LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Сумський апеляційний суд592/7954/21

від 28.12.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 грудня 2021 року м.Суми Справа №592/7954/21 Номер провадження 22-ц/816/1765/21, 22-ц/816/1766/21 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Левченко Т. А. з участю секретаря судового засідання Кияненко Н.М. у присутності : позивача ОСОБА_1 представника відповідача адвоката Войтова Олександра Анатолійовича, розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка була подана її представником адвокатом Пєтуховим Андрієм Юрійовичем, на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 вересня 2021 року, ухвалене у складі судді Фоменко І.М. у м. Суми, повний текст якого складено 20 вересня 2021 року, на додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 вересня 2021 року, ухвалене у складі судді Фоменко І.М. у м. Суми, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, в с т а н о в и в : У червні 2021 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Пєтухова А.Ю. звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 11 листопада 2016 року вона була прийнята на роботу в ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» (після перейменування ТОВ «НоваПей») на посаду касира ПНФП №13, а 01 грудня 2020 року за її заявою, переведено на посаду начальника ПНФП філії №13 (Сумська область). Наказом ТОВ «НоваПей» №1706-к від 12 травня 2021 року ОСОБА_1 , начальника ПНФП філії №13, звільнено 17 травня 2021 року, у зв`язку із втратою довір`я, згідно п. 2 ст. 41 КЗпП України, на підставі службової записки в.о. директора філії №13 ТОВ «НоваПей» Буньо С.В. та висновку службової перевірки. Позивач вважає, що наказ про її звільнення видано відповідачем без належних на те підстав та з порушенням її трудових прав, що підтверджується наступними обставинами. Відповідачем не було дотримано порядку укладення трудових відносин з нею, оскільки трудовий договір не укладався , з правилами внутрішнього трудового розпорядку її також не ознайомлювали. Посадова інструкція начальника пунктів надання фінансових послуг Філії ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» 2016 року є недійсною, у зв`язку з зміною назви підприємства, а з відповідною посадовою інструкцією ТОВ «НоваПей» її не ознайомлювали. Зауважує, що обов`язковим кадровим документом, який визначає конкретні завдання, права, повноваження, відповідальність, знання і кваліфікацію працівника, є посадова інструкція. У п. 2.1.1.7 та п. 2.1.1.8 посадової інструкції ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» зазначено, що підписанням посадової інструкції начальник ПНФП підтверджує його ознайомлення із функціональними обов`язками касира і старшого касира ПНФП, у разі необхідності обслуговування клієнтів протягом робочого дня виконує обов`язки касира, старшого касира ПНФП. Тобто, така інструкція передбачає виконання обов`язків начальника ПНФП, касира і старшого касира. Разом з тим, вимоги трудового законодавства визначають необхідним у імперативному порядку затверджувати посадові інструкції окремо на кожну посаду. Посадові інструкції після їх затвердження керівником підприємства, установи, організації доводяться до працівника під розписку. Із посадовою інструкцією ТОВ «НоваПей» її ознайомлено не було. Крім того, позивач стверджує про безпідставність проведення службової перевірки. У службовій записці йдеться про факт систематичних порушень вимог посадової інструкції начальника ПНФП та дії, що могли призвести до фінансових втрат компанії. Проте, жодного разу від роботодавця і працівників ТОВ «НоваПей» не надходило претензій, попереджень чи службових записок відносно дій позивача. Викладене свідчить про відсутність належних і обґрунтованих підстав, за наявності яких вона могла б втратити довіру з боку роботодавця. Із матеріалами та підставами проведення службового розслідування її ознайомлено не було. Стверджує, що письмові пояснення за результатами перевірки нею складено на готовому бланку та заповнено зі слів та за вказівками фахівця ОСОБА_2 , під примусом та у стані сильного душевного хвилювання. Звертає увагу і на те, що висновком службової перевірки за фактом порушення касової дисципліни працівникам ПНФП №20025 було запропоновано вважати таку перевірку закінченою та звільнити начальника ПНФП, у зв`язку з порушенням вимог посадової інструкції, тобто підставою для звільнення стало саме порушення трудової дисципліни, а не втрата довіри. Також зазначає, що її не було ознайомлено з наказом про звільнення, завірену копію вказаного наказу вона не отримувала, а про своє звільнення вона дізналася через почтове повідомлення на робочу електронну адресу, до якого було прикріплено відсканований наказ про звільнення. Незаконне звільнення з боку відповідача вплинуло на її репутацію, у подальшому їй буде важко знайти роботу через запис у трудовій книжці, а саме через звільнення у зв`язку із втратою довіри, до моменту звільнення до працівника застосовували незаконні штрафи, які утримувалися з її заробітної плати, порушення трудових прав позивача погіршило соціальні зв`язки, що вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя та свідчить про завдану моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню. З огляду на викладене, просила ухвалити рішення, яким поновити її на посаді начальника ПНФП філії №13, про що видати належний наказ про поновлення та відшкодувати середній заробіток за час вимушеного прогулу; визнати наказ про звільнення №1706-к від 12 травня 2021 року недійсним у частині її звільнення; внести запис до трудової книжки про те, що запис про звільнення є недійсним; стягнути моральну шкоду у розмірі 200000 грн 00 коп.; відшкодувати їй понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн 00 коп. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 вересня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю. Додатковим рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 вересня 2021 року заяву представника ТОВ «НоваПей» - адвоката Войтова О.А. про ухвалення додаткового рішення задоволено. Ухвалено додаткове судове рішення у цивільній справі №592/7954/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «НоваПей» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «НоваПей» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн 00 коп. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 через свого представника адвоката Пєтухова А.Ю. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення та додаткове рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції не було фактично встановлено чи була вона ознайомлена з умовами праці на робочому місці та з правилами внутрішнього трудового розпорядку, зважаючи на те, що таке ознайомлення відбувається при укладенні трудового договору, а не при підписанні заяви про прийняття на роботу. Вказує на те, що вона мала виконувати не будь-які вказівки та розпорядження роботодавця, але лише ті, які належать до сфери її обов`язків, визначених трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку. Стверджує, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що посадова інструкція начальника ПНФП філії ТОВ «ПОСТ ФІНАНС», з якою вона була ознайомлена 01 грудня 2020 року, неналежно оформлена, не відповідає вимогам чинного законодавства, порушує її права на справедливі та сприятливі умови праці відповідно до оплати, яка додатково не надавалася за суміщення посад, що також нічним не підтверджено. Зокрема, цією посадовою інструкцією передбачено дублювання в роботі працівника, а саме виконання обов`язків начальника філії, касира та старшого касира, проте, про роботу за суміщенням її не ознайомлювали, відповідних наказів не видавалося. З посадовою інстанцією ТОВ «НоваПей» її взагалі не ознайомлювали. Вказує на недотримання відповідачем порядку проведення службового розслідування, не повідомлення про його проведення, не ознайомлення з результатами розслідування. Письмові пояснення співробітником відділу безпеки були відібрані під тиском та написані за його вказівкою. Вважає, що фактично причиною звільнення було порушення нею трудової дисципліни, а не втрата довір`я, так як за результатами перевірки було встановлено систематичне порушення посадової інструкції, за що касиру було застосовано догану, тоді як її звільнено, що, на її думку, є безпідставним та необґрунтованим . Звертає увагу суду і на те, що відповідач в порушення норм трудового законодавства, не повідомив її про звільнення, копії наказу надано їй також не було. Позивач вважає також, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з неї на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу, оскільки, докази несення таких витрат їй відповідачем не надсилалися. Крім того, відповідачем надано неповний перелік підтверджуючих документів несення таких витрат. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «НоваПей» зазначило, що рішення суду першої інстанції вважає законним і обґрунтованим, доводи апеляційної скарги такими, що не впливають на висновки суду, а тому просить у задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити. Крім того, відповідачем подано заяву про проведення розподілу судових витрат між сторонами, а саме стягнути з позивача понесені товариством витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн 00 коп. під час апеляційного перегляду рішення суду. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, яка підтримала доводи апеляційної скарги, заперечення проти апеляційної скарги представника відповідача, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Ухвалюючи оскаржуване рішення та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що робота позивача була пов`язана з безпосереднім обслуговуванням грошових цінностей, а тому на неї розповсюджується положення п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України. Вчинені ОСОБА_1 (матеріально відповідальною особою за збереження ввірених їй підприємством матеріальних цінностей) дії з порушенням касової дисципліни, які пов`язані з видачею грошового переказу неналежній особі, могли слугувати причиною для втрати довір`я до неї з боку роботодавця, у зв`язку з чим підстави для визнання недійсним та скасування наказу про її звільнення та поновлення її на роботі, суд першої інстанції не вбачав. Колегія суддів погоджується з такими суду першої інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону. У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що 07 листопада 2016 року ОСОБА_1 подано на ім`я генерального директора ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» Кривошапки А.В. заяву, у якій просила прийняти її на роботу на посаду касира ПНФП філії №13 з 11 листопада 2016 року на основне місце роботи з режимом роботи на умовах підсумованого обліку робочого часу відповідно до графіку роботи з річним обліковим періодом з оплатою праці згідно фактично відпрацьованого часу. При складанні відповідної заяви ОСОБА_1 зазначила про ознайомлення з Умовами праці на робочому місці та з Правилами внутрішнього трудового розпорядку ( т. 1, а.с.15). Наказом начальника відділу кадрового обліку ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» №2470-к від 10 листопада 2016 року ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду касира ПНФП філії №13 ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» з 11 листопада 2016 року. Умови праці на робочому місці та Правила внутрішнього трудового розпорядку були доведені до відома ОСОБА_1 , що підтверджується особистим підписом останньої у наказі (т. 1, а.с.16). Наказом №3706-к від 01 грудня 2020 року, ОСОБА_1 , на підставі її заяви від 01 грудня 2020 року, переведено на посаду начальника ПНФП філії №13 ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» з 01 грудня 2020 року з погодинною оплатою праці згідно штатного розпису (т. 1, а.с.17). 01 грудня 2020 року між ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» та начальником ПНФП філії №13 Островерховою А.В. був укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, відповідно до умов якого остання прийняла на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених їх підприємством матеріальних цінностей (т. 1, а.с.24). ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» перейменовано на ТОВ «НоваПей» згідно рішення Загальних зборів учасників від 20 січня 2021 року (протокол № 1/2021) (а.с.73-74). У відповідності до Розділу 2 посадової інструкції начальника ПНФП філії № ТОВ «ПОСТ ФІНАНС», на начальника ПНФП покладаються, крім іншого, такі обов`язки: - контроль за виконанням своїх посадових обов`язків працівникам ПНФП; - контроль за додержанням касової дисципліни; - підписання прибуткових касових документів від імені керівника Товариства; - виконання, за необхідністю, обов`язків старшого касира ПНФП; - у разі необхідності обслуговування клієнтів протягом робочого дня, виконує обов`язки касира ПНФП. Підписанням цієї Посадової інструкції начальник ПНФП підтверджує, що він ознайомлений з функціональними обов`язками касира і старшого касира ПНФП. - проводити фінансові операції з приймання/видачі грошових коштів лише у присутності особи (уповноваженого представника) біля каси ПНФП. Пунктом 4.1 Посадової інструкції начальника ПНФП передбачено, що начальник ПНФП при виконанні своїх функціональних обов`язків несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України за недотримання трудової дисципліни та правил внутрішнього трудового розпорядку, а також за правопорушення, скоєні у процесі виконання своїх функціональних обов`язків, недотримання касової дисципліни начальником ПНФП та його підлеглими працівниками. Згідно п. 4.6 Посадової інструкції, порушення начальником ПНФП, який безпосередньо обслуговує грошові цінності, вимог цієї Інструкції та внутрішніх нормативних документів Товариства, є підставою для втрати довір`я до нього з боку Товариства та звільнення в порядку, передбаченому КЗпП України (т. 1, а.с.25-30). Із Посадовою інструкцією начальника ПНФП філії ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» Островерхова А.В. була ознайомлена 01 грудня 2020 року, що підтверджується особистим підписом працівника у відповідній графі (т. 1, а.с.30). Протоколом Загальних зборів трудового колективу №2 від 02 березня 2017 року затверджено Правила внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» (т. 1, а.с.31-39). Порядок дій касових працівників кас мережі при здійсненні обслуговування клієнтів за фінансовими послугами, що надаються клієнтам у національній валюті в ТОВ «НоваПей», регламентований Інструкцією про касове обслуговування клієнтів у касах ТОВ «НоваПей», затвердженої наказом Генерального директора №235 від 09 березня 2021 року (т.1, а.с.48-72). Відповідно до п. 3.1 Інструкції про касове обслуговування клієнтів у касах ТОВ «НоваПей», касир це касовий працівник пункту надання фінансових послуг (начальник ПНФП, старший касир, касир), уповноважений компанією на здійснення обслуговування клієнтів за фінансовими послугами з використанням засобів програмного забезпечення та інших платіжних пристроїв. Інструкція є обов`язковою до застосування в роботі усіма працівниками кас мережі Компанії. Згідно пунктів 7.2.3.2. та 7.2.3.3 Інструкції, які передбачають порядок виплати (повернення) клієнтам коштів за послугами, касир звіряє особу клієнта з даними пред`явленого ним документа та перевіряє відповідність даних клієнта в пред`явленому ним документі з даними отримувача переказу (а за операцією з повернення переказу з даними відправника переказу) у касовому модулі. Касиру заборонено оформлювати касові операції без присутності клієнта чи без пред`явлення представником отримувача документа, що підтверджує повноваження (п. 7.2.4) Порядок проведення верифікації та ідентифікації клієнта (представника клієнта) фізичної особи встановлений Розділом 10 Інструкції про касове обслуговування клієнтів у касах ТОВ «НоваПей». 12 квітня 2021 року фахівцем з безпеки відділу безпеки ТОВ «НоваПей» ОСОБА_2 було проведено службову перевірку за виявленими фактами порушення касової дисципліни працівниками ПНФП № 20025 за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно Висновку службової перевірки від 12 квітня 2021 року (т. 1, а.с. 40), за результатами вибіркового аналізу даних ІС «NovaPay» та зіставлення з даними архіву відеоспостереження за період з березня по квітень 2021 року встановлено чисельні випадки здійснення операцій з видачі грошових переказів, що надходили на ім`я клієнтів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , іншій неуповноваженій особі касирами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та начальником того ж ПНФП ОСОБА_1 . Зі змісту пояснень працівників, даних ІС «NovaPay» та архіву відеоспостереження є повністю зрозумілим, що подібні дії вчинялися цілком свідомо та у випадку ОСОБА_6 і ОСОБА_1 мали систематичний характер. За порушення вимог посадової інструкції касира/начальника ПНФП, Інструкцій про касове обслуговування клієнтів та дії, що могли призвести до завдання матеріальної шкоди фінансовій установі, рекомендовано керівництву звільнити начальника ПНФП №20025 ОСОБА_1 на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України, у зв`язку із втратою довір`я. У своїх письмових поясненнях від 07 квітня 2021 року начальник ПНФП №20025 ОСОБА_1 визнала факт здійснення неодноразової видачі грошових переказів замість клієнта ОСОБА_3 гр. ОСОБА_4 і навпаки, за відсутності довіреності, що підтверджує відповідні повноваження на отримання грошових коштів. Такі дії ОСОБА_1 вчиняла на власний розсуд за попередньою згодою клієнтів, будь-яких претензій зі сторони останніх не надходило. Додатково зазначила, що будь-якої вигоди за такі дії вона не отримувала, а робила це з метою недопущення виникнення черг у відділенні, без прагнення нанести шкоду Товариству. В письмових поясненнях зазначено також, що вони були надані добровільно, будь-яких заходів фізичного або психологічного впливу до неї не застосовувалося (т. 1, а.с.41-44). Крім того, у вказаних поясненнях, ОСОБА_1 своїм підписом підтвердила, що вона ознайомлена із Статутом ТОВ «НоваПей», Посадовою інструкцією начальника ПНФП Філії ТОВ «НоваПей», а також Інструкцією щодо проведення касових операцій, пов`язаних із здійсненням грошових переказів у пунктах надання фінансових послуг ТОВ «НоваПей», іншими внутрішніми нормативними документами Товариства (т. 1, а.с.42) 12 квітня 2021 року в.о. директора філії №13 ТОВ «НоваПей» Буньо С.В. на ім`я генерального директора ТОВ «НоваПей» складено доповідну записку, в якій повідомив про виявлений факт порушення касової дисципліни працівниками ПНФП 20025 за адресою: АДРЕСА_1 та просив звільнити із займаної посади за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, у зв`язку зі втратою довір`я касира ПНФП №20025 ОСОБА_6 та начальника того ж ПНФП ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 45). Наказом №1706-к від 12 травня 2021 року ОСОБА_1 , начальника ПНФП філії №13 ТОВ «НоваПей», 17 травня 2021 року звільнено із займаної посади, у зв`язку з втратою довір`я, згідно п. 2 ст. 41 КЗпП України. Вирішено виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 15 календарних днів та додаткову відпустку за 5 календарних днів. Підстава звільнення: службова записка в.о. директора філії №13 ТОВ «НоваПей» Буньо С.В. (т. 1, а.с.18,45). Стаття 43 Конституції Українивстановлює, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Відповідно до п. 2 ч. 1 с. 41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу. Правовий аналіз цієї норми матеріального права дає підстави для висновку про те, що вона не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків, чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов`язкової умови для звільнення працівника; звільнення з підстави втрати довір`я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і тому подібне), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 592/7118/17 (провадження № 61-24468св18) та від 11 червня 2020 року у справі № 643/13899/17 (провадження № 14-48176св18). Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України, питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з`ясувати: чи становить виконання операцій, пов`язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов`язків позивача; чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 займала посаду начальника ПНФП філії №13 ТОВ «НоваПей», яка безпосередньо пов`язана, зокрема з обслуговування грошових коштів, товарних цінностей, оскільки згідно посадової інструкції до посадових обов`язків начальника ПНФП філії №13 ТОВ «НоваПей», в тому числі, належить за необхідності обслуговування клієнтів протягом робочого дня, виконання обов`язків касира ПНФП. Звільнення з підстав втрати довір`я суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом тощо), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довіри. Для розірвання трудового договору за пунктом 2 частини першої статті 41 КзпП Українипотрібна наявність таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір`я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу. 12 квітня 2021 року під час проведення службової перевірки був виявлений факт порушення касової дисципліни, що пов`язано з видачею грошового переказу неналежній особі. Позивач у своїх письмових поясненнях, наданих співробітнику відділу безпеки товариства визнала факт здійснення неодноразової видачі грошових переказів замість клієнта ОСОБА_3 гр. ОСОБА_4 і навпаки, за відсутності довіреності, що підтверджує відповідні повноваження на отримання грошових коштів. Колегія суддів визнає непереконливими ствердження представника позивача в апеляційній скарзі про те, що такі письмові пояснення були надані позивачем під тиском співробітника відділу безпеки. Зокрема, стороною позивача не обґрунтовано, які саме заходи психологічного чи фізичного тиску застосовувалися до неї співробітником відділу безпеки при написанні цих пояснень. Дійсно письмові пояснення містить надрукований текст щодо ознайомлення із Статутом ТОВ «НоваПей», Посадовою інструкцією начальника ПНФП Філії ТОВ «НоваПей», а також Інструкцією щодо проведення касових операцій, пов`язаних із здійсненням грошових переказів у пунктах надання фінансових послуг ТОВ «НоваПей», іншими внутрішніми нормативними документами Товариства обізнаності з своїми трудовими обов`язками. Проте, обставини вчиненого порушення були написані ОСОБА_1 власноручно, що нею не заперечується. ОСОБА_1 своїм підписом підтвердила, що жодного тиску при написанні цих пояснень не було вчинено. Колегія суддів звертає увагу і на те, що ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного оскарження рішення суду позивач та її представник не спростовували факт видачі особисто позивачем, під час виконання нею трудових обов`язків, грошових коштів не уповноваженим особам. Отже, колегія суддів зазначає, що видаючи наказ про звільнення позивача з роботи у зв`язку з вчиненням нею винних дій, які дають підстави для втрати довір`я до неї, як до працівника, який безпосередньо обслуговує грошові цінності, відповідач діяв відповідно до вимог чинного трудового законодавства. Ствердження представника позивача у доводах апеляційної скарги про те, що позивача при прийнятті на роботу не було повідомлено про умови праці, спростовується зібраними по справі доказами. Так, при написанні 07 листопада 2016 року заяви про прийняття на роботу, ОСОБА_1 своїм підписом підтвердила, що вона ознайомлена з умовами праці на робочому місці та Правилами внутрішнього трудового розпорядку. Крім того, частиною 4 статті 24 КЗпП Українивстановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За правилом ст. 29 КЗпП України, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором (крім трудового договору про дистанційну роботу) власник або уповноважений ним орган зобов`язаний: 1) роз`яснити працівникові його права і обов`язки та поінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, на якому він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору; 2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; 3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; 4) проінструктувати працівника з питань техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони. ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з ТОВ «НоваПей» (до перейменування ТОВ «ПОСТ ФІНАНС») з 11 листопада 2016 року на посаді касира, а з 01 грудня 2020 року на посаді начальника філії, за цей час жодних скарг від неї до роботодавця про її необізнаність як з умовами праці, так із покладеними на неї трудовими обов`язками, не надходило. Усупереч доводам апеляційної скарги, з Посадовою інструкцією начальника ПНФП філії ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» позивача було ознайомлено безпосередньо при прийнятті її 01 грудня 2020 року на цю посаду. Інструкція про касове обслуговування клієнтів у касах ТОВ «НоваПей», затвердженої наказом Генерального директора №235 від 09 березня 2021 року була доведена до відома позивача, як начальника філії, шляхом надсилання на її електронну пошту (т. 1, а.с. 172, 174). Пунктом 6 Розділу І Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №336 від 29 грудня 2004 року визначено внесення змін до посадових інструкцій у разі зміни назви підприємства, установи, організації, їх структурного підрозділу або посади. У той же час, невнесення відповідних змін до посадової інстанції в частині зміни найменування підприємства, не свідчить про нечинність посадової інструкції, та не є підставою позивачу неналежним чином виконувати посадових обов`язків і порушувати касову дисципліну. Крім того, у зв`язку зі зміною назви товариства з ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» на ТОВ «НоваПей» посадові обов`язки ОСОБА_1 , як начальника філії товариства ТОВ «НоваПей» не змінилися. Обумовлення посадовою інструкцією начальника ПНФП філії ТОВ «ПОСТ ФІНАНС» виконання, за необхідності, обов`язків старшого касира та касира ПНФП, на що добровільно погодилася позивач при прийнятті її на цю посаду, не дає підстав вважати, що мало місце суміщення посад. Невручення позивачу в день видачі наказу про звільнення 12 травня 2021 року не є підставою для його скасування та поновлення її на роботі. Колегія суддів погоджується також і з додатковим рішенням суду першої інстанції, яким вирішено питання про розподіл понесених відповідачем витрат на правничу допомогу та не вбачає підстав для його зміни чи скасування. Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи в суді першої інстанції представництво інтересів ТОВ «НоваПей» здійснювалося адвокатом Войтовим О.А. на підставі договору про надання правової допомоги від 01 липня 2020 року (т. 1, а.с. 147). Сторони цього договору 01 липня 2021 року узгодили вартість наданих адвокатом послуг по справі №592/7954/21 за позовом ОСОБА_1 до товариства в сумі 7000 грн 00 коп., що буде оплачена протягом 5 календарних дні з моменту набрання рішенням законної сили та 12 серпня 2021 року склали акт приймання-передавання наданих адвокатом послуг (т.1, а.с. 148, 149). Докази понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу були надані у визначені ч. 8 ст. 141 ЦПК Українистроки. Посилання представника позивача на не направлення відповідачем доказів понесення витрат на правничу допомогу, на переконання колегії суддів, не є підставою для відмови у стягненні цих витрат, оскільки у відзиві на позовну заяву відповідачем було зазначено попередній (орієнтований) розрахунок витрат на правничу допомогу у сумі 7000 грн 00 коп. із зазначенням їх складових (т.1, а.с. 111-114), проте клопотань про зменшення розміру цих витрат з підстав їх не співмірності подано не було. Доводи апеляційної скарги про не надання стороною відповідача доказів фактичної сплати адвокату коштів за надані послуги, також підлягають відхиленню, оскільки за змістом ч. 2 ст. 137 ЦПК України підлягають розподілу між сторонами витрати на правничу допомогу, як ті що сплачені, так і ті що підлягаю сплаті відповідною стороною. Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Відповідно до ст. 375 ЦПК Україниапеляційнийсуд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. При вирішенні заявленого представником відповідача клопотання про стягнення на користь відповідача понесені товариством витрати на правничу допомогу, колегія суддів бере до уваги наступні обставини. У відповідності до положень ч.ч. 1 3 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частиною 3 стаття 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд у тому числі враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Встановлено, що ТОВ «НоваПей» на підставі договору про надання правової допомоги від 01 липня 2021 року надало доручення адвокату Войтову О.А. на надання йому наступну правову допомогу (адвокатські послуги) в суді апеляційної інстанції (Сумський апеляційний суд) при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 у цій справі: ознайомлення з повним текстом рішення суду першої інстанції від 09 вересня 2021 року та додаткового рішення суду від 20 вересня 2021 року; ознайомлення з тестом апеляційної скарги ОСОБА_1 ; підготовка та подання до суду (іншим учасникам справи) відзиву на апеляційну скаргу; дистанційна участь у судових засіданнях, загальна вартість наданих послуг становить 5000 грн. Сторони договору погодили, що вартість адвокатських послуг буде оплачена замовником протягом п`яти календарних днів з моменту набрання рішення законної сили. Визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, колегія суддів бере до уваги норми ч. 4 ст. 137 ЦПК України та, врахувавши характер спірних правовідносин, ступінь складності справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, значення справи для сторін, з урахуванням вимог розумності та справедливості вважає за необхідне частково задовольнити вимоги відповідача та стягнути з позивача на його користь 2000грн понесених товариством витрат в суді апеляційної інстанції на професійну правничу допомогу. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка була подана її представником адвокатом Пєтуховим Андрієм Юрійовичем, залишити без задоволення. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 вересня 2021 року та додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 вересня 2021 року залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей» 2000 гривень понесених під час апеляційного перегляду рішення суду витрат на професійну правничу допомогу. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складене 30 грудня 2021 року. Головуючий - О. І. Собина Судді: В.І. Криворотенко Т.А. Левченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»