Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/5261/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5261/20 Головуючий у І інстанції Леонтович А.М. Суддя-доповідач Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 грудня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П. суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-БУД КОМПАНІ» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-БУД КОМПАНІ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київський області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: № 1607069/42800484 про відмову в реєстрації податковій накладній № 16 від 04.05.2020 року; № 1607068/42800484 про відмову в реєстрації податковій накладній № 17 від 12.05.2020 року; № 1607171/42800484 про відмову в реєстрації податковій накладній № 18 від 19.05.2020 року; № 1607070/42800484 про відмову в реєстрації податковій накладній № 19 від 27.05.2020 року; № 1630860/42800484 про відмову в реєстрації податковій накладній № 20 від 03.06.2020 року; - визнати протиправним та скасувати рішення в порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Держаної податкової служби України: Рішення № 24835/42800484/2 за ПН № 16 від 04.05.2020 року; Рішення № 24830/42800484/2 за ПН № 17 від 12.05.2020 року; Рішення № 24842/42800484/2 за ПН № 18 від 19.05.2020 року; Рішення № 24856/42800484/2 за ПН № 19 від 27.05.2020 року. - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-БУД КОМПАНІ» № 16 від 04.05.2020 року; № 17 від 12.05.2020 року; № 18 від 19.05.2020 року; № 19 від 27.05.2020 року; № 20 від 03.06.2020 року датою її направлення для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує, що ним для реєстрації спірних податкових накладних подано до податкового органу увесь перелік первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій передбачених чинним законодавством України. Зазначає, що надані до контролюючого органу документи підтверджують здійснення господарських операцій за результатами яких видано податкові накладні № 16 від 04.05.2020 року; № 17 від 12.05.2020 року; № 18 від 19.05.2020 року; № 19 від 27.05.2020 року; № 20 від 03.06.2020. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Київський області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: № 1607069/42800484 про відмову в реєстрації податковій накладній № 16 від 04.05.2020 року; № 1607068/42800484 про відмову в реєстрації податковій накладній № 17 від 12.05.2020 року; № 1607171/42800484 про відмову в реєстрації податковій накладній № 18 від 19.05.2020 року; № 1607070/42800484 про відмову в реєстрації податковій накладній № 19 від 27.05.2020 року; № 1630860/42800484 про відмову в реєстрації податковій накладній № 20 від 03.06.2020 року. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-БУД КОМПАНІ» № 16 від 04.05.2020 року; № 17 від 12.05.2020 року; № 18 від 19.05.2020 року; № 19 від 27.05.2020 року; № 20 від 03.06.2020 року датою її направлення для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. В задоволенні решти позовним вимог відмовлено. Не погоджуючись з постановленим рішенням, Головне управління ДПС у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Київській області посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального права, а саме: положенням Конституції України, Податкового кодексу України, вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі Постанова № 1165) та Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 12.12.2019 року № 520 (далі - Наказ № 520). Зазначає, по-перше, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних містили всю передбачену законодавством інформацію, зокрема, щодо підстав таких дій, по-друге, спірні рішення прийняті за встановленою формою і містять конкретні посилання на те, яких документів не було надано Позивачем, по-третє, ряд документів, які досліджувалися судом, при реєстрації податкових накладних не подавалися, по-четверте, належним способом захисту прав суб`єкта господарювання є покладення на ДПС України обов`язку повторно розглянути подані документи. До Шостого апеляційного адміністративного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-БУД КОМПАНІ» надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Проте, Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року ухвалено в порядку письмового провадження. Згідно пункту 3 частини 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Тому підстави для розгляду справи за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-БУД КОМПАНІ» відсутні. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-БУД КОМПАНІ» з 06.02.2019 є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, що підтверджується наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом в ЄДРПОУ 42800484. Вид економічної діяльності - КВЕД 43.39 - інші роботи із завершення будівництва. 31.07.2019 між ТОВ «КОМФОРТ-БУД КОМПАНІ» та ТОВ «М7 ДЕВЕЛОПМЕНТ КОНСТРАКПІН ГРУП» укладено договір субпідряду № КБК-31072019, відповідно до умов якого ТОВ «КОМФОРТ-БУД КОМПАНІ» зобов`язується виконати роботи з оздоблення фасаду на спеціально відведеній ділянці будівельного майданчика на об`єкті будівництва: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземним парканом та вбудованими приміщеннями трансформаторної підстанції на вул. Під Голоском (напроти будинку № 19) ділянка 1» у місті Львові. Згідно п. 3.4. Договору субпідряду № КБК-31072019: «Генпідрядник має право здійснювати оплату на закупівлю матеріалів, необхідних для виконання робіт Субпідрядником, шляхом здійснення 100% або часткової передоплати». Згідно п. 3.5. Договору субпідряду № КБК-31072019: «Оплату робіт по кожному етапу Генпідрядник проводить за фактом прийняття робіт, а саме: після підписання Сторонами Актів виконаних робіт по кожному етапу. Оплата здійснюється потягом 10 банківських днів з дня підписання Актів виконаних робіт». 13.05.2019 між ТОВ «КОМФОРТ-БУД КОМПАНІ» та ТОВ «Свмакс Україна» укладено договір оренди майна № 1305/01. Відповідно до п.1.1. Орендодавець передає, а Орендар бере у тимчасове платне володіння та користування люльки будівельні в комплекті згідно специфікацій. Відповідно до Акту надання послуг від 31.05.2020 № 607, вартість оренди будівельної люльки ZLP-630 (H=100 m, L-6m) з 06.05.2020 по 31.05.2020, становить 35 000, 00 грн. в тому числі ПДВ 5 833, 33 грн. Надані послуги оплачені ТОВ «М7 ДЕВЕЛОПМЕНТ КОНСТРАКПІН ГРУП» підтверджуються платіжним дорученням від 09.05.2020 № 5059 призначення платежу «на виконання будівельно-монтажних робіт згідно договору субпідряду № КБК-31072019 від 31.07.2019; платіжним дорученням від 12.05.2020 № 5111 призначення платежу «на виконання будівельно-монтажних робіт згідно договору субпідряду № КБК-31072019 від 31.07.2019; платіжним дорученням від 19.05.2020 № 5168 призначення платежу «на виконання будівельно-монтажних робіт згідно договору субпідряду № КБК-31072019 від 31.07.2019; платіжним дорученням від 27.05.2020 № 5200 призначення платежу «на виконання будівельно-монтажних робіт згідно договору субпідряду № КБК-31072019 від 31.07.2019; платіжним дорученням від 03.06.2020 № 5229 призначення платежу «на виконання будівельно-монтажних робіт згідно договору субпідряду № КБК-31072019 від 31.07.2019. Позивачем було складено та подано на реєстрацію податкові накладні № 16 від 04.05.2020, № 17 від 12.05.2020, № 18 від 19.05.2020, № 19 від 27.05.2020. Згідно квитанціями про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію податкової накладної № 16 від 04.05.2020, № 17 від 12.05.2020, № 18 від 19.05.2020, № 19 від 27.05.2020 прийнято, реєстрацію зупинено: «Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.39.19, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари\послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН». 01.06.2020 року та 10.06.2020 року ТОВ «КОМФОРТ-БУД КОМПАНІ» направлено до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів №№ 1, 2 щодо податкової накладної № 16 від 04.05.2020 року; № 17 від 12.05.2020 року; № 18 від 19.05.2020 року; № 19 від 27.05.2020 року; № 20 від 03.06.2020. За результатом розгляду наданих Позивачем пояснень та документів, комісією Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 1607069/42800484 про відмову в реєстрації податковій накладній № 16 від 04.05.2020 року; № 1607068/42800484 про відмову в реєстрації податковій накладній № 17 від 12.05.2020 року; № 1607171/42800484 про відмову в реєстрації податковій накладній № 18 від 19.05.2020 року; № 1607070/42800484 про відмову в реєстрації податковій накладній № 19 від 27.05.2020 року, у зв`язку з ненаданням платником податку первинних документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та / або банківських виписок з особових рахунків. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, Позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДПС України. Рішеннями № 24835/42800484/2, №2 4830/42800484/2, № 24842/42800484/2, № 24856/42800484/2 скарги Позивача залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Вважаючи вказані дії протиправними, а свої права порушеними, Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Частково задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого Позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкової накладної. Зазначив, що оскаржувані рішення ДПС України про результати розгляду скарги самі по собі не є юридично значимим для Позивача, оскільки не містять приписів вчинити обов`язкові дії та не створюють для нього жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав Позивача, відтак не підлягають задоволенню. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України. Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відповідно до п. 2 Порядку № 1246 податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Це положення кореспондує п. 201.16 ст. 201 ПК України. Згідно п. 3 Порядку зупинення № 1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, які наведені у цьому пункті. Приписи п. 4 Порядку зупинення № 1165 визначають, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Водночас, за правилами п. 5 Порядку зупинення № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Відповідно до п. 7 Порядку зупинення № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Пунктом 10 Порядку зупинення № 1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації, та в якій зазначається, зокрема, критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку (п. 11 Порядку зупинення № 1165). У свою чергу, механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначається Порядком №

520. Відповідно до п. 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. Згідно п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, закріплено у пункті 5 Порядку № 520, і може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Відповідно до п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)). За правилами п. п. 9, 10 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку. При цьому, згідно п. 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; - та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; - та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Таким чином, можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії. Відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку зупинення № 1165), одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в ЄРПН, у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в ЄРПН, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у ЄРПН, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у ЄРПН, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. Матеріали справи свідчать, що у направлених Позивачу квитанціях контролюючий орган вказав на те, що для реєстрації податкових накладних коди товару/послуг відсутні у таблиці даних платника податку як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Однак, рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не містять у собі мотивації підстав та причин віднесення операцій Позивача до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, як і не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчила б про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи. Крім того, особою, яка подала апеляційну скаргу не наведено, яким чином операції з виконання робіт (надання послуг) можуть дорівнювати чи перевищувати величину залишку такої послуги чи обсягу їх постання, як і не підтверджено, що такі послуги не надавалися Позивачем на постійній основі. Як вірно зазначив суд першої інстанції, рішення про зупинення реєстрації податкових накладних не містять вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків, з чим погоджується колегія суддів. Разом з тим, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого Позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкової накладної. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 819/330/18. При цьому у пп. 3 п. 11 Порядку зупинення № 1165 прямо передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог чинного законодавства Позивачем засобами електронного документообігу ГУ ДПС у Київській області були направлені повідомлення разом з поясненнями щодо фактичного здійснення господарських операцій. Однак, всупереч наданих документів, ГУ ДПС у Київській області були прийняті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Твердження ГУ ДПС у Київській області про те, що спірні рішення були прийняті у зв`язку з тим, що Позивачем не було надано обов`язкових первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг та розрахункових документів з особових рахунків, колегією судів оцінюється критично, оскільки, по-перше, як було зазначено вище, Відповідачем не конкретизовано, які саме первинні документи є обов`язковими для підтвердження господарської діяльності Позивача, по-друге, Позивачем надавалися документи під час адміністративного оскарження спірних у цій справі рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, що передбачено п. 11 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого вже згаданою постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. Викладеним, у свою чергу, спростовується посилання скаржника на те, що судом першої інстанції безпідставно були враховані ці документи при ухваленні рішення, оскільки відповідні аргументи апеляційної скарги прямо суперечать положеннями п. 11 Порядку розгляду скарги щодо наявності у платника податків права подання додаткових пояснень і документів. Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю Позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі № 940/1240/18). З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що за відсутності належного мотивування податковим органом рішень про відмову у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання певних документів без їх деталізації, такі рішення не узгоджуються з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню. Така позиція узгоджується також із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.05.2020 у справі № 560/391/19. Щодо висновків суду першої інстанції про необхідність захисту прав Позивача шляхом покладення на ДПС України обов`язку з реєстрації податкових накладних, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. Згідно п. 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення). Відповідно до п. 20 Порядку № 1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. З урахуванням викладеного колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав Позивача, є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 16 від 04.05.2020 року; № 17 від 12.05.2020 року; № 18 від 19.05.2020 року; № 19 від 27.05.2020 року; № 20 від 03.06.2020 станом на день фактичного їх подання для реєстрації. Колегія суддів також зазначає, що обраний спосіб захисту, щодо зобов`язання ДПС України вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті). Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог. Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглянувши доводи Головного управління ДПС у Київській області, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: І.О. Лічевецький О.М. Оксененко