Ухвала КЦС ВС № 761/9002/21

Ухвала Іменем України 21 грудня 2021 року м. Київ справа № 761/9002/21 провадження № 61-20501ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 06 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Клітко Валентина Василівна, про встановлення факту родинних відносин, ВСТАНОВИВ: У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, а саме: просив суд встановити факт родинних відносин між його батьком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 . Вказував, що встановлення даного юридичного факту необхідне заявнику для реалізації права на спадкування. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 06 вересня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Клітко В. В., про встановлення факту родинних відносин. Не погоджуючись із указаною ухвалою суду ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постановою Київського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 06 вересня 2021 року - без змін. Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції, встановивши зі змісту заяви, що існує спір про право на спадщину, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для відкриття провадження за заявою про встановлення факту. 17 грудня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована тим, що суди помилково виходили із того, що спір у цій справі і в справі № 752/22462/20, яка перебуває на розгляді в Голосіївському районному суді м. Києва, пов`язані предметом спору. Згідно з частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження посилається на те, що копію повного тексту постанови Київського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року він отримав 17 листопада 2021 року. На підтвердження зазначених обставин до касаційної скарги додано відповідні докази. Ураховуючи те, що касаційну скаргу подано 17 грудня 2021 року, тобто протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення, суд дійшов висновку, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів. Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно із частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до частин першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема родинних відносин між фізичними особами. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, -- залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України). Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19 (провадження № 61-1128св20) вказав, що «суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Суддя відмовляє в відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України). Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах. Тобто, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права». Суд першої інстанції встановив, що Голосіївським районним судом м. Києва ухвалою від 23 листопада 2020 року відкрито провадження у цивільній справі № 752/22462/20 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Клітко В. В., про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності на частку сумісного майна, визнання права власності у порядку спадкування. Встановивши, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення юридичного факту з метою подальшого оформлення спадщини, щодо якої існує спір між іншими спадкоємцями, суди зробили правильний висновок про відмову у відкритті провадження у справі на підставі частини четвертої статті 315 ЦПК України. Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень свідчить, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 06 вересня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 06 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Клітко Валентина Василівна, про встановлення факту родинних відносин. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Краснощоков І. О. Дундар В. І. Крат