Постанова Південно-західний апеляційний господарський суд № 916/1366/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 грудня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/1366/21 Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: Головуючого судді: Головея В.М. Суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф., секретар судового засідання Лінник І.А., за участю представників сторін: від прокурора - Лянна О.А., від Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) - Польщіна Т.Л., від ТОВ «Міленіум 2014» - Стельмах А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міленіум 2014» на рішення Господарського суду Одеської області від 13.10.2021 року (суддя Петров В.С.) за позовом виконувача обов`язків заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міленіум 2014» про стягнення збитків в сумі 880 930,82 грн., - ВСТАНОВИЛА: В травні 2021 року прокуратура в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції звернулась до Господарського суду Одеської області із позовом до ТОВ «Міленіум 2014» про стягнення 880 930,82 грн. шкоди, завданої Державі Україна внаслідок забруднення земельних ресурсів. Позов обґрунтований тим що Державною екологічною інспекцією в травні 2020 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Міленіум 2014», в ході якої було встановлено ряд порушень, а саме при виконанні підготовчих будівельних робіт пошкоджено каналізаційну трубу, з якої витікають стіні води з житлового будинку №9 по вул. Гоголя в м. Одесі, в результаті чого виникло забруднення земельної ділянки за адресою: м. Одеса, Військовий узвіз, 10, площею 205,11м2 з глибиною проникання вод на глибину до 0,2 метрів. На підставі акту комісійного обстеження було винесено припис про негайну ліквідацію аварійної ситуації, що спричинила забруднення навколишнього природного середовища. З метою встановлення наявності/відсутності забруднення ґрунтів на території земельної ділянки, де виконує роботи відповідач, Інспекцією здійснено відбір проб ґрунтів. Відповідно до протоколу вимірювання показників, встановлено забруднення земельних ресурсів амонієм, нітратами, сульфатами хлоридами, фосфором, що є порушенням абз. 11 ч.1 ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ч. 1 ст. 167 Земельного кодексу України. Державною інспекцією на підставі методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням, визначено розмір збитків у розмірі 880 930,82 грн. Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.10.2021 року позов задоволено. Рішення мотивовано тим, що позовні вимоги прокуратури обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства. Протиправність поведінки відповідача полягає у протиправному забрудненні земельної ділянки за адресою м. Одеса, Військовий узвіз, 10, площею 205,41 кв.м неочищеними стічними водами, котрі витікають із пошкодженої каналізаційної труби. Судом першої інстанції встановлено, що саме відповідач був відповідальним землекористувачем земельної ділянки при проведенні будівельних робіт, а тому саме він був зобов`язаний забезпечувати захист такої земельної ділянки від будь-яких забруднень. Судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення ТОВ «Міленіум 2014» та встановлено, що вказаний розрахунок є вірним та обґрунтованим. Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ «Міленіум 2014» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ТОВ не є належним суб`єктом, щодо якого необхідно здійснювати заходи із нарахування збитків, оскільки відповідач не є землекористувачем спірної земельної ділянки. Апелянт зазначає, що витік стічних вод з труби стався не внаслідок дій відповідача чи з його вини, а через старість/зношеність цієї труби, саме в період призупинення діяльності на будівельному майданчику, відповідно причинно-наслідковий зв`язок між діями скаржника та шкодою, завданою довкіллю відсутній. На думку скаржника, ухвалюючи судове рішення у справі по суті спору, суд першої інстанції не встановлював обставин представництва інтересів держави в особі позивача, не дослідив чи вжито прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду. Відповідач зазначає, що він направляв в суд першої інстанції клопотання про залишення позовної заяви без руху, поданої саме прокуратурою, проте суд відмовив у задоволенні протокольно, чим на думку апелянта, позбавив його права на оскарження такого рішення. Крім цього, скаржник зазначає, що суд першої інстанції, також протокольно, а не ухвалою суду, відмовив останньому у задоволенні клопотання про передачу справи за територіальною підсудністю до Господарського суду Хмельницької області (за місцезнаходженням відповідача) та клопотання про призначення судової екологічної експертизи, у зв`язку з цим, відповідач був позбавлений права оскаржити такі рішення суду першої інстанції. 08.12.2021 до апеляційного суду від прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу. 14.12.2021 до апеляційного суду від Екологічної інспекції надійшов відзив на апеляційну скаргу. В судовому засіданні 21.12.2021 представник заявила клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме висновку експертизи яким було перевірено правильності нарахування збитків у даній справі. Судова колегія з`ясувала думку всіх учасників справи щодо заявленого клопотання та відмовила в його задоволенні, оскільки існує Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, відповідно до якої суд може самостійно перевірити розрахунки визначення розміру шкоди, для цього не потрібні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право. В судовому засіданні 21.12.2021 представник відповідача надала пояснення, якими підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд задовольнити останню, а рішення суду першої інстанції скасувати. Представники прокуратури та екологічної інспекції в судовому засіданні 21.12.2021 надали пояснення, в яких заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили суд, рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається що 22 березня 2019 року між ТОВ «Будівельно-монтажне управління «Укрторгбуд» (сторона-1) та ТОВ «Міленіум 2014» (сторона-2) укладено договір про забудову житлового будинку на земельній ділянці площею 0,0539 га (кадастровий номер 5110137500:13:003:0008) за адресою місто Одеса, узвіз Військовий, 10, яка перебуває у ТОВ «Будівельно-монтажне управління «Укрторгбуд» на підставі договору оренди від 06.12.2018 (п. п. 1.2., 1.7. Договору). Відповідно до п. 8.3.7 Договору ТОВ зобов`язується при проведенні робіт дотримуватись на будівельному майданчику всіх необхідних заходів з охорони праці та довкілля протягом всього терміну проведення робіт і до прийняття об`єкту будівництва в експлуатацію, відповідно до законів, нормативних норм та правил, що діють в Україні. За положеннями п. 8.3.13 Договору ТОВ зобов`язаний під час будівництва не вчиняти будь-яких дій (допускати бездіяльність), які можуть призвести до порушень містобудівної та проектної документації, місцевих правил забудови, будівельних, екологічних, санітарно-гігієнічних, пожежних та інших норм та правил (п. 8.3.14 Договору). 24.04.2020 Державною екологічною інспекцією в Одеській області направлено за вих. № 1531/14 Виконавчому комітету Одеської міської ради, Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Приморському відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області, ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал», КП «ЖКС «Порто-Франківський», Приморській районній адміністрації Одеської міської ради, ТОВ «Будівельно-монтажне управління «Укрторгбуд», ТОВ «Міленіум 2014» факсограму, в якій повідомлено адресатів, що в екологічній інспекції знаходиться на розгляді скарга ОСОБА_1 від 22.04.2020 стосовно порушень вимог природоохоронного законодавства при проведенні будівельних робіт за адресою м. Одеса, Військовий узвіз, 10, внаслідок чого сталася течія з труби стічних вод та забруднення земельної ділянки. Відтак, з посиланнями на положення ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Положення про Державну екологічну інспекцію в Одеській області інспекція, просила забезпечити прибуття уповноважених осіб 29.04.2020 о 10:00 год. для проведення сумісного огляду території можливих порушень вимог природоохоронного законодавства (т.1, а.с.15). Згідно акту обстеження б/н (в частині дотримання вимог природоохоронного законодавства) від 29.04.2020 р. держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища Одеської області із залученням представників Одеської міської ради, представника ТОВ «Міленіум 2014» проведено комісійне обстеження за адресою м. Одеса, Військовий узвіз,

10. В результаті встановлено, що вказана земельна ділянка огороджена парканом, доступ обмежений, будівельні роботи на земельній ділянці на момент обстеження не ведуться, на підпірній стіні в результаті підготовчих будівельних робіт, проведених ТОВ «Міленіум 2014», пошкоджено асбестно-цементну каналізаційну трубу, з якої витікають неочищені стічні води з житлового будинку № 9 по вул. Гоголя. При обстеженні території держінспекторами відібрані проби ґрунтів та складено акт відбору проб ґрунтів від 29.04.2020 № 20, площа забруднення земель становить 24 кв.м, глибина проникнення стічних вод у ґрунт до 20 см. За результатами комісійного обстеження державним інспектором винесено ТОВ «Міленіум 2014» припис № 41/14, згідно якого визначено негайно приступити до ліквідації аварійної ситуації, а саме ліквідувати течії каналізаційних в строк до 20.05.2020 (т.1, а.с. 18-19). Для перевірки виконання припису Інспекції, екологічна інспекції направила державних інспекторів для проведення у термін з 22.05 по 28.05.2020 року позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Міленіум 2014», за результатами проведення якої було складено акт № 51/14 від 28.05.2020 (т.1, а.с. 21, 28-44).. При цьому, 22.05.2020 державними інспекторами у присутності представника ТОВ «Міленіум 2014» здійснено відбір проб ґрунтів на місці візуального забруднення земельної ділянки, про що складено акт відбору проб № 3 (т.1, а.с. 22-24). Позаплпновою перевіркою встановлено що станом на 22.05.2020 припис не виконаний, що є порушенням ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Також, у вказаному акті № 51/14 зазначено, що в результаті невжиття заходів щодо ліквідації екологічних наслідків аварійної ситуації, що спричинило шкідливий вплив на навколишнє природнє середовище, здійснилося забруднення земель неочищеними каналізаційними стоками. Відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів № 3 від 29.05.2020 на земельній ділянці 205,41 кв.м. встановлено забруднення земельних ресурсів амонієм, нітратами, сульфатами, хлоридами та фосфором. На підставі зазначеного акту перевірки державними інспекторами здійснено розрахунок розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів, відповідно до якого загальна сума збитків складає 880 930,82 грн. (т.1, а.с. 46-59). 20.11.2020 екологічною інспекцією була направлена відповідачу претензія №07/71, яка залишена ТОВ без відповіді та реагування. Несплата відповідачами у добровільному порядку нарахованої суми збитків стала підставою для звернення прокурора до суду із даним позовом. Об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України (ст. 2 Закону України «Про охорону земель»). Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі при здійсненні господарської діяльності зобов`язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, забезпечувати захист земель, у тому числі, від засмічення. Господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється (ч. 1 ст. 167 Земельного кодексу України). Згідно зі статтею 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема за псування земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами. Аналогічний зміст відповідальності містить 56 Закону України «Про охорону земель». Відповідно до п. «б» ч.1 ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища. Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає. Судовою колегією встановлено, що в діях відповідача наявний повний склад елементів, що утворюють склад правопорушення, що дає підстави кваліфікувати поведінку відповідача як правопорушення та, відповідно, є підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, а саме стягнення збитків. Крім цього, судова колегія перевірила розмір розрахованих позивачем збитків та встановила, що розрахунок позивача відповідає Методиці визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, яка затверджена Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 21.10.1997 № 171 зі змінами, відповідно до Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 149 від 04.04.2007, а отже розрахунок збитків є методологічно та арифметично вірним, оскільки при перерахунку суми співпали, у зв`язку з цим, судова колегія вважає що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов у повному обсязі. Стосовно доводів апеляційної скарги, що ТОВ «Міленіум 2014» не є належним суб`єктом, оскільки відповідач не є землекористувачем земельної ділянки, судова колегія зазначає наступне. Так, відповідно до договору про забудову від 22.03.2019, ТОВ «Міленіум 2014» здійснювалося будівництво багатоповерхового житлового будинку саме на спірній земельній ділянці, площею 0,0539 га. місто Одеса, узвіз Військовий, 10 (кадастровий номер 5110137500:13:003:0008), а відтак остання використовувалася відповідачем. Крім цього, у пунктах 8.3.7, 8.3.13 та 8.3.14 Договору ТОВ «Міленіум 2014» зобов`язався при проведенні робіт дотримуватись на будівельному майданчику всіх необхідних заходів з охорони довкілля протягом всього терміну проведення робіт, не вчиняти будь-яких дій (допускати бездіяльність), які можуть призвести до порушень екологічних норм та правил, порушення прав та законних інтересів третіх осіб, а також відносно земельної ділянки (її частини), що та/або обмежують її, негативно впливають на її стан чи можуть нанести шкоду можливості використання земельної ділянки відповідно до цільового призначення. Отже, саме відповідач був відповідальним землекористувачем спірної земельної ділянки, розташованої при проведенні будівельних робіт, а тому саме він був зобов`язаний забезпечувати захист такої земельної ділянки від будь-яких забруднень. Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта що витік стічних вод з труби стався не внаслідок дій відповідача чи з його вини, а через старість/зношеність цієї труби, саме в період призупинення діяльності на будівельному майданчику, оскільки вказані доводи не підтвердженні жодними доказами, а отже є лише припущенням відповідача. А матеріали справи містять достатньо доказів, що забруднення земельної ділянки стався саме через протиправні дії відповідача. Щодо доводів апеляційної скарги, що суд першої інстанції не встановлював обставин представництва інтересів держави в особі позивача, не дослідив чи вжито прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду, судова колегія зазначає наступне. З матеріалів справи вбачається, що з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді в особі екологічної інспекції, прокуратурою 19.02.2021 було направлено лист №16.03.-52-1493вих-21 з вимогою поінформувати про причини не звернення до суду із позовом про стягнення збитків із ТОВ «Міленіум 2014». Відповідно до листа екологічної інспекції від 26.02.2021 №970/1.1 з відповідним позовом про стягнення заподіяних державі збитків інспекція не зверталась через відсутність коштів на сплату судового збору (т.1, а.с. 67-68). 05.05.2021 прокуратура повідомила екологічну інспекцію про те, що прокуратурою підготовлено позовну заяву до господарського про стягнення збитків. Вказане повідомлення екологічна інспекція отримала 06.05.2021 (т.1, а.с. 91). До суду із відповідним позовом прокурор звернувся 18.05.2021. Отже, екологічна інспекція була обізнана про необхідність захисту інтересів та мала відповідні повноваження для їх захисту, проте таких заходів не вжила, що відповідно до вимог ст. 1311 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для звернення прокурора до суду з цим позовом в інтересах держави в особі зазначеного органу. Також, судова колегія зазначає, що незалежно від причин неможливості самостійно звернутись до суду з позовом вже сам факт незвернення уповноваженого органу з позовом свідчить про те, що вказаний орган неналежно здійснює свої повноваження. Отже, щоб інтереси держави не залишались незахищеними, прокурор в даних правовідносинах із дотриманням належної процедури, реалізуючи представницькі повноваження, виконує субсидіарну роль та замінює в судовому провадженні суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту. Подання позову прокурором за таких умов є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави. Судова колегія вважає помилковими доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції, протокольно, а не ухвалою суду, відмовив останньому у задоволенні клопотання про передачу справи за територіальною підсудністю до Господарського суду Хмельницької області (за місцезнаходженням відповідача) та клопотання про призначення судової екологічної експертизи, у зв`язку з цим, відповідач був позбавлений права оскаржити такі рішення суду першої інстанції, у зв`язку з наступним. Частиною 1 ст. 255 ГПК України визначено перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції. Цей перелік є вичерпним. При цьому ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити не виходячи до нарадчої кімнати. Ухвали судупостановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання (ч.ч. 4, 5 ст. 233 ГПК України). Положення ч.ч. 4, 5 ст. 233 та ч. 1 ст. 255 ГПК України не ставлять можливість реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження певного кола ухвал місцевого господарського суду в залежності від їх поділу на протокольні та такі, що оформлені окремим документом, як і не містять заборони оскарження в апеляційному порядку протокольних ухвал. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 904/4013/20 та від 20.07.2021 у справі № 904/105/20. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи скаржника про неможливості оскарження протокольної ухвали суду першої інстанції. Тобто, відповідач мав право оскаржити прокольні ухвали, проте не скористався своїм правом. Отже, наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення. Приймаючи до уваги вище встановлене, судова колегія дійшла висновку, що доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують наявність обставин, які згідно зі ст. 277 ГПК України визначені в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч. 4 ст. 269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, у зв`язку з цим, апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області - без змін. Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з апеляційним переглядом підлягають віднесенню на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Рішення Господарського суду Одеської області від 13.10.2021 року залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом строку, який обчислюються відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 23.12.2021. Головуючий суддя: Головей В.М. Судді: Разюк Г.П. Савицький Я.Ф.