Постанова Одеський апеляційний суд № 513/110/21

Номер провадження: 33/813/416/21 Номер справи місцевого суду: 513/110/21 Головуючий у першій інстанції Бучацька А.І. Доповідач Дришлюк А. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14.12.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі головуючого судді Дришлюка А.І. при секретарі судового засідання - Чирці Т.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Саратського районного суду Одеської області від 18 лютого 2021 року в справі по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , працюючого на посаді Кулевчанського сільського голови Білгород-Дністровського району Одеської області, за ч. 1 ст. 172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП, - ВСТАНОВИВ: 18 лютого 2021 року постановою Саратського районного суду Одеської області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч.1 ст. 172-7 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення: за ч.1 ст. 172-7 КУпАП у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень; за ч.2 ст. 172-7 КУпАП у виді штрафу в розмірі в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень. На підставі статті 36 КУпАП остаточно накладено на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні (т.6, а.с.199-203). 01 березня ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на постанову Саратського районного суду Одеської області від 18 лютого 2021 року. В апеляційній скарзі зазначив, що не погоджується з оскаржуваною постановою та наголошував, що сам факт підписання розпоряджень про преміювання є лише формальною дією на виконання своїх обов`язків, а не його особистим рішенням, продиктованим корисним умислом та наявністю приватного інтересу. Також, апелянт вказував, що висновок суду про визнання ОСОБА_1 у судовому засіданні своєї вини не відповідає дійсності (т.6, а.с.205-213). Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було розподілено судді Грідіній Наталії Вікторівні (т.7, а.с.2). Рішенням Вищої ради правосуддя від 20 травня 2021 року №1100/0/15-21 ОСОБА_2 було звільнено з посади судді Одеського апеляційного суду. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було розподілено судді Дришлюку Андрію Ігоровичу. Ухвалою судді Одеського апеляційного суду Дришлюка А.І. від 03.06.2021 справа була прийнята до провадження. В судовому засіданні адвокат Попова М.М. підтримував апеляційну скаргу, прокурор заперечував проти апеляційної скарги. В судовому засіданні неодноразово оголошувались перерви в зв`язку з наданням додаткових пояснень з відповідною судовою практикою. Дослідивши матеріали справи, апеляційним судом встановлено наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що Кулевчанський сільський голова ОСОБА_1 , маючи суперечність між приватним інтересом, зумовленим сімейними стосунками з секретарем Кулевчанської сільської ради Саратського району Одеської області ОСОБА_3 , яка є його племінницею, та його службовими повноваженнями, які полягають у одноосібній можливості розпоряджатися коштами, застосовувати заходи заохочення щодо працівників сільської ради, що вплинуло на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень щодо підписання розпоряджень, на підставі яких секретарю сільської ради ОСОБА_3 , нараховані та виплачені премія та матеріальна допомога у зазначених в постанові розмірах та наявним майновим інтересом, вираженим в наданні можливості ОСОБА_3 отримати додаткові грошові кошти в Кулевчанській сільській раді Саратського району Одеської області, окрім встановленого посадового окладу, та покращенні її матеріального становища, тобто перебував в умовах реального конфлікту інтересів, та не повідомив колегіальний орган - Кулевчанську сільську раду Саратського району Одеської області, про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час прийняття рішення та вчинення дій, а також вчинив дії та прийняв рішення щодо виплати премій та матеріальної допомоги секретарю сільської ради ОСОБА_3 в умовах реального конфлікту інтересів. Тому суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1 належить кваліфікувати за ч.1 ст.172-7 КУпАП, тобто неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та за ч.2 ст. 172-7 КУпАП, тобто вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Справа була розглянута в присутності ОСОБА_1 , який надав згоду на розгляд справи без участі адвоката. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення адвоката, прокурора, суд апеляційної інстанції частково задовольняє апеляційну скаргу, а постанову суду першої інстанції скасовує, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Кулевчанської сільської ради Саратського району Одеської області від 29.10.2015 №1-VII "Інформація сільської виборчої комісії про результати виборів та визнання повноважень сільського голови і депутатів сільської ради сьомого скликання", відповідно до якого ОСОБА_1 обрано Кулевчанським сільським головою Саратського району Одеської області (далі - Кулевчанська СР), визнано його повноваження та йому присвоєно 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування (т. 1, а.с. 31). Рішенням Кулевчанської сільської ради Саратського району Одеської області від 29.10.2015 № 2-VII "Про обрання секретаря Кулевчанської сільської ради" ОСОБА_3 обрано секретарем Кулевчанської СР (т. 1, а.с. 32). Свідоцтвами про народження НОМЕР_1 від 18.03.1960 та VI-УP № 1196388 від 23.01.1965, підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є рідними братом та сестрою. Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_2 від 09.11.1985 після укладення шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвища на " ОСОБА_4 ". Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_3 від 16.09.1986 року ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_3 . Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 14.10.2007 року після реєстрації шлюбу ОСОБА_3 змінила прізвища на " ОСОБА_3 ". Тобто, ОСОБА_1 є дядьком ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 23-26). Розпорядженням Кулевчанського сільського голови ОСОБА_1 № 134 від 27.12.2018 року "Про затвердження Положення про преміювання працівників Кулевчанської сільської ради Саратського району Одеської області та встановлення їм надбавок" був затверджений порядок нарахування та виплати премії працівникам (т. 1, а.с. 33). 27.11.2020 прийнято рішення першої сесії восьмого скликання Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області № 1-VIII "Про визнання повноважень Кулевчанського сільського голови", відповідно до якого взявши до відома інформацію голови Кулевчанської сільської територіальної комісії про обрання ОСОБА_1 на посаду Кулевчанського сільського голови Білгород-Дністровського району Одеської області, заслухавши Присягу посадової особи місцевого самоврядування, складену Кулевчанським сільським головою, вирішено вважати його таким, що вступив на посаду, та взяти до уваги, що відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", та Кулевчанському сільському голові присвоєно 7 ранг посадової особи місцевого самоврядування. 27.11.2020 прийнято рішення першої сесії восьмого скликання Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області № 5-VШ "Про обрання секретаря Кулевчанської сільської ради", відповідно до якого ОСОБА_3 обрано секретарем Кулевчанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області. Отже, на теперішній час ОСОБА_1 обіймає посаду сільського голови Кулевчанської СР , ОСОБА_3 обіймає посаду секретаря Кулевчанської СР. В матеріалах справи міститься Положення про преміювання сільського голови та працівників апарату Кулевчанської СР, яке є додатком до розпорядження № 134 від 27.12.2018. Відповідно до п. 1.5. Положення загальна сума коштів, що направляються при плануванні на преміювання не може бути меншою як на 10% посадових окладів. Відповідно до п. 2.3 премія працівникам виконавчого комітету визначається сільським головою відповідно до особистого внеску в загальні підсумки роботи в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі тримісячного фонду оплати праці та економії оплати праці , за фактично відпрацьований час; відповідно до п.2.7 це Положення вводиться в дію з 01 січня 2019 року (т. 1, а.с. 34-35). Відповідно до додатку до штатного розпису, підписаного головним бухгалтером та затвердженого сільським головою на 2019 рік визначено оклад секретарю ради в розмірі 5800 грн, сума доплат за 11 ранг 70 грн, інтенсивність 50% в сумі 2935 грн, премія 01.01.2019 в сумі 5870 грн, фонд заробітної плати на 2019 рік в розмірі 176100 грн, премія до дня місцевого самоврядування в сумі 14675 грн, матеріальна допомога на соціально-побутові потреби в сумі 14675 грн, матеріальна допомога на оздоровлення в сумі 14675 грн, ФЗП на 2019 рік в розмірі 220125 грн. Вказаним штатним розписом на 2019 рік визначені всі посади в Кулевчанській СР та розмір щомісячних премій, премій до свят, доплати за ранг, інтенсивність тощо (т. 1, а.с. 37-38). 24.12.2019 року прийнято розпорядження Кулевчанського сільського голови ОСОБА_1 № 163 "Про затвердження Положення про преміювання працівників Кулевчанської сільської ради Саратського району Одеської області та встановлення їм надбавок". Відповідно до п. 1.5. Положення загальна сума коштів, що направляються при плануванні на преміювання не може бути меншою як на 10% посадових окладів. Пунктом 2.3 Положення визначено, що спеціалістам та працівникам виконавчого комітету премія визначається сільським головою відповідно до особистого внеску в загальні підсумки роботи в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі тримісячного фонду оплати праці та економії оплати праці, за фактично відпрацьований час; відповідно до п.2.7 це Положення вводиться в дію з 01 січня 2020 року. Рішенням Кулевчанської сільської ради Саратського району Одеської області № 430-VIII від 21.12.2019 був затверджений штатний розпис на 2020 рік (т. 1, а.с. 36). Відповідно до додатку до штатного розпису, підписаного головним бухгалтером та затвердженого сільським головою на 2020 рік визначено оклад секретарю ради в розмірі 6200 грн, сума доплат за 11 ранг 400 грн, інтенсивність 50% в сумі 3300 грн, вислуга 10% 01.01.2020 в сумі 660 грн, премія 01.01.2020 в сумі 7260 грн, фонд заробітної плати на 2020 рік в розмірі 213840 грн, премія до дня місцевого самоврядування в сумі 17820 грн, матеріальна допомога на соціально-побутові потреби в сумі 17820 грн, матеріальна допомога на оздоровлення в сумі 17820 грн, ФЗП на 2020 рік в розмірі 267300 грн. Вказаним штатним розписом на 2020 рік визначені всі посади в Кулевчанській СР та розмір щомісячних премій, премій до свят, доплати за ранг, інтенсивність тощо (т. 6, а.с. 125-126). Відповідно до розпорядження сільського голови Кулевчанської СР № 141 від 19.11.2019 «Про оплату премій працівникам Кулевчанської СР» визначені премії працівникам, в тому числі до Дня місцевого самоврядування у наступному розмірі: ОСОБА_3 секретарю сільської ради - 18100 грн, головному бухгалтеру - 13 800 грн, рахівнику-касиру - 10 100 грн, землевпоряднику 12 600 грн, державному реєстратору - 12 900 грн, нач. ВОС - 9000 грн, діловоду - 6900 грн, водію - 5900 грн, прибиральниці - 4100 грн (т. 1, а.с. 16). В матеріалах справи відповідно до кількості протоколів містяться інші розпорядження сільського голови «Про оплату премій працівників апарату Кулевчанської сільської ради». Вказаними розпорядженнями призначались премії працівникам сільської ради, персональних премій не призначалось. Відповідно до вказаних розпоряджень ОСОБА_3 призначались премії: 28.10.2019 у розмірі 7260 грн; 19.11.2019 у розмірі 18100 грн; 23.12.2019 у розмірі 15760 грн; 20.01.2020 у розмірі 7315 грн; 19.02.2020 прийнято розпорядження про виплату матеріальної допомоги у розмірі 18278 грн та премії у розмірі 7315 грн; 19.03.2020 у розмірі 7315 грн; 13.04.2020 у розмірі 3135 грн; 25.05.2020 у розмірі 7315 грн; 23.06.2020 у розмірі 4204 грн; 20.07.2020 у розмірі 7645 грн; 21.09.2020 у розмірі 7645 грн; 20.10.2020 у розмірі 7645 грн; 23.11.2020 у розмірі 7645 грн; 23.11.2020 у розмірі 7300 грн; 28.12.2020 у розмірі 8325 грн (т. 1, а.с. 33,56,96,136,176,216…). Також, в матеріалах справи містяться довідки Кулевчанської сільської ради № 9 та № 10 від 04.01.2021 про доходи ОСОБА_3 за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 та за період з 01.01.2020 по 31.12.2020, які підтверджують, що премії та матеріальна допомога у відповідних розмірах нараховані та виплачені секретарю сільської ради ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 57, 217). Відповідно до інформації Кулевчанської сільської ради Саратського району Одеської області від 04.01.2021 року за № 4, згідно якої за період з 01.01.2019 по 04.01.2021 від працівників Кулевчанської сільської ради, в тому числі від сільського голови ОСОБА_1 , не надходило повідомлень щодо наявності конфлікту інтересів відповідно до Закону України "Про запобігання корупції". Пунктами 13, 14, 20 частини 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільський, селищний, міський голова: є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою; представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; видає розпорядження у межах своїх повноважень. Згідно частини 5 вказаної статті, сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень. Питання умов оплати праці працівника органу місцевого самоврядування регулюється Постановою Кабінету міністрів України № 268 від 09.03.2006 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури та інших органів». Відповідно до п. 1 вказаної Постанови умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених цією постановою, і схем посадових окладів згідно з додатками 48-53 і

57. Відповідно до положень п. 2 Постанови керівники мають право у межах затвердженого фонду оплати праці встановлювати посадові оклади, надбавки, здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 р. - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу. Надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника (місячного грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу). За п. 6 Постанови преміювання секретарів сільських, селищних, міських рад, заступників сільських, селищних, міських голів, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, старост, установлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірах, визначених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці за рішенням сільського, селищного, міського голови. Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на зарплату, не нижчу від визначеної законом. Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 1-2 ЗУ «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, і її розмір залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Структура зарплати складається з основної зарплати (це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців), додаткової зарплати (це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці), інших заохочувальних та компенсаційних виплат (це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми). Частина 1 статті 172-7 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Частиною 2 ст. 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Суб`єктивна сторона правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, характеризується тим, що воно вчиняється умисно; особа, яка його вчиняє, усвідомлює, що вона не повідомляє про наявність у неї реального конфлікту інтересів або вчиняє дії чи приймає рішення в умовах реального конфлікту інтересів. Згідно з пунктом 1 Примітки до ст. 172-7 КУпАП, суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції". Відповідно до підпункту "б" п. 1 ч. 1 ст. З Закону України "Про запобігання корупції", суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема сільські, селищні, міські голови. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта. Згідно з приміткою 2 до ст. 172-7 КУпАПпід реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Апеляційний суд вважає за необхідне зауважити, що аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року N 126/50-е, щодо законодавства про боротьбу з корупцією, дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому. Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій. Отже, для висновку про наявність в особи реального конфлікту інтересів та про прийняття нею рішення в умовах реального конфлікту інтересів необхідно встановити: 1) наявність в особи приватного інтересу; 2) наявність суперечності між приватним інтересом особи та її представницькими повноваженнями; 3) наявність впливу цієї суперечності на об`єктивність або неупередженість рішення; 4) наявність повноважень на прийняття рішення. При цьому, має бути беззаперечно визначено, в чому саме полягає приватний інтерес конкретної особи, в чому саме проявляється суперечність між приватним інтересом та представницькими повноваженнями цієї особи та її вплив на прийняття рішення. Апеляційний суд звертає увагу на те, що за обставинами даної справи преміювання секретаря сільської ради відбувалося з дотриманням умов закону та Положення про преміювання працівників Кулевчанської сільської ради Саратського району Одеської області. При цьому преміювання здійснювалось у межах фонду оплати праці, наявного в Кулевчанській СР, при здійсненні повноважень сільський голова діяв в межах, на підставі та у спосіб прямо передбачений законом, розмір премії в кожному місяці визначався за поданням головного бухгалтера, нарахування відбувалось у відсотковому співвідношенні відповідно до посадового окладу працівника в межах фонду оплати праці, аналогічним чином й у інших працівників сільської ради, що підтверджується матеріалами справи. Окрім цього, розпорядження сільського голови стосувалися питання нарахування премій всьому колективу в межах фонду оплати праці кожного працівника та носили загальний, а не персональний характер. Разом з тим, в контексті встановлених обставин справи в протоколі про адміністративні правопорушення чітко не визначено й не розкрито впливу суперечності на об`єктивність або неупередженість рішень, прийнятих ОСОБА_1 та вивчених ним дій. Захищаючись проти висуненого звинувачення за участю професійного представника адвоката Попова М.М. - Вовк О.В. в апеляційному суді стверджував, що він був позбавлений дискреції стосовно встановлення премій, оскільки всі рішення щодо преміювання працівників, в тому числі щодо його племінниці ОСОБА_3 , він приймав за поданням головного бухгалтера не змінюючи нарахувань, запропонованих головним бухгалтером відповідно до типового штатного розпису, які були затверджені відповідними рішеннями Кулевчанської сільської ради Саратського району Одеської області, копії яких подавалися до суду разом з протоколами про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . На підтвердження такої позиції до матеріалів справи були приєднанні бухгалтерські довідки щодо кожного з нарахувань, які на думку прокурора створювали об`єктивну сторону адміністративного правопорушення. В підсумку апеляційний суд зауважує, що матеріали справи та протоколи про адміністративні правопорушення не містять достатніх та вичерпних даних, на підставі яких можлива була б констатація наявності обставин як складових реального конфлікту інтересів під час прийняття рішень про преміювання. Крім того, в матеріалах відсутні вичерпні дані, що вчинення дій та прийняття рішень відбулися за наявності суперечності між приватним інтересом особи та його службовими повноваженнями, які вплинули на об`єктивність або неупередженість вчинення таких дій, прийняття таких рішень, не викладені та не підтверджені обставини, що дії чи рішення суперечать службовим повноваженням. З матеріалів справи вбачається існування між сільським головою та секретарем сільської ради відносин, які кваліфікуються як такі, що обумовлюють умови існування потенційного приватного інтересу, і які в свою чергу обумовлені сімейними стосунками, про що зазначається в протоколах про адміністративні правопорушення без зазначення реального приватного майнового/немайнового інтересу з чітким визначенням мети, яку переслідувала особа, яка притягається до відповідальності та наявності суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями під час видання розпоряджень про преміювання колективу працівників сільської ради та як це вплинуло на об`єктивність й неупередженість прийнятих відповідних рішень. В свою чергу, суд першої інстанції на вказані обставини увагу не звернув, та дійшов до передчасного висновку про винуватість ОСОБА_1 , чим допустив неповноту судового розгляду. Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що ЄСПЛ вирішуючи питання застосування ст. 6 Конвенції не ставить в залежність виведення з під юрисдикції кримінальних судів певних видів правопорушень віднесених до юрисдикції інших органів, посадових осіб. Виходить, що у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користується гарантіями ст. 6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів) ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо скасування оскаржуваної постанови, як такої, що винесена з порушенням норм процесуального права. Положеннями п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. У відповідності до приписів п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 294, ст. 357 ЦПК України, ст. 294 КУпАП України, Одеський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Постанову Саратського районного суду Одеської області від 18 лютого 2021 року - скасувати. Провадження в справі по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП - закрити. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк