Ухвала КЦС ВС № 1005/7140/2012

Ухвала Іменем України 23 грудня 2021 року м. Київ справа № 1005/7140/2012 провадження № 61-20000ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» на постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року в справі за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, на постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, ВСТАНОВИВ: У червні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» (далі - ТОВ «Файненс Компані») звернулося до суду зі скаргою, у якій просило суд поновити йому строк на звернення зі скаргою на постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О. В. від 31 грудня 2015 року у виконавчому провадженні № 39548943 про повернення виконавчого листа № 2/359/104/2013; визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О. В. від 31 грудня 2015 року у виконавчому провадженні № 39548943 про повернення виконавчого листа № 2/359/104/2013; зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження № 39548943 та продовжити дії щодо виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2013 року у справі № 1005/7140/2012 за виконавчим листом № 2/359/104/2013. Скаргу заявник обґрунтовував тим, що на виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2013 року у справі № 1005/7140/2012 07 лютого 2013 року було видано виконавчий лист № 2/359/104/2013. 30серпня 2013 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Валявським О.А. було відкрито виконавче провадження № 39548943 за вказаним виконавчим листом. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2021 року у справі № 1005/7140/2012 було замінено стягувача у виконавчому листі № 2/359/104/2013 з публічного акціонерного товариства «Омега Банк» (далі - ПАТ «Омега Банк») його правонаступником - ТОВ «Файненс Компані». Заявник зазначав, що ПАТ «Омега Банк» не передавав ТОВ «Файненс Компані» жодних відомостей про виконавче провадження № 39548943 внаслідок укладення Договору № 1 від 07 березня 2019 року про відступлення права вимоги. Набувши статусу стягувача у виконавчих листах, та у зв`язку з відсутністю відомостей щодо виконавчого провадження № 39548943, ТОВ «Файненс Компані» звернулося до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з адвокатським запитом, щодо надання актуальних відомостей щодо виконавчого провадження № 39548943. Листом від 01 червня 2021 року № 20.1/В-7/39308126 Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надано відповідь на вищезазначений адвокатський запит,із якого ТОВ «Файненс Компані» стало відомо, що постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим О. В. від 31 грудня 2015 року було повернуто виконавчий документ стягувачу у виконавчому провадженні № 39548943, підставою для повернення виконавчого листа № 2/359/104/2013 стало те, що зверненню стягнення підлягає земельна ділянка з кадастровим номером 32208840000:03:001:0008, загальною площею 2, 6901 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, але через невідповідність законодавства, зокрема Земельного кодексу України та Закону України«Про виконавче провадження», відсутня можливість примусової реалізації майна. На думку заявника, внаслідок неправильного тлумачення норм матеріального права державнийвиконавець вважав, що землі з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства» не можуть бути відчужені, що стало підставою для протиправного повернення виконавчого листа № 2/359/104/2013 стягувачу. Заявник також вказував, що строк для звернення до суду зі скаргою був пропущений з поважних причин, оскількипро існування оскаржуваної постанови державного виконавця він дізнався лише 01червня 2021 року із листа Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 20.1/В-7/39308126. ПАТ «Омега Банк» за результатами укладення Договору № 1 відступлення прав вимоги від 07 березня 2019 pоку, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О. І., не передало ТОВ «Файненс Компані» жодних документів щодо виконавчого провадження № 39548943, в тому числі і постанови про відкриття виконавчого провадження. Лише після заміни сторони у виконавчому провадженні № 39548943 ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2021 року у справі № 1005/7140/2012 представник ТОВ «Файненс Компані» отримав право звернутись до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для отримання належних відомостей щодо виконавчого провадження № 39548943. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2021 року поновлено ТОВ «Файненс Компані» строк на звернення зі скаргою на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 31 грудня 2015 року у виконавчому провадженні № 39548943. Скаргу ТОВ «Файненс Компані» задоволено. Визнано незаконною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 31 грудня 2015 року про повернення ПАТ «Омега Банк» виконавчого листа № 2/359/104/2013, виданого 16 липня 2013 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про звернення стягнення на земельну ділянку площею 2, 6901 га з кадастровим номером 32208840000:03:001:0008 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Іванківської сільської ради Бориспільського району, в рахунок погашення боргу за кредитним договором № 1095-Ф від 31 січня 2008 року в розмірі 2 737 304, 15 доларів США, що еквівалентно 21 877 903, 43 грн. Зобов`язано державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження № 39548943 з виконання виконавчого листа № 2/359/104/2013, виданого 16 липня 2013 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про звернення стягнення на земельну ділянку площею 2,6901 га з кадастровим номером 32208840000:03:001:0008 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Іванківської сільської ради Бориспільського району, в рахунок погашення боргу за кредитним договором № 1095-Ф від 31 січня 2008 року в розмірі 2 737 304, 15 доларів США, що еквівалентно 21 877 903, 43 грн. Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2021 року та ухвалитинове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити в повному обсязі. Боржник ОСОБА_2 також не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність і необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2021 року. Постановою Київського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року скасовано ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2021 року та прийнято нову постанову, якою скаргу ТОВ «Файненс Компані» залишено без розгляду на підставі статей 126, 377 ЦПК України в зв`язку з пропуском строку її подання, встановленого статтею 449 ЦПК України, та відсутністю поважних причин для поновлення цього строку. 06 грудня 2021 року ТОВ «Файненс Компані» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просило скасувати постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року та залишити в силі ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2021 року. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням норм процесуального права, зокрема, зазначає, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на обставини, які виключали можливість звернення ПАТ «Омега Банк» зі скаргою на постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О. В. від 31 грудня 2015 року у виконавчому провадженні № 39548943 про повернення виконавчого листа № 2/359/104/213. Зокрема, ТОВ «Файненс Компані» вказує, що при винесенні оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції не взяв до уваги наявності тривалого провадження у справі № 910/10364/16, рішенням у якій було встановлено нікчемність договору купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року, укладеного між ПАТ «Омега Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» (далі - ТОВ «ФК «Іпотека Кредит»), а також визнано недійсним договір купівлі-продажу права вимоги від 04 липня 2015 року, укладений між ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент» (далі - ТОВ «Компанія з управління активами «Скай Кепітал Менеджмент»). Заявник звертає увагу на те, що ПАТ «Омега Банк» до моменту ухвалення рішення у справі № 910/10364/16 не могло користуватись правами стягувача у виконавчому провадженні № 39548943, так як мало довести нікчемність/недійсність договору купівлі-продажу прав вимоги від 31 грудня 2014 року, а також договору купівлі-продажу права вимоги від 04 липня 2015 року та відсутність будь-яких юридичних наслідків цих правочинів. ТОВ «Файненс Компані» також вказує, що статус сторони виконавчого провадження у справі №1005/7140/2012 воно набуло лише 12 травня 2021 року після постановлення Бориспільським міськрайонним судом Київської області ухвали про заміну стягувача у виконавчому провадженні, тобто саме з цього моменту у нього виникло право на звернення зі скаргою на постанову державного виконавця про повернення виконавчого листа стягувачу. Зазначає, що про існування вищевказаної ухвали, а отже і про порушення своїх прав, дізналось 01 червня 2021 року з листа Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 20.1/В-7/39308126. Крім того, заявник зазначає про неправильне тлумачення державним виконавцем при винесенні 31 грудня 2015 року постанови про повернення виконавчого документа стягувачу норм Земельного кодексу України, що призвело до порушення прав та інтересів стягувача у справі № 1005/7140/2012. Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступного висновку. Судом апеляційної інстанції установлено, що 31 січня 2008 року закрите акціонерне товариство «Сведбанк Інвест» (далі - ЗАТ «Сведбанк Інвест») та ОСОБА_1 уклали іпотечний договір № 1095-Ф/ІП-3, за умовами якого іпотекодавець як майновий поручитель передає предмет іпотеки на забезпечення виконання зобов`язань іпотекодавця, що випливають з кредитного договору № 1095-Ф від 31 січня 2008 року, укладеного між ЗАТ «Сведбанк Інвест» та ОСОБА_2 . Предметом іпотеки є земельна ділянка, кадастровий номер 3220884000:03:001:008, загальною площею 2, 6901 га, розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, територія Іванківської сільської ради, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 18 травня 2006 року (серія ЯГ № 215942), виданого Бориспільською районною державною адміністрацією, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010632300053. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2013 року в справі № 1005/7140/2012 за позовом ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки позов задоволено, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 . За кредитним договором від 31 січня 2008 року № 1095-Ф в сумі 2 737 304, 15 доларів США, що еквівалентно 21 877 903,43 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку, кадастровий номер 3220884000:03:001:008, загальною площею 2, 6901 га, розташовану за адресою:Київська область, Бориспільський район, територія Іванківської сільської ради, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 18 травня 2006 року (серія ЯГ № 215942), виданого Бориспільською районною державною адміністрацією, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010632300053, реалізувавши предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», початкова ціна для реалізації предмету іпотеки становить 261 195, 80 доларів США, що еквівалентно 1 319 038,79 грн. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2021 року частково задоволено заяву ТОВ «Файненс Компані» та замінено стягувача ПАТ «Омега Банк» у виконавчих листах від 06 червня 2013 року № 2/359/104/2013, 1005/7140/2012, виданих Бориспільським міськрайонним судом Київської області у справах за позовом ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, на ТОВ «Файненс Компані». Також установлено, що листом Відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 01 червня 2021 року, надісланим у відповідь на адвокатський запит в інтересах ТОВ «Файненс Компані», повідомлено, що згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 39548943 з виконання виконавчого листа № 2/359/104/2013 від 16 липня 2013 року, виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області; 31 грудня 2015 року державним виконавцем відповідно до пункту 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення. За приписами статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Статтею 449 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata. Указана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 672/379/14-ц (провадження № 61- 11204св19). З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові. Такий висновок сформульовано Верховним Судом у постанові від 16 червня 2021 року в справі № 361/1335/20 (провадження № 61-15507св20). Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку на оскарження постанови державного виконавця, необхідно виходити з фактичних обставин справи, поведінки заявника, який послідовно вживав дії з оскарження дій, бездіяльності та рішень державних виконавців, особливості правозастосовчої практики з питань розгляду такої категорій справ. Пропорційність є однією зі складових верховенства права. Цей принцип спрямований на встановлення розумного балансу між необхідними у демократичному суспільстві випадками обмеження прав людини і легітимною метою такого обмеження. Перевіряючи причини пропущення процесуального строку на оскарження дій, бездіяльності чи рішень державного виконавця, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний з принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Верховний Суд у постанові від 07 липня 2021 року в справі № 127/2-200/2004 (провадження № 61-16384св19) зазначив, що у питанні поновлення процесуального строку необхідно враховувати баланс інтересів стягувача і боржника, вирішити питання якому принципу надати перевагу: принципу правової визначеності чи принципу забезпечення права на судовий захист, оскільки обидва принципи є елементами принципу верховенства права. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2021 року та залишаючи скаргу ТОВ «Файненс Компані» без розгляду з підстав з підстав, передбачених статтями 126, 377 ЦПК України, в зв`язку з пропуском строку її подання, встановленого статтею 449 ЦПК України, та відсутністю поважних причин для поновлення цього строку, дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що обставини, які суд першої інстанції визнав встановленими, фактично є недоведеними, оскільки в матеріалах справи відсутні акти приймання-передачі документів за договором про відступлення права вимоги або будь-які інші докази, якими би підтверджувався обсяг документів, переданих на виконання договору № 1 про відступлення прав вимоги від 07 березня 2019 року. Апеляційний суд правильно зазначив, що неоскарження попереднім кредитором ПАТ «Омега Банк» (уповноваженою особою на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Омега Банк» в його інтересах) постанови головного державного виконавця від 31 грудня 2015 року за таких обставин не може виправдовувати пропуск відповідних процесуальних строків, оскільки фактично покладає надмірний тягар на боржника, а враховуючи, що ТОВ «Файненс Компані» не позбавлене можливості в подальшому відступити права вимоги до боржника третім особам, таким чином продовжує можливість звернення наступних кредиторів із скаргами на дії або рішення державного виконавця на необмежений період в часі. Крім того, як вірно вказав суд апеляційної інстанції, первісним кредитором ПАТ «Омега Банк» не було вжито всіх заходів, щоб з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у справі за власним позовом і вчасно оскаржити постанову державного виконавця в разі незгоди з нею. Стосовно аргументів заявника з приводу наявності в матеріалах справи № 1005/7140/2012 на момент постановлення Бориспільським міськрайонним судом Київської області ухвали від 12 липня 2021 року роздруківок з ЄДРСР судових рішень у справі № 910/10364/16, то суд їх відхиляє, оскільки таким доказам була надана належна оцінка апеляційним судом. Інші доводи касаційної скарги ТОВ «Файненс Компані» зводяться до незгоди із висновками суду апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин та відносяться до переоцінки доказів, які були досліджені та оцінені судом з правильним застосуванням норм матеріального права та додержанням норм процесуального права. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. За змістом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Таким чином, аргументи касаційної скарги про порушення судом норм процесуального права безпідставні та спростовуються висновками, викладеними у постанові суду апеляційної інстанції. Оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, правильне застосовування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані» на постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2021 року в справі за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані», заінтересовані особи:ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, на постанову про повернення виконавчого документа стягувачу відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: М. Ю. Тітов А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко