Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 450/1626/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 450/1626/21 пров. № А/857/22234/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий-суддя Довга О.І., суддя Глушко І.В., суддя Запотічний І.І. секретар судового засідання Омеляновська Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 вересня 2021 року (головуючий суддя Кіпчаровський М.О., м.Пустомити) у справі № 450/1626/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення,- В С Т А Н О В И В: 06.05.2021 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області з вимогою скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАН №4140450 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення. Позов обґрунтовує тим, що 30.04.2021 року о 09.35 год. поліцейським 2-ї роти 1-го батальйону КПП у Львівській області сержантом поліції Ліщинським М.І. складено оскаржувану постанову за керування автомобілем «ВАЗ-21099», н.з. НОМЕР_1 у м.Львові по вул. Виговського, 100, будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на 1 рік постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 16.04.2021 року. Вважає, що правила дорожнього руху не порушував, оскільки 30.04.2021 року керував автомобілем, маючи свідоцтво про реєстрацію транспорного засобу, тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 категорії «В», виданого замість вилученого посвідчення водія, у зв`язку з складенням 01.03.2021 року протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Вважає оскаржувану постанову від 30.04.2021 року невмотивованою, надуманою і незаконною, оскільки постанова Пустомитівського районного суду Львівської області від 16.04.2021 року про позбавлення його права керування транспортними засобами винесена у його відсутність, не набрала законної сили і він таку оскаржує. Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 вересня 2021 в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Скаргу обґрунтовує тим, що на момент винесення оскарженої постанови відповідачем, позивач не був позбавлений права керування транспортним засобом, оскільки постанова Пустомитівського районного суду Львівської області не набрала законної сили, так як була оскаржена до апеляційного суду. Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились. Позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи, однак колегія в його задоволенні відмовляє, так як таке не підтверджене належними та допустимими доказами щодо зайнятості адвоката позивача в іншому судовому засіданні. Водночас, суд зазначає, що під час розгляду спорів передбачених ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України не вимагається обов`язкова участь учасників справи. Згідно ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави. Судом встановлені наступні обставини. Оскаржуваною постановою серії ЕАН № 4140450 від 30.04.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визнано винним у тому, що він 30.04.2021 року о 09:35 год. по вул. Виговського, 100 у м.Львові керував транспортним засобом «ВАЗ 21099», номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив п. 2.1. «а» ПДР України. Вказаною постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 20400,00 грн. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення. Колегія суддів апеляційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно з п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Згідно статті 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1, 2, 3 статті 122, статті 126 КУпАП розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення(КУпАП). Як встановлено ч. 4 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно із пунктом 2.1(а) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 279-4 цього Кодексу. Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена доказами. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Пункти 2.1. (а) ПДР України передбачає, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Колегія суддів оглядаючи матеріали справи, звертає увагу, що постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 09.04.2021 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Постановою Львівського апеляційного суду від 02 липня 2021 року постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 09.04.2021 року залишено без змін. Апеляційний суд звертає увагу на те, що станом на 30.04.2021 року вказана постанова не була оскаржена в апеляційному порядку (апеляційна скарга надійшла до суду 06.05.2021 року), тому сержант поліції Ліщинський М.І. виніс постанову про притягнення ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП, виходячи з того, що постанова суду набрала законної сили та ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не маючи такого права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України, та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу слід відхилити. Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Керуючись ст. ст.243, ч.3 ст. 268, 272,286,310, 313, 315, 316, 321, 322,325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 вересня 2021 року у справі № 450/1626/21 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний