Постанова Донецький апеляційний суд № 263/9438/21

33/804/600/21 263/9438/21 Головуючий у І інстанції: Федоренко Т.І. № 263/9438/21 Суддя доповідач: Топчій Т.В. № 33/804/600/21 Категорія: ст. 130 ч.1 КпАП України ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 грудня 2021 року м. Маріуполь Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Топчій Т.В., за участю секретаря Марченка М.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника адвоката Попова В.М., діючого в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 04.11.2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. ВСТАНОВИЛА: Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини. З постанови суду вбачається, що 02.07.2021 року приблизно о 18 годині 07 хвилин, у м. Маріуполі, по пр. Будівельників, біля будинку 143 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Golf, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проведення огляду для визначення стану сп`яніння за допомогою технічного приладу «Drager Alcotest» на місці зупинки транспортного засобу відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.9 «а» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд проводився в КНП МЦПЛЗ м. Маріуполя, висновок №332. Постановою Жовтневого райсуду м.Маріуполя від 04.11.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала. Не погодившись з постановою суду захисник Попов В.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що суд першої інстанції порушив норми процесуального і матеріального права, не з`ясував всіх важливих обставин справи, що підлягали з`ясуванню та зробив висновки, які суперечать матеріалам та дійсним обставинам справи, допустивши спрощений підхід до її розгляду. За таких обставин, постанова суду підлягає безумовному скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю, виходячи з наступного. Матеріали справи не містять жодних належних і допустимих доказів належного своєчасного сповіщення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи у встановленому КУпАП порядку, що вказує на порушення судом першої інстанції вимог ст. 277-2 КУпАП, тобто порушення норм процесуального права, яке призвело до подальшого порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП і є підставою для скасування постанови на підставі ст. 294 КУпАП. Необхідно визнати, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості реалізовувати в суді свої процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП. Справа не містить допустимих доказів перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. Висновок КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м.Маріуполя» № 332 від 02.07.21 року є недопустимим доказом у справі, оскільки згідно вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, лікар повинна була скласти висновок безпосередньо після огляду ОСОБА_1 і одразу його копії повинні були вручені під підпис поліцейському та ОСОБА_2 , а як вбачається з відеозапису жодної копії висновку вручено не було, лікар повідомила, що висновок буде складено лише через 10 днів. Обвинуваченому було вручено повідомлення з`явитись до підрозділу поліції для складання протоколу на 17.07.21 року на 09.00 год., що підтверджується матеріалами справи. Таким чином, висновок повинно визнати таким, що складений з порушенням вимог п.20 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, і результати огляду ОСОБА_1 вважаються недійсними на підставі п.22 розділу III Інструкції, а недійсний висновок не може бути визнаний належним і допустимим доказом вини ОСОБА_1 і покладено в основу звинувачення особи в скоєнні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП. Наведені обставини свідчать про фальсифікацію висновку з боку лікаря, яка склала висновок зовсім в інший день і заповнила його минулим часом після отримання результатів лабораторних досліджень, на які зі слів лікаря зазвичай витрачається кілька днів. Оскільки висновок складено на підставі акту, а акт складено на підставі результатів лабораторних досліджень, то дата складання висновку і акту не відповідають дійсності. Обидва документи були незаконно складені минулим числом, оскільки інформація, що міститься в них не могла стати відомою 02.07.21 року до завершення лабораторних досліджень і оформлення їх результатів. Крім того, поліцейськими порушено порядок проведення огляду на стан сп`яніння і відповідно його результати є недійсними. Письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були заздалегідь заповнені поліцейськими і підписані вказаними свідками ще до початку огляду ОСОБА_1 і до того моменту, як поліцейський поставив своє запитання щодо огляду на місці зупинки або у наркології, у зв`язку із чим, письмові пояснення свідків не можуть бути використані судом в якості доказу відмови ОСОБА_1 від проведення огляду на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер». За наведених підстав, результати огляду ОСОБА_1 є недійними на підставі ст.266 ч.5 КУпАП через порушення поліцейськими порядку проведення огляду на стан сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 в порушення вимог ч.3 ст.266 КУпАП було незаконно доставлено до закладу охорони здоров`я та проведено медичний огляд за відсутності факту відмови останнього від огляду поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу, хоча встановленим порядком проведення огляду чітко і однозначно визначено, що проведення медичного огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я можливе виключно у разі відмови особи від огляду поліцейськими на місці зупинки і за наведених обставин вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП не є доведеною. В порушення вимог п.7 розділу І Інструкції працівниками поліції було доставлено ОСОБА_1 до КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м.Маріуполя» для проведення медичного огляду, що тягне за собою визнання результатів медичного огляду недійсними на підставі п.22 розділу III Інструкції і визнання його недопустимим доказом у справі. Протокол про адміністративне правопорушення повинен бути визнаний судом неналежним доказом по справі, оскільки його було складено в порушення вимог ст. 254 ч.2 КУпАП більше ніж через два тижні з моменту вчинення адміністративного правопорушення за відсутності ОСОБА_1 . Оскільки протокол було складено у непередбачений законом строк і спосіб, він є недопустимим доказом по справі. Обвинувачення не може ґрунтувались на доказах, отриманих незаконним шляхом, тому провадження підлягає закриттю відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Судом першої інстанції допущено спрощений підхід до розгляду справи, всупереч вимог ст. 280 КУпАП, не встановлено і не враховано перелічених стороною захисту важливих обставин справи, не надано відповідної правової оцінки численним порушенням порядку проведення огляду на стан сп`яніння і винесено постанову на підставі висновків, які суперечать дійсним обставинам справи і нормам закону. Клопотання про закриття провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення судом першої інстанції було відхилено. Таким чином, судом першої інстанції не застосовано закон, який підлягав застосуванню, через що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження підлягає закриттю. В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник Попов В.М. не з`явилися, були повідомлені належним чином про час та місце розгляду апеляційної скарги, тому у відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути справу без участі останніх. Мотиви суду. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного. Згідно зі ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зміст постанови судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04.11.2021 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП, вчинене ОСОБА_1 відповідає вимогам, передбаченим статтями 283-284 КУпАП, справу суддею розглянуто відповідно до вимог ст. 280 КУпАП. В ході апеляційного розгляду встановлено, що 02.07.2021 року приблизно о 18 годині 07 хвилин, у м. Маріуполі, по пр. Будівельників, біля будинку 143 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Golf, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проведення огляду для визначення стану сп`яніння за допомогою технічного приладу «Drager Alcotest» на місці зупинки транспортного засобу відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.9 «а» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд проводився в КНП МЦПЛЗ м. Маріуполя, висновок №332. У відповідності до ч.1 ст.130 КпАП України передбачено притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно до п.2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за невиконання зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП. Згідно положень ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами. Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП, за наведених в постанові обставин, підтверджені сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів, які покладені в основу прийнятого судом рішення, є правильними і доводи апеляційної скарги цього не спростовують. Заперечення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не можуть бути взяті судом до уваги та доводяться наступними доказами. Відповідно до розділу І п.6. Інструкції №1452/735 - огляд на стан сп`яніння проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Винуватість ОСОБА_1 доведена протоколом про адміністративне правопорушення від 17.07.2021 року серії ААБ № 107767, що є самостійним доказом у справі, відеозаписом з нагрудної бодікамери поліцейського, поясненнями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в присутності яких ОСОБА_1 від проведення огляду для визначення стану сп`яніння за допомогою технічного приладу «Drager Alcotest» на місці зупинки транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, рапортом поліцейського, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 02.07.2021 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено гостру інтоксикацію внаслідок вживання алкоголю, неускладнена. Апеляційні твердження адвоката Попова В.М. про неналежне повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи в суді першої інстанції, що призвело до порушення його права на захист, апеляційний суд відкидає з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів апеляційного провадження, ОСОБА_1 достеменно було відомо про наявність складених відносно нього матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності. Судовий розгляд в суді першої інстанції було проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судове засідання не з`явився, його інтереси в суді представляв адвокат Попов В.М. Про причини неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справу не подавав. Крім того, з метою повідомлення особи про час і місце розгляду справи, а також дотримання строків розгляду справи, на офіційному сайті Судової влади України за посиланням https://gvt.dn.court.gov.ua/sud0519/gromadyanam/csz/ були розміщені відомості про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . З огляду на це, апеляційний суд вважає, що судом були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та розцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Доводи сторони захисту щодо позбавлення ОСОБА_1 можливості реалізації процесуальних прав, передбачених ст. 268 КпАП України, є неспроможними з огляду на наступне. Як вбачається з письмових матеріалів апеляційного провадження, матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КпАП України щодо ОСОБА_1 надійшли на адресу Жовтневого райсуду м.Маріуполя 27.07.2021 року. З самого початку перебування справи у провадженні судді захисник Попов В.М. залучився до розгляду по справі. Захисником заявлялись клопотання про ознайомлення з письмовими матеріалами справи, про витребування інформації, та про закриття провадження по справі, які під час розгляду справи були вирішені по суті і не залишились поза увагою суду першої інстанції. У судовому засіданні 04.11.2021 року під час ухвалення постанови суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності захисник ОСОБА_1 адвокат Попов В.М. приймав участь у справі, представляв його інтереси в суді. Отже, процесуальні права особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , передбачені ст. 268 КпАП України, судом першої інстанції порушено не було. Апеляційний суд також відхиляє доводи адвоката про недопустимість доказу, а саме медичного висновку, з огляду на таке. Висновок лікаря датований 02.07.2021 року, має відмітку щодо його отримання -12.07.2021 року. Відповідно до п.20 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 передбачено, що висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я. Зазначений пункт не містить вимоги щодо негайної видачі такого висновку. З переглянутого відеозапису вбачається, що у ОСОБА_1 лікарем було відібрано необхідні зразки для проведення дослідження та лікарем повідомлено, що висновки будуть готові через 10 днів. На думку апеляційного суду, вказані обставини свідчать про дотримання органами поліції та медичним закладом всіх вимог діючої Інструкції при оформленні матеріалів огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та складання відповідного висновку, яким за результатами проведених досліджень повністю підтверджується перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння та керування ним транспортним засобом у стані сп`яніння. Апеляційний суд приходить до переконання про неспроможність апеляційних тверджень адвоката в частині недотримання працівниками поліції вимог до складання протоколу. Відповідно до ст.254 КУпАП протокол складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Як вбачається з матеріалів апеляційного провадження, протокол щодо ОСОБА_1 було складено 17.07.2021 року. Відповідно до відмітки на медичному висновку вбачається, що він був отриманий працівниками поліції лише 12.07.2021 року, тому станом на 02.07.2021 року працівники поліції не мали можливості скласти відповідний протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 щодо керування транспортним засобом у стані сп`яніння та відповідно до повідомлення від 02.07.2021 року ОСОБА_1 був повідомлений про необхідність прибуття до УПП для розгляду адміністративного правопорушення. Згідно відомостей з протоколу ОСОБА_1 до органів поліції не прибув. Таку поведінку ОСОБА_1 апеляційний суд розцінює як намір уникнути відповідальності за вчинене правопорушення. Доводи сторони захисту щодо незаконності доставки обвинуваченого ОСОБА_1 до КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м.Маріуполя, наявності інших медичних закладів охорони здоров`я, які розташовані ближче до місця зупинки тз, ніж той, до якого було спрямовано на дослідження ОСОБА_1 , на думку апеляційного суду, не спростовують доведеність вини останнього щодо перебування у стані сп`яніння під час керування транспортним засобом. Твердження сторони захисту щодо порушення працівниками поліції процедури проведення огляду на стан сп`яніння, апеляційний суд вважає їх необґрунтованими та без підставними з огляду на таке. З доданого до протоколу відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції відмовляється від проведення огляду для визначення стану сп`яніння за допомогою технічного приладу «Drager Alcotest» на місці зупинки транспортного засобу та погоджується пройти медичне обстеження в установі охорони здоров`я. Щодо неспроможності показів свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , апеляційний суд відкидає ці доводи, виходячи з наступного. В матеріалах апеляційного провадження маються письмові пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в присутності яких ОСОБА_1 від проведення огляду для визначення стану сп`яніння за допомогою технічного приладу «Drager Alcotest» на місці зупинки транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння відмовився. Такі обставини підтверджуються і відеозаписом з нагрудних бодікамер працівників поліції. При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст.279, 280 КупАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд встановив з наведенням відповідних мотивів у постанові. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 у відповідності з вимогами ст.ст.27,33 КУпАП. Таким чином, слід визнати, що судове рішення є законним, обґрунтованим та вмотивованим, порушень вимог законодавства України про адміністративні правопорушення, які б були підставою для його скасування чи зміни не встановлено. На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 293, 294 КУпАП, суддя, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу захисника адвоката Попова В.М., діючого в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 04.11.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя: Т.В. Топчій