Постанова Хмельницький апеляційний суд № 676/4685/21

Провадження № 33/4820/714/21 Справа № 676/4685/21 Головуючий в 1-й інстанції Черепахін В. О. Категорія: ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Вітюк І.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 грудня 2021 року м.Хмельницький Суддя Хмельницького апеляційного суду Вітюк І.В., з участю секретаря судового засідання Бондара О.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції його апеляційну скаргу на постанову Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 жовтня 2021 року, в с т а н о в и л а: Постановою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 28 жовтня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, особи з інвалідністю ІІІ-ї групи, пенсіонера, реставратора декоративних штукатурок ліпних виробів ТОВ «СНВБ реставрація «Кам`янець», визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 454 грн. 00 коп. судового збору. За постановою суду, ОСОБА_1 04 серпня 2021 року о 20 годині 20 хвилин по вул. Смирнова в с. Довжок Кам`янець-Подільського району Хмельницької області в порушення пункту 2.5, відповідно до якого «Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», керував транспортним засобом автомобілем ГАЗ 31029, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя) та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №489787, складеного інспектором СРПП ВП №1 Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Свідерським М.М., ОСОБА_1 04.08.2021 року о 20 годині 20 хвилин по вул. Смирнова, 95 в с. Довжок Кам`янець-Подільського району, керуючи автомобілем ГАЗ 31029 н.з. НОМЕР_1 перед поворотом на вулицю Івана Франка не врахував дорожньої обстановки, не подав покажчик повороту на проїзній частині та скоїв зіткнення з автомобілем ZAZ DAEWOO н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.2.3.б, 10.1., 9.2.б Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду в частині визнання його винним за ч.1 ст.130 КУпАП, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Свої вимоги аргументує тим, що постанова суперечить обставинам справи та вимогам норм матеріального та процесуального права. Вказує, що у судовому засіданні фахівець у галузі права ОСОБА_2 звертала увагу суду, що протокол про адміністративне правопорушення та матеріали справи оформлені з порушенням вимог ст.256 КУпАП, а саме: у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП протягом року; формулювання суті адміністративного правопорушення не відповідає диспозиції інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП; в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що особа, щодо якої складено даний протокол, ОСОБА_1 відмовився від підпису у протоколі, про що зроблено запис у ньому, однак факт відмови ОСОБА_1 від підпису у протоколі не засвідчено понятими, не зазначено свідків відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Нажаль ці доводи не знайшли свого відображення у оскаржуваній постанові суду першої інстанції. Наголошує апелянт, що не зазначення у протоколі про адміністративні правопорушення інформації щодо притягнення його до адміністративної відповідальності впродовж року є грубим порушенням Інструкції з боку працівників поліції та безумовною підставою для направлення матеріалів справи на доопрацювання. Стверджує ОСОБА_1 і про те, що протокол про адміністративне правопорушення складався не у його присутності, працівники поліції не поставили його до відома ні про сам факт складання даного протоколу, ні про його зміст, не повідомили про права особи, що притягається до адміністративної відповідальності та не надали можливості скористатись правовою допомогою, надати пояснення та зауваження. Стверджує, що відсутність інформації про понятих робить протокол про адміністративне правопорушення нікчемним, оскільки лише підписами понятих працівник поліції може довести факт складання протоколу у присутності правопорушника, роз`яснення йому суті інкримінованого правопорушення, роз`яснення йому прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, прав на подачу своїх клопотань та зауважень та підтверджує інформацію, що особа дійсно відмовилась від підпису у протоколі. Також, як звертає увагу апелянт, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні вказівки на наявність свідків під час відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, відсутні їх адреси та підписи, що є істотним порушення вищевказаної Інструкції та тягне за собою закриття провадження за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, а висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними. Вказує, що статтею 130 КУпАП встановлено відповідальність або за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки, або від проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, а у протоколі про адміністративне правопорушення, складеного за ст.130 КУпАП, в графі суть правопорушення ОСОБА_1 ставляться у вину обидві частини диспозиції, що є взаємовиключними. На думку ОСОБА_1 , судом першої інстанції безпідставно проігноровано, що він не відмовлявся від огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, а хотів довести працівникам поліції доводи своєї невинуватості у ДТП на місці зупинки і вважав, що після з`ясування всіх обставин ДТП пройде огляд на стан сп`яніння, що було проігноровано працівниками поліції. Крім того, ОСОБА_1 звертає увагу і на те, що працівники поліції не надали суду безперервного відеозапису події, а лише вигідні їм частини, що були свідомо вирвані з контексту, а судом першої інстанції безпідставно визнано належним та допустимим доказом наявний в матеріалах справи відеозапис, що зроблений працівником поліції на свій мобільний телефон, а також безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту про визнання даних відеозаписів не належними та не допустимими доказами, оскільки вони здобуті на неналежний носій мобільний телефон поліцейського, а не на сертифіковану нагрудну камеру чи відеореєстратор. Жодна норма права, в тому числі ст.40 Закону України «Про національну поліцію» не дає право поліцейському фіксувати відмову особи від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на свій мобільний телефон. Крім того, перелік засобів технічної фіксації при всіх діях поліцейського чітко зафіксовані у статті 40 Закону України «Про національну поліцію» і мобільний телефон поліцейського там відсутній. Наголошує ОСОБА_1 , що працівники поліції не роз`яснили йому право на правову допомогу та не надали реальної можливості нею скористатись, що є істотним порушенням КУпАП та Конституції України і тому тягне за собою закриття провадження за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходить до наступних висновків. Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом. На думку апеляційного суду, приймаючи рішення про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд в повній мірі цих вимог дотримався. Фактичні обставини огляду, підстави та процедура його проведення, повністю узгоджуються з вимогами закону. Зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення зафіксовано факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі. Підставою проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 , згідно того ж протоколу, стало виявлення працівниками поліції ознак алкогольного сп`яніння, а саме: запаху алкоголю з рота, різку зміну забарвлення шкірного покриву обличчя. Відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, також підтверджується письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 . Дані відеозапису, наявні в матеріалах провадження, достатньо повно відображають обставини зазначені в адмінпротоколі та поясненнях свідка, узгоджуються із ними і не викликають жодних сумнівів у їх відповідності фактичним обставинам справи. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених обставин по справі апелянтом не наведено, не встановлено таких і апеляційним судом. Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП. Отже, висновок місцевого суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується сукупністю зібраних і перевірених апеляційним судом доказів, які є належними, допустимими та достатніми для такого висновку. Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено. Протокол про адміністративне правопорушення складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст.256 КУпАП щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозапису, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. З відеозапису вбачається, що на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 роз`яснені його процесуальні права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, в тому числі право користуватися юридичною допомогою адвоката при розгляді справи, що спростовує доводи апелянта в цій частині про необізнаність з процесуальними правами. Намагання ОСОБА_1 провести такий огляд у присутності його адвоката не лише не узгоджується із порядом проведення такого огляду, визначеним і закріпленим у Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, але й ставить під сумнів законність отриманих результатів від його проведення, на який законом передбачено обмежений час. Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про те, що відсутність двох свідків при проведенні огляду свідчить про неправомірність такого огляду. За змістом ч.2 ст.266 КУпАП обов`язкова присутність свідків під час огляду особи на стан сп`яніння на місці зупинки, передбачена виключно у разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису. З урахуванням наявності такого відеозапису, залучення двох свідків у даному провадженні не обов`язкове. Вимог щодо обов`язкової участі двох свідків при фіксації відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння не містять і положення ст.130 КУпАП України. При цьому, апеляційний суд не приймає до уваги посилання апелянта на вимоги п.6 ч.2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року, щодо процедури фіксації відмови особи від проходження огляду на стан сп`яніння, яка проводиться у присутності двох свідків, оскільки положення КУпАП мають вищу юридичну силу ніж зазначений Порядок. Частина 2 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до ст. 31 Закону віднесено застосування засобів відеозапису. Незважаючи на коротку тривалість вказаного відеозапису, він містить необхідну інформацію щодо обставин, які підлягають встановленню, зокрема, фактичні дані, які вказують на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, мав ознаки алкогольного сп`яніння та на неодноразові вимоги поліцейського про проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров`я, відмовився. Оцінка наведених доказів у справі в їх сукупності об`єктивно підтверджує правильність висновків суду першої інстанції про порушення водієм ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України, яке виразилося у його відмові на вимогу інспектора патрульної поліції пройти в установленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння. Таким чином, за встановлених судом обставин, кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, є вірною. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Постанову Кам`янець-Подільського міськрайонного суду від 28 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду І.В. Вітюк