Постанова 4803 № 201/2504/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7427/21 Справа № 201/2504/21 Суддя у 1-й інстанції - Батманова В. В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 грудня 2021 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», треті особи приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису таким що не підлягає виконанню за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня 2021 року, - В С Т А Н О В И В: 12 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Алекскредит», треті особи приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., Приватний виконавець виконавчого округу місті Києва Дорошкевич В.Л. про визнання виконавчого напису таким що не підлягає виконанню. В обґрунтування своїх вимог позивач з урахуванням збільшення позовних вимог зазначив, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. було вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованості за кредитним договором, укладеним між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 . Позивач вважає указаний виконавчий напис незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки приватний нотаріус не отримував від відповідача та позивача первинні документи щодо видачі кредиту, а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості є безспірним. У зв`язку з викладеним позивач вважає, що виконавчий напис вчинено із порушенням законодавства. Крім того за цей час з нього стягнуто кошти на погашення заборгованості у загальному розмірі 18885,81 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача в порядку повернення стягнутого (а.с.2-6,32-33). Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня 2021 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Алекскредит», треті особи приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., Приватний виконавець виконавчого округу місті Києва Дорошкевич В.Л. про визнання виконавчого напису таким що не підлягає виконанню задоволено частково. Визнано виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. 08 липня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 10409 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованості за кредитним договором, таким, що не підлягає виконанню. Вирішено питання судових витрат. В задоволенні інших вимог відмовлено (а.с.49-50). Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати частково рішення суду в частині незадоволених позовних вимог і ухвалити у відповідній частині нове рішення, задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі (а.с.74-78). Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. було вчинено виконавчий напис № 10409 від 08.07.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованості за кредитним договором, укладеним між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 . При вчиненні напису нотаріус не отримував від банку та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту, тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед відповідачем, зазначені у написі є безспірними. Графік платежів та умови виникнення заборгованості виконані відповідачем є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог до позивача. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем надана неповна інформація та документи приватному нотаріусу, що має наслідком порушення при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» та п. 1 Глави 13 Порядку № 296/5, згідно з яким на нотаріуса покладається обов`язок відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Розглядаючи вимоги позивача в частині стягнення з відповідача коштів з урахуванням збільшення вимог у розмірі 18 885,81 грн. суд 1 інстанції дійшов висновку, що в цій частині слід відмовити, оскільки вимоги заявлені передчасно, позивачем не доведено неправомірності наявності заборгованості за договірними правовідносинами між ним та відповідачем, а також не надано доказів відсутності договірних відносин між позивачем та відповідачем або їх недійсності. Рішення суду оскаржується лише в частині незадоволених позовних вимог, а тому в іншій частині апеляційним судом не ревізується. Колегія суддів не може погодитися з висновком суду 1 інстанції в частині відмови в стягненні з відповідача коштів у розмірі 18 885,81 грн. З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 Цивільного кодексу України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19). В свою чергу, виконавчий лист/наказ суду видається за результатами судового розгляду та є виконавчим документом для примусового виконання судового рішення. В разі визнання виконавчого напису нотаріуса або іншого виконавчого документу, таким що не підлягає виконання повинна відбутися реституція сторін, тобто повернення в першочерговий стан. Частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Відповідно до частини другої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Частиною третьою статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про: - повернення виконаного за недійсним правочином; - витребування майна власником із чужого незаконного володіння; - повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; - відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали. (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17). Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Крім того згідно з пунктом 3 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17). Отже для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2018 у справі № 334/2517/16-ц та від 13.01.2021 у справі № 539/3403/17). Подібний висновок також сформульовано у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 910/16334/19. Оскільки суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, то наявні підстави для повернення відповідачем грошових коштів позивачу на підставі ст.1212 ЦК України, сплачених за спірним виконавчим написом. Розмір внесеної позивачем суми за виконавчим написом підтверджується довідкою з про здійснення відрахувань за виплати ОСОБА_1 за перілд з листопада 2020 по березень 2021 року (а.с.10-12,34,35). Відмовляючи у стягненні грошових коштів, суд першої інстанції послався на те, що позивачем не було надано доказу на підтвердження безпідставності набутих відповідачем коштів. Такий висновок було зароблено без урахування правової позиції Верховного суду, за якою визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є підставою для повернення майна, як безпідставно отриманого, стягнутого за цим написом Так, після визнання судовим рішенням виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відпала підстава, на якій відповідач стягнув з позивача грошові кошти. Не можна в даному випадку вважати підставою набуття відповідачем коштів укладений між позивачем та відповідачем кредитний договір, який встановлює заборгованість (чи її відсутність) та на якому був вчинений виконавчий напис нотаріуса, визнаний в подальшому в судовому порядку таким, що не підлягає виконанню. Судом не встановлено, що позивач в односторонньому порядку відмовився від кредитного договору або що такий договір був розірваний сторонами чи визнаний недійсним у судовому порядку. За таких обставин оскаржуване судове рішення у частині відмови у стягненні безпідставно отриманих грошових коштів підлягає скасуванню, а заявлені позовні вимоги в цій частині задоволенню. У відповідності до положень ст. 141 ЦПК позивачеві мають бути компенсовані витрати по сплаті судового збору. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня 2021 року скасувати в частині відмови у стягненні безпідставно отриманих грошових коштів за виконавчим написам. Ухвалити в цій частині вимог нове рішення. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» на користь ОСОБА_1 в порядку повернення стягнутої суми за виконавчим написом від 08.07.2020 року, що зареєстрований в реєстрі за №10409, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, грошові кошти в сумі 18 885,81 грн. та судовий збір у розмірі 1362 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Судді: