Ухвала КЦС ВС № 948/1012/20

Ухвала 23 грудня 2021 року м. Київ справа № 948/1012/20 провадження № 61-18966ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Фесенко Юлією Олександрівною, на постанову Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Машівська районна державна адміністрація Полтавської області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 30 березня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Машівська районна державна адміністрація Полтавської області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. Постановою Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 30 березня 2021 року скасовано. Провадження у вказаній цивільній справі закрито. Повідомлено ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду. У листопаді 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Фесенко Ю. О., на постанову Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2021 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті відправлена до Верховного Суду17 листопада 2021 року. Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 грудня 2021 року визнано наведені заявником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними, а касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Фесенко Ю. О., залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків. Запропоновано заявнику подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та надати докази поважності причин його пропуску; сплатити судовий збір за подання касаційної скарги та надати документ, що підтверджує його сплату; надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання. Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судустрок ОСОБА_1 направила матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного судуу складі Верховного Суду від 03 грудня 2021 року, вважаючи, що вимоги ухвали виконано. Однак, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 грудня 2021 року виконано заявником не у повному обсязі, оскільки у порушення частини третьої статті 393 ЦПК України, заявником не подано до суду касаційної інстанції належних доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. У заяві про поновлення строку на касаційне оскарження ОСОБА_1 . Зазначає, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції її представник отримала 13 серпня 2021 року та 27 серпня 2021 року надіслала касаційну скаргу до Верховного Суду. Зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2021 року касаційну скаргу було безпідставно повернуто у зв`язку із невиконанням ухвали Верховного Суду від 09 вересня 2021 року про залишення касаційної скарги без руху. Вказує, що ухвалу Верховного Суду від 18 жовтня 2021 року про повернення касаційної скарги її представник отримала лише 26 жовтня 2021 року. Вважає, що строк на касаційне оскарження судового рішення слід обраховувати з 27 жовтня 2021 року відповідно до положень частини першої статті 123 ЦПК України. Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що наведені причини пропуску строку є по суті аналогічними, які ОСОБА_1 зазначала у касаційній скарзі. Заявник дійсно в силу норм ЦПК України має право на повторне звернення до суду касаційної інстанції, але це не означає безумовне поновлення строку касаційного оскарження. Наведені заявником обставинине є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надають такій особі права у будь-який необмежений час після спливу строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення. ОСОБА_1 не наведено обставини, які унеможливили дотримання передбачених ЦПК України строків на касаційне оскарження судового рішення та розумних пояснень щодо пропуску строку звернення вдруге з касаційною скаргою, а також не надано жодних належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення. Інших підстав поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження заявником не наведено. Посилання заявника про безпідставне повернення первинної поданої касаційної скарги є необґрунтованими та зводяться лише до незгоди заявника з ухвалою суду про повернення касаційної скарги. Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та «права на суд», гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункти 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року). Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справах «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року). Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду. Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Оскільки у відведений судом строк, станом на 23 грудня 2021 року, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 грудня 2021 року заявником не виконано, що перешкоджає Касаційному цивільному суду у складі Верховного Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Фесенко Ю. О., на постанову Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2021 року слід вважати неподаною та повернути. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина сьома статті 185 ЦПК України). Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Фесенко Юлією Олександрівною, на постанову Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Машівська районна державна адміністрація Полтавської області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії вважати неподаною та повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Р. А. Лідовець