LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС200/3487/21

від 30.12.2021 · Адміністративна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11…

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 30 грудня 2021 року м. Київ справа № 200/3487/21 адміністративне провадження № К/9901/46795/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П., перевірив касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року (суддя Циганенко А.І.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року (колегія у складі суддів Компанієць І.Д., Гаврищук Т.Г., Гайдара А.В.) у справі № 200/3487/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. УСТАНОВИВ: 31.03.2021 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізький області (далі - Управління ВД ФСС України у Запорізькій області; відповідач), в якому просив: - визнати протиправними дії та скасувати рішення відповідача про припинення щомісячних виплат з 02.06.2015; - зобов`язати Управління ВД ФСС України у Запорізькій області поновити виплату поточних щомісячних страхових виплат; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити заборгованість по щомісячним страховим виплатам з 01.08.2014; - установити судовий контроль за виконанням судового рішення. Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 11.06.2021, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2021, задовольнив частково позов: - визнав протиправною бездіяльність Управління ВД ФСС України у Запорізькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячних грошових сум в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, з 03.06.2015; - зобов`язав Управління ВД ФСС України у Запорізькій області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячних грошових сум в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, з 02.06.2015; - зобов`язав Управління ВД ФСС України у Запорізькій області виплатити ОСОБА_2 щомісячні грошові суми в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, за 2014 рік у сумі 311,32 грн. - відмовив у задоволенні іншої частини позовних вимог. - стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Управління ВД ФСС України у Запорізькій області на користь Державного бюджету судовий збір в сумі 908,00 грн. 15.12.2021 відповідач подав касаційну скаргу, що 20.12.2021 надійшла до Верховного Суду, в якій, із посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.06.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2021, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суди попередніх інстанцій вирішили спір без врахування висновку щодо застосування норм права, висловленого у постанові Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 803/1252/17. З 01.08.2014 відділення ВД ФСНВ у м. Бердянську Запорізької області проводило ОСОБА_2 страхових виплат, які з 02.06.2015 були припинені у зв`язку із закінченням строку дії довідки про взяття позивача на облік внутрішньо переміщеної особи. Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого. Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Згідно із п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. У цій справі оскаржуються дії Фонду соціального страхування України щодо відмови у сплаті страхових виплат. За предметом спору ця справа не належить до категорії справ, що підлягають розгляду виключно за правилами загального провадження (ч. 4 ст.12 КАС України). Тому, Донецький окружний адміністративний суд в ухвалі від 05.04.2021 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження. У такому разі, ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Проте Управління ВД ФСС України у Запорізькій області у касаційній скарзі не вказує приклади неоднакового застосування судами у інших справах у подібних правовідносинах Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», від 10.10.2014 № 531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», не визначає проблемне питання, відповідь на яке потребувала б викладення судом касаційної інстанції нового висновку щодо застосування норм права як для сторін спору, так і для невизначеного кола суб`єктів подібних правовідносин. Тому, Суд вважає, що перегляд цієї справи у касаційному порядку не матиме фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики та не вбачає обставин, зазначених у пп. «а» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження. Також Суд зауважує, що оцінка «винятковості» справи для учасника справи може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Натомість, обґрунтування Управлінням ВД ФСС України у Запорізькій області такої обставини зводиться лише до важливості для Управління розгляду цієї справи, що є загальним формулюванням для аналогічних судових справ даної категорії спорів. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.09.2018 у справі № 243/3505/16-ц вже викладала висновок щодо питання протиправності припинення соціальних виплат у подібних правовідносинах, який зводиться до того, що ненадання фізичною особою, яка не є внутрішньо переміщеною особою, довідки про взяття на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, не є підставою для невиплати такій особі страхових виплат. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами перегляду рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.11.2021 відповідають такій правовій позиції Великої Палати Верховного Суду. Натомість, Управління ВД ФСС України у Запорізькій області у касаційній скарзі покликається на нерелевантну правову позицію Верховного Суду, висловлену у справі № 803/1252/17 про стягнення податкового боргу, що має інші фактичні обставини з цією справою. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За викладених обставин, у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись ст. 328, 333, 359 КАС України, Суд,- УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року у справі № 200/3487/21.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя В.М. Кравчук Суддя Н.В. Коваленко Суддя О.П. Стародуб

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»