти і науки України № 48 від 26.01.2005 р., наказу Управління освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації № 30 від 31.01.2005 р., наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 375 від 26.03.2013 р., наказу Міністерства освіти і науки України № 214 від 16.03.2010 р. В апеляційній скарзі скаржник з посиланням на норми ЗК УРСР стверджує про те, що право постійного користування земельною ділянкою площею 65,50 га не могло перейти внаслідок правонаступництва від СПТУ №14 до позивача, оскільки відповідне право не виникло і у самого СПТУ № 14, тому що Державний акт Б № 041795 від 1983 року, виданий виконавчим комітетом Кам`янець-Подільської районної Ради народних депутатів не був зареєстрований у встановленому порядку. Доводить, що такі твердження скаржника є надуманими, безпідставними та вірно були відхилені судом першої інстанції, оскільки норми статей 20-22 ЗК УРСР прямо визначали, що право землекористування засвідчується Державними актами на право користування землею, які видаються виконавчими комітетами районних (міських) рад народних депутатів, а після отримання такого державного акту землекористувачу дозволяється приступати до використання наданої йому земельної ділянки. Право постійного користування СПТУ № 14 земельною ділянкою площею 107,00 га абсолютно правомірно виникло у останнього на підставі виданого виконавчим комітетом Кам`янець-Подільської районної Ради народних депутатів Державного акту на право користування землею Б № 041795 від 1983 року. Вказаний Державний акт не було скасовано чи визнано недійсним в судовому порядку, а тому він є чинним до теперішнього часу та є належною правовою підставою виникнення відповідного права користування земельною ділянкою. В подальшому, що не заперечується і самим скаржником, частини вищевказаної земельної ділянки неодноразово вилучались у землекористувача Кам`янець-Подільською районною радою та Зіньковецькою сільською радою за його ж заявами, внаслідок чого розмір земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні зменшився з 107,00 га до 65,50 га. Наведене свідчить про визнання відповідними радами виникнення у ПТУ № 44 (як правонаступника СПТУ №14) права постійного користування відповідною земельною ділянкою. Пояснює, що не заслуговують на увагу і посилання скаржника в апеляційній скарзі на недоведеність обставини, що спірна земельна ділянка площею 13,00 га (надана в оренду скаржнику для ведення фермерського господарства), знаходиться в межах земельної ділянки позивача площею 65,50 га. Як достовірно встановлено судом першої інстанції, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 02.03.2021 р. по справі № 924/924/17 було встановлено преюдиційні для цієї справи обставини щодо знаходження спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6822482400:03:001:0021 на земельній ділянці, яка належить позивачу. Наголошує, що скаржник, звертаючись із апеляційною та касаційною скаргами на судові рішення у справі № 924/924/17, доводив, що оскаржувані рішення порушують його права, оскільки земельна ділянка, надана ОСОБА_1 в оренду, розташовується саме в межах земельної ділянки позивача площею 65,50 га. На підставі викладеного просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін. Хмельницька обласна прокуратура відзиву на апеляційну скаргу не подала. В судових засіданнях представник Державного навчального закладу "Подільський центр професійно-технічної освіти" та прокурор заперечили проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 . Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та Іваніцький Сергій Анатолійович не забезпечили явку представників у судове засідання, тоді як були повідомлені судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому порядку, що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення /а.с.94-95 у т.2/. Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка учасників справи, повідомлених в установленому порядку про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Визначальним з урахуванням наведених норм є можливість розгляду справи в даному судовому засіданні, а не явка в судове засідання представників сторін/учасників. Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, позиціі відповідачів у спорі доведені суду в апеляційній скарзі та відзивіф, тому колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідачів за наявними у справі матеріалами. Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора та представника позивача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне. Згідно з Державним актом Б № 041795 від 1983 року, виданим виконавчим комітетом Кам`янець-Подільської районної Ради народних депутатів, за землекористувачем - Кам`янець-Подільським СПТУ-14 в Кам`янець-Подільському районі закріплено в безстрокове і безплатне користування 107,0 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. До Державного акту Б № 041795 від 1983 року додано план землекористування/а.с. 205-208 у т.1/. Суду надано рішення Зіньковецької сільської ради від 10 вересня 1998 року № 2 (17) "Про відміну рішення XVI позачергової сесії Зіньковецької сільської ради від 16.06.1997 року", а також рішення Зіньковецької сільської ради від 10 квітня 2003 року № 3 "Про надання згоди на передачу в постійне користування земельної ділянки філії ПТУ-26", від 16 червня 1997 року № 13 (294) "Про надання землі в користування Кам`янець-Подільському ПТУ - 44" /а.с.102-103 у т.1/. Наказом № 286 від 07.10.2002 р. Управління освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації вирішило відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 547 від 03.10.2002 р. створити комісію з ліквідації професійно-технічного училища № 44; вирішено створити Зіньковецьку філію Кам`янець-Подільського ПТУ-26 на базі ліквідованого Кам`янець-Подільського ПТУ-44; залишити за новоствореною Зіньковецькою філією Кам`янець - Подільського ПТУ-26 будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно яке було на балансі ПТУ-44. Також наказано директору ПТУ № 26: внести зміни до статуту професійно-технічного навчального закладу та до 10.01.2003 р. подати його на затвердження до Міністерства освіти і науки України в установленому порядку, а також здійснити роботу щодо переоформлення ліцензії в зв`язку з реорганізацією; прийняти контингент учнів ПТУ № 44 для завершення навчання за обраною професією /а.с.105 у т.1/. 31.01.2005 р. Управлінням освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації видано наказ № 30 "Про ліквідацію Заньковецької філії Вищого професійного училища №14 м.Кам`янця-Подільського", відповідно до якого вирішено, у тому числі: ліквідувати Зіньковецьку філію вищого професійного училища №14 м. Кам`янця-Подільського, що розташована в с.Зіньківці Кам`янець-Подільського району; створити комісію з ліквідації Зіньковецької філії вищого професійного училища №14 м.Кам`янця-Подільського; комісії провести інвентаризацію майна, основних засобів та матеріальних цінностей ліквідованої філії станом на 01.01.2005 р. і здійснити його передачу-прийом на баланс вищого професійного училища №14 м. Кам`янця-Подільського для забезпечення роботи училища; здійснити заходи з працевлаштування працівників, які вивільняються відповідно до законодавства України; передати контингент учнів ліквідованої Зіньковецької філії вищого професійного училища №14 м.Кам`янця-Подільського для завершення навчання за обраною професією до вищого професійного училища №14 м.Кам`янця-Подільського; виключити Зіньковецьку філію вищого професійного училища №14 м.Кам`янця-Подільського з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в установленому порядку /а.с.106 у т.1/. Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України "Про зміну типу Державного навчального закладу "Камянець-Подільський професійний будівельний ліцей" № 375 від 26.03.2013 р. наказано змінити тип Державного навчального закладу "Кам`янець-Подільський професійний будівельний ліцей" на Державний навчальний заклад "Подільський центр професійно-технічної освіти"/а.с. 175 у т.1/. Наказом Міністерства освіти і науки України № 214 від 16.03.2010 р. "Про затвердження статуту державного навчального закладу "Кам`янець-Подільський професійний будівельний ліцей" вирішено установити повне найменування юридичної особи: Державний навчальний заклад "Кам`янець-Подільський професійний будівельний ліцей"; затвердити статут державного навчального закладу "Кам`янець-Подільський професійний будівельний ліцей"/а.с.176 у т.1/. Наказом № 377 від 13.06.2003 р. "Про вдосконалення мережі професійно-технічних навчальних закладів Хмельницької області" Міністерства освіти і науки вирішено: реорганізувати з 01.07.2003р. професійно-технічні училища Хмельницької області у професійні ліцеї за переліком, що додається; встановити, що професійні ліцеї є правонаступниками професійно-технічних училищ, що реорганізуються, і в своїй освітній діяльності використовують раніше видані ліцензії до закінчення терміну їх дії /а.с.182 у т.1/. У п.15 Переліку професійно-технічних училищ Хмельницької області, що реорганізуються у професійні ліцеї (додаток до наказу МОН № 377 від 13.06.2003 р.) значиться професійно-технічне училище - ПТУ № 26, яке реорганізується в Кам`янець-Подільський професійний будівельний ліцей. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України "Про внесення зміни до найменування професійно-технічного навчального закладу Хмельницької області" № 48 від 26.01.2005 р. вирішено: внести зміни до найменування Кам`янця-Подільського професійного будівельного ліцею та надалі іменувати його: державний професійно-технічний навчальний заклад "Кам`янець-Подільський професійний будівельний ліцей"; встановити, що державний професійно-технічний навчальний заклад "Кам`янець-Подільський професійний будівельний ліцей" є правонаступником Кам`янець-Подільського професійного будівельного ліцею і в своїй освітній діяльності використовує раніше видані ліцензії до закінчення їх дії. 28.02.2017 р. Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області (орендодавець) та гр. ОСОБА_1 (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки № 31/57-17-ДО /а.с.17-20 у т.1/. Відповідно до п.1 договору орендодавець на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 07 лютого 2017 року №22-2312-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки" надає, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства (01.02) з кадастровим номером 6822482400:03:001:0021, яка розташована за межами населених пунктів Довжоцької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Згідно з п. п. 2,3,4 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 13,0000 га, (кадастровий номер 6822482400:03:001:0021), у тому числі рілля - 13,0000 га для ведення фермерського господарства (01.02). На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна та об`єкти інфраструктури. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 724798,78 грн. (витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.01.2017 р. № 31-28-99.1-170/29-17). За умовами п.7 договору сторони визначили, що договір укладений на 7 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Згідно з п. п. 13, 14 договору земельна ділянка передається для ведення фермерського господарства; цільове призначення земельної ділянки: землі сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства), код по КВЦПЗ-01.02. За умовами п. 34 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди. Договір підписаний представником Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (орендодавець) та гр. ОСОБА_1 (орендар). Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1005318525 Фермерське господарство "Нове життя-2017" за кодом 41236257 зареєстровано 27.03.2017р. (номер запису - 16761020000004564), засновник та керівник - Іваніцький Сергій Анатолійович. Юридичну особу Фермерське господарство "Нове життя-2017" припинено 01.03.2018 р. (номер запису - 16761110003004564) /а.с. 131-137 у т.1/. Згідно з листом Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 20.09.2019 р. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є одним із засновників та керівником Фермерського господарства "Нове життя - 2017" (код ЄДРПОУ 41236257). Основним видом діяльності вказаного суб`єкта господарювання є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. ФГ "Нове життя - 2017" 05.04.2017 року подано декларацію з плати за землю (земельний податок та / або земельна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2017 рік за земельну ділянку розташовану на території Довжоцької сільської ради площею 13,0 га (кадастровий номер 6822482400:03:001:0021), задекларована сума орендної плати становить 44267,35 грн. (починаючи з 27.03.2017 року). Вказана сума сплачена в повному обсязі. За 2017-2018 рр. ФГ "Нове життя - 2017" задекларовано відсутність об`єкту оподаткування податком на прибуток та єдиним податком з юридичних осіб та 01.03.2018 року знято з обліку. Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 01.02.2018 р. № 132 громадянину ОСОБА_1 (3051306313) На 2018 рік за земельну ділянку, розташовану на території Довжоцької сільської ради площею 13,0 га, кадастровий номер 6822482400:03:001:0021, нараховано орендну плату за землю в сумі 57983,90 грн. Податкове повідомлення-рішення (форма 'Ф') № 875242-1302-2209 від 25.08.2018. Вказана сума сплачена в повному обсязі /а.с.248-249 у т.1/. Листом відділу у Кам`янець-Подільському районі Міськрайонного управління у Кам`янці-Подільському Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №29-22-0.171-264/119-21 від 09.06.2021 р. повідомлено, що в Державному земельному кадастрі відсутні відомості про державну реєстрацію земельних ділянок площею 41,46 га., 58.50 га. або 65.50 га., що розташовані на території Зіньковецької сільської ради (Кам`янець-Подільської міської ради) Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, які знаходяться в користуванні Державного навчального закладу "Подільський центр професійно-технічної освіти" /а.с. 3 у т.2/. Позивач звернувся до суду із даним позовом, оскільки вважає, що Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області не мало відповідних повноважень укладати договір оренди земельної ділянки площею 13,000 га, оскільки користувачем вказаної земельної ділянки є Державний навчальний заклад "Подільський центр професійно-технічної освіти". Відповідно, просить зобов`язати ОСОБА_1 повернути Державному навчальному закладу "Подільський центр професійно-технічної освіти" спірну земельну ділянку. Позиціі відповідачів у справі підтверджують наявність спору. Господарський суд Хмельницької області відповідно до оскаржуваного рішення задоволив позовні вимоги, і колегія суддів погоджується з таким рішення суду першої інстанції, враховуючи наступне. Розглянувши питання участі прокуратури у справі, колегією суддів враховується, що відповідно до норм статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, вступати у справу, порушену за позовом іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження. 22.03.2019 р. прокуратурою Хмельницької області з посиланням на 53 ГПК України та ч. 6 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" надано суду заяву про вступ прокуратури області у судовий розгляд справи №924/144/19 в інтересах держави на стороні Державного навчального закладу "Подільський центр професійно-технічної освіти", оскільки питання законності використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення та об`єктів державної форми власності є суспільно значимим. Отже, прокурор під час розгляду справи в суді першої інстанції правомірно, в порядку передбаченому нормами ч.3 ст.53 ГПК України, ч.6 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», вступив у справу, порушену за позовом Державного навчального закладу "Подільський центр професійно-технічної освіти". Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним; відновлення становища, яке існувало до порушення. Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Колегією суддів встановлено, що Господарським судом Хмельницької області згідно з рішенням від 22.03.2018р. у справі № 924/924/17, яке набрало законної сили, встановлено, що Державний навчальний заклад "Подільський центр професійно-технічної освіти" є правонаступником землекористувача - Кам`янець-Подільського СПТУ-14 в Кам`янець-Подільському районі, якому відповідно до Державного акту Б №041795 від 1983 року надано в безстрокове і безплатне користування 107,0 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. За змістом наведеної норми преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом. Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням (в тому числі в їх мотивувальних частинах), яке набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціальне значення мають, зокрема, рішення зі справи, в якій бере участь особа, щодо якої встановлено ці обставини. Отже, не потребують доказування у даній справі обставини правонаступництва Державного навчального закладу "Подільський центр професійно-технічної освіти" за землекористувачем - Кам`янець-Подільським СПТУ-14 в Кам`янець-Подільському районі, якому відповідно до Державного акту Б № 041795 від 1983 року надано в безстрокове і безплатне користування 107,0 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. Разом з тим, судом першої інстанції правомірно, з урахуванням матеріалів даної справи зазначено, що висновку про правонаступництво Державного навчального закладу "Подільський центр професійно-технічної освіти" за Кам`янець-Подільським СПТУ-14 в Кам`янець-Подільському районі можна також дійти з наявних у даній справі № 924/144/19 доказів, а саме - з наказу Управління освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації № 286 від 07.10.2002 р., наказу Міністерства освіти і науки № 377 від 13.06.2003 р. з переліком, наказу Міністерства освіти і науки України № 48 від 26.01.2005 р., наказу Управління освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації № 30 від 31.01.2005 р., наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 375 від 26.03.2013 р., наказу Міністерства освіти і науки України № 214 від 16.03.2010 р. /а.с.175-176, 182-184, 202-203 у т.1/. У статуті Державного навчального закладу "Подільський центр професійно-технічної освіти" зазначено, що останній є правонаступником прав та обов`язків Державного навчального закладу "Кам`янець-Подільське вище професійне училище" /а.с.188 у т.1/. Департамент освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації у листі № 67-41/2018 від 09.01.2018р. також підтвердив, що Державний навчальний заклад "Подільський центр професійно-технічної освіти" є правонаступником СПТУ 44 /а.с.204 у т.1/. Таким чином, доводи відповідача/скаржника стосовно того, що позивач не є правонаступником Кам`янець-Подільського СПТУ-14 в Кам`янець-Подільському районі є безпідставними і спростовані матеріалами даної справи та рішенням суду у справі № 924/924/17, яке набрало законної сили. Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірна земельна ділянка розташовується саме в межах земельної ділянки позивача площею 65,50 га. При цьому враховано, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.03.2018р. по справі № 924/924/17, яке набрало законної сили, визнано незаконним та скасовано розпорядження Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації № 251/2003р від 31.03.2003 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою ПТУ-44", яким неправомірно припинялось право постійного користування земельною ділянкою, що розташована за межами населеного пункту, наданої в постійне користування професійно-технічному училищу № 44 с. Зіньківці, загальною площею 65,50 га із передачею даної земельної ділянки площею 65,50 га до складу земель запасу Зіньковецької сільської ради. Доводи скаржника про те, що державний акт Б № 041795 від 1983 року, виданий виконавчим комітетом Кам`янець-Подільської районної Ради народних депутатів не зареєстрований у встановленому порядку, а також доводи щодо відсутності відомостей у Державному земельному кадастрі про державну реєстрацію земельної ділянки площею 65,50 га, яка б перебувала в користуванні Державного навчального закладу "Подільський центр професійно-технічної освіти" є безпідставними, такими/, що суперечать Рішенню Конституційного Суду України від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005 у справі №1-17/2005 "У справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками)". У Рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005 у справі №1-17/2005 встановлено, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте іншими особами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002 р. до його переоформлення. При цьому, у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.03.2021 р. у справі № 924/924/17 викладені висновки щодо знаходження земельної ділянки з кадастровим номером 6822482400:03:001:0021 на земельній ділянці, яка належить позивачу. У постанові зазначено, що з інформації з кадастрової карти (плану) за межами населених пунктів Зіньковецької сільської ради вбачається, що розташована за межами населеного пункту земельна ділянка загальною площею 65,50 га, відповідно до якої оспорюваним розпорядженням було припинено право користування позивача, поділена вже на 12 земельних ділянок, які є самостійними сформованими об`єктами земельних прав у розумінні статті 791 ЗК України, з огляду на присвоєння їм кадастрових номерів, а саме: 1) земельна ділянка, кадастровий номер 6822482400:03:001:0017 (щодо якої укладено договір купівлі-продажу з ОСОБА_3 ); 2) земельна ділянка, кадастровий номер 6822482400:03:001:0004; 3) земельна ділянка, кадастровий номер 6822482400:03:001:0003; 4) земельна ділянка, кадастровий номер 6822482400:03:001:0005; 5) земельна ділянка, кадастровий номер 6822482400:03:001:0021 (спірна земельна ділянка щодо якої укладено договір оренди з ОСОБА_1 ); 6) земельна ділянка, кадастровий номер 6822482400:03:001:0012; 7) земельна ділянка, кадастровий номер 6822482400:03:001:0011 (належить ОСОБА_4 на праві приватної власності); 8) земельна ділянка, кадастровий номер 6822482400:03:001:0009; 9) земельна ділянка, кадастровий номер 6822482400:03:001:0010; 10) земельна ділянка, кадастровий номер 6822482400:03:001:0014; 11) земельна ділянка, кадастровий номер 6822482400:03:001:0013; 12) земельна ділянка, кадастровий номер 6822482400:03:001:0015. В свою чергу рішеннями Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03.03.2021р. у справі № 676/6108/19 та від 03.03.2021р. у справі № 676/6109/19, які набрали законної сили 13.04.2021р., встановлено, що земельні ділянки з кадастровим номером 6822482400:03:001:0014 та з кадастровим номером 6822482400:03:001:0013 є частиною земельної ділянки, яка належала на праві постійного користування відповідно до Державного акту Б № 041795 від 1983 року Кам`янець-Подільському СПТУ-14, а на даний час - його правонаступнику Державному навчальному закладу "Подільський центр професійно-технічної освіти". Такі обставини, встановлені у справах № 676/6108/19 та № 676/6109/19, не потребують доказування відповідно до норм ст.75 ГПК України як обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, тому не доказуються у справі, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Отже, є підтвердженим, що спірна земельна ділянка, щодо якої укладено договір оренди з ОСОБА_1 , знаходиться на належній позивачу земельній ділянці, оскільки земельні ділянки з кадастровим номером 6822482400:03:001:0014 та з кадастровим номером 6822482400:03:001:0013 входять в склад 12 земельних ділянок, розташованих на земельній ділянці позивача, про що зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 02.03.2021р. по справі № 924/924/17. Такі обставина підтверджується також даними Публічної кадастрової карти України за електронним посиланням https://map.land.gov.ua/ з яких вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822482400:03:001:0021, а також земельні ділянки з кадастровими номерами 6822482400:03:001:0014 та 6822482400:03:001:0013 знаходиться в межах одного суцільного масиву, який був поділений на 12 земельних ділянок. Разом з тим, скаржник заперечує проти висновку суду першої інстанції, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6822482400:03:001:0021 розміщена саме в межах земельної ділянки позивача площею 65,50 га, але не надає жодних доказів на підтвердження таких своїх заперечень відповідно до ст.ст.74, 76-78 ГПК України. Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822482400:03:001:0021 є земельною ділянкою, яка належить позивачеві за Державним актом Б №041795 від 1983 року на праві користування.. Такий Державний акт не оспорювався і посвідчене ним право є чинним. Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Отже, матеріалами справи підтверджено, що передача Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області частини земельної ділянки, належної Державному навчальному закладу "Подільський центр професійно-технічної освіти", в оренду ОСОБА_1 за оспорюваним договором відбулася без достатніх на те правових підстав і без згоди позивача, тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що договір оренди земельної ділянки №31/57-17-ДО від 28.02.2017 р. підлягає визнанню недійсним, а рішення суду першої інстанції у цій частині відповідає матеріалам справи та нормам матеріального і процесуального права. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним та відновлення становища, яке існувало до порушення. Беручи до уваги, що вимога про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 31/57-17-ДО від 28.02.2017 р. судом задовольняється і оспорюваний договір оренди визнається судом недійсним, земельна ділянка знаходиться у володінні відповідача ОСОБА_1 без належної правової підстави. Колегія суддів враховує також, що фермерське господарство, для мети створення якого була надана ця земельна ділянка, не існує з 01.03.2018 р. на час звернення позивача із позовом до суду, тому земельна ділянка продовжує знаходитись у володінні відповідача ОСОБА_1 без належної правової підстави. Такі обставини в їх сукупності є підставою для задоволення вимоги позивача про зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 13,000 га (кадастровий номер 6822482400:03:001:0021) Державному навчальному закладу "Подільський центр професійно-технічної освіти", тому рішення суду першої інстанції в цій частині є обгрунтованим. На думку апеляційного господарського суду звернення до суду з позовними вимогами про визнання недійсним договору оренди та зобов`язання повернути позивачеві спірну земельну ділянку відповідає ефективному та передбаченому законодавством способу захисту порушених прав, оскільки дозволяє поновити порушені права на володіння спірною земельною ділянкою в повному обсязі. При цьому, колегією суддів враховується висновок Верховного Суду викладений у постанові від 11.02.2020 р. у справі № 922/614/19. Щодо доводів скаржника відповідача ОСОБА_1 , що справа не належить до юрисдикції господарських судів, колегія суддів зазначає, що при визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ слід виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Згідно із п. 3 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності. Отже, розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів здійснено відповідно до їх предмета. У справі, яка розглядається, Державний навчальний заклад "Подільський центр професійно-технічної освіти" звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 31/57-17-ДО від 28.02.2017 р. та зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 13.000 га (кадастровий номер 6822482400:03:001:0021) позивачу. Судом встановлено, що земельна ділянка надавалась ОСОБА_1 для створення/ведення фермерського господарства, і після укладення відповідачами договору оренди земельної ділянки № 31/57-17-ДО від 28.02.2017 р. ОСОБА_1 27.03.2017 р. (номер запису - 16761020000004564) зареєстрував Фермерське господарство "Нове життя-2017" (код 41236257). Засновник та керівник Фермерського господарства "Нове життя-2017" ОСОБА_1 . В подальшому, юридичну особу Фермерське господарство "Нове життя-2017" припинено 01.03.2018 р. (номер запису - 16761110003004564) за рішенням про припинення. Згідно з листом Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 20.09.2019р. ФГ "Нове життя - 2017" 05.04.2017 р. подано декларацію з плати за землю (земельний податок та/або земельна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2017 рік за земельну ділянку розташовану на території Довжоцької сільської ради площею 13,0 га (кадастровий номер 6822482400:03:001:0021). Отже, судом враховано, що за умовами договору № 31/57-17-ДО від 28.02.2017 р. (п. 2 та п. 13) в оренду передавалася земельна ділянка саме для ведення фермерського господарства. Тоюто для господарської діяльності. З системного аналізу норм статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство" можна зробити висновок, що після укладення договору користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Аналогічна правова позиція щодо переходу прав землекористувача наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020р. по справі №922/614/19 та враховується колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України. Колегія суддів враховує, що лист Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 20.09.2019 р. поданий до суду Прокуратурою Хмельницької області у підготовчому судовому засіданні 02.06.2021 р. разом із доказами його направлення іншим сторонам справи і відповідні квитанції Укрпошти наявні в матеріалах справи /а.с.241а-241б у т.1/. Заперечення скаржника стосовно такого листа як доказу у справі безпідставні, оскільки викладена у листі інформація відома відповідачеві як засновнику і керівнику фермерського господарства, тому не має змісту нового доказу. Таким чином, позов подано обґрунтовано до засновника фермерського господарства, для створення якого й передавалась земельна ділянка за оспорюваним договором оренди, а тому спір належить до юрисдикції господарського суду. При цьому колегія суддів звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі № 127/23144/18, де зазначено, що виходячи із суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, суд касаційної інстанції дійшов висновку про належність спору до господарської юрисдикції. Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.08.2021 р. у справі № 924/144/19 ґрунтується на матеріалах справи, відповідає чинному законодавству, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції. Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно з ст.129 ГПК України. У даному випадку у зв`язку із значним обсягом досліджуваних обставин, зокрема і в інших справах, і обумовленою цим складністю даної справи складання повного постанови суду відкладено на триваліший строк на підставі ч.6 ст.233 ГПК України. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.08.2021р. у справі № 924/144/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України. Матеріали справи №924/144/19 повернути Господарському суду Хмельницької області. Повний текст постанови складений 31.12.2021 р. Головуючий суддя Маціщук А.В. Суддя Петухов М.Г. Суддя Мельник О.В.