Постанова Львівський апеляційний суд № 445/1395/20

Справа № 445/1395/20 Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І.І. Провадження № 22-ц/811/2052/21 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 грудня 2021 року м.Львів Справа № 445/1395/20 Провадження № 22ц/811/2052/21 Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Приколоти Т.І., суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В., секретар Іванова О.О. з участю: ОСОБА_1 розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області, ухвалене у м.Пустомити 8 квітня 2021 року у складі судді Мельничук І.І., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,- встановив: 11 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся з цим позовом. В обґрунтування позову посилається на те, що 31 липня 2004 року між ним та відповідачем укладено шлюб. Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 15 вересня 2016 року шлюб між ними розірвано. Відповідно до судового наказу Золочівського районного суду Львівської області від 11 вересня 2019 року він (позивач) має сплачувати на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітної плати (доходу) щомісячно, починаючи з 27 серпня 2019 року. Зазначає, що під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 , він (позивач) уклав кредитний договір з ВАТ «Універсал Банк» для придбання квартири, також був оформлений договір поруки. У цьому кредитному договорі він (позивач) є позичальником, а в договорі поруки ОСОБА_2 є поручителем. Стверджує, що усі виплати по кредиту він (позивач) сплачує особисто. Посилається на те, що між сторонами була усна домовленість що позивач буде повертати кредитні кошти, а відповідач не буде звертатися до виконавчої служби з приводу стягнення аліментів. Зазначає, що ОСОБА_2 не приймає участі у поверненні кредиту. 23 травня 2017 року між ним ( ОСОБА_1 ) та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб, у якому ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 . Вказує, що проживає з сім`єю на орендованій квартирі, за яку він теж сплачує щомісячно кошти. Стверджує, що його (позивача) середня місячна заробітна плата становить 12 727 грн. Зазначає, що прожитковий мінімум для дітей відповідного віку становить 2 318 грн. При стягненні із нього аліментів у розмірі 1/3 частина від усіх його доходів виходить, що він самостійно забезпечую доньку і сина, що суперечить обов`язку обох батьків утримувати свою дитину. Вказує, що у зв`язку із наведеними обставинами, він (позивач) не в змозі сплачувати аліменти у розмірі 1/3 частини всіх його доходів. Просить позов задовольнити. Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 8 квітня 2021 року позов задоволено. Зменшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на дітей відповідно до судового наказу Золочівського районного суду Львівської області від 11 вересня 2019 року у справі № 445/1553/19, та вирішено стягувати такі в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно і до досягнення дітьми повноліття, починаючи з дня набрання рішенням законної сили. Рішення суду оскаржила ОСОБА_2 . Вважає рішення незаконним та необґрунтованим, таким що порушує її законні права та інтереси, винесеним з порушенням норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вказує, що у кредитному договорі не зазначено, що він укладений для придбання конкретної квартири, а лише на придбання майна. Відтак, неможливо достовірно встановити, чи дійсно позивач виплачує кредит, чи не був він погашений достроково, які саме щомісячні платежі він виплачує. Зазначає, що позивач не наводить конкретних сум, які йдуть на погашення кредиту. Стверджує, що вона (відповідач) з дітьми не проживає у квартирі, яка була придбана в кредит. У цій квартирі проживає позивач. Вказує, що спільні діти сторін потребують не меншого матеріального забезпечення, аніж дитина позивача від іншого шлюбу. Зазначає, що вона (відповідач) повинна нести витрати на сплату комунальних послуг, купівлю продуктів харчування, одягу, шкільних приладь, лікування дітей, оплату гуртків тощо. Позивач не додав жодних доказів на підтвердження витрат на оплату оренди квартири, не подав договору оренди та відповідних квитанцій. Згідно з довідкою Відділу освіти Пустомитівської районної державної адміністрації №60 від 7 вересня 2020 року про заробітну плату та інші прибутки, їй ( ОСОБА_2 ) нараховано заробітну плату з березня по серпень 2020 року у розмірі 18 699,43 грн. Зважаючи на такий дохід, вона (відповідач) не зможе оплатити всі необхідні витрати, які потрібні для повноцінного зростання та виховання дітей. Позивач сплачує аліменти в меншій сумі, ніж мінімальний рекомендований розмір. Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення. Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства. Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову. Встановлено, що сторони є батьками дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З довідки Годовицько-Басівської сільської ради № 556 від 7 вересня 2020 року вбачається, що діти ОСОБА_4 та ОСОБА_4 без реєстрації проживають разом із матір`ю ОСОБА_2 , яка зареєстрована з 3 березня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 . Судовим наказом Золочівського районного суду Львівської області від 11 вересня 2019 року позивач зобов`язаний сплачувати на корить ОСОБА_2 аліменти на неповнолітніх дітей сторін у розмірі 1/3 заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 27 серпня 2019 року, і до досягнення дітьми повноліття. З довідки ТзОВ «СПА-ЦЕНТР» «ТРИ СТИХІЇ» № 8-09 від 8 вересня 2020 року вбачається, що син сторін, ОСОБА_4 відвідує заняття з загальної фізичної підготовки з оздоровчому комплексі «ТРИ СТИХІЇ» з 31 серпня 2020 року по момент видачі довідки. Щомісячна оплата становить 600 грн. Свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 від 23 травня 2017 року стверджується, що 23 травня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстрований шлюб. Відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 від 27 грудня 2017 року ОСОБА_4 окрім дітей сторін є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . З довідки про доходи від 6 серпня 2020 року № 33 ОСОБА_1 вбачається, що його заробітна плата у липні 2020 року становила 12 727,85 грн. Під час перебування сторін у шлюбі між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є АТ «Універсал Банк», та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №016-2008/2201 від 26 червня 2008 року на 31 500 доларів США по програмі «Кредит на придбання нерухомого майна», а саме: однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що вбачається із наявної в матеріалах справи копії кредитного договору та довідки від 20 жовтня 2020 року № 39769 АТ «Універсал Банк». З копії договору поруки № 016-2008-2201-Р від 26 червня 2008 року вбачається, що ОСОБА_2 ( ОСОБА_6 на час укладення договору поруки) є поручителем ОСОБА_1 щодо усіх його зобов`язань перед кредитором за Кредитним договором № 016-2008/2201 від 26 червня 2008 року. На підставі наявних у справі доказів суд першої інстанції прийшов до висновку, що в шлюбі сторони набули у спільну сумісну власність однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , для чого одним із подружжя (позивачем) в інтересах сім`ї оформлено кредит по програмі «Кредит на придбання нерухомого майна». Відповідно до довідки від 20 жовтня 2020 року № 39769 АТ «Універсал Банк» залишок кредитної заборгованості станом на 10 жовтня 2020 року становить 23 336,35 доларів США, за період з 10 липня 2008 року по 9 жовтня 2020 року ОСОБА_1 здійснювалось погашення тіла кредиту та погашення відсотків відповідно до поданого розрахунку. Судом встановлено, що здійснення погашення кредиту відбувається лише ОСОБА_1 , що не заперечує відповідач. З довідки Відділу освіти Пустомитівської районної державної адміністрації №60 від 7 вересня 2020 року про заробітну плату та інші прибутки вбачається, що ОСОБА_2 нараховано заробітну плату за період з березня по серпень 2020 року у розмір 18 699,43 грн. На підставі аналізу наявних в матеріалах справи доказів суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач, з якого судовим наказом стягуються аліменти на дітей сторін, після прийняття судового рішення про стягнення аліментів, яке належним чином виконується позивачем, уклав шлюб у якому у нього народилася дитина, він продовжує самостійно повертати кредитні кошти, отримані на придбання житла, яке є спільною сумісною власністю сторін; що суттєво вплинуло на його матеріальний стан. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року, та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Згідно із ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України. Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (ст.141 СК України). За змістом статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Статтею 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Відповідно до п.7 ч.1 ст.168 ЦПК України, під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті. Згідно із ч. 3ст. 167 ЦПК України судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Судовий наказ виданий відповідно до п.4 ч.1ст. 161 ЦПК України, він набирає законної сили у день його видачі. (ст.172 ЦПК України). Згідно з ч. 7 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. Статтею 192 СК України, передбачено можливість зміни розміру аліментів. Так, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них. Чапстинами 8 і 9 ст. 7 СК України передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» на момент розгляду справи у суді розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років становить 2 395 грн. Визначений розмір аліментів на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частки доходу платника не є обов`язковим визначеним мінімумом аліментів, а визначає лише одну із форм стягнення аліментів у безспірному наказному провадженні та зазначає, що гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а рекомендований законом розмір аліментів у розмірі прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку можливий до стягнення у випадку матеріальної можливості того з батьків, з ким не проживають діти, сплачувати аліменти у зазначеному розмірі. Суд першої інстанції встановив, що з наданої суду довідки про доходи платника аліментів вбачається, що на час звернення до суду із позовом 1/3 частка доходів ОСОБА_1 , яка стягувалась в рахунок погашення аліментних зобов`язань, становила приблизно 4 239 гривень, що в більше ніж півтора рази перевищує передбачений законом мінімальний розмір аліментів на дітей відповідно віку (1 197,5 грн. на одну дитину та 2 395 грн. на двох дітей відповідного віку) та прийшов до висновку, що сплата аліментів у визначеному розмірі ставить позивача ОСОБА_1 в скрутне матеріальне становище. Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що 1/4 частка від доходу позивача, яку він згідний сплачувати на утримання дітей, які проживають з матір`ю, становить на час звернення з цим позовом 3 181,75 грн., що також перевищує передбачений законом мінімальний розмір аліментів на дітей відповідно віку, який на час розгляд справи судом становить 2 395 грн. на двох дітей відповідного віку. Аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання оскаржуваним рішенням законної сили, що відповідає положенням ст. 192 СК України щодо стягнення аліментів у зміненому розмірі та роз`ясненням, які містяться у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позову, оскільки у ОСОБА_1 змінився сімейний стан, збільшилася кількість осіб, яких він зобов`язаний утримувати відповідно до вимог закону, він самостійно повертає кредитні кошти, використані на придбання майна в інтересах попередньої сім`ї, виконує аліментні зобов`язання, які відповідають наявним у справах доказам, матеріалам справи та встановленим обставинам. Тому з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо зменшення розміру аліментів на дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 2010 року народження до 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, належить погодитися. Висновки суду першої інстанції не спростовані доводами апеляційної скарги. Підстави для скасування рішення суду відсутні. Керуючись ст. 367, п. 1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 8 квітня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 28 грудня 2021 року. Головуючий Судді