Постанова 4813 № 523/15627/14-ц

Номер провадження: 22-ц/813/9840/21 Номер справи місцевого суду: 523/15627/14-ц Головуючий у першій інстанції Аліна С.С. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10.12.2021 м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого Сєвєрової Є.С., суддів: Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я., за участю секретаря Чепрас А.І., учасники справи: позивач Акціонерне товариство «УКРСИББАНК», відповідач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія», розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2019 року у складі судді Аліної С.С., в с т а н о в и в: У вересні 2019 року ТОВ «Українська факторингова компанія» звернулося до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні по виконанню рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 189.02.2015 у справі №523/15627/14-ц з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» відносно боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Заява обґрунтована тим, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 19.02.2015 у справі №523/15627/14-ц позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість у розмірі 5061,96 дол. США, що за курсом НБУ станом на 23.09.2014 становить 68 284,36 грн з яких: 5043,73 дол. США, що за курсом НБУ станом на 23.09.2014 становить 203 869,51 грн - кредитна заборгованість, у тому числі прострочена заборгованість - 1268,65 дол. США за строк з 10.06.2014 по 23.09.2014; 17,91 дол. США, що за курсом НБУ станом на 23.09.2014 становить 241,59 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, нарахована з 12.05.2014 по 23.09.2014; 0,32 дол. США, що за курсом НБУ станом на 23.09.2014 становить 4,32 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, нарахована з 12.05.2014 по 23.09.2014. Зазначено, що 24.09.2019 між ТОВ «Українська факторингова компанія» та ПАТ «УкрСиббанк» укладено Договір факторингу №144, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту №11357557000 від 12.06.2008, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Українська факторингова компанія». Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2019 року заяву задоволено. Замінено стягувача у виконанні рішення Суворовського районного суду м. Одеси по справі № 523/15627/14-ц з ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «Українська факторингова компанія» відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені заяви. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції розглянув заяву без повідомлення ОСОБА_1 , що є обов`язковою підставою для скасування ухвали та ухвалення нового судового рішення. ОСОБА_1 не отримував від суду першої інстанції повідомлень про дату, час та місце розгляду заяви й докази направлення та вручення йому таких повідомлень в матеріалах справи під час ознайомлення з ними 13 липня 2021 року були відсутні. Оскільки ОСОБА_1 був позбавлений можливості доводити свою правову позицію стосовно відмови у задоволенні заяви, наслідком чого стало, на думку ОСОБА_1 , помилкове задоволення заяви судом першої інстанції. Не зважаючи на те, що на час розгляду заяви в матеріалах справи були відсутні будь-які дані й докази, які б свідчили про пред`явлення виконавчого листа до виконання протягом майже 4,5 років (з дня набрання чинності рішенням суду першої інстанції від 19 лютого 2015 року у справі, тобто з 11 березня 2015 року, до жовтня 2019 року) й такі дані і докази не були надані заінтересованою особою із заявою, суд першої інстанції не з`ясував чи закінчився строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, не зазначив результат цього з`ясування в ухвалі і замінив стягувана у виконавчому провадженні, яке не існувало при тому, що строк пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання за законодавством, яке діяло на день набрання рішенням від 19 лютого 2015 року суду першої інстанції чинності у справі закінчився 11 березня 2016 року і не був поновлений. Також судом першої інстанції не було з`ясовано місце знаходження виконавчого листа і чи не втрачений він взагалі. Таким чином, ухвала не є обґрунтованою. На думку ОСОБА_1 , за таких обставин суд першої інстанції мав застосувати логіку правової позиції, викладеної у висновку Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року Великої Палати Верховного Суду у справі №2-836/11, за якою видача дублікату виконавчого документу, строк пред`явлення якого закінчився, можлива лише за умови поновлення цього строку й відмовити заінтересованій особі у задоволенні заяви на підставі того, що заінтересована особа не довела процесуальні обставини, на які посилається у заяві (наявність виконавчого листа; дотримання строку на пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання, тобто, можливість пред`явити виконавчий лист до примусового виконання). В судове засідання 10.12.2021 представники АТ «УКРСИББАНК»,ТОВ «Українська факторингова компанія», та ОСОБА_2 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку з чим суд вирішив розглянути справу без їх участі. Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Матеріали справи свідчать, що заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 19.02.2015 стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість у розмірі 5061,96 дол. США, що за курсом НБУ станом на 23.09.2014 становить 68 284,36 грн з яких: 5043,73 дол. США, що за курсом НБУ станом на 23.09.2014 становить 203 869,51 грн - кредитна заборгованість, у тому числі прострочена заборгованість - 1268,65 дол. США за строк з 10.06.2014 по 23.09.2014; 17,91 дол. США, що за курсом НБУ станом на 23.09.2014 становить 241,59 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, нарахована з 12.05.2014 по 23.09.2014; 0,32 дол. США, що за курсом НБУ станом на 23.09.2014 становить 4,32 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, нарахована з 12.05.2014 по 23.09.2014. 24.09.2019 між ТОВ «Українська факторингова компанія» та АТ «УкрСиббанк» укладено договір факторингу №144. 24.09.2019 складено акт приймання-передачі права вимоги відповідно до якого банк передав товариству права вимоги в обсязі та на умовах, визначених договором №144 та реєстром боржників від 24.09.2019 до договору факторингу №144. Відповідно до вказаного реєстру боржників до договору №144, право вимоги за кредитним договором №11357557000 від 12.06.2008, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Українська факторингова компанія». Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Відповідно до частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Згідно з частиною 1 та 5 статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття кредитора у зобов`язанні він замінюється правонаступником. Відповідно до пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги, правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Отже, у даному випадку ТОВ «Українська факторингова компанія» за договором факторингу отримало від ПАТ «УкрСиббанк» право вимоги за кредитним договором №11357557000 від 12.06.2008 на користь якого за заочним рішенням суду з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» стягнуто кредитну заборгованість за вказаним кредитним договором. У зв`язку з викладеним наявні підстави для заміни сторони у виконанні заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19.02.2015 з ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «Українська факторингова компанія». Посилання апелянта на порушення стягувачем строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та не з`ясування судом місця знаходження виконавчого листа є безпідставним, так як предметом даного спору є зміна сторони стягувача (правонаступника). Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні. Разом із тим, апелянт у скарзі посилається на те, що суд не сповістив його про дату та час розгляду заяви. Апеляційним судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів отримання апелянтом судової повістки про розгляд заяви, що є безумовною підставою для скасування ухвали суду. Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, оскаржену ухвалу скасувати. Заяву ТОВ «Українська факторингова компанія» про заміну сторони задовольнити. Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2019 року скасувати. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» задовольнити. Замінити стягувача у виконанні рішення Суворовського районного суду м. Одеси по справі №523/15627/14-ц з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст складений 23.12.2021. Головуючий: Судді: