LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС363/1306/21

від 22.12.2021 · Цивільна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Клименка Петра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 09 вересня 2021 року та постанову…

Ухвала Іменем України 22 грудня 2021 року м. Київ справа № 363/1306/21 провадження № 61-20330ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу адвоката Клименка Петра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 09 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозової Світлани Володимирівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курасової Олени Василівни, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про витребування майна із чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ: У березні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просив витребувати з чужого незаконного володіння земельну ділянку, кадастровий номер № 3221882400:20:280:6016 загальною площею 5,1521 га, розташовану за адресою: Україна, Київська область, Вишгородський район, с. Демидів, Демидівська сільська рада, що придбана ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01 березня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В. за реєстровим номером № 622, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56871005 від 01 березня 2021 року 18:27:23. 08 вересня 2021 року позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову та просив заборонити вчиняти дії ОСОБА_1 щодо розпорядження (включаючи поділ, відчуження у будь-який спосіб) земельних ділянок кадастровий № 3221882400:20:280:6024, загальною площею 5,1421 га, та кадастровий № 3221882400:20:280:6025, загальною площею 0,01 га, що розташовані за адресою: Україна, Київська область Вишгородський район, с. Демидів, Демидівська сільська рада; державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, ДЗК, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Державного земельного кадастру про поділ, право власності та речові права на земельні ділянки кадастровий № 3221882400:20:280:6024, загальною площею 5,1421 га, та кадастровий № 3221882400:20:280:6025, загальною площею 0,01 га, що розташовані за адресою: Україна, Київська область Вишгородський район, с. Демидів, Демидівська сільська рада;державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, ДЗК, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження здійснювати реєстраційні дії щодо реєстрації права власності, відчуження будь-яким способом (в тому числі шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження) стосовно земельних ділянок кадастровий № 3221882400:20:280:6024, загальною площею 5.1421 га, та кадастровий № 3221882400:20:280:6025, загальною площею 0.01 га, що розташовані за адресою: Україна, Київська область Вишгородський район, село Демидів, Демидівська сільська рада. Ухвалою від 09 вересня 2021 року Вишгородський районний суд Київської області заяву задовольнив частково. Заборонив ОСОБА_1 вчиняти дії щодо розпорядження земельними ділянками кадастровий № 3221882400:20:280:6024, загальною площею 5,1421 га, та кадастровий № 3221882400:20:280:6025, загальною площею 0,01 га, що розташовані за адресою: Україна, Київська область, Вишгородський район, с. Демидів, Демидівська сільська рада. Заборонив державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, ДЗК, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження здійснювати реєстраційні дії щодо реєстрації права власності, відчуження будь - яким способом (в тому числі шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь - якого обтяження) щодо земельних ділянок кадастровий № 3221882400:20:280:6024, загальною площею 5,1421 га, та кадастровий № 3221882400:20:280:6025, загальною площею 0,01 га, що розташовані за адресою: Україна, Київська область Вишгородський район, с. Демидів, Демидівська сільська рада. Постановою від 15 листопада 2021 року Київський апеляційний суд апеляційну скаргу залишив без задоволення, ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 09 вересня 2021 року - без змін. У грудні 2021 року адвокат Клименко П. М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 09 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року. Посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, особа, яка подала касаційну скаргу, просить скасувати судові рішення в частині задоволених вимог заяви та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні цих вимог. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Частиною четвертою статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Види забезпечення позову визначено статтею 150 ЦПК України. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Позивач у заяві про забезпечення позову просив накласти арешт на спірну земельну ділянку. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання у заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Такий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений в постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц. Між сторонами виник спір стосовно витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки. Предметом спору є земельна ділянка кадастровий номер № 3221882400:20:280:6016 загальною площею 5,1521 га, розташована за адресою: Україна, Київська область, Вишгородський район, с. Демидів, Демидівська сільська рада. Після придбання цієї земельної ділянки ОСОБА_1 вона була поділена на дві окремі земельні ділянки: кадастровий № 3221882400:20:280:6024, загальною площею 5,1421 га, та кадастровий № 3221882400:20:280:6025, загальною площею 0,01 га, що підтверджується листом Головного управління Держеокадастру від 05 серпня 2021 року. Земельні ділянки знаходяться за однією і тією ж адресою і не зважаючи на різні кадастрові номери позов забезпечено шляхом заборони розпоряджатися земельними ділянками, які є предметом спору. Позов направлений на відновлення позивачем свого права власності на цю земельну ділянку. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано дійшов висновку, що у разі відчуження цієї земельної ділянки її теперішнім власником до ухвалення судом рішення позивач не зможе у повній мірі поновити свої права та таке відчуження призведе до ускладнення розгляду справи, оскільки викличе необхідність залучення до участі у справі нового власника земельної ділянки. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. У разі задоволення позову позивач матиме безперешкодну можливість відновити свої порушені права шляхом звернення до будь-якого державного реєстратора з метою проведення реєстраційних дій щодо відновлення реєстрації права на земельну ділянку. Таким чином, задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову. Зі змісту касаційної скарги, судових рішень, що оскаржені,та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Керуючись частиною першою статті 389, частиною другою та четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Клименка Петра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 09 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозової Світлани Володимирівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курасової Олени Василівни, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про витребування майна із чужого незаконного володіння. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. Ю. Мартєв В. В. Сердюк І. М. Фаловська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»