LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Центральний апеляційний господарський суд904/2406/21

від 21.12.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2021 у справі № 904/2406/21 залишити без задоволення.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.12.2021 м. Дніпро Справа № 904/2406/21 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач), суддів: Вечірка І.О., Паруснікова Ю.Б., секретар судового засідання Мацекос І.М., розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2021 (повний текст складено 05.08.2021, суддя Ярошенко В.І.) у справі № 904/2406/21 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад", с. Вільний Посад Криворізького району Дніпропетровської області про розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад", с. Вільний Посад Криворізького району Дніпропетровської області до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро про визнання частини договору недійсним ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст обставин справи, зміст і мотиви оскаржуваного рішення у справі. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" та просить суд: - стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" штраф у розмірі 600 грн за невиконання умов договір купівлі-продажу від 15.01.2019 № 153 об`єкту державної власності єдиного майнового комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", що розташований за адресою: вул. Шевченко, б. 9, селище Лісопитомник, Криворізький район, Дніпропетровської області; - розірвати договір купівлі-продажу № 153 від 15.01.2019 об`єкту державної власності єдиного майнового комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", що розташований за адресою; вул. Шевченко, б. 9, селище Лісопитомник, Криворізький район, Дніпропетровської області; - повернути об`єкт державної власності єдиний майновий комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", що розташований за адресою: вул. Шевченко, б. 9, селище Лісопитомник, Криворізький район, Дніпропетровської області у відповідності до Порядку повернення у державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 1331 від 18.10.2018; - визначити порядок виконання рішення, відповідно до якого рішення суду є підставою для скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на виробничий комплекс, об`єкт житлової нерухомості: НІ, розташоване за адресою: вул. Шевченко, б. 9, селище Лісопитомник, Криворізький район, Дніпропетровської області за товариством з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад". 15.04.2021 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява, в якій позивач просить визнати частково недійсним договір купівлі-продажу від 15.01.2019 № 153 об`єкту державної власності єдиного майнового комплексу Державного підприємства Державний шовкорадгосп "Криворізький", розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький р-н, с. Лісопитомник, вул. Шевченко, буд. 9, а саме в п. 5.5 умову "протягом одного року після підписання акту приймання-передавання перетворити (змінити організаційно-правову форму) юридичну особу об`єкта приватизації". Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2021 у справі № 904/2406/21 первісний позов задоволено повністю: - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях штраф за невиконання умов договору № 153 від 15.01.2019 купівлі-продажу об`єкта державної власності єдиного майнового комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", розташованого за адресою: вул. Шевченка, б. 9, селище Лісопитомник Криворізького району Дніпропетровської області, в розмірі 600 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 810 грн. та витрати, пов`язані з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи (пересилання поштової кореспонденції), у розмірі 40 грн.; - розірвано договір купівлі-продажу № 153 від 15.01.2019 об`єкта державної власності єдиного майнового комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", розташованого за адресою: вул. Шевченка, б. 9, селище Лісопитомник Криворізького району Дніпропетровської області, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (ідентифікаційний код 427679) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" (ідентифікаційний код 36721871); - зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях об`єкт державної власності єдиний майновий комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", розташований за адресою: вул. Шевченка, б. 9, селище Криворізького району Дніпропетровської області, у відповідності до Порядку повернення у державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 1331 від 18.10.2018. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу № 153 від 15.01.2019 об`єкта державної власності - єдиного майнового комплексу Державного підприємства Державний шовкорадгосп "Криворізький", розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький р-н, с. Лісопитомник, вул. Шевченка, буд. 9, а саме в п. 5.5 умову "протягом одного року після підписання акту приймання-передавання перетворити (змінити організаційно-правову форму) юридичну особу об`єкта приватизації" - відмовлено. Рішення мотивоване тим, що ТОВ "Вільний Посад" на виконання умов договору № 153 від 5.01.2019 купівлі-продажу єдиного майнового комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", укладеного з Регіональним відділенням, прийняло об`єкт приватизації за актом приймання-передавання від 19.02.2019 та оплатило його вартість. Однак, під час проведення перевірки виконання умов договору купівлі-продажу № 153 від 15.01.2019 органом приватизації було виявлено, що покупцем виконано не всі умови цього договору, що зафіксовано в акті № 46-05/2020-ДКП від 08.09.2020. Вказаний Акт підписано із зауваженнями, проте доказів вжиття покупцем заходів щодо оскарження цього акту в установленому законодавством порядку матеріали справи не містять. Покупець у порушення пункту 4.1 договору своїх обов`язків, встановлених розділом 5 цього договору, не виконав, з вимогами щодо виконання продавцем (органом приватизації) його обов`язків, визначених договором, зміни умов договору або з позовом про визнання недійсним цього договору повністю чи частково в межах установленого законом спеціального строку позовної давності не звертався. ТОВ "Вільний Посад" не спростовано обставин, встановлених органом приватизації в акті поточної перевірки № 46-05/2020-ДКП від 08.09.2020, щодо неналежного виконання ТОВ "Вільний Посад" зобов`язань, передбачених умовами пункту 5.5 договору, відповідність якого вимогам чинного законодавства встановлено судом під час розгляду даної справи.

2. Короткий і узагальнений зміст апеляційної скарги. Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2021 у справі № 904/2406/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову і задовольнити зустрічний позов. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, не наданням оцінки доказам. В обґрунтування апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" посилається на наступне:

1. Договір від 15.01.2019 вже є виконаним з обох сторін, оскільки продавець передав покупцю майно, а покупець сплатив повну його вартість і використовує це майно за його призначенням.

2. Виконання пункту 5.5 договору неможливо через невідповідність обов`язку покупця, визначеному в даному пункті, чинному законодавству.

3. Акт перевірки № 56-05/2020-ДКП не має наперед встановленої сили, і він не може мати вирішального значення для вирішенні справи якщо викладені в ньому відомості суперечать іншим доказам та обставинам справи.

4. Мета договору купівлі-продажу від 15 січня 2019 року № 153 досягнута. Заявлені відділенням ФДМУ наче б то порушення з боку ТОВ Вільний Посад, які самим ТОВ Вільний Посад є формальними, не мають відношення до реальної мети договору та за жодних умов не можуть вважатись істотними порушеннями умов договору.

5. Строк позовної давності за зустрічним позовом не сплив, а розпочав свій перебіг з моменту отримання ТОВ Вільний Посад копії позовної заяви і пропущеним не був.

3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. Позивач (за первісним позовом) просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

4. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2021 поновлено строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2021 у справі № 904/2406/21; розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 15.12.2021 о 15:00 год.; зупинено дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2021 у справі № 904/2406/21 на час розгляду апеляційної скарги. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2021 повідомлено учасників провадження у справі, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 21.12.2021 о 15:00 год. 21.12.2021 від відповідача за первісним позовом надійшла заява про відкладення розгляду справи. У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом надав пояснення у справі та навів обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства. Представник відповідача за первісним позовом у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для розгляду справи за відсутності представника відповідача за первісним позовом, заява останнього про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню. 21.12.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представника позивача за первісним позовом, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення слід залишити без змін з таких підстав.

5. Встановлені та неоспорені обставини і відповідні їм правовідносини. 15 січня 2019 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (правонаступником якого є позивач за первісним позовом, далі продавець, Регіональне відділення) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" (далі покупець) був укладений договір № 153 купівлі-продажу єдиного майнового комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, селище Лісопитомник, вул. Шевченко, 9 (далі договір). Відповідно до пункту 1.1 даного договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю об`єкт державної власності єдиний майновий комплекс державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, селище Лісопитомник, вул. Шевченко, 9 (далі - об`єкт приватизації) та належать Державі на праві державної власності на підставі Витягу з єдиного реєстру об`єктів державної власності № 291б, виданого 22.02.2016 року Фондом державного майна України, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 13.06.2016 року державним реєстратором Лучковою Юлією Вікторівною Комунального підприємства Дніпропетровської обласної Ради "Криворізьке бюро технічної інвентаризації", номер запису про право власності 14956330, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, виданою Лучковою Юлією Вікторівною Комунального підприємства Дніпропетровської обласної Ради "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" 14.06.2016 року за № 61361116. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 947191412218, а покупець зобов`язується прийняти об`єкт приватизації, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в договорі умови. На виконання умов договору Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" об`єкт приватизації за актом приймання-передавання від 19.02.2019, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" оплатило його вартість. Відповідно до вимог статті 27 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" і наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях № 167/05-Н від 14.07.2020 представниками органу приватизація (продавця) у присутності покупця було здійснено контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу об`єкта державної власності єдиного майнового комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, селище Лісопитомник, вул. Шевченко, 9, за результатами якого складено акт № 46-05/2020-ДКП від 08.09.2020 поточної перевірки виконанням умов договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, селище Лісопитомник, вул. Шевченко,

9. Акт підписаний представниками органу приватизації, а також директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" із зауваженнями, викладеними в окремому документі.

6. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. За приписами статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства про приватизацію, зокрема, Закону України Про приватизацію державного і комунального майна, Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), а також нормами Цивільного кодексу України (зокрема 54 Глава) та Господарського кодексу України. Предметом спору у даній справі є вимоги про стягнення штрафу за невиконання умов договору купівлі-продажу, розірвання договору та повернення об`єкта приватизації і вимога за зустрічним позовом про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу. Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України Про приватизацію державного майна відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування. Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом: продажу об`єктів права державної або комунальної власності на аукціоні; викупу об`єктів приватизації. Об`єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах (частина 1 статті 15 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна"). Частинами 1, 2 статті 7 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" визначено, що Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації. Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших актів законодавства. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють, зокрема, такі основні повноваження: продають майно, що перебуває у державній власності, у процесі його приватизації, а також акції (частки), що належать державі у майні господарських товариств; контролюють виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна. Статтею 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" передбачено порядок оформлення угод приватизації. Так, під час приватизації об`єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу. Зміни, що вносяться до договорів купівлі-продажу, укладених у процесі приватизації, здійснюються в порядку, що затверджується Фондом державного майна України, та не можуть передбачати: зменшення відповідальності покупця за невиконання ним зобов`язань; зменшення загального обсягу інвестицій, визначених договором купівлі-продажу (частина 1 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна"). До договору купівлі-продажу включаються передбачені умовами аукціону, викупу зобов`язання сторін щодо: збереження основних видів діяльності підприємства; технічного переозброєння, модернізації виробництва (сума інвестицій) та енергомодернізації об`єкта; виконання встановлених мобілізаційних завдань; погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства; забезпечення соціальних гарантій працівникам згідно з вимогами трудового законодавства; вимог та додаткових обмежень природоохоронного законодавства щодо користування об`єктом; оплати послуг юридичних та фізичних осіб (у разі їх залучення), пов`язаних із виконанням заходів з приватизації об`єктів державної власності, зокрема: проведення обов`язкового екологічного аудиту у випадках, передбачених законодавством; надання послуг радника у випадках, передбачених цим Законом; проведення оцінки майна в процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом. З моменту переходу права власності на об`єкт приватизації покупець, який придбав об`єкт приватизації, зобов`язаний виконувати всі умови договору купівлі-продажу об`єкта приватизації. Виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є: 1) несплата протягом 60 днів коштів за об`єкт приватизації з дня укладення договору купівлі-продажу відповідно до його умов; 2) невиконання умов продажу об`єкта і зобов`язань покупця, визначених договором купівлі-продажу, в установлений таким договором строк; 3) подання органу приватизації неправдивих відомостей; 4) сплата за об`єкт приватизації коштів, отриманих з порушенням вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; 5) невиконання зобов`язання покупця щодо недопущення скорочення чисельності працівників з ініціативи нового власника чи уповноваженого ним органу; 6) продаж або в інший спосіб відчуження покупцем приватизованого об`єкта особам, визначеним частиною другою статті 8 цього Закону, протягом виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу (частина 3 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна"). На вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду (частина 9 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна"). Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Закону України Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем аукціону, та викупу об`єктів приватизації здійснює орган приватизації. Порядок здійснення контролю за виконанням зобов`язань, визначених у договорі купівлі-продажу, затверджує Фонд державного майна України. Фонд державного майна України наказом № 1327 від 18.10.2018 затвердив Порядок здійснення контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації органами приватизації (далі Порядок). При здійсненні контролю за виконанням умов договорів Фонд керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Фонду державного майна України, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами. Згідно з пунктом 6 розділу І Порядку контроль за виконанням умов договору здійснює орган приватизації, який уклав такий договір. Функції контролю можуть бути передані іншому органу приватизації на підставі укладення тристороннього договору між органом приватизації, який уклав договір купівлі-продажу, органом приватизації, який здійснюватиме контроль у подальшому, та власником об`єкта приватизації. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку орган приватизації здійснює плановий та позаплановий контроль за виконанням умов договору шляхом проведення перевірки, опрацювання документів, складання акта за результатами проведення перевірки. За результатами перевірки складається акт поточної або підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі-продажу (далі - акт) за формою, затвердженою цим наказом. Складений за результатами перевірки Акт підписують представник органу приватизації, власник або уповноважена ним особа та керівник господарського товариства, якщо об`єктом приватизації за договором є акції (частки) (пункт 8 розділу ІІ Порядку). Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Порядку якщо під час перевірки виконання умов договору представником органу приватизації встановлено, що умови договору виконано у повному обсязі, складається акт підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі-продажу за формою, наведеною в додатку 2 або 4 до цього Порядку. Підсумковий Акт складається за результатами проведення документарної/виїзної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій (часток), об`єкта приватизації після опрацювання документів щодо стану виконання умов договорів купівлі-продажу об`єктів приватизації, отриманих від власників цих об`єктів та/або від компетентних органів на запит органів приватизації. У разі незгоди власника або керівника підприємства з висновками, викладеними в Акті представниками органу приватизації, можуть оскаржити їх встановленому законодавством порядку (пункт 13 розділу ІІ Порядку). Пунктами 1-3 розділу ІІІ Порядку передбачено, що у разі порушення власником об`єкта приватизації умов договору орган приватизації здійснює заходи з досудового врегулювання спору відповідно до вимог чинного законодавства та договору. У разі не вирішення спору в межах досудового врегулювання орган приватизації звертається до суду для застосування санкцій, передбачених законом та договором, щодо: виконання умов договору; стягнення штрафів і пені; розірвання договору або визнання його недійсним та повернення об`єкта у державну (комунальну) власність. Складений відповідно до вимог пункту 9 розділу II цього Порядку Акт є підставою для застосування до власника об`єкта приватизації санкцій, визначених договором та законодавством України. Судом встановлено, що під час проведення перевірки виконання умов договору купівлі-продажу № 153 від 15.01.2019 органом приватизації було виявлено, що покупцем виконано не всі умови цього договору, що зафіксовано в акті № 46-05/2020-ДКП від 08.09.2020 поточної перевірки виконанням умов договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу державного підприємства державний шовкорадгосп "Криворізький", що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, селище Лісопитомник, вул. Шевченко,

9. Так, органом приватизації під час перевірки встановлено, наступні порушення покупцем умов договору: - у період з 31.03.2019 по 28.08.2020 покупцем не здійснювалась діяльність підприємства ДП ДШ "Криворізьський", що є порушенням підпункту 5.3.1 договору; - за ДП ДШ "Криворізьський" обліковується заборгованість перед бюджетом, що є порушенням покупцем пункту 5.3.3 договору і за що йому нараховано штраф у розмірі 600 грн, а також інша заборгованість; - покупцем не виконано умови пункту 5.5 договору, зокрема, відсутні докази правонаступництва ДП ДШ "Криворізький" відповідно до статті 28 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", частиною 1 якої встановлено, що особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України. Акт поточної перевірки № 46-05/2020-ДКП від 08.09.2020 підписано керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" із зауваженнями, проте доказів вжиття покупцем заходів щодо оскарження цього акту в установленому законодавством порядку матеріали справи не містять. ТОВ "Вільний Посад" обґрунтовує свої заперечення щодо висновків органу приватизації, викладених акті № 46-05/2020-ДКП від 08.09.2020, виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" всіх умов договору та не порушенням своїх зобов`язань. А стосовно обов`язку, визначеного пунктом 5.5 договору, зазначає, що його не виконано не з вини покупця, а внаслідок невідповідності такого обов`язку вимогам чинного законодавства, що призводить до фактичної неможливості його виконання покупцем. Згідно зі статтею 191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство або його частина можуть бути об`єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів. Єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства, його структурного підрозділу - усі види майна, призначені для діяльності підприємства, його структурного підрозділу, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, включаючи права на земельні ділянки (п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна"). Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України). Покупець - ТОВ "Вільний Посад", за умовами договору купівлі-продажу № 153 від 15.01.2019 придбав об`єкт малої приватизації - єдиний майновий комплекс Державного підприємства державного шовкорадгоспу "Криворізький" з усіма його активами та пасивами (п. 1.1 договору). За умовами пункту 5.5 договору покупець (відповідач за первісним позовом) зобов`язався після прийняття об`єкту приватизації за актом приймання-передавання, зареєструвати право власності за собою в установленому законом порядку та строк та протягом одного року після підписання акту приймання-передавання, в строк до 19.02.2019 включно перетворити (змінити організаційно-правову форму) юридичну особу об`єкта приватизації. ТОВ "Вільний Посад" не надано суду доказів на підтвердження реєстрації права власності на ток (інвентарний № 35) або доказів у підтвердження неможливості вчинення ним відповідної дії, що свідчить про виконання покупцем не в повному обсязі умови пункту 5.5 договору. Відповідно до частини 1 статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. За змістом частини 1 статті 56 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання - господарська організація, яка може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства. Припинення суб`єкта господарювання здійснюється відповідно до закону (стаття 59 Господарського кодексу України). Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичну особу об`єкта приватизації не було припинено в результаті реорганізації шляхом перетворення; Держане підприємство державний шовкорадгосп "Криворізький" значиться діючим підприємством, засновником якого вказано Регіональне відділення Фонду державного майна України. Згідно зі статтею 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання. У статті 108 Цивільного кодексу України зазначається, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи. Отже правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Цивільне право розрізняє дві форми правонаступництва - універсальне та сингулярне. При універсальному правонаступництві до правонаступника разом з правами первісного кредитора переходять і його обов`язки. При сингулярному правонаступництві до правонаступника переходить тільки певне право кредитора. При цьому правонаступництво в разі реорганізації юридичної особи є саме універсальним. Питання правонаступництва при приватизації державного і комунального майна урегульовані у статті 28 цього Закону, що має назву "Правонаступництво власників". Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне підприємство державний шовкорадгосп "Криворізький" не припинене в результаті реорганізації і Товариство з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" не визначено правонаступником юридичної особи об`єкта приватизації. Тож, господарський суд, дійшов правильного висновку, що покупцем не спростовано обставин, встановлених органом приватизації в акті поточної перевірки № 46-05/2020-ДКП від 08.09.2020, щодо неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" зобов`язань, передбачених умовами пункту 5.5 договору, відповідність якого вимогам чинного законодавства встановлено судом під час розгляду справи. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що враховуючи аргументи покупця про відсутню можливість ним самостійної зміни організаційно-правової форми (перетворення) юридичної особи об`єкта приватизації, Покупець у порушення пункту 4.1 договору своїх обов`язків, встановлених розділом 5 цього договору, не виконав. З вимогами щодо виконання продавцем (органом приватизації) його обов`язків, визначених договором, зміни умов договору або з позовом про визнання недійсним цього договору повністю чи частково в межах установленого законом спеціального строку позовної давності ТОВ"Вільний Посад" не зверталось. Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. При цьому, відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків Згідно зі ст. 77 ГПК допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Згідно із частинами 2, 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Відповідно до частини 5 статті 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. За приписом частини 4 статті 653 Цивільного кодексу України встановлено сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Частинами 10, 11 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" встановлено, що у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв`язку з невиконанням покупцем договірних зобов`язань приватизований об`єкт підлягає поверненню в державну (комунальну) власність. Порядок повернення в державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів затверджується Фондом державного майна України. Наказом Фонду державного майна України № 1331 від 18.10.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.11.2018 за № 1338/32790 затверджено Порядок повернення у державну (комунальну) власність об`єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів, розділом IV якого визначено порядок повернення у державну (комунальну) власність об`єктів приватизації у примусовому порядку. Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що оскільки невиконання покупцем зобов`язань, визначених договором купівлі-продажу об`єкта приватизації, в установлений таким договором строк відповідно до положень частини 3 статті 26 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" належить до виключних умов для розірвання договору, а не оскаржений власником об`єкта приватизації в установленому законодавством порядку акт поточної перевірки є підставою для застосування до нього санкцій, визначених договором та законодавством України, позовні вимоги Регіонального відділення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" штрафних санкцій у розмірі 600 грн. (пеня у розмірі 0,1% від вартості невнесених інвестицій непогашеної заборгованості перед бюджетом), а також про розірвання договору № 153 від 15.01.2019 і повернення об`єкта приватизації у державну власність визнаються судом обґрунтованими. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивний (сам факт порушення права) так і суб`єктивний (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. Для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. За змістом статей 256, 267 ЦК України суд може відмовити в позові через сплив без поважних причин строку звернення до суду лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог і спливу строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог. Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Подібний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц (провадження № 14-96цc18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц (провадження № 14-381цс18), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 73), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18, пункт 80), від 05 грудня 2018 року у справах № 522/2202/15-ц (провадження № 14-132цс18, пункт 61), № 522/2201/15-ц (провадження № 14-179цс18, пункт 62) та № 522/2110/15-ц (провадження № 14-247цс18, пункт 61), від 07 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12 (провадження № 14-194цс19, пункт 71), від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-27-цс19, пункт 134), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (провадження № 14-396цс-19, пункт 51), від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17-ц (провадження № 14-448цс19, пункт 28). Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" за зустрічним позовом задоволенню не підлягають у зв`язку з їх неправомірністю та необґрунтованістю за викладених вище мотивів. Тож, заява Регіонального відділення про застосування до позовних вимог за зустрічним позовом наслідків спливу строку позовної давності задоволенню не підлягає, оскільки за змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу. Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи скаржника з підстав, викладених в пункті 6 цієї постанови, а також з урахуванням наступного. Щодо твердження скаржника про: «Мета договору купівлі-продажу від 15 січня 2019 року № 153 досягнута. Заявлені відділенням ФДМУ начебто порушення з боку ТОВ Вільний Посад, які самим ТОВ Вільний Посад є формальними, не мають відношення до реальної мети договору та за жодних умов не можуть вважатись істотними порушеннями умов договору», колегія суддів зазначає наступне. Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України). Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Викладене кореспондується з постановою Великої Палата Верховного Суду від 16 лютого 2021 у справі № 910/2861/18. За матеріалами справи договір укладався з метою набуття власності на об`єкт приватизації та збереження цільового призначення і профілю підприємства. З урахуванням усіх обставин справи, судом встановлено наявність істотного порушення договору, порушення мети приватизації.

8. Коли і ким були порушені, оспорені або невизнані права чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду. Право скаржника не порушено.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. За змістом частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованітсь рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Під час апеляційного перегляду, колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що Господарським судом Дніпропетровської області належним чином досліджено докази та встановлено обставини справи № 904/2406/21, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін відповідно до ст. 276 ГПК України.

10. Судові витрати. Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-284 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільний Посад" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2021 у справі № 904/2406/21 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2021 у справі № 904/2406/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 22.12.2021 Головуючий суддя Л.М. Білецька Суддя І.О. Вечірко Суддя Ю.Б. Парусніков

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»