Постанова 4856 № 560/5440/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/5440/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В. Суддя-доповідач - Боровицький О. А. 21 грудня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Боровицького О. А. суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання неправомірними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Позивач звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) в якому просила: - визнати неправомірними дії відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), що полягають у відмові внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 №44 від 17.05.1957, складеного виконавчим комітетом Клубівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області щодо внесення виправлення національності батька дитини з "українець" на "поляк"; - зобов`язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 №44 від 17.05.1957, складеного виконавчим комітетом Клубівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області щодо внесення виправлення національності батька дитини з "українець" на "поляк". Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року у задоволені адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач з метою встановлення свого етнічного польського коріння звернулась до відповідача із заявою, за результатами розгляду якої, їй було відмовлено у внесенні змін до актового запису про її народження в частині національності батька. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв`язку із чим оскаржує їх до суду. Просить зобов`язати відповідача внести зміни до актового запису про її народження, в частині національності батька. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що висновком Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 29.10.2020 №265 відмовлено внести зміни до актового запису цивільного стану №44 від 17.05.1957 про народження ОСОБА_1 , складеного виконавчим комітетом Клубівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, а саме виправити національність батька дитини з "українець" на "поляк". Відмова мотивована відсутністю підтверджуючих документів про належність батька заявниці до польської національності. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", згідно зі статтею 2 якого, актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Частиною першою статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов`язковою. Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру в обсязі, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус". Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до цього Закону, Цивільного та Сімейного кодексів України та інших актів законодавства органами державної реєстрації актів цивільного стану. За змістом статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" передбачено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження. При цьому, статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. В свою чергу, частиною першою статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" визначено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку. Згідно зі статтею 11 Закону "Про національні меншини в Україні" громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається. Відповідно до частини другої статті 300 Цивільного кодексу України фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Приписами частини п`ятої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" обумовлено, що правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України. Так, наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5 затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (далі - Правила), пунктом 2.6 яких визначено, що разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті. Пунктом 2.7 вказаних Правил передбачено, що на підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому. При цьому, частиною другою статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої складено актовий запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви. Наведені норми права з цього приводу кореспондуються з пункту 2.5 Правил. Аналізуючи правові норми Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5, а також положень КАС України, суд звертає увагу на таке. Особи, які наділені правом звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою щодо внесення виправлення чи зміни в актовий запис цивільного стану визначені частиною другою статті 22 Закону "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та пунктом 2.5 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5. Суд вважає, що особа може звертатися щодо внесення змін в актовий запис, складений відносно неї; при цьому самі зміни можуть стосуватися персональних даних іншої особи. Водночас особа, якій належать персональні дані, не може вимагати їх зміни в актових записах, складених відносно іншої особи, крім випадків, коли один із батьків, опікун чи піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, представник органу опіки та піклування звертається з відповідною вимогою в інтересах та стосовно актового запису щодо особи, яка має право на подання такої заяви, однак внаслідок недієздатності (обмеженої, часткової чи неповної дієздатності) не може скористатися цим правом особисто. Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28.11.2018 у справі №822/1064/17. Підставою звернення позивача до суду слугувала відмова відповідача щодо внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_1 №44 від 17.05.1957, складеного виконавчим комітетом Клубівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області щодо внесення виправлення національності батька дитини з "українець" на "поляк", при цьому, зміни про які просить позивач, стосуються її померлого батька. При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що в документах доданих до позовної заяви та тих, що були дослідженні при винесенні оскаржуваного рішення, відсутні відомості про належність батька позивачки до польської національності, що свідчить про те, що батько позивачки за життя не виявляв бажання свого визначення про належність до такої. Суд вважає, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які відображають певні особисті немайнові права особи, після смерті особи не можуть здійснюватися на захист прав померлої особи. Спадкоємець померлої особи, звертаючись щодо внесення таких змін стосовно померлого, має на меті захист своїх власних прав, свобод та інтересів. Розглядаючи справу про внесення змін до актового запису щодо персональних даних батька позивачки необхідно брати до уваги і власне ставлення цієї особи до таких змін. Проте, у даному випадку, власна воля померлої особи, щодо цих питань не може бути встановлена. Крім того, суду не надано доказів того, що батько позивачки ОСОБА_4 за життя звертався до суду з подібним позовом, волевиявлення щодо внесення змін відносно своєї національності у відповідних документах не виявляв, інших осіб на такі дії також не уповноважував, а також той факт, що у в актовому записі про шлюб батьків позивачки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 №20 від 04.11.1950, складеному виклнавчи комітетом Клубівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, національність нареченого (батька заявниці) зазначено "українець", у зв`язку з чим у суду немає підстав для вирішення заявлених позовних вимог, щодо внесення змін національності померлої особи, яка за життя не виявляла такого бажання. Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що відмовляючи позивачеві у задоволенні її заяви про внесення змін до актового запису складеного відносно його померлого батька, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) діяв у межах своїх повноважень та у спосіб передбачений Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", у зв`язку із чим, відсутні підстави для визнання цих дій незаконними та зобов`язання їх вчинити. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Боровицький О. А. Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.