Постанова 4821 № 697/302/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/2120/21Головуючий по 1 інстанції Справа №697/302/20 Категорія: 304090000 Льон О. М. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 грудня 2021 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії: суддів Вініченка Б.Б., Бондаренка С.І., Новікова О.М. за участю секретаря Чуйко А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 29 вересня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання кредитного договору нікчемним та стягнення коштів, - в с т а н о в и в: У лютому 2020 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого вказувало, що в жовтні 2017 року банк запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. 23.11.2017 відповідач ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 23.11.2017. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають між ним і банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок у розмірі 40000,00 грн., спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . У випадку, якщо істотне порушення клієнтом зобов`язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у п. 5.18, кредит стає у формі «на вимогу», а банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою мобільного додатку направляє клієнту вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій. З моменту направлення вимоги і до повного погашення на залишок суми заборгованості нараховується штраф в розмірі 100 грн. та пеня у розмірі 6,4 % на місяць за кожен день прострочення виконання (п. 5.19). Станом на 30.07.2018 відповідач прострочив зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнула понад 90 днів, у зв`язку з чим відбулося істотне порушення клієнтом зобов`язання, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 30.07.2018 направив повідомлення «пуш» про необхідність погасити суму заборгованості. Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за Договором станом на 26.12.2019 становить 43278,28 грн., з них: - 10961,72 грн. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); - 32316,56 грн. - заборгованості за пенею та комісією. На підставі викладеного, АТ «Універсал Банк» просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 23.11.2017 у розмірі 43278,28 грн. та судові витрати у розмірі 2102,00 грн. 17.06.2020 представником відповідача адвокатом Потієнко Т.М. подано зустрічний позов до АТ «Універсал Банк» про визнання кредитного договору нікчемним та стягнення коштів (а.с.57-63). Свій позов мотивувала тим, що відповідач ОСОБА_1 у травні 2020 року дізнався про існування первісного позову у провадженні суду. 23.11.2017 на підставі поданої ОСОБА_1 засобами дистанційного зв`язку анкети-заяви без номеру з відповідачем був укладений договір про надання банківських послуг без зазначення суми договору та терміну дії. Із реклами, яка була розміщена на інтернет ресурсах було зрозуміло, що відповідач надає кредити. При зверненні до банку позивачу було перераховано на картку 15600,00 грн. За період з 04 грудня 2017 року по дату подання зустрічного позову на рахунок відповідача було перераховано 20885,00 грн. Після першого платежу у 2000,00 грн. в грудні 2017 року залишок за кредитом почав дорівнювати 16970,40 грн. та почав постійно збільшуватися відповідачем. Будь-якої інформації щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки та загальної суми кредиту ОСОБА_1 не мав. Вважає, що оскільки договір про надання споживчого кредиту має укладатися у письмовій формі, один з оригіналів якого мав бути переданий ОСОБА_1 як споживачу, але оскільки цього не дотримано, тому спірний договір є нікчемним. Позивач не підписував кредитний договір, тому висновки позивача за первісним позовом про те, що ОСОБА_1 своєю заявою підтвердив приєднання до Умов та Правил надання кредиту, які є розміщеними на сайті банку, і які разом із заявою позичальника складають кредитний договір, є необґрунтованими. Оскільки як позивач, так і відповідач вчинили дії та перераховували один одному грошові кошти на виконання кредитного договору, який є нікчемним, вважає, що позивачу повинна бути повернути різниця сплачених та отриманих коштів у сумі 5285,00 грн. Просить суд визнати нікчемним кредитний договір, укладений 23.11.2017 між ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк», стягнути з відповідача за зустрічним позовом на користь ОСОБА_1 отримані за даним кредитним договором грошові кошти у сумі 5285,00 грн. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору. Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 29 вересня 2021 року позов АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 23.11.2017, станом на 26.12.2019 у розмірі 1185,60 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 57,60 грн. У решті вимог первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до АТ «Універсал Банк» про визнання кредитного договору нікчемним та стягнення коштів відмовлено. Сплату судового збору за зустрічним позовом віднесено на рахунок держави. Рішення суду мотивовано тим, що враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також беручи до уваги вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав. Судом першої інстанції звернуто увагу, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. З наданого банком розрахунку заборгованості за договором №б/н від 23.11.2017 вбачається, що відповідачем за первісним позовом ОСОБА_1 у добровільному порядку погашався наданий кредит, зокрема, сплачено відсотків на загальну суму 9776,12 грн. (657,81 грн.+1150,10 грн.+1109,36 грн.+617,39 грн.+1083,00 грн.+1192,88 грн.+1211,85 грн.+1330,21 грн.+1423,52 грн.) (а.с.6). Однак, оскільки ОСОБА_1 не погоджувалася сплата відсотків за користування кредитними коштами за договором від 23.11.2017, суд вважав неправомірним та безпідставним списання банком внесених на погашення боржником коштів в рахунок погашення відсотків за користування даним кредитом, натомість дана сума коштів підлягає зарахуванню на погашення саме тіла кредиту. Тому суд дійшов висновку про зменшення суми заборгованості за тілом кредиту (10961,72 грн.) за рахунок протиправно списаних банком відсотків у розмірі 9776,12 грн. В частині вирішення зустрічного позову суд дійшов висновку, що дані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки у справі встановлено, що кредитний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. Між сторонами було належним чином укладено кредитний договір, згідно якого позичальник отримав кредит у розмірі 40000 грн., шляхом встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок у розмірі 40000,00 грн., спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 , а отже між сторонами виникли кредитні правовідносини. Таким чином, посилання представника позивача за зустрічним позовом на відсутність письмової форми договору є безпідставними, оскільки не відповідають вказаним вище вимогам закону. Крім того, представник позивача за зустрічним позовом не заперечувала тієї обставини, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами та здійснював погашення заборгованості, що свідчить про здійснення ним усіх дій необхідних для укладання кредитного договору. Не погодившись з вказаним рішенням суду, АТ «Універсал Банк» звернулося з апеляційною скаргою в якій вказує, що висновки суду не повною мірою відповідають обставинам справи, окрім того, судом не повною мірою правильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги банку задовольнити повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що між сторонами було погоджено у визначеній законом формі істотні умови договору в частині процентної ставки, пені та комісії, адже боржник підписуючи додану до позову Анкету-заяву до Договору надання банківських послуг розумів, погодився й був ознайомлений з Умовами та Тарифами (зокрема з пунктом 8.1. Тарифів, який містить умови про процентну ставку, пеню, комісію). Вказує, що під час реєстрації після введення номера телефону відповідач має ознайомитися з Умовами і натиснути «Продовжити» і визначено, що натискаючи «Продовжити», ви погоджуєтесь з умовами та тарифами. Отже, це свідчить про те, що Умови були погоджені і відповідач був ознайомлений з ними ще до активації картки у мобільному додатку і якщо відповідачу не підходили Умови він би не отримував картку. Крім того, на виконання ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» першим кроком при реєстрації у мобільному додатку monobank є ознайомлення споживача з умовами надання банківських послуг, для чого банк надає особі примірники Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, які за змістом окрім умов договору містять й паспорт споживчого кредиту, таблицю обчислення загальної вартості кредиту та розміщено посилання на тарифи. З метою підтвердження згоди споживача із умовами надання банківських послуг у момент реєстрації АТ «Універсал Банк» генерує і відправляє на вказаний особою мобільний номер ОТР-пароль. Фактом підтвердження згоди є введення споживачем у мобільному додатку monobank ОТР-паролю, який попередньо був надісланий банком на зазначений номер. Боржник висловив свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку monobank шляхом застосування клієнтом та банком електронного цифрового підпису. Також зазначає, що укладення між банком та боржником договору про надання кредиту в електронній формі, відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію», позаяк банк доводить зазначену обставину Анкетою-заявою, банк ідентифікував боржника отримавши (П.І.Б., РНОКПП, місце проживання, місце роботи, телефон, дані паспорту та ін..), просив вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому у банку; засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватись ним для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором; визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Крім того, з Тарифів та Паспорту споживчого кредиту, таблиці обчислення загальної вартості кредиту, що надані позивачем, убачається підписання їх сторонами договору шляхом накладення електронного цифрового підпису, що законом не забороняється, така форма укладення договору добровільно обрана її сторонами та свідчить про акцепт відповідачем запропонованих їй умов кредитування. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується банком у частині відмови у стягненні процентів за користування кредитними коштами, то перегляду апеляційним судом рішення підлягає саме у зазначеній частині. Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги доходить наступних висновків. Відповідно ст. 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду не в повній мірі відповідає даним вимогам закону. Встановлено, що у жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках монобанк за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Відповідно до матеріалів справи, 23 листопада 2017 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк» (а.с. 7). Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг (п. 2). Відповідач підтвердив, що ознайомився з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов`язався виконувати його умови (п. 3). Відповідач погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися нею або банком з використанням електронного цифрового підпису (п. 6). Згідно з п. 11 заяви усе листування щодо цього договору відповідач просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору. До анкети-заяви банком було долучено витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (а.с. 8-22). Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 23 листопада 2017 року, укладеним з ОСОБА_1 , станом на 26 грудня 2019 року заборгованість відповідача за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 10961,72 грн., заборгованість за пенею та комісією 32316,56 грн., а разом 43278,28 грн. (а.с. 6). До суду банк також надав банківську виписку про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 23 листопада 2017 року по 01 грудня 2019 року, з якої видно надання йому кредиту у розмірі 40000 грн та подальше користування ним даними коштами (а.с. 126-127). Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. За змістом статей 626, 628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII(надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. У статті 3 Закону № 675-VIIIвизначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIIIелектронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII. Статтею 12 вказаного Законувизначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , а саме Умови і правила надання банківських послуг, Тарифи, Таблицю обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту, які були надані Банком позичальнику ОСОБА_1 через мобільний додаток, було підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису ОСОБА_1 (а.с. 7). У підписаній анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток згідно Тарифів та повернути кредит. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 40000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. Нормою статті 639 ЦК Українипередбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису. Після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача виникло зобов`язання з оплати послуг банку, що виникають в результаті використання платіжних карток, та повернення кредиту. Згідно з нормою ст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором АТ «Універсал Банк» виконало своєчасно і повністю, надававши кредиті ресурси в повному обсязі. У свою чергу, взяті на себе зобов`язання ОСОБА_1 належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість за договором від 23 листопада 2017 року, з якого вбачається користування ним кредитними коштами та періодичне погашення заборгованості. На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що зібраними у справі доказами підтверджено укладення 23 листопада 2017 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 кредитного договору, за яким станом на 01 грудня 2019 року утворилася заборгованість перед банком за тілом кредиту у розмірі 10961,72 грн. Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також вимоги частини 2 статті 530 ЦК Україниза змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника на користь банку суми тіла кредиту, однак дійшов помилкового висновку про його зменшення з урахуванням сплачених відсотків. При цьому, колегія суддів керується наступним. Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема пеню і комісію у розмірі 32316,56 грн. станом на 01 грудня 2019 року. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування посилався на підписану сторонами анкету-заяву, Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів. Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що підписавши анкету-заяву ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомлений з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», Тарифами за карткою monobank, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, та отримав їх примірники в мобільному додатку, а тому сторонами було погоджено усі істотні умови договору, зокрема щодо сплати пені та комісії. У заяві-анкеті до договору про надання банківських послуг від 23 листопада 2017 року зазначено, що позичальник ознайомився з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримані ним у мобільному додатку, є зрозумілими та не потребують додаткового тлумачення. Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію»передбачено, що включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання такого правочину нікчемним. Послідовність укладення договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк» в рамках проекту monobank передбачає, що без ознайомлення з умовами та тарифами, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим. Отже, заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 23 листопада 2017 року, а також засвідчив із використанням електронно-цифрового підпису, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій закономформі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Ураховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку про стягнення з відповідача суми пені та комісії, передбачених пунктом 8.1. Тарифів за період виникнення заборгованості в розмірі 32316,56 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, а тому вказане судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог АТ «Універсал Банк». В частині зустрічного позову рішення суду учасниками справи не оскаржувалося, а тому перегляду в апеляційному порядку не підлягає, що узгоджується з вимогами норм статті 367 ЦПК України. Щодо судових витрат. Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК Україниякщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. На підставі ст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь АТ «Універсал Банк», пропорційно до задоволених позовних вимог слід стягнути 2102 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 3 153 грн. судового збору за розгляд справи апеляційним судом. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити. Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 29 вересня 2021 року в частині часткового задоволення первісного позову скасувати та ухвалити нове рішення. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352) 10961,72 грн тіла кредиту та 32316,56 грн пені та комісії за договором про надання банківських послуг «Monobank» № б/н від 23 листопада 2017 року. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 5255 грн. В іншій частині рішення суду - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 30 грудня 2021 року. Судді