Постанова Київський апеляційний суд № 754/16572/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №754/16572/20 Головуючий у 1 інстанції: Зотько Т.А. Провадження №22-ц/824/11684/2021 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р. 14 грудня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Гаращенка Д.Р. суддів Сліпченка О.І., Сушко Л.П., за участю секретаря Стеблиненко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року в справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- ВСТАНОВИВ: У грудні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 11 243 грн 17 коп. та витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 102 грн. У мотивування вимог посилалося на те, що ОСОБА_2 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву №б/н від 24 червня 2008 року. Банк свої зобов`язання за договором виконав, а саме, надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та у межах встановленого кредитного ліміту. Однак, позивальник не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, у зв`язку з чим заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором становить 11 243 грн 17 коп. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 померла. Як зазначає позивач, спадкоємцем, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є ОСОБА_1 , що підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідача, де зазначена адреса реєстрації: АДРЕСА_1 . 12 лютого 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» була направлена претензія кредитора до П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори. 25 березня 2020 року отримана відповідь, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого позичальника із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа заведена після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк». На думку банку, оскільки ОСОБА_1 проживала зі спадкодавцем за однією адресою, заяв про відмову від спадщини не подавала, тому є такою, що прийняла спадщину, до складу якої входять, в тому числі, кредитні зобов`язання померлого позичальника. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року в задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , а тому є спадкоємцем першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України. Відповідач заяви про відмову від прийняття спадщини не подавала, доказів того, що вона не проживала разом із позичальником на день його смерті, матеріали справи не містять. Зазначає, що судом першої інстанції не було перевірено хто є власником будинку за адресою реєстрації спадкодавця. Звертає увагу й на те, що відповідач до суду не з`являлася, заперечень чи відзиву на позов не надала, доказів того, що розмір спадкового майна є меншим, ніж заборгованість спадкодавця по кредиту, також не надала, а отже, на ній лежить обов`язок щодо відшкодування боргу спадкодавця в повному обсязі. У судовому засіданні представник АТ КБ «ПриватБанк» Гордієнко В.А. просив апеляційну скаргу задовольнити. ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про день, час та місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника АТ КБ «ПриватБанк» Гордієнко В.А., перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом апеляційної інстанції встановлені та підтверджуються матеріалами справи наступні обставини. 30 травня 2008 року ОСОБА_2 звернулася до АТ КБ із заявою в якій просила видати їй кредитну картку «Універсальна» та встановити кредитний ліміт у розмірі 7000 грн з базовою відсотковою ставкою у розмірі 2,5% на місяць із розрахунку 360 днів у році. 24 червня 2008 року ОСОБА_2 видано кредитну картку НОМЕР_1 . (а.с. 17) Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом у ОСОБА_2 наявна заборгованість у розмірі 11 243 грн 17 коп. (а.с. 6-9) Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 33) На підставі претензії кредитора АТ КБ «ПриватБанк», яка надійшла до П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори 11 грудня 2018 року, було заведено спадкову справу щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с. 67-68) У січні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» повторно була подана претензія кредитора до П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори. (а.с. 74) Листом №842/02-14 від 20 лютого 2020 року П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора повідомила АТ КБ «ПриватБанк», що станом на день складання відповіді спадкоємці, які прийняли абовідмовились від прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 до нотаріальної контори не з`являлись. Свідоцтва про право на спадщину не видавались. При з`явленні спадкоємців буде повідомлено про претензію та суму боргу. (а.с. 81) Із спадкової справи, заведеної щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , вбачається, що ОСОБА_2 заповіт не складала. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). За положеннями ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. За змістом ч. 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а частиною першої статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. За правилами статей 1281, 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги. Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі. У будь-якому випадку підлягає з`ясуванню коло осіб, які не лише визначені в законі або в заповіті як спадкоємці, але й прийняли спадщину у спосіб, визначений законом. Такий висновок зумовлений застереженням статті 1281 ЦК України щодо пред`явлення кредитором вимог лише до тих спадкоємців, які прийняли спадщину. У ЦК України серед положень про порядок задоволення вимог кредитора спадкодавця в імперативному порядку запроваджений механізм досягнення справедливого балансу між законними інтересами та правомірними очікуваннями кредитора спадкодавця, з однієї сторони, та відповідними, зустрічними їм, інтересами спадкоємців позичальника - боржника, з іншої. Дотримання цього балансу передбачає забезпечення задоволення вимог кредитора (кредиторів) спадкодавця за рахунок спадкового майна без порушення майнових прав та інтересів спадкоємців такої особи. Визначення цього балансу законодавцем сформульовано таким чином, що спадкоємці боржника повинні відповідати за його зобов`язаннями в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Зокрема, за правилом частини першої статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Спадкування є способом безоплатного набуття майна, а тому стягнення боргів спадкодавця з його спадкоємців в межах вартості отриманої спадщини є справедливим по відношенню до законних інтересів та правомірних очікувань кредитора. Таким чином, правовідносини, що виникли між позикодавцем і позичальником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між позикодавцем та спадкоємцями позичальника і вирішуються у порядку, передбаченому положеннями статті 1282 ЦК України. При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: - чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; - коло спадкоємців, які прийняли спадщину; - при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); - при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Пред`являючи позов до ОСОБА_1 , позивач посилався на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на час відкриття спадщини були зареєстровані за однією адресою, відтак ОСОБА_1 є такою, що прийняла спадщину на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що сам факт реєстрації місця проживання відповідача за однією адресою із спадкодавцем на час відкриття спадщини не є належним та допустимим доказом того, що ОСОБА_1 належить до кола осіб, визначених ст. ст. 1261-1265 ЦК України. В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» зазначає, що ОСОБА_1 є дочкою померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , однак доказів на підтвердження даного факту апелянтом не було надано. Також обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що позивачем не надано суду належних доказів обсягу спадкового майна та його вартість. Згідно із ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Жодних клопотань щодо встановлення майна померлої ОСОБА_2 не було заявлено ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції. Крім того, у силу ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Встановивши фактичні обставини, суд першої інстанції правильно визначив правову природу цивільних відносин між сторонами, а доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з висновками суду стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість рішення не впливають, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргуАкціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27 травня 2021 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови суду складено 21 грудня 2021 року. Головуючий Д.Р. Гаращенко Судді О.І. Сліпченко Л.П. Сушко