Ухвала КАС ВС № 9901/525/21

УХВАЛА 28 грудня 2021 року Київ справа №9901/525/21 адміністративне провадження №П/9901/525/21 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши позовну заяву Акціонерного товариства "Невинномиський Азот", подану представником Шкаровським Денисом Олеговичем, до Президента України про визнання частково протиправним та нечинним Указу Президента України від 24 червня 2021 року №266/2021 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", УСТАНОВИВ: 24 грудня 2021 року до Верховного Суду, як суду першої інстанції, надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Невинномиський Азот", подана представником Шкаровським Денисом Олеговичем, до Президента України, у якій позивач просить визнати протиправним та нечинним Указ Президента України від 24 червня 2021 року №266/2021 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" в частині введення в дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо Акціонерного товариства "Невинномиський Азот" (позиція 273 у Додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року). Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви, Верховний Суд виходить з наступного. Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. За змістом частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Так, згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, приходжу до висновку, що остання не відповідає вимогам, передбаченим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - не подано документу про сплату судового збору. Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 1 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить: 2270 грн. З огляду на те, що позовна заява містить вимогу немайнового характеру, судовий збір за подання такого позову становить 2270,00 грн. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, номер справи, у якій сплачується судовий збір. Позивач у позові посилається на неможливість сплати судового збору у зв`язку із застосуванням до нього санкцій, про що йому стало відомо 22 грудня 2021 року під час оплати судового збору, але доказів в підтвердження зазначеного не наводить та не надає. Також Суд звертає увагу на те, що статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені вимоги щодо змісту позовної заяви. Зокрема, згідно з пунктами 4, 5, 9, 10 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт. Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим завертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: які саме права або інтереси були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначалось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Під змістом позовних вимог розуміється, зокрема, визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити суть порушеного права. Наведене позивачем обґрунтування позову зводиться до протиправності Указу Президента України від 24 червня 2021 року №266/2021 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" в частині введення в дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо Акціонерного товариства "Невинномиський Азот" (позиція 273 у Додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року). За своїм змістом Указ Президента України від 24 червня 2021 року №266/2021 є індивідуальним актом. Водночас способом захисту свого порушеного права, позивач обрав визнання його протиправним і нечинним в частині введення в дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо Акціонерного товариства "Невинномиський Азот", а саме: пункту 273 у Додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року. Жодних аргументів на користь того, що належним способом захисту прав позивача у даному випадку має бути визнання індивідуального акту нечинним у позові не наведено. У порушення вимог частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві не обґрунтовано, які саме права були порушені спірним Указом відповідача, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Доводи позивача, що відповідний Указ Президента України порушує його право власності та права на підприємницьку діяльність не достатньо обґрунтовані, оскільки позивач не зазначає, які обставини про це свідчать та співставлення застосованих санкцій і можливого негативного впливу на права і свободи позивача є уявними. Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, таку позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених вище недоліків шляхом надання суду документу, що підтверджує сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону та навести обґрунтування, які саме права позивача були порушені спірним Указом відповідача, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Враховуючи викладене, керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд УХВАЛИВ: Позовну заяву Акціонерного товариства "Невинномиський Азот" до Президента України про визнання частково протиправним та нечинним Указу Президента України від 24 червня 2021 року №266/2021 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" залишити без руху. Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк позовна заява разом із доданими до неї матеріалами буде повернута особі, що її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... В.П. Юрченко, Суддя Верховного Суду