Постанова 4809 № 398/2910/20

ПОСТАНОВА Іменем України 18 листопада 2021 року м. Кропивницький справа № 398/2910/20 провадження № 22-ц/4809/1255/21 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді (суддя-доповідач) Дуковського О.Л. суддів Дьомич Л.М., Письменного О.А. з участю секретаря Демешко Л.В. Учасники справи: позивач - ОСОБА_1 ; відповідачі Державна казначейська служба України, Кіровоградська обласна прокуратура, Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 06 травня 2021 року, у складі головуючого судді Терещенка Д.В., за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Кіровоградської обласної прокуратури, Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області про відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, - В С Т А Н О В И В: У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державної казначейської служби України, Кіровоградської обласної прокуратури, Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області про відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду. Просив стягнути з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з розрахункового рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, на його користь відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 000,00 грн. виплачений гонорар за час розгляду кримінального провадження в сумі 38 000,00 грн., а також витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн. В обгрунтування позову зазначав, що 27 червня 2013 року, керуючи належним йому автомобілем, втратив свідомість та скоїв ДТП. У зв`язку із тим, що ДТП відбулося за його участі, були внесені матеріали до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013120170001202 від 28 червня 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. 26 березня 2014 року після проведення всіх слідчих дій, кримінальне провадження було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, в зв`язку з його невинуватістю в скоєному. Через два з половиною роки після ДТП, заступник прокурора Кіровоградської області Приходько В., скасував вказану постанову та доручив проведення досудового розслідування слідчим СУ ГУНП в Кіровоградській області. 04 лютого 2016 року йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, підписане старшим слідчим в особливо важливих справах відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області Танрівердієвим Х.М., та погоджене прокурором у кримінальному провадженні прокурором відділу прокуратури Кіровоградської області Вергелесом В.В., у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013120170001202 від 28 червня 2013 року. 16 лютого 2016 року кримінальне провадження направлене до суду. У подальшому, згідно вироку Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04 березня 2019 року його було виправдано, у зв`язку із відсутністю в діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Не погодившись з вироком, прокурором прокуратури Кіровоградської області Васильків І.М. була подана апеляційна скарга і відповідно до ухвали Кропивницького апеляційного суду від 16 вересня 2019 року апеляційна скарга прокурора залишена без задоволення, а вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04 березня 2019 року залишено без змін. Прокурором прокуратури Кіровоградської області Васильків І.М. було оскаржено вказані судові рішення та постановою суду касаційної інстанції від 09 липня 2020 року було залишено без змін вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04 березня 2019 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 16 вересня 2019 року. Вказував, що під слідством та судом, він перебував на протязі чотирьох років і п`яти місяців, тобто п`ятдесят три місяці, до 09.07.2020. Незаконним притягненням до кримінальної відповідальності та незаконним засудженням йому спричинена тяжка моральна шкода, так як він проживає в м. Олександрія, працює головним соціальним інспектором управління соціального захисту населення Олександрійської РДА. Притягненням його до кримінальної відповідальності була принижена честь та гідність, а також ділова репутація. Він зазнав душевних страждань в зв`язку з незаконністю дій слідчого ОСОБА_2 . Слідчий, за погодженням з прокуратурою області, повідомив йому завідомо незаконну підозру, звинувачуючи в скоєнні тяжкого злочину, за який, відповідно до санкції ч.2 ст.286 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 8 років. Він, пережив сильний психологічний стрес. Люди, які раніше його знали, стали обходити його стороною, по місту поповзли плітки, що він «убивця». Це також негативно позначилися на його здоров`ї та психічному стані. Чотири важкі роки він добивався справедливості, весь цей час знаходився в нервовому стані, який позбавляв його можливості нормального спілкування з близькими та оточуючими його людьми. Він відчував приниження, вимушений постійно відпрошуватися з роботи. Керівництво почало до нього гірше ставитися, дехто з колег совітував йому звільнитися з роботи, мотивуючи це тим, що його «все одно посадять». У нього порушився сон, апетит, майже весь час перебування під слідством та судами на протязі більше чотирьох років він знаходився в стресовому стані і жив на заспокійливих пігулках. Спричинену моральну шкоду оцінив в сумі 500 000,00 грн. Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 06 травня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з розрахункового рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі - 319 000,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Не погодившись із вказаним рішенням суду Державна казначейська служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову до Державної казначейської служби України. Зазначає, що при розрахунку суми відшкодування моральної шкоди, суд визначив строк перебування позивача під кримінальним переслідуванням 53 місяці (з 04.02.2016 по 09.07.2020), що не відповідає дійсності, оскільки позивач перебував під слідством та судом 36 місяців, 9 місяців 12 днів (з 04.02.2016 по 16.09.2019). Не погоджується також із рішенням про розподіл судових витрат. Щодо стягнення професійної правничої допомоги судом не надано об`єктивної оцінки наданому позивачем розрахунку даної допомоги , виходячи із складності справи та інших факторів, які впливають на розрахунок витрат на правничу допомогу. Також зазначає, що не допускається стягнення моральної та матеріальної шкоди з Казначейства, оскільки це змінює встановлений законодавством порядок виплати відповідних коштів. Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області подало відзив на вказану апеляційну скаргу, в якому підтримують доводи скарги у повному обсязі. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про часткове задоволення скарги. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтувантися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати. Оскаржуване судове рішення, у повному обсязі, не відповідає зазначеним вимогам, виходячи із наступного і підлягає зміні. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачувався у скоєнні дорожньо транспортної пригоди 27.06.2013, чим порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б, д) ПДР (п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху) проявив власну необережність та недбалість до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, при цьому порушуючи вимог п. 12.1 ПДР (п. 12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним) не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати можливість постійно контролювати рух транспортного засобу, не впоравшись з керуванням автомобіля, допустив виїзд автомобіля за межі проїзної частини з наступним наїздом на дерево, яке росло на лівому узбіччі щодо напрямку руху автомобіля. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля ЗАЗ -110307, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з висновком судово-медичної експертизи № 577 від 25.07.2013, отримала тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, та в даному випадку призвели до смерті пасажирки, а тому є прямим причинним зв`язком з отриманими в результаті дорожньо-транспортної пригоди тілесними ушкодженням. Встановлено, що пасажир вказаного автомобіля - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з висновком судово-медичної експертизи № 199 від 28.02.2014, отримав тілесні ушкодження у вигляді, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я. Дії ОСОБА_5 стороною обвинувачення було кваліфіковано за ч. 2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть одного потерпілого та середньої тяжкості тілесні ушкодження іншому потерпілому. Згідно вироку Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04.03.2019 ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та виправдано його, у зв`язку з не доведеністю в діянні складу кримінального правопорушення (а. с. 9-16). Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду від 16.09.2019 апеляційну скаргу прокурора у кримінальному проваджені Васильків І.М. залишено без задоволення, а вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04.03.2019 залишено без змін (а.с.17-21). Постановою Верховного Суду колегією суддів Першої палати Касаційного кримінального суду від 09.07.2020, вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04.03.2019 та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду від 16.09.2019 залишено без змін, а касаційну скаргу прокурора без задоволення (а.с.22-24). Задовольняючи частково позов про відшкодування шкоди, суд першої інстанції послався на те, що в період з 04.02.2016, а саме з дня отримання повідомлення про підозру по 09.07.2020 (день ухвалення постанови Верховним Судом, позивач безпідставно притягувався до кримінальної відповідальності, а саме підозрювався та обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Колегія суддів, частково не погоджується із висновком суду першої інстанції, саме щодо періоду перебування позивача під кримінальним переслідуванням і визначеним судом розміром шкоди. Обгрунтованими є доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції невірно визначив строк перебування позивача під кримінальним переслідуванням, а розрахунок моральної шкоди не ґрунтується на вимогах закону. Встановлено, що ОСОБА_1 було визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та виправдано його, згідно вироку Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04.03.2019, який набрав законної сили 16.09.2019. Тому, фактично позивач перебував під слідством та судом в період з 04.02.2016 по 16.09.2019, тобто 43 місяців та 12 днів. Саме період оскарження вироку Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04.03.2019 та ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду від 16.09.2019 до Верховного Суду по день ухвалення постанови судом касаційної інстанції не входить до періоду перебування під слідством та судом позивача, оскільки виправдовувальний вирок в цей період був чинним. Суд першої інстанції правильно встановив і є доведеним, що позивач був вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, зазнав тривалих негативних емоційних хвилювань під час перебування під слідством та судом. Згідно ч. ч. 1, 2, 7 ст.1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом. Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду», підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду. Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду», право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає, зокрема, постановлення виправдувального вироку суду. Відповідно до пунктів четвертого та п`ятого статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодуванню громадянинові підлягають, зокрема: суми, сплачені громадянином у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги; та моральна шкода у випадках незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди провадиться у разі коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Згідно з п.2 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт. Відповідно до статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно з частиною першою статті

12. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування. Виходячи з розумності, виваженості, справедливості, надавши оцінку характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач у зв`язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, суд дійшов висновку про те, що відшкодування моральної шкоди слід встановити в розмірі 260400,00 грн., виходячи з розрахунку: 6000,00 грн. х 43 повних місяці та 12 днів, перебування під слідством і судом. Суд першої інстанції правильно зазначив, що розмір відшкодування слід розраховувати, виходячи з установленого законодавством розміру заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом . Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-IX, встановлено у 2021 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня 6000,00 грн. Тому, колегія суддів із урахуванням викладеного змінює рішення суду першої інстанції і вважає за необхідне стягнути із Державної казначейської служби України шляхом списання в безспірному порядку з розрахункового рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди - 260 400,00 грн. Рішення суду щодо стягнення із Державної казначейської служби України витрат на правову допомогу за час розгляду кримінального провадження ,а також витрат на правову допомогу є обгрнутованим і відповідає нормам чинного законодавства . В матеріалах справи містяться договори укладені між ОСОБА_1 та адвокатом адвокатського об`єднання «Адвокатська фірма «Ромаданова і партнери» Любович Л.В., згідно яких позивачу надавалась правова допомога та захист під час знаходження під судом і слідством в судах різних інстанцій (а.с.25-32). Також, згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру, ОСОБА_1 сплачено кошти, згідно договорів про надання правової допомоги, в сумі 38 000,00 грн. та витрати, які поніс позивач, у зв`язку з розглядом даної справи, в сумі 10 000,00 грн. (а.с.29). Тому, рішення суду не підлягає скасуванню чи зміні в цій частині. Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України - задовольнити частково. Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 06 травня 2021 року в частині стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди змінити. Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку з розрахункового рахунку Державної казначейської служби України, призначеного для відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у відшкодування моральної шкоди - 260 400,00 грн. (двісті шістдесят тисяч чотириста гривень). В іншій частині рішення залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 21.12.2021 складено постанову. Головуючий О.Л. Дуковський Судді Л.М. Дьомич О.А. Письменний