Постанова Рівненський апеляційний суд № 570/695/21

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 грудня 2021 року м. Рівне Справа № 570/695/21 Провадження № 22-з/4815/88/21 Рівненський апеляційний суд: в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий : Боймиструк С.В., судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С., секретар судового засідання: Ковальчук Л.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Дяденчука Анатолія Івановича про ухвалення додаткового рішення у справі за скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Дяденчука Анатолія Івановича на дії державного виконавця Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Коржаневської В.А., В С Т А Н О В И В : В лютому 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Дяденчук Анатолій Іванович звернувся із скаргою на дії державного виконавця Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Коржаневської В.А. Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 30 червня 2021 року в задоволенні скарги відмовлено. Постановою Рівненського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року апеляційну скаргу задоволено. Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 30 червня 2021 року скасовано та прийнято нове рішення. Скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дяденчука Анатолія Івановича на дії державного виконавця Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Коржаневської В.А. задоволено. Визнано повідомлення Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Коржаневської В.А. від 26 січня 2021 року про повернення виконавчого документу № 570/5559/17 від 16 листопада 2018 року протиправним та скасовано; Зобов`язано Рівненський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) прийняти до виконання виконавчий лист виданий Рівненським районним судом в справі № 570/5559/17 щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості 10599 грн. та судовий збір 640 грн.; Стягнуто з Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн. 14 грудня 2021 року на адресу апеляційного суду від представника ОСОБА_1 адвоката Дяденчука Анатолія Івановича надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. Сторони в судове засідання не з`явились, причин неявки не повідомили. Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Вказана заява про стягнення витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч.3 ст. 2 ЦПК України). Згідно ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Згідно ч.1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Встановлено, що адвокат Дяденчук А.І. представляє інтереси ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги від 27 липня 2021 року. Відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 09 грудня 2021 року, акту передачі-прийняття наданої правової допомоги №1 від 12 серпня 2021 року, рахунку №1 від 09 грудня 2021 року за представництво в суді апеляційної інстанції по справі №570/695/21 клієнт сплачує гонорар в розмірі 10000 грн. Гонорар сплачується в строк встановлений в рахунку на оплату шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок адвоката. Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18). Вирішуючи питання про судові витрати суд виходить з розумності їх розміру, який має бути співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягом наданих послуг. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. В даній справі предметом оскарження були дії Рівненський РВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 10599 грн. та судового збору 640 грн.; Отже, враховуючи наведене, а також невелику складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, неспівмірність розміру заявленого до відшкодування гонорару в сумі 10000 грн., який є завищеним та не відповідає критерію розумності, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги адвокатом Дяденчуком А.І. в сумі 3000 гривень. Керуючись статтями 133, 137, 141, 270 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Дяденчука Анатолія Івановича про ухвалення додаткового рішення у справі за скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Дяденчука Анатолія Івановича на дії державного виконавця Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Коржаневської В.А. задовольнити частково. Стягнути із Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу в сумі 3000 гривень. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Головуючий: С.В. Боймиструк Судді: С.О. Гордійчук С.С. Шимків