Постанова 4816 № 585/2200/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 грудня 2021 року м.Суми Справа №585/2200/21 Номер провадження 22-ц/816/1933/21 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Собини О. І. з участю секретаря судового засідання Назарової О.М., сторони: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 19 листопада 2021 року, постановлену у складі судді Цвєлодуб Г.О., у приміщенні Роменського міськрайонного суду Сумської області, В С Т А Н О В И В: У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Сумської міської ради, про визначення місця проживання дитини. Свої вимоги мотивує тим, що вона з 07 лютого 2015 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який розірвано рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27 січня 2019 року. Мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу дитина залишилися проживати з нею. У зв`язку з тим, що у неї проживають родичі за кордоном, їй для вирішення питання виїзду з дочкою за кордон необхідно рішення суду про визначення місця проживання дитини разом з нею, оскільки відповідач уникає зустрічей з нею для надання відповідного дозволу. Просить визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 Роменський міськрайонний суд Сумської області ухвалою від 19 листопада 2021 року закрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В доводах апеляційної скарги зазначає, що відповідачем у судовому засіданні подано заяву, в якій він вказав, що не визнає позовні вимоги та він не бажає, щоб позивачка виїжджала разом з дочкою за кордон. Вказує, що дитина проживає разом з нею, проте відповідач бажає, щоб дитина проживала з ним. Відповідач перешкоджає їй у вирішенні питання щодо виховання дитини, організації її побуту, оздоровлення, спілкування з рідними та близькими. Зазначає, що вона самостійно не може вирішувати перетин з дитиною державного кордону України, зняття та взяття на реєстраційний облік дитини, проведення деяких медичних досліджень, у зв`язку з чим необхідна згода батька або рішення суду про визначення місця проживання дитини. Таким чином, між сторонами наявний спір щодо визначення місця проживання дитини. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами відсутній спір щодо місця проживання дитини, оскільки відповідач не заперечував та погоджується на те, щоб дитина проживала з ОСОБА_1 , а спір про виїзд позивачки за кордон із дитиною не є предметом спору. Проте, колегія суддів не може погодитись з висновком суду про наявність підстав для закриття провадження у даній справі. Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України. Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. У пункті 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, враховуючи позицію Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), в якій зазначено, що поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому варто надавати сутнісного, а не формального значення. Правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. З урахуванням викладеного відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а отже, і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України). З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_2 зазначив, що позовні вимоги не визнає, у зв`язку з тим, що позивачка може зловживати правом на виїзд дитини за кордон без його згоди. Також зазначив, що він хоче, щоб донька була при ньому, так як він не бажав розлучення з позивачкою. У справі також мається висновок згідно якого орган опіки і піклування вважає за можливе визначити місце проживання дитини з матір`ю. Отже, дії відповідача не свідчать про те, що між сторонами не залишилося неврегульованих питань, оскільки відповідач заперечує проти визначення судом місця проживання дитини з матір`ю. Крім того позивачка в обґрунтування позову посилалася на те, що відповідач перешкоджає їй у вирішенні питань щодо виховання дитини, організації її побуту, оздоровлення, спілкування з рідними та близькими, оскільки деякі питання щодо дитини вона не може вирішувати без згоди батька, а саме: перетин з дитиною державного кордону України; зняття та взяття на реєстраційний облік дитини; проведення деяких медичних досліджень, або їй необхідно надати рішення суду про визначення місця проживання дитини. Відповідне право того з батьків, з яким за рішенням суду визначено місце проживання дитини передбачено ч. 5 ст. 157 СК України. Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (частина 1 статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя. Отже, виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином не дослідив матеріали справи, не врахував зазначені обставини, у зв`язку з чим зробив передчасний та помилковий висновок про наявність підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, що призвело до неправильного вирішення питання та постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та доступу до суду. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена без додержання норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 6; 379 ч. 1 п. 4, 381-382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 19 листопада 2021 року в даній справі скасувати, а справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Сумської міської ради, про визначення місця проживання дитини, направити для продовження розгляду до Роменського міськрайонного суду Сумської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий: Т.А. Левченко Судді В.І. Криворотенко О.І. Собина