Постанова 4824 № 756/10534/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/11368/2021 справа № 756/10534/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 грудня 2021 року Київський апеляційний суд в складі: Судді - доповідача: Андрієнко А.М. Суддів: Соколової В.В. Поліщук Н.В. При секретарі Дроздовій Ж.В. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року, постановлене суддею Жук М.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, про визначення способів участі батька у вихованні дитини, У С Т А Н О В И Л А : У серпні 2020 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення способів участі батька у вихованні дитини, обґрунтовуючи тим, що з 07.08.2009 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який розірвано рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 01.02.2018 року. Від цього шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_3 26.10.2017 року між сторонами укладено договір про визначення місця проживання дитини, участь батьків у її вихованні та сплату аліментів на дитину, за умовами якого батьки мають однакові права по відношенню до дитини, жоден з них не має права перешкоджати іншому у спілкуванні з дитиною. Аліменти на утримання дитини ним сплачуються своєчасно. 13.12.2017 року ним укладено на користь доньки договір дарування Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 . Оскільки незважаючи на вказане відповідач перешкоджає йому у вільному спілкуванні з дитиною, обмежує його в зустрічах, з нею не вдається погодити умови його участі у вихованні дитини добровільно, позивач просить суд визначити йому порядок спілкування та участі у вихованні дочки, встановивши наступний порядок побачень, а саме: кожні першу та третю суботу та неділю кожного місяця - починаючи з 09:00 год. суботи до 21:00 год. неділі; безперешкодний зв`язок з дитиною в телефонному режимі або за допомогою Скайп, Вайбер щодня; відвідування з дитиною у дні їх зустрічей громадських місць у супроводі батька; спільний відпочинок з дитиною у літній час протягом 30 днів. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 20 травня 2021 року позов задоволено частково. Визначено час спілкування ОСОБА_2 з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступним чином: - у першу та третю суботу і другу та четверту неділю з 10:00 до 19:00 в громадських місцях чи за місцем фактичного проживання батька; - спільний відпочинок протягом 15 днів під час літніх шкільних канікул та 5 днів під час інших шкільних канікул, з обов`язковим поверненням дитини до місця проживання матері, за згодою дитини та попереднім узгодженням з ОСОБА_1 не менше ніж за два тижні; - спілкування ОСОБА_2 з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за її згодою за допомогою технічних засобів телекомунаційного зв`язку щодня у період часу з 09:00 до 20:00 за виключенням часу зайнятості дитини у навчальному процесі, часу відвідування гуртків, секцій тощо. В решті вимог позову відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 420 грн. 40 коп. судового збору. Не погоджуючись з рішенням суду, 18.06.2021 року відповідач подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким визначити наступний графік спілкування позивача з дитиною: друга та четверта субота місяця з 11 до 18 год., середа з 17 до 19 год. виключно за згодою дитини та в присутності матері; спілкування позивача з дочкою за її згодою за допомогою засобів мобільного зв`язку щодня у період часу з 09:00 до 20:00 за виключенням часу зайнятості дитини у навчальному процесі, часу відвідування гуртків, секцій тощо, інші позовні вимоги вважає передчасними та такими, що не підлягають задоволенню, мотивуючи тим, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що між батьком та дитиною складні відносини, дитина не виявляє бажання спілкуватися з батьком, крім того, позивач звернувся до суду з позовом в тому ж місяці, як виникла конфліктна ситуація, в досудовому порядку ніколи не звертався з заявами до органу опіки та піклування. У суді апеляційної інстанції відповідач та її представник підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. Позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, однак, погодився на компромісне рішення щодо зустрічей з дитиною з урахуванням її інтересів. В судовому засіданні була опитана дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 присутності педагога ОСОБА_5 . ОСОБА_4 пояснила, що вона любить обох батьків і бажає спілкуватися з батьком, кататися з ним на велосипедах, однак, не хоче іти до нього додому, так як там проживають чужі для неї люди, з якими вона не хоче спілкуватися. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має рівне право з позивачем на спілкування з дитиною та визначив порядок такого спілкування з урахуванням висновку органу опіки та піклування. Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучаться з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини (пункти 1 і 3 статті 9 Конвенції). Стаття 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначає контакт з дитиною як реалізацію матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання ним інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини. Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Згідно зі статтею 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. Системний аналіз наведених міжнародних правових норм та норм внутрішнього законодавства України вказує на те, що питання виховання дитини вирішуються батьками спільно. Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини. Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України, стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства»). Відповідно до частини другої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізувалося Європейським судом з прав людини, практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права. У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини ( рішення ЄСПЛ у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року). Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачиться на шкоду інтересам дитини. Судом встановлено, що з 07.08.2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого вони малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 11). 26.10.2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір про визначення місця проживання дитини, участь батьків у її вихованні та сплату аліментів на дитину, відповідно до умов якого вони досягли згоди про те, що їх донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , буде проживати разом з матір`ю, що не може вважатись перешкодою для реалізації батьком прав і обов`язків по вихованню дитини. Батько має право безперешкодно відвідувати дитину за місцем її проживання під час її проживання із матерю в будь-який день та час, завчасно попередивши матір про приїзд по телефону або за допомогою іншого засобу зв`язку; або забирати до свого помешкання чи в інші місця на строк, погоджений із матір`ю. Батьки зобов`язуються не чинити перепони у вільному спілкуванню один одного із дитиною. Розмір аліментів сторонами погоджений на рівні прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на місяць до досягнення повноліття (а.с. 7). Заборгованість по аліментах відсутня, що підтверджують копії квитанції про перерахування ОСОБА_2 на користь відповідачки грошових коштів у сумі 5 000 грн. на утримання дитини (а.с. 13-21), а також не заперечується відповідачем. За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 13.12.2017 року ОСОБА_2 подарував за договором дарування Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_6 (а.с. 8). Вказана квартира належала ОСОБА_2 на праві приватної власності відповідно до Свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням житлового забезпечення від 30.06.2006 року (а.с. 9). Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 01.02.2018 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірваний (а.с. 6). Як вбачається зі змісту переписки сторін у месенджері ОСОБА_1 ухиляється чи надає негативні відповіді на прохання ОСОБА_2 щодо узгодження часу побачень з дочкою (а.с. 22). Зі змісту акту обстеження умов проживання ОСОБА_2 , складеного 22.09.2020 року комісією Служби у справах дітей та сім`ї Соломянської районної в м. Києві державної адміністрації, вбачається, що він проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в якій для дитини відведена окрема кімната, де є диван, шафа для речей та одягу, тумба, телевізор, полиці для речей, облаштований куточок для навчання. В цій квартирі проживають ОСОБА_2 - батько дитини, ОСОБА_7 - дружина, ОСОБА_8 , 2020 року народження - дитина батька (а.с. 51, 52). Згідно психологічного висновку ГО «Центру психології «Особистості» за зверненням ОСОБА_1 їй рекомендовано створити умови для спокійного життя дитини з відсутністю стресу, конфлікту та серйозних протиріч міжособистісного характеру. З цією метою, враховуючи режим навчання та відвідування гуртків дитиною, оптимальний час для зустрічей з батьком вказано вихідний (а.с. 47). Відповідно до психологічного висновку ГО «Інститут сучасного психологічного консультування» рекомендовано батькам дитини вирішити протиріччя, досягти взаємної згоди та демонструвати взаємну повагу, створити умови позитивного психологічного клімату для спокійного життя дитини з відсутністю стресі, конфліктів та серйозних протиріч міжособистого характеру (а.с. 78, 79). Як вбачається зі змісту висновку Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 02.02.2021 року № 104-803 про визначення способів участі ОСОБА_2 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на засіданні комісії 17.12.2020 року батьки надали згоду на проходження медіації з метою мирного вирішення спору. За інформацією, наданою медіаторами мати дитини відмовилась від подальшої медіації. На засіданні 28.01.2021 року мати дитини повідомила, що не заперечує проти того аби донька спілкувалася з батьком, але вона проти того, щоб її дівчинка залишалася на ніч у батька, оскільки він проживає з новою сім`єю і вона не розуміє, де буде спати її донька. Батько зазначив, що раніше проводив більше часу з донькою, а після того, як у новій сім`ї з`явилася дитина мати почала відсторонювати його від доньки (а.с. 61-62). Цим висновком рекомендовано спосіб участі ОСОБА_2 з дитиною шляхом спілкування з нею у такому порядку: - у перші та треті вихідні місяця з 10 суботи до 20 неділі, для відвідування громадських місць або за місцем фактичного проживання батька; - спільний відпочинок протягом 30 календарних днів (15 днів під час літніх канікул та 15 під час інших канікул), за попередньою домовленістю між батьками. Частиною шостою статті 19 СК України передбачено, що суд може не погодитися із висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Колегія суддів , вислухавши думку дитини, якій виповнилося 10 років, враховуючи її психоемоційний стан, вік , а також необхідність у вихідний день відвідати гуртки, вивчити уроки та відпочити , вислухавши думку батьків, прийшла до висновку про те, що рішення суду повинно бути змінено в частині визначення часу спілкування дитини з позивачем, а саме: визначити час спілкування дочки ОСОБА_9 з батьком у першу та третю суботу кожного місяця з 11 год до 18 год та спільний відпочинок щороку 15 днів за згодою дитини. В решті рішення суду є законним та обґрунтованим і повинно бути залишене без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 20 травня 2021 року змінити в частині визначення часу спілкування дитини ОСОБА_6 з батьком ОСОБА_2 та визначити : зустрічі в першу та третю суботу кожного місяця з 11 год до 18 год та спільний відпочинок щороку 15 днів за згодою дитини. В решті рішення Оболонського районного суду міста Києва від 20 травня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 28 грудня 2021 року. Суддя - доповідач: Судді: