Постанова 4813 № 522/4528/17

Номер провадження: 22-ц/813/6597/21 Номер справи місцевого суду: 522/4528/17 Головуючий у першій інстанції Домусчі Л.В. Доповідач Дришлюк А. І. Категорія: 19 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 листопада 2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., при секретарі судового засідання Чирці Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Коблєвої Ірини Володимирівни на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи-приватний нотаріус ОМНО Савченко С.В., ОСОБА_6 , про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, витребування майна та визнання права власності, - ВСТАНОВИВ: 09 березня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя (т.1, а.с.3-5). 22.05.2017 р. в підготовчому засіданні представник позивачки подала до суду уточнення позовної заяви, за яким просила залучити в якості співвідповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та третю особу ОСОБА_6 , позов пред`явлено до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи ОСОБА_6 , про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 16.09.2016р. та договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 14.04.2016р. недійсними, витребування квартири АДРЕСА_2 від ОСОБА_4 та квартири АДРЕСА_1 від ОСОБА_5 , про визнання права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_3 , визнання права власності на Ѕ частину трьох ТЗ. При цьому подано клопотання про забезпечення позову шляхом накладання арешту на вказані квартири та все рухоме майно (ТЗ), що зареєстровані за ОСОБА_2 а також просила витребувати у ОСОБА_5 та ОСОБА_2 правовстановлюючі документи на квартири та ТЗ - автомобіля Volvo FH12 1994 року випуску, - автомобіля SCHMITZ SKO 24L 1995 року випуску, автомобіля Volvo FH12.460 2000 року випуску (т.1, а.с.34-37). Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 з ОСОБА_2 знаходиться в шлюбі з 14.03.2003р. та до березня 2016р. проживали однією сім`єю. За цей період ними було придбано об`єкти нерухомості дві спірні квартири, що є їх спільною сумісною власністю та транспортні засоби. Проте з березня 2016р. її чоловік перебуває за кордоном у відрядженнях та їй в червні 2016р. стало відомо, що він переховується від своїх кредиторів, та від одного з них їй стало відомо що ОСОБА_2 намагається здійснити продаж квартири та ТЗ, маючи від неї довіреність. У зв`язку з чим вона звернулась 24.06.2016р. до нотаріуса із заявою про припинення дії виданої нею довіреності. У позивачки не має правовстановлюючих документів на спірне майно та вона вважає, що таким чином відповідач намагається позбавити її права власності на спільне майно подружжя. Проте з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно їй стало відомо, що квартира АДРЕСА_2 14.04.2016р. переоформлена на ОСОБА_3 , а з 24.05.2016р. переоформлена на ОСОБА_6 , а потім з 02.12.2016р.-на ОСОБА_4 ; а квартира АДРЕСА_1 , де вона разом з дочкою зареєстровані, без її відома також продана ОСОБА_5 . У зв`язку з тим, що вона не давала своєї згоди на відчуження спільної сумісної власності подружжя вказаних квартир позивачка просить визнати договори купівлі-продажу недійсними, витребувати спірне майно, визнати право власності на 1/2 частину спірного майна (т.1, а.с.3 -5). 15 березня 2019 року ухвалою суду призначено по справі судову почеркознавчу експертизу щодо чи виконано підпис на заяві від 08.05.2015 р. ОСОБА_1 , посвідченого нотаріусом Очеретяним М.В. чи іншою особою. 14 грудня 2020 року рішенням Приморського районного суду м.Одеси у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи-приватний нотаріус ОМНО Савченко С.В., ОСОБА_6 , про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, витребування майна та визнання права власності відмовлено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 витрати на правову допомогу у розмірі 16 800 грн. Скасовано заходи забезпечення позову накладені ухвалою суду від 22.05.17 року, у вигляді арешту нерухомого майна, транспортні засоби які зареєстровані за ОСОБА_2 . Роз`яснено, що ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову є підставою внесення/виключення відомостей до/з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у порядку встановленим Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (т.4, а.с.48-51). 15 лютого 2021 року канцелярією Одеського апеляційного суду зареєстровано апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Коболєвої Ірини Володимирівни на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 14 грудня 2020 року. Апелянт вважає оскаржуване рішення таким, що не відповідає вимогам цивільно процесуального закону України та ухвалено із порушенням норм процесуального права. Апелянт звертає увагу на те, що під час судового засідання ОСОБА_1 неодноразово зазначала, що не давала згоду на продаж сумісного майна, а саме на продаж квартири АДРЕСА_4 та будь-якої заяви з даного приводу не підписувала. Апелянт повідомляє, що не погоджуючись з висновком експерта, представником ОСОБА_1 було подано до суду клопотання щодо проведення повторної експертизи виходячи з того, що в матеріалах експертизи не вбачається, що саме досліджував експерт оригінал чи копію документу, який наданий на дослідження, також не зрозуміло чому експерт посилається у своєму висновку на вивчення копій документів. На думку апелянта висновок експерта Буценко В.В. є упередженим та таким, що викликає сумнів у його правильності, та вважає, що встановлення істини має суттєве значення для об`єктивного вирішення справи по суті, адже в оскаржуваному судовому рішення суд першої інстанції посилається на даний висновок як на основну підставу відмовити в позовних вимогах. Апелянт наголошує на тому, що відмова у задоволенні клопотання щодо призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи позбавила можливості ОСОБА_1 на обґрунтоване рішення суду, ухвалене на підставі повно і всебічно досліджених обставин, на які сторони посилаються як на підставу позовних вимог. Також, апелянт зазначає, що судом першої інстанції проігноровано той факт, що ОСОБА_1 одразу зазначала, що не має у розпорядженні будь-яких документів щодо автомобілів та зверталася до суду з клопотанням про забезпечення доказів шляхом витребування всіх документів у ОСОБА_2 та органів поліції, таке клопотання було задоволено судом, проте запитів судом не направлялося, в ОСОБА_3 не з`являвся до суду. Апелянт повідомляє, що ОСОБА_1 та її представник не були присутні під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду першої інстанції та копія повного рішення отримана представником 16 січня 2021 року. Апелянт просить суд поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження, відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , скасувати рішення Приморського районного суду м.Одеси від 14 грудня 2020 року у повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі; повідомити про час розгляду справи представника адвоката Коблєву І.В. (т. 4, а.с. 82-86). Апеляційна скарга була подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду, в зв`язку з чим до суду першої інстанції був направлений запит про витребування справи для розгляду (т. 4, а.с. 100-101). Ухвалою від 30.03.2021 апеляційну скаргу суд залишив без руху та надав строк для усунення недоліків апеляційної скарги (т. 4, а.с. 103-106). 14.04.2021 апелянт подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги (т 4, а.с. 112-113). 16.04.2021 було відкрито провадження в справі (т. 4, а.с. 114-117). 01.07.2021 від представника ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ОСОБА_7 надійшов відзив на апеляційну скаргу. Представник відповідачів зазначає, що експерт досліджував саме оригінал заяви, а апелянт намагається ввести в оману і затягнути час. При цьому представник відповідачів зауважує, що висновок експерта відповідає Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5. Представник відповідача зауважує, що усі доводи викладені в апеляційній скарзі є надуманими та не відповідають дійсності, а також спрямовані на затягування розгляду справи. Представник відповідачів зауважує, що позивач скористалась своїм правом на призначення експертизи, а висновок експерта є обґрунтованим та повним. При цьому, позивач не скористалась своїм правом на апеляційне оскарження ухвали суду про відмову у призначенні повторної експертизи, яку було постановлено судом першої інстанції. Тому, на думку представника, відсутні підстави для призначення повторної експертизи в апеляційному суді. У вказаному відзиві представник повідомив, що відповідач був змушений звернутись до фахівця для отримання правничої допомоги, вартість якої орієнтовно склала 10000 грн (т. 4, а.с. 159-162). В процесі розгляду справи апеляційним судом направлялись запити щодо встановлення місця проживання учасників справи з метою належного повідомлення про час та місце судового засідання. З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 14, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи з незалежних від суду причин. В судовому засіданні 25.11.2021 представник відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ОСОБА_8 просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились. Про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Крім того, відповідно до п. 1.2.3 Правил організації ефективного цивільного судочинства (далі Правила), затверджених рішенням Ради суддів України № 14 від 28.02.2020 (https://oda.court.gov.ua/sud4813/inshe/1/) суд повідомляє сторони та їх представників шляхом надіслання судової повістки, смс-повідомлення, листом, телефоном, факсом чи електронною поштою. Крім того, суд має право визнати сторону повідомленою з використанням електронного Списку судових справ, призначених до розгляду на офіційному сайті суду у разі якщо за обставинами справи вказана сторона ініціювала відповідну стадію процесу (подавала позов, апеляційну скаргу), або була присутня в судовому засіданні, або не була присутня в судовому засіданні, проте достеменно знала про його призначення, зокрема, подавала клопотання про його відкладення. Коли суд приймає рішення щодо сповіщення учасників справи, за потреби він також встановлює, яка саме сторона повинна виконати ту чи іншу процесуальну дію, та визначає строк, у який вона повинна це зробити. Апелянт та його представник були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Зважаючи на вище наведене, оскільки апелянт є ініціатором процесу на даній стадії, що покладає на нього відповідний обсяг процесуальних обов`язків, враховуючи положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив продовжити розгляд справи по суті за відсутності апелянта та його представника. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідачів, дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивачки на те, що вона не давала згоду на відчуження даної квартири АДРЕСА_2 спростовується дослідженою судом довіреністю з правом саме на відчуження квартири, видачу якої позивачка не спростовує і в позові, тому суд дійшов висновку, що правочин від її імені 14.04.2016 р. вчинено з дотриманням вимог діючого законодавства, а тому позов в цій частині не підлягає задоволенню. Щодо інших позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 надала згоду своєму чоловіку на продаж ізольованої квартири АДРЕСА_4 , яка придбана ними під час шлюбу за сумісні кошти, а також на укладання та підписання договору щодо продажу спірної нерухомості за ціну та на умовах за його власним розсудом. Посвідчення заяви підтверджується листом приватного нотаріуса Очеретяним М.В., що надійшов до суду 09.10.2019. У зв`язку з оспорюванням позивачкою свого підпису на вищевказаній заяві від 08.05.2015 за реєстр. №304, судом призначалась судово-почеркознавча експертиза, за якою експерт ОНДІСЕ №19-7298 від 05.05.2020 прийшов до висновку, що підпис від мені ОСОБА_1 у наданій на експертизу заяві від 08.05.2015 (бланк серії НАН 327033), посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Очеретяним М.В., зареєстрований в реєстрі за №304, розміщений в середній частині документу у графі «Підпис», виконаний самою ОСОБА_1 . Тому суд вирішив відмовити в задоволенні інших позовних вимог. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, вважає за потрібне зазначити наступне. Апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції в частині висновку експерта, яким суд керувався при ухваленні рішення по суті позовних вимог. З огляду на це, апеляційний суд зауважує, що 16.09.2016 ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу посвідченим приватним нотаріусом Савченко С.В. продав квартиру АДРЕСА_5 , що має заг. пл. 46,3 кв.м. та житл. пл..20,1 кв.м. (мансардний поверх) ОСОБА_5 за ціною 99 833 грн (т. 1, а.с. 7-8). Згідно п.5.5. договору купівлі-продажу від 16.09.2016 цей договір укладається за письмовою згодою дружини продавця - ОСОБА_1 , справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Очеретяним М.В. 08.05.2015р. за реєстр. №304 (т. 1, а.с. 8). З витребуваної у нотаріуса Савченко С.В. нотаріальної справи щодо відчуження вказаної квартири 16.09.2016р. вбачається, що вказаний правочин здійснено за письмовою заявою ОСОБА_1 , що посвідчено приватним нотаріусом Очеретяним М.В. 08.05.2015 р. за реєстр. №304(т. 2, а.с.15, т.3, а.с.2, т. 3 а.с.56) . Відповідно до вказаної заяви ОСОБА_1 дає згоду своєму чоловіку на продаж ізольованої квартири АДРЕСА_4 , яка придбана ними під час шлюбу за сумісні кошти, а також на укладання та підписання договору щодо продажу вищезгаданої нерухомості на ціну та на умовах за його власним розсудом. Крім того ОСОБА_1 вказаною заявою підтвердила, що договір купівлі-продажу, який буде укладатися за участю її чоловіка - ОСОБА_2 , відповідає інтересам сім`ї, умови договору купівлі-продажу вони попередньо обговорили і вважає вигідними для них, а укладання договору відповідає їх спільному волевиявленню (т. 3 а.с.56). Приватний нотаріус Очеретяний М.В. своїм листом від 05.10.2018 № 27/01-16 повідомив, що 08.05.2015 за реєстровим № 304 ним була засвідчена справжність підпису ОСОБА_1 під заявою щодо її згоди на відчуження квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 . Також приватний нотаріус повідомив, що зберігання примірнику такої заяви в справах нотаріуса не передбачено законодавством (т. 2, а.с. 226). Апеляційний суд звертає увагу на те, що в процесі розгляду справи в суді першої інстанції була призначена судова почеркознавча експертиза з метою встановлення справжності підпису ОСОБА_1 на заяві від 08.05.2015, посвідченої приватним нотаріусом Очеретяним М.В. Так, відповідно до висновку експерта № 19-7298, складеного 05.05.2020 підпис від імені ОСОБА_1 , у наданій на експертизу згоді від 08.05.2015 (бланк серії НАН 327033), посвідченій приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Очеретяним М.В., зареєстрованій в реєстрі за № 304, розміщений в середній частині документу у графі «Підпис», виконаний самою ОСОБА_1 (т. 3, а.с. 169-176). При цьому, відхиляючи доводи апелянта, апеляційний суд зауважує, що при проведенні експертизи предметом дослідження був оригінал заяви від 08.05.2015 за реєстровим № 304, який знаходиться в матеріалах цивільної справи № 522/4528/17, том третій аркуш справи

56. З врахуванням вказаної експертизи та встановлених обставин справи суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч.ч. 5-6 вказаної статті докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Згідно з ч. 6 цієї статті експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. З вище наведеного вбачається, що процесуальний закон в повній мірі та всебічно забезпечує учасників провадження можливостями доведення своєї позиції та підтвердження обставин, на які вони посилаються відповідними процесуальними механізмами, зокрема подання доказів до суду, подання клопотання про витребування доказів, клопотання про призначення експертизи. При цьому, щодо останнього, сторони не обмежуються та мають право подати до суду альтернативний висновок експерта, складений за заявою учасника справи на його замовлення. Такий висновок експерта має таку ж силу та відповідно оцінюється судом нарівні з висновком експерта, складений на підставі ухвали суду у взаємозв`язку з іншими доказами в справі. За обставинами даної справи була проведена судова почеркознавча експертиза на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 15.03.2019, якою було задоволено клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи в справі (т. 3, а.с. 88-90). Висновок експерта складений 05.05.2020, рішення суду по суті позовних вимог суд першої інстанції ухвалив 14.12.2020 р. Разом з тим, впродовж часу після складення експертного висновку альтернативний висновок експерта сторона позивача до суду не подавала. Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. 27.11.2020 представник позивача подала клопотання про призначення додаткової почеркознавчої експертизи на дослідження якої просила поставити питання чи виконано підпис в оригіналі заяви від 08.05.2015, реєстровий № 304(т. 4, а.с. 33-35). Вказане клопотання суд першої інстанції залишив без задоволення. Апеляційний суд звертає увагу на те, що ухвалою від 15.03.2019 суд першої інстанції доручив експертній установі провести експертизу та відповісти на запитання: чи виконано підпис в оригіналі заяви від 08.05.2015, реєстровий № 304 ОСОБА_1 чи іншою особою. Необхідність проведення додаткового дослідження з одного й того ж запитання заявник обґрунтував мотивованими доводами та відповідними доказами. При цьому апеляційний суд повторно зауважує, що предметом дослідження судового експерта Буценка В.В., повідомленого про кримінальну відповідальність, був саме оригінал заяви від 08.05.2015, реєстровий № 304 (бланк серії НАН 327033), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Очеретяним М.В., про що було зазначено експертом у вступній частині висновку (документ, підшитий у матеріали справи № 522/4528/17, том № 3, арк. 56) (т. 3, а.с. 170). Отже, враховуючи наведене апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги. Інші доводи апеляційної скарги носять виключно формальний характер, не впливають на правову кваліфікацію правовідносин, не спростовують висновків суду першої інстанції та висновку експерта, наведені формальні порушення, які на думку апелянта допустив експерт, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи. Таким чином, враховуючи вище наведене, оскільки апелянту був наданий доступ до суду апеляційної інстанції, однак доводи апеляційної скарги не спростували правильних по суті висновків суду першої інстанції, зважаючи на те, що позиція апелянта не може ґрунтуватися виключно на запереченнях висновків суду першої інстанції без наведення обґрунтованих доводів та надання доказів на підтвердження своєї позиції, апеляційний суд відмовляє в задоволенні апеляційної скарги та на підставі ст. 375 ЦПК України залишає без змін оскаржуване рішення. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Коблєвої Ірини Володимирівни залишити без задоволення. Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 14 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня постановлення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк Р.Д. Громік М.М. Драгомерецький Дата складення повного тексту рішення 24 грудня 2021 року. Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк 25.11.2021 року м. Одеса