Постанова 4856 № 560/4389/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/4389/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К. Суддя-доповідач - Біла Л.М. 24 грудня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Курка О. П. Гонтарука В. М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція розвитку бізнесу та інвестицій Олбізсервіс" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція розвитку бізнесу та інвестицій Олбізсервіс" (далі - ТОВ "АГЕНЦІЯ ОЛБІЗСЕРВІС") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №40728 від 05.02.2020; - зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області виключити ТОВ "АГЕНЦІЯ ОЛБІЗСЕРВІС" з переліку ризикових платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податків та зняти з ТОВ "АГЕНЦІЯ ОЛБІЗСЕРВІС" ознаку ризиковості; - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управлінням ДПС у Хмельницькій області, а саме комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій щодо відмови ТОВ "АГЕНЦІЯ ОЛБІЗСЕРВІС" у реєстрації податкових накладних №3 від 30.04.2019, №4 від 30.04.2019, №3 від 15.05.2019, № 1 від 10.05.2019, №2 від 14.05.2019; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати датою подання в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №3 від 30.04.2019, №4 від 30.04.2019, №3 від 15.05.2019, № 1 від 10.05.2019, №2 від 14.05.2019. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року позов задоволено частково. Зокрема, суд визнав протиправним та скасував рішення комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.02.2020 №40728 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція розвитку бізнесу та інвестицій Олбізсервіс" критеріям ризиковості платника податку. Зобов`язав Головне управління ДПС у Хмельницькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція розвитку бізнесу та інвестицій Олбізсервіс" з переліку ризикових платників податків. Визнав протиправним та скасував рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Хмельницькій області від 07.06.019 №1186566/39216582 та №1186565/39216582 про відмову в реєстрації податкових накладних. В задоволенні решти позовних вимог судом першої інстанції відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині задоволених вимог, відповідач - ГУ ДПС у Хмельницькій області, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. Апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Разом з тим, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не в повній мірі надано оцінку матеріалам справи та доводам відповідачів. Позивач, правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Оскільки предметом оскарження є рішення суду першої інстанції ухвалене у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 311 КАС України. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке. Як встановлено з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція розвитку бізнесу та інвестицій Олбізсервіс" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16.05.2014 року. Видами господарської діяльності є 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування; 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 62.02 консультування з питань інформатизації; 63.99 надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 69.10 діяльність у сфері права; 69.20 діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; 73.11 рекламні агентства; 74.90 інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у. 02.07.2018 року ТОВ "АГЕНЦІЯ ОЛБІЗСЕРВІС" (виконавець) та ТОВ "ЕС ПІ МАРКЕТИНГ" (замовник) уклали договір про надання послуг №1. Відповідно до пунктів 1.1., 1.2 вказаного договору виконавець приймає зобов`язання надати послуги замовнику, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги на умовах, визначених цим договором. Перелік, вартість та строки надання послуг визначаються на підставі замовлень на надання послуг, що оформлюються у вигляді додатків до цього договору (далі - додатки), узгоджених та затверджених сторонами. Згідно з пунктами 5.1., 5.2. договору оплата послуг здійснюється замовником у порядку, вказаному у замовленнях згідно з додатками до даного договору. Розрахунки між сторонами за цим договором здійснюються в гривнях у безготівковій формі. На виконання умов договору про надання послуг №1 від 02.07.2018 року ТОВ "АГЕНЦІЯ ОЛБІЗСЕРВІС" надало ТОВ "ЕС ПІ МАРКЕТИНГ" бухгалтерські послуги, що підтверджується актом наданих послуг №4/30/04/2019 від 30.04.2019 року. Оплата за послуги здійснена 15.05.2019 року, що підтверджується платіжним дорученням №378. 01.01.2019 року ТОВ "АГЕНЦІЯ ОЛБІЗСЕРВІС" (виконавець) та ТОВ "АЙДІАБОКС" (замовник) уклали договір про надання послуг №0101/2019. Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору виконавець за завданням замовника зобов`язується надати комплекс юридичних послуг у сфері права, пов`язаних з веденням господарської діяльності замовника (далі послуги). Відповідно до пунктів 1.3., 1.4., 1.5 договору виконавець надає замовникові послуги шляхом консультування в усній формі, надання письмових відповідей і рекомендацій по запитах замовника, шляхом обміну листами з використанням електронних засобів зв`язку, в тому числі засобами електронної пошти, а також будь-якими іншими способами за погодженням сторін. Сторони можуть укладати відповідні додатки до договору, в яких можуть зазначати конкретний перелік послуг, що будуть надаватись виконавцем у відповідному періоді надання послуг, строки надання послуг, оплату тощо. Такі додатки є невід`ємною частиною договору. Результатом наданих послуг є розгорнутий, аргументований та вичерпний юридичний висновок щодо наданих замовником документів, який включає-фахові консультації та пропозиції щодо підвищення рівня юридичної обізнаності замовника та ефективності документування правочинів. Згідно з пунктами 3.2. - 3.5. договору вартість послуг виконавця, що надається у відповідному узгодженому періоді надання послуг, залежить від об`єму наданих виконавцем послуг, узгоджується сторонами із використанням засобів електронного зв`язку та фіксується сторонами у відповідному акті. Розрахунки за цим договором проводяться шляхом перерахування замовником грошових коштів у гривнях з поточного рахунку замовника на поточний рахунок виконавця на підставі рахунків, що виставляються виконавцем, протягом 20 (двадцяти) банківських днів від дати підписання сторонами відповідного акта. Виконавець підписанням договору підтверджує, що вартість послуг виконавця, узгоджена сторонами у акті приймання-передачі наданих послуг у відповідному періоді, включає всі витрати виконавця, пов`язані із наданням послуг, та у будь-якому разі не може бути збільшена виконавцем. Днем оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунку Замовника. На виконання умов договору про надання послуг №0101/2019 ТОВ "АГЕНЦІЯ ОЛБІЗСЕРВІС" (виконавець) надало ТОВ "АЙДІАБОКС" юридичні послуги, що підтверджується актом №4/30/04/2019 від 30.04.2019 року. Оплата за послуги здійснена 06.05.2019 року, що підтверджується платіжним дорученням №377. За фактом наданих послуг за договорами №1 від 02.07.2018 та №0101/2019 від 01.01.2019 року, позивач склав податкові накладні №3 та №4 від 30.04.2019 року та надіслав їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. ДФС України надіслала позивачу квитанції від 15.05.2019 року та від 17.05.2019 року про зупинення реєстрації зазначених податкових накладних, вказавши, що реєстрація ПН/РК від 30.04.2019 №3, 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. 06.06.2019 року позивач надіслав відповідачу повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, до якого додав документи, які підтверджують надання бухгалтерських послуг по договору №1, а саме: договір про надання послуг №1 від 02.07.2018 року, додаток до договору №1 (замовлення на надання послуг), звіт виконання робіт за результатними надання послуг, акт наданих послуг №4/30/04/2019 від 30.04.2019 року, платіжне доручення №378 від 15 травня 2019 року, та лист пояснення. 06.06.2019 року позивач надіслав відповідачу повідомлення №2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, до якого додав документи, які підтверджують надання юридичних послуг по договору №0101/2019, а саме: договір про надання послуг №0101/2019 від 01.01.2019 року, акт наданих послуг №4/30/04/2019 від 30.04.2019 року, платіжне доручення №377 від 06 травня 2019 року, та лист пояснення. Рішеннями від 07.06.2019 №1186565/39216582, №1186566/39216582 відповідач відмовив позивачу у реєстрації податкових накладних №3, №4 від 30 квітня 2019 року. Підставою для відмови слугувало ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів тримання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. В додатковій інформації зазначено, що платником податку не наданий достатній пакет документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №3 від 30.04.2019 року в ЄРПН, а саме: акт виконаних робіт (наданих послуг), банківські виписки. Картку рахунку 361 по контрагенту ТОВ "ЕС ПІ МАРКЕТИНГ", відповідно не можливо встановити дотримання платником вимог п. 187.1 ст. 187 ПКУ та правильність виписки податкової накладної. Крім того, платником не надано відповідні дозвільні та ліцензійні документи на здійснення діяльності в сфері надання бухгалтерських послуг. Також вказано, що платником не надано достатній пакет документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №4 від 30.04.2019 року в ЄРПН, а саме: банківські виписки, рахунки на оплату; картку рахунку 361 по контрагенту ТОВ "Айдіабоке", відповідно не можливо встановити дотримання платником вимог п. 187.1 ст.187 ПКУ та правильність виписки податкової накладної. Крім того платником не надано відповідні дозвільні та ліцензійні документи на здійснення діяльності в сфері надання юридичних послуг. 24 червня 2019 року вказані рішення податкового органу були оскаржені позивачем в адміністративному порядку. Рішеннями за результатами розгляду скарг позивача, останні залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Підставою залишення скарг без задоволення стало ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси. 05.02.2020 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Хмельницькій області, відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 №1165, прийняте рішення №40728 про відповідність ТОВ "АГЕНЦІЯ ОЛБІЗСЕРВІС" пункту 8 критеріям ризиковості платника податку (не можливість підтвердження реальності здійснення господарської діяльності). Не погоджуючись з рішеннями відповідача щодо відмови у реєстрації податкових накладних та про відповідність платника податку критеріям ризиковості, позивач звернувся до суду з даним позовом. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності рішень про відмову в реєстрації податкових накладних та про відповідність ТОВ "АГЕНЦІЯ ОЛБІЗСЕРВІС" пункту 8 критеріям ризиковості платника податку, оскільки обставин, які слугували підставою для їх прийняття, не встановлено. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Згідно підпунктів "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України. Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Згідно з п.201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням платнику податку про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї ст. та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. На момент зупинення реєстрації податкових накладних №3 та №4 від 30.04.2019 року механізм зупинення реєстрації податкових накладних визначався Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №117 (далі - Порядок №117). Згідно з вимогами п.4 Порядку №117 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі. Пунктом 5 Порядку №117 передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Згідно з пунктами 6 та 7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Аналіз вказаних норм чинного законодавства України вказує на те, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування критеріям ризиковості здійснення операції. Вимоги пунктів 6 та 7 Порядку №117 є чіткими і не допускають неоднозначного трактування обов`язків контролюючих органів. В контексті наведеного суд зазначає, що квитанції від 15.05.2019 та від 17.05.2019 не містять конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних, що свідчить на користь висновку про не дотримання контролюючим органом норм пункту 13 Порядку №

117. У згаданих квитанціях відповідачем зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Підпунктом 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку визначено 6 додаткових ступенів ризику. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з п.п.1.6 п.1 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Згідно з вимогами пунктів 12 та 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Зупиняючи реєстрацію податкових накладних позивача, відповідач не вказав, якому саме критерію ризикованості платника податку відповідає позивач та не зазначив, за якою саме підставою позивача із вказаних у п.1.6 Критеріїв віднесено до ризикових платників. Системний аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що у разі виявлення контролюючим органом відповідності податкової накладної пункту 6 Критеріїв, останній зобов`язаний чітко вказати, якому саме з критеріїв відповідає податкова накладна та вказати конкретний перелік документів, який необхідно надати платнику податків для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної. Вживання контролюючим органом загального посилання на пункт Критеріїв ризиковості платника податків, без наведення конкретної ознаки ризиковості, є абстрактним і невизначеним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 23 жовтня 2018 року (справа №822/1817/18), ухвалі Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 2 квітня 2019 року у справі №819/1073/19. Окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. На час виникнення спірних відносин, критерії ризиковості, які були підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, визначені листом ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019. Водночас, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст.117 Конституції України, а отже не є джерелом права відповідно до ст.7 КАС України. Натомість, платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження господарських операцій. Акти, що затверджують критерії ризиковості платника податків мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. А тому визначення таких критеріїв листом ДФС суперечить вимогам принципів правової визначеності та передбачуваності. Вказане узгоджується з позицією Верховного суду, викладеною в постанові від 02 квітня 2019 року по справі №822/1878/18. Відповідно до п.14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Згідно з п.15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Як встановлено з матеріалів справи, позивачем у спосіб, визначений Порядком № 117, було направлено відповідачу копії документів, що стали підставою для складання податкових накладних. Однак, Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, незважаючи на надання відповідних документів, прийняла оскаржувані рішення, якими відмовила в реєстрації податкових накладних. При цьому, як свідчить зміст оскаржуваних рішень, підставою для прийняття оскаржуваних рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №3 та №4 від 30.04.2019 слугувало ненаданням платником податку достатнього пакету документів, а саме для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №3 від 30.04.2019 року в ЄРПН не надані акт виконаних робіт (наданих послуг), банківські виписки, картку рахунку 361 по контрагенту ТОВ "ЕС ПІ МАРКЕТИНГ", та відповідні дозвільні та ліцензійні документи на здійснення діяльності, для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №4 від 30.04.2019 року в ЄРПН не надані банківські виписки, рахунки на оплату, картка рахунку 361 по контрагенту ТОВ "Айдіабокс", та відповідні дозвільні та ліцензійні документи на здійснення діяльності в сфері надання юридичних послуг. Надаючи оцінку рішенням відповідача, судова колегія зазначає, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних та не містить конкретної інформації щодо причин та підстав їх прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних №3 та №4 від 30/04/2019, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було. Більше того, як свідчать матеріали справи, позивачем було надано ті документи, про які згадується в оскаржуваному рішенні. А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарських операцій позивача із його контрагентами та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкових накладних. У цьому контексті суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарських операцій, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування. Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд, за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. Отже, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних №3 на суму 12 000 грн. та №4 на суму 3960 грн. від 30.04.2019, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у їх реєстрації. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 07.06.019 №1186566/39216582 та №1186565/39216582 про відмову у реєстрації податкових накладних № 3 та №4 від 30.04.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Стосовно вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.02.2020 №40728 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція розвитку бізнесу та інвестицій Олбізсервіс" критеріям ризиковості платника податку, судова колегія відзначає наступне. Судом встановлено, що висновок про визнання позивача ризиковим платником прийнято у зв`язку з відповідністю останнього критеріям ризиковості, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, які визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, яка діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення. Так, пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість визначено, що підставою його застосування є наявна у контролюючих органів податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація. Натомість, зі змісту оскаржуваного рішення встановлено, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а у зв`язку з неможливістю підтвердження реальності здійснення господарської діяльності. Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства, та не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в оскаржуваному рішенні будь-якої мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. До того ж, зі змісту оскаржуваного рішення не можливо встановити, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення позивача до переліку ризикових платників податку, оскільки в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. При цьому, апелянтом будь-яких доказів щодо неможливості підтвердження реальності здійснення господарської діяльності позивача суду апеляційної інстанції не надано. Отже, в контексті викладеного, судова колегія вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача щодо протиправності рішення комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №40728 від 05.02.2020 про відповідність ТОВ "АГЕНЦІЯ ОЛБІЗСЕРВІС" критеріям ризиковості та наявності підстав для його скасування. В той же час, судова колегія не надає оцінку висновкам суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, оскільки рішення в цій частин не є предметом оскарження в межах даного апеляційного провадження. Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ "АГЕНЦІЯ ОЛБІЗСЕРВІС". Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Законом України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржників. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. В даному випадку, доводи відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції, як такі, що є необгрунтуваними та безпідставними. Зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Біла Л.М. Судді Курко О. П. Гонтарук В. М.