Постанова 4873 № 911/352/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "14" грудня 2021 р. Справа№ 911/352/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Шаптали Є.Ю. суддів: Тищенко О.В. Яковлєва М.Л. при секретарі Токаревій А.Г. за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 14.12.2021. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОЗАХИСТ ДОНБАС на рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2021 у справі №911/352/21 (суддя Заєць Д.Г., повний текст рішення складено 16.07.2021) та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 27.07.2021 у справі №911/352/21 (суддя Заєць Д.Г., повний текст рішення складено 30.07.2021) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СК-ЛТД до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОЗАХИСТ ДОНБАС про стягнення штрафу ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД» (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЗАХИСТ ДОНБАС» (далі відповідач) про стягнення штрафу у сумі 1054560,00 грн. Рішенням Господарського суду Київської області від 06.07.2021 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» про стягнення 1054460,00 грн. задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД» 1054460 грн. 00 коп. штрафу та 15818 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем порушено умови п. 13.1 Товарної аграрної розписки та надіслано Товарну аграрну розписку з написом «виконано» позивачу лише 17.09.2019 року, що відповідачем не спростовано, доказів протилежного суду не надано. Водночас, судом встановлено, що строк спеціальної позовної давності не пропущено з огляду на те, що початок перебігу строку позовної давності розпочався зі спливом 3-х денного строку після отримання відповідачем вимоги про сплату штрафу, тобто з 24.10.2020 року, у той час як позивач звернувся до суду з даним позовом 01.02.2021 року. Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 27.07.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД» про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД» 27500 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Судом встановлено, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються обставини надання позивачу адвокатом професійної правничої допомоги та належним чином доведено обставини здійснення позивачем оплати послуг за надання правової допомоги в зазначеному розмірі, а тому, враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, категорію та складність справи, в межах якої позивачем отримано адвокатські послуги, об`єм роботи, проведеної адвокатом при підготовці позовної заяви та під час розгляду справи, а також, задоволення позову, суд визнав обґрунтованим розмір покладених на відповідача витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката у сумі 27500,00 грн. Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2021 у справі №911/352/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Скаржник вважає оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, а також з неповним з`ясуванням обставин справи, що мали значення для справи. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступного: - щодо порушень судом норм матеріального права апелянт зазначає, що судом неправильно встановлено, що зобов`язання позивача з поставки товару виконано повністю шляхом постачання сільськогосподарської продукції відповідної кількості та якості; також неправильно на думку апелянта зазначено, що проставляння відповідачем на видатковій накладній підпису представника відповідача свідчить про виконання обов`язків позивачем за умовами аграрної розписки; крім того, скаржник зазначає, що позивачем в односторонньому порядку було встановлено збільшений штраф, що на переконання відповідача є порушенням Закону України «Про аграрні розписки»; - щодо порушень судом норм процесуального права скаржник зазначає, що позивачем не було надано складську квитанцію на зерно до матеріалів справи, а в одному з судових засідань таку квитанцію судом було прийнято до уваги, що на думку відповідача є порушенням норм Господарського процесуального кодексу України; - скаржник наполягає, що позивачем було пропущено строк позовної давності. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2021 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Шаптала Є. Ю., судді: Хрипун О.О., Сітайло Л.Г. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2021 відкладено вирішення питань пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЗАХИСТ ДОНБАС» на рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2021 у справі №911/352/21 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду. Зобов`язано Господарський суд Київської області надіслати матеріали справи №911/352/21 на адресу Північного апеляційного господарського суду. Крім того, не погодившись з прийнятим додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Київської області від 27.07.2021 у справі №911/352/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. Скаржник зазначає, що судом не було з`ясовано, коли саме відповідач отримав повідомлення про розгляд справи, чи отримав він таке повідомлення та відповідно мав би можливість скористатись правом на подання клопотання про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу, а також правом на участь у розгляді даної справи. Також апелянт заперечує проти задоволення заяви позивача про компенсацію судових витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі, посилаючись на практику Верховного Суду. Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 16.08.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 27.07.2021 у справі №911/352/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Шаптала Є. Ю., суддів: Хрипуна О.О., Сітайло Л.Г. 19.08.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/352/21. Розпорядженням В.о керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 у зв`язку перебуванням судді Хрипуна О.О. у відпустці, який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №911/352/21. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2021 для розгляду справи №911/352/21 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді: Куксов В.В., Сітайло Л.Г. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 у справі №911/352/21 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЗАХИСТ ДОНБАС» на рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2021 у справі №911/352/21 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 27.07.2021 у справі №911/352/21 прийнято до провадження у визначеному складі суддів. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 27.07.2021 у справі №911/352/21 та призначено до розгляду на 15.09.2021. 09.09.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу на оскаржуване додаткове рішення, у якому він заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, зазначаючи наступне: - відповідач, зазначаючи, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу, не є обґрунтованими та пропорційними до предмету позову, не наводить конкретних розрахунків витрат, які були б обґрунтованими, тобто відповідач не конкретизує заперечення щодо розміру заявлених витрат; - суд з урахуванням ст. 221 Господарського процесуального кодексу України призначив судове засідання щодо розгляду заяви позивача про стягнення судових витрат в межах визначеного такою статтею п`ятнадцятиденного терміну, а тому відповідач був забезпечений можливістю надати свої заперечення щодо розміру судових витрат та забезпечити явку свого представника в судове засідання. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4413/21 від 15.09.2021, у зв`язку з перебуванням суддів Сітайло Л.Г. та Куксова В.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Тищенко О.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЗАХИСТ ДОНБАС» на рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2021 у справі №911/352/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЗАХИСТ ДОНБАС» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2021 у справі №911/352/21 призначено на 09.11.2021. Через канцелярію Північного апеляційного господарського суду 21.09.2021 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків. У період з 20.09.2021 по 03.10.2021 головуючий суддя Шаптала Є.Ю. перебував у щорічній відпустці. У зв`язку із необхідністю розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЗАХИСТ ДОНБАС» на рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2021 у справі №911/352/21 та додаткового рішення Господарського суду Київської області від 27.07.2021 у справі №911/352/21 згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Шаптала Є. Ю.,судді Яковлєв М. Л., Тищенко О.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЗАХИСТ ДОНБАС» на рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2021 у справі №911/352/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко О.В., Яковлєв М. Л. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЗАХИСТ ДОНБАС» на рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2021 у справі №911/352/21 та призначено справу до розгляду на 09.11.2021. Об`єднано в одне апеляційне провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЗАХИСТ ДОНБАС» на рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2021 у справі №911/352/21 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЗАХИСТ ДОНБАС» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 27.07.2021 у справі №911/352/21. Учасникам справи повідомлено про право подати відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив, заяви, клопотання, заперечення та строки на їх подання. 28.10.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу на оскаржуване рішення, у якому він заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, зазначаючи наступне: - що стосується приймання продукції за кількісними та якісними показниками, то проставляння відповідачем на аграрній розписці позначки «виконано» є безспірним фактом виконання зобов`язання боржником за всіма узгодженими сторонами показниками, тобто своєчасно, у необхідній кількості та якості; разом з тим, за період часу після виконання позивачем своїх зобов`язань з боку відповідача не надходило претензій за вказаними показниками; - сторони по аграрній розписці діяли у повній відповідності до правового регулювання цивільно- та господарський правовідносин та були вільні у визначенні конкретних умов, у тому числі тих, що стосуються встановлення відповідальності сторін за аграрною розпискою; - початок перебігу строку позовної давності слід рахувати за спливом 3-х денного строку після отримання вимоги про сплату штрафу, тобто з 24.10.2020. У період з 08.11.2021 по 19.11.2021 головуючий суддя Шаптала Є.Ю. перебував на лікарняному, тому судове засідання, яке призначене на 09.11.2021, не відбулось. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЗАХИСТ ДОНБАС» на рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2021 у справі №911/352/21 та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 27.07.2021 у справі №911/352/21 призначено на 14.12.2021. 13.12.2021 до канцелярії суду від апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. 14.12.2021 у судове засідання представники учасників справи не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. Дослідивши клопотання апелянта про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу У відповідності до ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження. Частиною 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Подане клопотання про відкладення розгляду справи апелянт мотивує перебуванням представника апелянта на лікарняному, а знайти іншого представника за короткий термін не вбачається за можливе. Колегія суддів звертає увагу, що про розгляд апеляційних скарг сторони були повідомлені належним чином, зокрема апелянт ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 про призначення до розгляду апеляційних скарг у даній справі №911/352/21 на 14.12.2021 отримав 01.12.2021, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (відповідної ухвали). Крім того, судом враховано, що у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Суд апеляційної інстанції враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи. Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»). У зв`язку з наведеним, судова колегія наголошує, що враховуючи перебування на лікарняному адвоката, відповідач міг здійснити самопредставництво в порядку передбаченому ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, подане клопотання не містить доказів на підтвердження тих обставин, на які посилається апелянт як на підставу для відкладення розгляду справи, як і не містить обґрунтування обов`язковості участі представника у судовому засіданні. З огляду на викладене, з метою забезпечення принципу розумності строків розгляду спору, судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЗАХИСТ ДОНБАС» про відкладення розгляду справи. Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, суд апеляційної інстанції вбачає за можливе розглядати дані апеляційні скарги за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами. Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі. У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЗАХИСТ ДОНБАС» на рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2021 у справі №911/352/21. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» (за договором постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД» (за договором покупець) 27.11.2018 року укладено Договір поставки №АД8423 (далі Договір), згідно умов п. 1 якого, в терміни, визначені договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (далі товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором. Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.3 Договору, за даним Договором постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість. ціна якої визначаються Додатками та/або накладними, що с невід`ємною частиною цього договору. Ціна продукції, що поставляється за цим Договором, вказується у Додатках в національній валюті та визначається в залежності від товару (Засоби Захисту Рослин (ЗЗР). Насіння, Міндобрива та Мікродобрива). Для Товару (ЗЗР, Насіння та Мікродобрив) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США або Євро. Загальна сума Договору визначається сукупністю Додатків та/або накладних, що зазначені в п. 2.1., та які є невід`ємною частиною цього Договору. У випадку розбіжностей даних у Додатках щодо кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна. Видаткова накладна є невід`ємною частиною договору та підписується з боку покупця особою, уповноваженою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (товару). Згідно п. 3.1 Договору, порядок розрахунків за поставлений товар визначається в Додатках до даного Договору. Всі платежі за цим Договором здійснюються покупцем з врахуванням п. 3.2. Договору. На підтвердження виконання покупцем зобов`язань з оплати товару з врахуванням п. 3.2. даного Договору, сторони, продовж трьох днів від дня остаточного розрахунку за відповідним Додатком або Договором в цілому, підписують «Акт звіряння взаємних розрахунків», ініціатива підписання «Акту звіряння взаємних розрахунків» покладається на покупця. Товар, що був переданий покупцю в межах цього Договору тільки згідно накладних (без укладення інших письмових угод - додатків), має бути ним оплачений не пізніше 30 днів з моменту його отримання за відповідною накладною (п.п. 3.3, 3.4 Договору). Згідно п. 3.8 Договору, сторони дійшли згоди, що для забезпечення грошового зобов`язання за цим договором покупцем може бути надана постачальнику аграрна розписка, на умовах що будуть додатково узгоджені сторонами, та/або особиста порука власника/власників. Строк поставки товару визначається у відповідних Додатках до цього Договору (п. 4.1 Договору). Пунктами 6.1, 6.2, 6.3, 6.4 Договору визначено, що поставка продукції здійснюється на умовах визначених у Додатках до цього Договору. Перехід права власності здійснюється в момент передачі товару з одночасним прийманням по кількості і якості. Приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем в момент його отримання від постачальника. Покупець зобов`язаний перевірити кількість товару, його вагу, комплектність, цілісність тари, пломб на ній (при їх наявності), а також відсутність ознак пошкодження або псування товару і у випадку їх виявлення негайно, до закінчення приймання, письмово про це заявити постачальнику. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем по кількості, та по якості (крім прихованих недоліків). Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем: по кількості (одиниць виміру) - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної в накладній (товарній, товарно-транспортній); по якості - відповідно до якості, вказаній в сертифікаті якості підприємства-виробника. Підписання видаткових накладних, що виписані в період дії даного договору, засвідчує факт передачі разом з товаром усієї необхідної документації, що його стосується, в тому числі рахунків для оплати, сертифікату, інструкції щодо використання та застосування даного товару. В п. 11.2 Договору сторони погодили, що Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до повних розрахунків. На виконання умов п. 3.8 Договору, між сторонами 04.04.2019 року укладено Товарну аграрну розписку, яка посвідчена приватним нотаріусом Бахмутського міського нотаріального округу Кравченком Є.М. та зареєстрована в реєстрі за №911. Відповідно до п. 2.2 Товарної аграрної розписки, умови щодо якості, кількості, ціни та умов поставки сільськогосподарської продукції, що не зазначені в цій Товарній аграрній розписці, визначаються в рамках Договору поставки №1096, що укладений між сторонами від 19.11.2018 року. Умови постачання сільськогосподарської продукції, вказаної в Товарній аграрній розписці, визначались Додатком №1 від 19.03.2019 року до Договору поставки №1096 від 19.11.2018 року. Як зазначає позивач, в подальшому між сторонами були змінені умови постачання вказаної продукції шляхом укладення Додатку №3 від 05.08.2019 року, згідно якого п. 1 Додатку №1 від 19.03.2019 року змінено та укладено в редакції п. 1 Додатку №3 від 05.08.2019 року. Тобто, зі слів позивача, сторонами узгоджено зміну предмету поставки на пшеницю 3 класу, врожаю 2019 року, код УКТ ЗЕД 1001 в кількості 220 тн +/- 5% за згодою покупця. Позивач стверджує, що вказане зобов`язання ТОВ «СК-ЛТД» виконано повністю шляхом постачання сільськогосподарської продукції відповідної кількості та якості, що підтверджується видатковою накладною №19 від 08.08.2019 року (додано до матеріалів справи), а також, складською квитанцією на зерно №50 від 08.08.2019року бланк серії АЧ №864164 (додано до матеріалів справи, наданий позивачем оригінал оглянуто у судовому засіданні 06.07.2021 року). Таким чином, зобов`язання як за Договором поставки №1096, так і за Товарною аграрною розпискою повністю виконано ТОВ «СК-ЛТД» 08.08.2019 року. Відповідно до п. 13.1 Товарної аграрної розписки, кредитор за аграрною розпискою обов`язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання виконання зобов`язання за цією товарною аграрною розпискою зробити на ній напис «Виконано», скріпити його підписом та печаткою кредитора за аграрною розпискою (за наявності), і повернути її боржнику за аграрною розпискою. Повернення Товарної аграрної розписки здійснюється шляхом її направлення цінним листом з описом вкладення на адресу боржника за аграрною розпискою (п. 13.2 Товарної аграрної розписки). Вказаний обов`язок кредитор повинен виконати до 13.08.2019 року (10.08.2019 та 11.08.2019 - вихідні дні). Однак, як зазначено позивачем, Товарна аграрна розписка повернута боржнику цінним листом №0816200427084 лише 17.09.2019 року, що є порушенням кредитором взятого на себе зобов`язання. Разом з цим, відповідно до п. 13.4 Товарної аграрної розписки, у випадку несвоєчасного проставлення напису «Виконано» та/або повернення аграрної розписки кредитор сплачує боржникові штраф у розмірі 100% від предмету застави та відшкодовує всі спричинені збитки протягом 3 робочих днів з моменту отримання вимоги від боржника. Згідно з п. 7.5 Товарної аграрної розписки, вартість заставленого майна становить 1054560,00 грн. Позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу №97 від 16.10.2019 року про сплату штрафу в розмірі 1054560,00 грн. (докази надіслання наявні в матеріалах справи), яку отримано відповідачем 20.10.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення цінного листа, однак, як зазначає позивач, станом на день звернення до суду, вимога позивача про сплату боргу залишена без відповіді та реагування, а штраф не оплачено. Викладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 1054560,00 грн. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи учасників, з таким висновком суду першої інстанції погоджується, виходячи з наступного. Окрім зазначених вище обставин справи, судом також встановлено, що 27.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» (за договором - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД» (за договором покупець) укладено Договір поставки №АД8423 (далі - Договір), за умовами п.1.1. якого в терміни, визначені договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - Товар), а покупець зобов`язується прийняти Товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором. 27.11.2018 року між сторонами укладено Додаток №1 до Договору (далі - Додаток №1), відповідно до умов п.п.1-3 якого сторони визначили асортимент (5 найменувань), кількість, ціну за одиницю та загальну вартість товару; курс МВР України: за 1 дол. США - 27,91 грн. Загальна ціна товару за даним Додатком складає 1.756.752,91 грн. (один мільйон сімсот п`ятдесят шість тисяч сімсот п`ятдесят дві гривні, 91 коп.), вартість в доларах США 62.943,49 (шістдесят дві тисячі дев`ятсот сорок три долари, 49 центів). Сторонами укладено Додаток №2 від 18.03.2019року до Договору (далі - Додаток №2), в якому сторони узгодили асортимент, кількість, ціну та вартість Товару. Загальна ціна товару за даним додатком складає - 1757608,08 грн.; Оплата здійснюється в наступному порядку: Покупець сплачує Постачальнику 50% вартості Товару до 30.08.2019 року, 50% Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику до 15.10.2019 року. Кінцева дата розрахунків 15.10.2019. (п.3 Додатку №2). Також п.7 Додатку від 18.03.2019 визначено, що підписанням цього Додатку сторони вирішили припинити дію Додатку №1 від 27.11.2018 до договору №АД8423 від 27.11.2018 року. Так, правовідносини сторін регулюються положеннями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та умовами Договору поставки №АД8423 від 27.11.2018 року, а також, Законом України «Про аграрні розписки». Як встановлено приписами ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. ст. 11, 509 ЦК України, зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 ГК України. Згідно з ст. 712 ЦК України та ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною першою статті 530 ЦК України унормовано: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події; Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Як було зазначено вище, позовні вимоги обґрунтовані несплатою штрафу відповідачем в розмірі 1054560,00 грн відповідно до п. 13.4 Товарної аграрної розписки за несвоєчасне повернення аграрної розписки протягом 3 робочих днів з моменту отримання вимоги від боржника. Згідно зі ст.1 Закону України «Про аграрні розписки», аграрна розписка - товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов`язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах. Боржник за аграрною розпискою - особа, яка видає аграрну розписку для оформлення свого зобов`язання здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених в аграрній розписці умовах. Кредитор за аграрною розпискою - фізична чи юридична особа, яка надає грошові кошти, послуги, поставляє товари, виконує роботи як зустрічне зобов`язання за договором, за яким боржник за аграрною розпискою видає їй аграрну розписку, наділяючи правом вимагати від нього належного виконання зобов`язань, а також фізична чи юридична особа, яка отримала права кредитора за аграрною розпискою від іншого кредитора за аграрною розпискою у спосіб, не заборонений законом. За умовами ст. 2 Закону України «Про аграрні розписки», аграрні розписки використовуються в операціях з сільськогосподарською продукцією. Аграрні розписки можуть видаватися особами, які мають право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення або право користування такою земельною ділянкою на законних підставах для здійснення виробництва сільськогосподарської продукції. Відповідно до виду зобов`язання аграрні розписки поділяються на товарні аграрні розписки та фінансові аграрні розписки. Товарна аграрна розписка - це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов`язання боржника за аграрною розпискою здійснити поставку узгодженої сільськогосподарської продукції, якість, кількість, місце та строк поставки якої визначені аграрною розпискою (ст. 3 Закону України «Про аграрні розписки»). Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про аграрні розписки», аграрна розписка встановлює забезпечення виконання зобов`язань боржника за аграрною розпискою заставою його майбутнього врожаю. Предметом такої застави може бути виключно майбутній врожай сільськогосподарської продукції. Розмір застави повинен бути не меншим за розмір зобов`язання за аграрною розпискою. На день видачі аграрної розписки майбутній врожай сільськогосподарської продукції не може перебувати в інших заставах, ніж за аграрними розписками. Так, 04.04.2019 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД» (боржник) укладено Товарну аграрну розписку, яка посвідчена приватним нотаріусом Бахмутського міського нотаріального округу Кравченком Є.М. та зареєстрована в реєстрі за №911, за змістом яких боржник за аграрною розпискою зобов`язується здійснити поставку сільськогосподарської продукції Кредитору за аграрною розпискою у якості, кількості та у строки, передбачені умовами Товарної розписки. У рамках товарної аграрної розписки від 04.04.2019 року під сільськогосподарською продукцією розуміється: пшениця м`яка 6 класу, код за УКТ ЗЕД 1001990000, врожаю 2019 року або врожаю наступних років у разі настання випадків, передбачених у цій Товарній аграрній розписці. Згідно з п. 2.2. Товарної аграрної розписки, всі інші умови щодо якості/кількості, ціни та умов поставки сільськогосподарської продукції, що не зазначені у цій Товарній аграрній розписці, визначаються у рамках Договору поставки №1096 від 19.11.2018, укладеного між сторонами. Недійсність договору поставки або будь-якого іншого договору, укладеного сторонами, з метою виконання зобов`язань за цією Товарною аграрною розпискою, не тягне за собою її недійсність, не впливає на зміст її положень та не може бути підставою для виконання цієї Товарної аграрної розписки. У разі розбіжностей між положеннями Договору поставки та положеннями цієї Товарної аграрної розписки, положення останньої мають переважну силу. Поставка сільськогосподарської продукції іншої якості, ніж визначено в п. 3.1 та 3.2 Товарної аграрної розписки є невиконанням Товарної аграрної розписки за відсутності досягнення іншої домовленості сторін. Поставка сільськогосподарської продукції невідповідної якості може бути прийнятою як виконання зобов`язання за Товарною аграрною розпискою лише за умови попередньої письмової згоди кредитора за аграрною розпискою. У такому разі сторони зобов`язуються провести перерахунок ціни сільськогосподарської продукції, уклавши додаткову угоду до цієї Товарної аграрної розписки (п.п. 3.3, 3.4 Товарної аграрної розписки). Відповідно до Розділу 6 Товарної аграрної розписки, сільськогосподарська продукція постачається на умовах EXW (франко склад), згідно з «Інкотермс - 2010», місце поставки: Краснолиманське ХПП ТОВ «СК-ЛТД», що знаходиться за адресою: 84403, м. Лиман, Донецька область, вул. Свободи,

15. Божник за аграрною розпискою зобов`язаний в період з 01.07.2019 по 15.10.2019 здійснити за свій рахунок безперешкодне відвантаження сільськогосподарської продукції, найменування, кількість та якість якої відповідають умовам цієї Товарної аграрної розписки. Для цілей п. 6.1 Товарної аграрної розписки, перехід права власності на сільськогосподарську продукцію від боржника за аграрною розпискою до кредитора за аграрною розпискою відбувається в момент прийняття сільськогосподарської продукції до переведення залізницею, згідно дати штепмеля залізничної станції, у місці, де здійснюється поставка сільськогосподарської продукції, проставленої на залізничній накладній. Перехід права власності на сільськогосподарську продукцію до кредитора за аграрною розпискою підтверджується видатковою (товарною) накладною боржника за аграрною розпискою, оформленою датою штемпеля залізничної станції, де відбувається поставка сільськогосподарської продукції, проставленому на залізничній накладній. Сільськогосподарська продукція вважається поставленою по кількості згідно фізичної ваги, вказаної у видатковій (товарній) накладній боржника за аграрною розпискою, по якості згідно показників якості сільськогосподарської продукції, що відповідають параметрам, зазначеним в п. 3 Товарної аграрної розписки, та вказані в посвідченні про якість сільськогосподарської продукції (типова форма №42). Кількість сільськогосподарської продукції визначається згідно ваги нетто, вказаній в залізничній накладній. Предметом застави за цією Товарною аграрною розпискою є майбутній врожай сільськогосподарської продукції (далі заставлене майно). На момент видачі Товарної аграрної розписки загальна вартість заставленого майна становить 1054560,00 грн. разом з ПДВ (п.п. 7.1, 7.5 Товарної аграрної розписки). Розділом 13 Товарної аграрної розписки визначено, що кредитор за аграрною розпискою зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання виконання зобов`язання за цією Товарною аграрною розпискою зробити на ній напис «виконано», скріпити його підписом та печаткою кредитора за аграрною розпискою (за наявності), і повернути її боржнику за аграрною розпискою. Повернення товарної аграрної розписки здійснюється шляхом її направлення цінним листом з описом вкладення на адресу боржника за аграрною розпискою, зазначену в п. 17 нижче, або іншим способом, погодженим сторонами. У разі неможливості направлення товарної аграрної розписки у відповідності до порядку, передбаченого п 13.2 вище, кредитор за аграрною розпискою має право повернути її шляхом особистої передачі боржнику за аграрною розпискою. При цьому сторони зобов`язуються скласти та підписати акт прийняття-передачі Товарної аграрної розписки. У випадку несвоєчасного проставлення напису «виконано» та/або повернення аграрної розписки кредитор сплачує боржникові штраф в розмірі 100% від предмету застави та відшкодовує всі спричинені збитки протягом трьох робочих днів з моменту отримання вимоги від боржника Статтею 9 Закону України «Про аграрні розписки» передбачено, що аграрна розписка видається окремо на кожний вид сільськогосподарської продукції, визначений родовими або індивідуальними ознаками. Товарна аграрна розписка може видаватися на кожен погоджений боржником та кредитором обсяг поставки узгодженої сільськогосподарської продукції. Під час видачі аграрна розписка підлягає нотаріальному посвідченню в порядку, передбаченому Законом України «Про нотаріат» для правочинів, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Відомості про аграрну розписку в момент її посвідчення вносяться до Реєстру аграрних розписок особою, яка вчиняє нотаріальні дії. Відомості про предмет застави за аграрною розпискою вносяться до Державного реєстру обтяжень рухомого майна особою, яка вчиняє нотаріальні дії, в момент нотаріального посвідчення аграрної розписки. У разі наявності додаткового забезпечення аграрної розписки інформація про таке забезпечення може вноситися до відповідних реєстрів згідно із законодавством. Аграрна розписка вважається виданою з дня її реєстрації в Реєстрі аграрних розписок. Судом встановлено, що умови постачання сільськогосподарської продукції, вказаної в Товарній аграрній розписці, визначались умовами укладеного між сторонами Договору поставки №1096 від 19.11.2018 року та Додатком №1 від 19.03.2019 року до Договору поставки №1096 від 19.11.2018 року. У подальшому, між сторонами змінено умови постачання визначеної Договором поставки №1096 від 19.11.2018 року продукції, шляхом укладення Додатку №3 від 05.08.2019 року, згідно якого п. 1 Додатку №1 від 19.03.2019 року змінено та укладено в редакції п. 1 Додатку №3 від 05.08.2019 року. Зокрема, сторонами погоджено поставку пшениці 3 класу, врожаю 2019 року, код УКТ ЗЕД 1001, ціна за одну тонну з ПДВ 4400,00 грн. в кількості 220 тн +/- 5% за згодою покупця, загальна вартість товару з ПДВ 968000,00 грн. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято пшеницю 3 класу врожаю 2019 року у кількості 220 тон на загальну суму 968000,88 грн., що підтверджується видатковою накладною №19 від 08.08.2019 року, яка підписана представниками обох сторін та скріплена їх печатками. Таким чином, зобов`язання позивача з поставки товару за Договором №1096 від 19.11.2018 року та Товарною аграрною розпискою від 04.04.2019 року виконано повністю шляхом постачання сільськогосподарської продукції відповідної кількості та якості. Суд звертає увагу, що факт отримання вказаного товару згідно видаткової накладної №19 від 08.08.2019 року відповідачем не заперечується. Водночас, отримавши товар 08.08.2019 року у відповідача згідно п. 13.1 Товарної аграрної розписки виник обов`язок зробити на Товарній аграрній розписці від 04.04.2019 року напис «Виконано», який кредитор повинен виконати до 13.08.2019 року, оскільки 10.08.2019 та 11.08.2019 були вихідними днями. Однак, на виконання п. 13.1 Товарної аграрної розписки відповідачем на адресу позивача повернуто Товарну аграрну розписку з написом «виконано» 17.09.2019 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 17.09.2019 року, що також не заперечується відповідачем. У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу №97 від 16.10.2019 року про сплату штрафу в розмірі 1054560,00 грн. що передбачено п. 13.4 Товарної аграрної розписки, однак, вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та реагування. Оцінюючи заперечення відповідача, суд першої інстанції зокрема зауважив, що матеріали справи свідчать, що Товарну аграрну розписку від 04.04.2019 року від кредитора ТОВ «Агрозахист Донбас» підписано представником Божком І.В., що діє на підставі довіреності, посвідченої Райххольд М.І. приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Донецької області від 28.03.2019 року за реєстровим №925, а відповідачем вказаної довіреності або інших належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень стосовно повноважень Божка І.В. до матеріалів справи не додано. Відповідно до п.п. 16.5, 16.6 Товарної аграрної розписки, кожна із сторін однаково розуміє значення, умови цієї Товарної агарної розписки та її правові наслідки та є ознайомленою з її змістом, про що свідчать їх підписи, здійснені ними в присутності нотаріуса. При посвідченні цієї Товарної аграрної розписки нотаріусом встановлено особи сторін, перевірено їх дієздатність, відповідність волі та волевиявлення сторін, установлені їх дійсні наміри, відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов цієї Товарної аграрної розписки, перевірено відповідність цієї розписки вимогам закону і дійсним намірам сторін, роз`яснено наслідки і нотаріального посвідчення цієї розписки. Водночас, суд звертає увагу, що відповідачем за період дії Товарної аграрної розписки не ставилось питання щодо її недійсності в цілому, або будь-якої її частини або невідповідності її нормам чинного законодавства, що також не заперечено відповідачем під час розгляду справи. Щодо необхідності нотаріального посвідчення відповідних змін до Товарної аграрної розписки слід зазначити наступне. Оскільки, аграрна розписка підлягає нотаріальному посвідченню в порядку, передбаченому Законом України «Про нотаріат» для правочинів, то при внесенні змін до аграрної розписки застосовуються загальні вимоги цивільного законодавства щодо форми зміни договору (правочину). Запис про зміну відомостей про аграрну розписку вноситься за спільним зверненням кредитора (уповноваженої ним особи) та боржника (уповноваженої ним особи) (п. 22 Порядку ведення Реєстру аграрних розписок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №665). Проте варто зазначити, що положення Закону України «Про аграрні розписки» не встановлює обов`язкового нотаріального посвідчення внесення змін до аграрної розписки у разі зміни предмета застави за аграрною розпискою. Так, сторонами укладено Додаткову угоду №3 від 05.08.2019 року, якою внесено зміни саме до Договору поставки №1096 від 19.11.2018 року в частині найменування товару, яка підписана представниками обох сторін та скріплена їх печатками, доказів визнання недійсною зазначеної Додаткової угоди сторонами суду не надано. Пунктом 2.2 Товарної аграрної розписки визначено, що умови щодо якості, кількості, ціни та умов поставки сільськогосподарської продукції, що не зазначені в цій Товарній аграрній розписці, визначаються в рамках Договору поставки №1096, що укладений між сторонами від 19.11.2018 року. Згідно п. 3 Додаткової угоди №3 від 05.08.2019 року визначено, що дана додаткова угода становить невід`ємну частину Договору. Дана Додаткова угода діє з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін. Розділом 6 Товарної аграрної розписки визначено, що сільськогосподарська продукція постачається на умовах: EXW (франко склад), згідно «Інкотермс 2010», місце поставки: Краснолиманське ХПП ТОВ «СК-ЛТД», що знаходиться за адресою: 84403, м. Лиман, Донецька область, вул. Свободи,

15. Як вбачається зі складської квитанції на зерно №50 від 08.08.2019р. (бланк серії АЧ №864164), оригінал якої оглянуто у судовому засіданні 06.07.2021 року, сільськогосподарську продукцію в узгодженому сторонами місці було передано відповідачу. Відповідно видаткової накладної №19 від 08.08.2019 року фактична передача товару здійснена 08.08.2019 року, тобто у межах встановленого Товарною аграрною розпискою строку. Судом встановлено, що умови п.п. 6.2, 6.3, 6.4 Товарної аграрної розписки встановлюють порядок переходу права власності на продукцію у разі постачання її залізничним транспортом. Як пояснено позивачем, фактично продукція знаходилась на момент передачі у зазначеному в Розділі 6 Товарної аграрної розписки місці та приймалась безпосередньо відповідачем без участі перевізника. При цьому, суд зазначає, що приймання продукції за кількісними та якісними показниками підтверджується підписаною без зауважень зі сторони відповідача видатковою накладною, а також проставлянням відповідачем на Товарній аграрній розписці позначки «Виконано» та складською квитанцією №50 від 08.08.2019 року, що є безспірним фактом виконання зобов`язання боржником за узгодженими сторонами показниками. Колегія суддів наголошує, що відповідачем прийнято товар без заперечень. Приймаючи товар, поставка якого зі слів відповідача не передбачена умовами аграрної розписки, відповідач був обізнаний, що найменування такого товару було змінено за згодою сторін шляхом укладення Додаткової угоди №3 від 05.08.2021 року до Договору №1096 від 19.11.2018 року, про що свідчить підпис його представника на Додатковій угоді. Разом з цим, доказів визнання недійсною Додаткової угоди №3 від 05.08.2021 року до Договору №1096 від 19.11.2018 року суду не надано. Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем порушено умови п. 13.1 Товарної аграрної розписки та надіслано Товарну аграрну розписку з написом «виконано» позивачу лише 17.09.2019 року, що відповідачем не спростовано, доказів протилежного суду не надано. Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм матеріального права, у контексті чого апелянт зазначає, що судом неправильно встановлено, що зобов`язання позивача з поставки товару виконано повністю шляхом постачання сільськогосподарської продукції відповідної кількості та якості колегія суддів оцінює критично з огляду на те, що проставляння відповідачем на аграрній розписці позначки «виконано» є безспірним фактом виконання зобов`язання боржником за всіма узгодженими сторонами показниками, а докази претензій відповідача до позивача за вказаними показниками матеріали справи не містять. Судом також враховано доводи скаржника щодо порушень судом норм процесуального права скаржника, оскільки, за його твердженням, позивачем не було надано складську квитанцію на зерно до матеріалів справи, а в одному з судових засідань таку квитанцію судом було прийнято до уваги, що на думку відповідача є порушенням норм Господарського процесуального кодексу України. Однак, такі доводи колегія суддів відхиляє та наголошує, що разом з відповіддю на відзив позивачем було надано складську квитанцію на зерно №50 від 08.08.2019 (а.с.99), що спростовує наведені доводи відповідача. Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності. Відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції було заявлено про застосування строків спеціальної позовної давності, на обґрунтування чого відповідач зазначав, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом, оскільки, штраф мав бути оплачений 13.08.2019 року (з моменту порушення права позивача), в той час, як з даним позовом позивач звернувся 02.02.2021 року, тобто після спливу позовної давності. Аналогічні доводи містить апеляційна скарга. Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені); про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації (ст. 258 ЦК України). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). Згідно п. 13.4 Товарної аграрної розписки, у випадку несвоєчасного проставлення напису «Виконано» та/або повернення аграрної розписки кредитор сплачує боржникові штраф у розмірі 100% від предмету застави та відшкодовує всі спричинені збитки протягом 3 робочих днів з моменту отримання вимоги від боржника. Суд наголошує, що матеріалами справи підтверджується, що вимогу позивача про сплату штрафу №97 від 16.10.2020 року отримано відповідачем 20.10.2020 року, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Відтак, початок перебігу строку позовної давності розпочався зі спливом 3-х денного строку після отримання відповідачем вимоги про сплату штрафу, тобто з 24.10.2020 року, а не з 13.08.2019 року, як стверджує відповідач. Отже, оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом 01.02.2021 року, згідно штемпеля на поштовому конверті, в якому надійшла позовна заява та беручи до уваги п. 13.4. Товарної аграрної розписки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що строк спеціальної позовної давності не пропущено. Таким чином, доводи апелянта щодо пропуску позивачем строку позовної давності є безпідставними. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Апеляційний господарський суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшов висновку, що скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано. Щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЗАХИСТ ДОНБАС» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 27.07.2021 у справі №911/352/21. Представник позивача звернувся до суду із заявою б/н від 09.07.2021 року (вх. №16824/21 від 12.07.2021) про надання доказів про понесення витрат на правничу допомогу в зв`язку із розглядом справи, на підставі яких, позивач просив стягнути з відповідача понесені позивачем витрати у сумі 27500, 00 грн. Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 27.07.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД» б/н від 09.07.2021 року (вх. №16824/21 від 12.07.2021) про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу задовольнити повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД» 27500 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати зокрема на професійну правничу допомогу. Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано: витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009, справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015). Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Судом перевірено, що в позовній заяві позивачем було зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Як вбачається зі змісту оскаржуваного додаткового рішення, під час розгляду справи у судовому засіданні 06.07.2021 року представником позивача заявлено усно клопотання про стягнення з відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу, докази понесення таких витрат представник позивача зобов`язується подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України. Так, рішення суду в даній справі прийнято 06.07.2021, а заяву б/н від 09.07.2021 року про надання доказів про понесення витрат на правничу допомогу в зв`язку із розглядом справи представником позивача було направлено до суду поштою 09.07.2021, що вбачається з конверту, у якому вона була направлена. Таким чином, судом встановлено, що при поданні доказів на підтвердження понесених судових витрат заявником дотримано вимоги ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2021 року між адвокатом Макіяном Григорієм Миколайовичем (за договором адвокат) та ТОВ «СК-ЛТД» (за договором клієнт) укладено Договір про надання правової допомоги (далі Договір), згідно п. 1.1. якого, клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором. Адвокат здійснює представництво інтересів клієнта в Господарському суді Київської області, Північному апеляційному господарському суді та у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду у справі за позовом клієнта до ТОВ «Агрозахист Донбас» про стягнення штрафу у розмірі 1054560,00 грн. Пунктом 4.1 Договору сторони погодили вартість послуг адвоката. Згідно п. 4.2 Договору, сторони погодили, що повна вартість та обсяг наданих послуг буде відображатися сторонами у Актах прийому - передачі наданих послуг. Оплата за даним договором здійснюється на протязі 3 робочих днів з моменту підписання Акту прийому передачі виконаних робіт (п. 4.3 Договору). Відповідно до п. 4.5 Договору, за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатом юридичної допомоги та її вартість. Пунктом 7.1 Договору визначено, що даний Договір набирає чинності з моменту його підписання і укладений на строк до закінчення розгляду судової справи, що вказана в п. 1.1 цього Договору. В якості доказу надання юридичних послуг та понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 27500,00 грн. до матеріалів справи долучено Договір про надання правової допомоги від 20.01.2021 року, опис послуг, наданих адвокатом, підписаний сторонами Акт про надання професійної правової допомоги від 06.07.2021 року на суму 27500,00 грн., звіт від 06.07.2021 року з деталізацією наданої професійної правової допомоги за Договором від 20.01.2021 року. На підтвердження того, що вказані послуги у сумі 27500,00 грн. сплачено позивачем у повному обсязі, до матеріалів справи додано копію платіжного доручення №495 від 09.07.2021 року на суму 27500,00 грн. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються обставини надання позивачу адвокатом професійної правничої допомоги та належним чином доведено обставини здійснення позивачем оплати послуг за надання правової допомоги в зазначеному розмірі, у зв`язку з чим, зазначені витрати є витратами на послуги адвоката та відповідно є судовими витратами в розумінні ст. 123 ГПК України. Суд першої інстанції при ухваленні додаткового рішення дослідивши матеріали справи та врахувавши відсутність заперечень відповідача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, категорію та складність справи, в межах якої позивачем отримано адвокатські послуги, об`єм роботи, проведеної адвокатом при підготовці позовної заяви та під час розгляду справи, а також, задоволення позову, визнав обґрунтованим розмір покладених на відповідача витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката у сумі 27500,00 грн. З наведеним висновком також погоджується колегія суддів. У своїй апеляційній скарзі відповідач, заперечуючи проти такого висновку, зазначає, що судом не було з`ясовано, коли саме відповідач отримав повідомлення про розгляд справи, чи отримав він таке повідомлення та відповідно мав би можливість скористатись правом на подання клопотання про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу, а також правом на участь у розгляді даної справи. Колегією суддів перевірено такі доводи та встановлено наступне. До суду першої інстанції заява від 09.07.2021 року представника позивача про надання доказів про понесення витрат на правничу допомогу в зв`язку із розглядом справи надійшла 12.07.2021, що вбачається зі штампу вхідної кореспонденції канцелярії на заяві (вх. №16824/21 від 12.07.2021). Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу. Ухвалою суду від 16.07.2021 року розгляд зазначеної заяви призначено на 27.07.2021 року. При цьому, відповідач у судове засідання 27.07.2021 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти неспівмірності витрат, які позивач просить покласти на відповідача або клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами не подав. Колегія суддів наголошує на безпідставності доводів апелянта щодо порушень судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду заяви, що вбачається з матеріалів справи, що судом було перевірено та враховано при винесенні оскаржуваного додаткового рішення. Крім того, як правильно зауважив суд першої інстанції, ухвалу суду від 16.07.2021 року у справі офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, вона знаходиться у вільному доступі, тоді як згідно ст.ст. 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Таким чином, з огляду на викладене, доводи скаржника щодо порушень судом норм процесуального права, що на його думку полягають у нез`ясуванні судом, коли саме відповідач отримав повідомлення про розгляд справи, чи отримав він таке повідомлення повідомлення є безпідставними, як і твердження щодо позбавлення його можливості скористатись правом на подання клопотання про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу, а також правом на участь у розгляді даної справи судом відхиляються як безпідставні. Також апелянт заперечує проти задоволення заяви позивача про компенсацію судових витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі, посилаючись на практику Верховного Суду. При цьому, зі змісту апеляційної скарги не вбачається наявності інших обґрунтованих чи конкретизованих доводів або заперечень щодо висновків суду при ухваленні додаткового рішення, зокрема щодо не співмірності розміру витрат чи наявності обґрунтованих підстав для зменшення їх розміру, а суд звертає увагу, що відповідно до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відтак, колегія суддів, з огляду на викладені вище висновки суду про наявність підстав для задоволення позову, не вбачає підстав для скасування чи зміни додаткового рішення, яким визнано обґрунтованим розмір покладених на відповідача витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката з дотриманням норм процесуального законодавства при винесенні такого додаткового рішення. Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2021 у справі №911/352/21 та додаткового рішення Господарського суду Київської області від 27.07.2021 у справі №911/352/21. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України). Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України). Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін. За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2021 у справі №911/352/21 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 27.07.2021 у справі №911/352/21 відповідають чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для їх скасування не вбачається. Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення. З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЗАХИСТ ДОНБАС» на рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2021 у справі №911/352/21 та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 27.07.2021 у справі №911/352/21 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Судові витрати за розгляд апеляційних скарг у зв`язку з відмовою в їх задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОЗАХИСТ ДОНБАС залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 06.07.2021 у справі №911/352/21 залишити без змін.

3. Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 27.07.2021 у справі №911/352/21 залишити без змін.

4. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

5. Матеріали справи № 911/352/21 повернути до господарського суду першої інстанції. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано суддями 20.12.2021. Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала Судді О.В. Тищенко М.Л. Яковлєв