Постанова 4811 № 461/9050/21

Справа № 461/9050/21 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р. Провадження № 33/811/1816/21 Доповідач: Галапац І. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 грудня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу представника Галицької митниці Держмитслужби Шота А.І. на постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 18 листопада 2021 року стосовно ОСОБА_1 , з участю адвоката Шокала В.С., представника митниці Зирянова О.Ю. в с т а н о в и в: цією постановою закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №1715/20900/21 від 03.09.2021 року - повернуто власнику для здійснення відповідних митних процедур. Згідно постанови судді, відповідно до протоколу про порушення митних правил № 1715/20900/21 від 03 вересня 2021 року, 28 серпня 2021 близько 03 год. 46 хв. в зону митного контролю смугою руху «червоний коридор» (вантажний напрямок) пункту пропуску «Краковець Корчова» митного поста «Яворів» Львівської митниці під керуванням гр. ОСОБА_1 заїхав вантажний автомобіль марки «RENAULT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на який накладено митне забезпеченням (пломба) митниці Латвії № АЕ899677. Згідно поданих диспетчеру в`їзду в зону митного контролю товаросупровідних документів завірених штампом «Під митним контролем № «191» Львівської митниці ДФС», вказаний транспортний засіб переміщує збірний вантаж, а саме: згідно CMR № 120138 від 25.08.2021, Іnvoice № 05-21 від 05.05.2021, у вказаному транспортному засобі переміщується товар: «Мастильний матеріал», відправник: "Universal HDD" 1221 Flex Court, Lake Zurich, IL 60047 Сполучені штати Америки, а одержувач: "Приватне підприємство "КОМПЛЕКТ-СПЕЦСЕРВІС", 08606 Київська обл., Васильківський р-н, с. Крячки, вул. Ставкова 7; CMR б/н від 26 серпня 2021 року, Invoice № GE-23/2021 від 20.08.2021р., товар: «Електронні зчитуючі пристрої для зчитування кодів», «Друкарське обладнання для друку чеків, квитанцій, білетів», «Акумуляторна батарея: літій-іонна», відправник: «LLC LinkIT» STR. AVTOMSENEBELI, NO. 88, (FREE INDUSTRIAL ZONE) Georgia, а одержувач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІМПОРТЕРРА" 01042, м. Київ, вул. Філатова, будинок 10-А, оф.2/29. Шляхом проведення динамічного поосного зважування транспортного засобу НОМЕР_1 встановлено вагу брутто 4940 кг. Загальна вага вантажу відповідно до поданих товаро-супровідних документів становить 1 866,68 кг. Вага транспортного засобу згідно свідоцтва про реєстрацію № НОМЕР_2 становить 2 400кг. Отже, різниця у вагових параметрах становить 673,32 кг. 30 серпня 2021 року громадянином ОСОБА_1 додатково подано до митного контролю міжнародну товаро-транспортну накладну CMR № 120139, згідно якої переміщує 33 упаковки вагою брутто 200 кг (відправник: "Podwysocki Sp. J." 93-232 Lodz ul. Lodowa 92, а одержувач: ТОВ "Lady Styl", 3022 м. Київ, вул. Васильківська 34.) та фактуру № 2021/FVE/MCAG/000033 від 16.08.2021, згідно якої переміщує 182 одиниць одягу (відправник: "Podwysocki Sp. J." 93-232 Lodz ul. Lodowa 92, а одержувач: ТОВ "Lady Styl", 3022 м. Київ, вул. Васильківська 34.). Під час митного контролю транспортного засобу марки «RENAULT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , виникла підозра щодо наявності в ньому товарів та предметів, які є обов`язкові для письмового декларування і товарів та предметів заборонених чи обмежених до переміщення через митний кордон України. В ході проведення письмового декларування, громадянин України ОСОБА_1 заявив про відсутність будь-якого товару який підлягає декларуванню та оподаткуванню. Після завірення митної декларації штампом «під митним контролем № 128», автомобіль було скеровано в місце поглибленого огляду транспортних засобів та товарів. Здійснюючи поглиблений огляд автомобіля було встановлено, що пломбувальний трос розірвано та з`єднано шляхом скручення, що в свою чергу дає можливість вільного доступу до вантажного відсіку без зняття митного забезпечення (пломби) митниці Латвії №АЕ899677. При проведенні поглибленого огляду вмісту вантажного відсіку, виявлено не задекларований вантаж «987 шт. одягу жіночого в асортименті, 40100 шт. тканинних етикеток та шість рулонів тканинного шовкового еластану» загальною вагою 354 кг. Незадекларований товар, виявлений під час проведення поглибленого огляду, в документах, поданих до диспетчера ЗМК, не значиться. У Faktura № 2021/FVE/MCAG/000033 від 16.08.2021, яка подавалась додатково, зазначена кількість одягу є тільки частиною незадекларованого товару, що переміщується в транспортному засобі. В апеляційній скарзі представник Галицької митниці Держмитслужби Шот А. вважає висновок суду помилковим та необгрунтованим, оскільки судом не надано належної оцінки обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення даної справи. Вважає, що ОСОБА_1 при проходженні ним митного контролю, слідуючи вантажним автомобілем марки «RENAULT», реєстраційний номер НОМЕР_1 з порушенням технологічної схеми, а саме: на товаро-транспортній накладній CMR №120139 та фактурі №2021/FVE/MCAG/000033 від 16 серпня 2021 року немає відтиску штампу «Під митним контролем» Львівської митниці. Просить скасувати постанову Галицького районного суду м.Львова від 18 листопада 2021 року, та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України та накласти на нього стягнення, передбачене санкцією даної статті в повному обсязі. У запереченнях на апеляційну скаргу представника Галицької митниці Держмитслужби ОСОБА_2 адвокат Шокало В.С. вважає, що суд першої інстанції повно дослідив наявні в матеріалах справи докази та правильно застосував норми матеріального права, у зв`язку з чим просить постанову суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши пояснення представника митниці про задоволення апеляційної скарги, думку адвоката Шокала В.С. про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 та залишення без змін рішення суду першої інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Так, відповідно до ст.ст. 486 МК України та 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, в тому числі і порушення митних правил, є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами. Як вбачається зі ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил необхідно з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вина особи, яка притягається до відповідальності, повинна бути доведена органом, який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватись на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У відповідності ст. 251 КУпАП, ч.1 ст.495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП. Апеляційний суд вважає, що зазначені вимоги закону при розгляді справи про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 в суді першої інстанції були дотримані. Згідно з протоколом про порушення митних правил №1715/20900/21 від 03 вересня 2021 року у провину ОСОБА_1 ставиться вчинення дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх кількості та вартості. Частиною 1 ст. 483 МК України передбачена відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України. Згідно з ч.2 ст. 191 МК України, до обов`язків перевізника належить перевіряти під час прийняття товарів до перевезення точність відомостей щодо кількості вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування. У разі неможливості такої перевірки вносити відповідний запис до міжнародної автомобільної накладної (СМR). Також, ч.37 ст.4 МК Українивстановлено, що перевізником є особа, яка здійснює перевезення товарів через митний кордон України та/або між митними органами на території України або є відповідальною за такі перевезення. Пунктом 3 ч.1 ст. 191 МК Українивизначено право перевізника замінювати уповноважену перевізником особу (водія), відповідальну за доставку товарів до митного органу призначення, попередньо повідомивши цей орган про причини такої заміни. Статтею 460 МК Українивизначено, що перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості (стаття 483 цього Кодексу), виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (СМR). Враховуючи вищенаведені норми закону, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, може бути перевізник, а також водій, якщо він є уповноваженою перевізником особою, відповідальною за доставку товарів до митного органу призначення. Як вбачається з матеріалів справи, у протоколі зазначено, що незадекларований товар виявлено під час поглибленого огляду. Кількість вантажних місць повністю співпадає з відомостями, вказаними у відповідних CMR.Водій транспортного засобу ОСОБА_1 для здійснення митних формальностей подав товаросупровідні документи, які йому були надані фірмою - відправником та митним брокером. Отже, ОСОБА_1 , як водієм, були подані всі необхідні документи для ідентифікації товару, при цьому, з матеріалів справи вбачається, що будь-якої невідповідності щодо кількості вантажних місць, їх маркування та номерів із поданих ОСОБА_1 товаросупровідних документів митним органом встановлено не було. Таким чином, ОСОБА_1 , як перевізник, може бути суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, виключно у тому випадку, якщо з поданих ним до митного контролю документів вбачаються не відповідність кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а ним, при наявності можливості здійснити перевірку, не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей. Отже, на думку апеляційного суду, місцевий суд прийшов до правильного висновку про те, що в силу ч. 2 ст. 460 Митного кодексу України, ОСОБА_1 не може нести відповідальності за ознаками діянь, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. Так, як вбачається з матеріалів справи, зокрема згідно протоколу про порушення митних правил, 30.08.21 громадянином ОСОБА_1 додатково подано до митного контролю CMR №120139, згідно якої переміщує 33 упаковки вагою брутто 200 кг та фактуру 2021/FVE/MCAG/000033 від 16.08.2021, згідно якої переміщує 182 одиниці одягу. Отже, вказане свідчить про те, що водієм ще до початку декларування та огляду подано відповідні документи, а тому не вчинено жодних дій, спрямованих на приховування від митного контролю товарів. При цьому, відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 120139, згідно якої ОСОБА_1 переміщував товар: 33 упаковки вагою брутто 200 кг (відправник: "Podwysocki Sp. J." 93-232 Lodz ul. Lodowa 92, одержувач: ТОВ "Lady Styl", 3022 м. Київ, вул. Васильківська 34.) та фактуру № 2021/FVE/MCAG/000033 від 16.08.2021, в якій зазначено 182 одиниць одягу (відправник: "Podwysocki Sp. J." 93-232 Lodz ul. Lodowa 92, а одержувач: ТОВ "Lady Styl", 3022 м. Київ, вул. Васильківська 34.), а ОСОБА_1 є водієм (особою, уповноваженою перевізником). Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірної думки про те, що матеріали справи не містять доказів про наявність у діях ОСОБА_1 умислу на порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, а саме подання митному органу України, як підстави для переміщення товару, документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування, ціни та вартості товару. Відтак, враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що суддя місцевого суду прийшла до обгрунтованого висновку про відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, так як Львівською митницею Держитслужби не надано жодних належних та допустимих доказів для підтвердження наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, належним чином мотивуваши це у своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд. Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року. Враховуючи наведене, а також принцип презумпції невинуватості, на думку апеляційного суду, обов`язок доказування обставин, викладених у протоколі покладається саме на митний орган. У той час, докази долучені митним органом на підтвердження вини ОСОБА_1 не доводять факту вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України. Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Так, перевіривши доводи апеляційної скарги і оцінивши надані сторонами по справі докази щодо доведеності вини ОСОБА_1 апеляційний суд вважає, що викладені у протоколі про порушення митних правил №1715/20900/21 обставини не знайшли свого підтвердження та спростовуються перевіреними місцевим судом доказами, які у своїй сукупності свідчать про безпідставність, необґрунтованість та необ`єктивність висновків митного органу. Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопоркушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України. Таким чином, оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування суд апеляційної інстанції не вбачає. Виходячи з наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу представника Львівської митниці Держмитслужби Шота А.І. - залишити без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 18 листопада 2021 року, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 483 МК України закрито - без зміни. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Галапац І.І.