Постанова 4873 № 910/7982/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "15" грудня 2021 р. Справа№ 910/7982/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Корсака В.А. суддів: Зубець Л.П. Євсікова О.О. за участю секретаря судового засідання: Поливач В.Д. за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №910/7982/21 (суддя Усатенко І.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до відповідача Приватного акціонерного товариства "Українська Пожежно - Страхова Компанія" за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про стягнення 23 748,34 грн, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська Пожежно - Страхова Компанія" (надалі - відповідач) про стягнення 23 748,34 грн. Позов мотивовано тим, що позивачем в силу положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки відповідальність власника транспортного засобу, водієм якого скоєно дорожньо-транспортну пригоду, застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська Пожежно - Страхова Компанія" на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач вказує, що обов`язок з відшкодування збитків покладається на відповідача. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №910/7982/21 у позові відмовлено. Суд виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №910/7982/21 скасувати повністю та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Позивач у доводах апеляційної скарги наголошує на тому, що транспортний засіб з реєстраційним номером « НОМЕР_1 » з він-кодом НОМЕР_2 належить саме автомобілю «Mercedes - Benz 312D», що підтверджується витягом довідки НПУ щодо учасників ДТП, а відтак наявні правові підстави для задоволення позову. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційну скаргу відхилити, та оскаржене судове рішення залишити без змін, як правильне та обґрунтоване. Відповідач проти задоволення позову заперечив, посилаючись на ту обставину, що згідно полісу № АО/0800002 від 12.04.2019 застрахованим транспортним засобом є мотоцикл, а автомобілем учасником ДТП є автомобіль. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та межі розгляду справи судом апеляційної інстанції. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2021, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Зубець Л.П., Євсіков О.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №910/7982/21. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про здійснення розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі у строк до 15.09.2021. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень, заперечень в письмовій формі до 15.09.2021. Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021, від 08.11.2021, від 29.11.2021 розгляд справи відкладався, зокрема до 15.12.2021 о 16 год. 00 хв. Явка представників сторін. В судове засідання від 15.12.2021 учасники справи не з`явилися. Про час та місце судового засідання належним чином повідомлений у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, зокрема залучені поштові повідомлення. Крім того, 11.11.2021 скаржник (позивач) звернувся із клопотанням по розгляд справи без участі представника. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 15.12.2021 - від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом апеляційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у цьому судовому засіданні. Беручи до уваги те, що суд апеляційної інстанції не визнавав участь учасників справи обов`язковою, учасники належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, а також з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з огляду на наявність достатніх у матеріалах справи доказів для вирішення даної справи, колегія суддів дійшла до висновку про можливість здійснення апеляційного перегляду оскарженого рішення за наявними матеріалами справи. Межі та строк розгляду справи судом апеляційної інстанції. Частиною 1 ст. 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Водночас суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші). З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного апеляційного перегляду справи, розгляд скарги здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки. Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу задовольнити, оскаржене рішення у даній справі скасувати, виходячи з такого. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції. 03.11.2017 між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "Українська страхова група" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ілта" (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 28 - 0199 - 01411, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобами. Відповідно до додатку № 28 - 0199 - 01411/0646 до генерального договору добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 28 - 0199 - 01411 від 03.11.2017, транспортним засобом, який була застраховано за договором є "Skoda Fabia", д.р.н. НОМЕР_3 . Розмір безумовної франшизи - 100,00 USD. Відповідно до постанови Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20.05.2019 у справі № 310/2780/19, 12.04.2019 ОСОБА_2 , керуючи автомобілем "Mercedes - Benz 312D", реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Бердянську по вул. Свободи навпроти будинку № 73/8, рухався заднім ходом, не впевнився в безпечності, в результаті чого скоїв наїзд на автомобіль "Skoda Fabia", реєстраційний номер НОМЕР_3 , що рухався позаду. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні ушкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху України. ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20.05.2019 у справі № 310/2780/19, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. 17.04.2019 ТОВ "Ілта" звернулося до ПАТ "СК "Українська страхова група" з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. Згідно з заявою, ТОВ "Ілта" повідомило про те, що внаслідок ДТП сталося пошкодження транспортного засобу "Skoda Fabia", д.р.н. НОМЕР_3 та визначено попередній розмір збитку у розмірі 29776,43 грн. Згідно з розрахунком коефіцієнту фізичного зносу ДТЗ, коефіцієнт фізичного зносу для транспортного засобу "Skoda Fabia", д.р.н. НОМЕР_3 складає - 0,424. Відповідно до рахунку - фактури № СФ - 0022282 від 16.04.19, виставленого ТОВ "Інтеравто - Плюс" (СТО) вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Skoda Fabia", д.р.н. НОМЕР_3 визначено в розмірі 29776,45 грн. Згідно з актом огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектна відомість) від 18.04.2019, страховим актом № ДККА - 65546 та розрахунку суми страхового відшкодування від 22.04.2019 сума страхового відшкодування складає 27093,45 грн. (сума згідно рахунку СТО з вирахуванням безумовної франшизи - 2683,00 грн.). Згідно платіжного доручення № 10464 від 25.04.2019 сума вартості відновлювального ремонту автомобіля "Skoda Fabia", д.р.н. НОМЕР_3 була сплачена Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" на рахунок страхувальника ТОВ "Ілта" у розмірі 27093,45 грн. (сума згідно рахунку СТО з вирахуванням безумовної франшизи - 2683,00 грн.) Тобто, сума розрахована позивачем та виплачена за ремонт автомобіля "Skoda Fabia", д.р.н. НОМЕР_3 становить суму визначену у страховому акті № ДККА - 65546 від 22.04.2019 та складає 27 093,45 грн. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулося до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно - страхова компанія" з заявою на виплату (страхового) відшкодування № 40530 від 08.08.2019, в якій позивач просив відповідача сплатити 27 093,45 грн страхового відшкодування. Докази направлення претензії наявні в матеріалах справи. 24.03.2020 відповідач надав позивачу відповідь на претензію № 939/18, у якій повідомив, що транспортний засіб "Mercedes - Benz 312D", реєстраційний номер НОМЕР_1 , не забезпечений в ПрАТ "УПСК" за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/0800002. Позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 23 748,34 грн. (за розрахунком: матеріальний збиток з урахуванням зносу 25 748,34 грн - 2000,00 грн франшиза) Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог через їх необґрунтованість та недоведеність. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення заявлених позивачем сум. Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне. Відповідно до ст.ст.8, 9 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ст.25 Закону України "Про страхування"). Згідно із Законом України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" (ст.ст. 9, 22, 28, 29) страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Ст. 36 зазначеного Закону передбачений порядок виплати страхового відшкодування. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника тощо. У разі визнання вимог заявника обґрунтованими страховик зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону,- МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування здійснюється шляхом безготівкового розрахунку. Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Тобто, до позивача перейшло право вимоги до відповідача за сплаченою ним сумою страхового відшкодування з вирахуванням франшизи. Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до п.п. 1,3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини. Вина учасника ДТП, який керував автомобілем "Mercedes - Benz 312D", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 встановлена у судовому порядку постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20.05.2019 у справі № 310/2780/19. Відповідно до п. 22.1, ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Положеннями ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Згідно абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту. Позивач виплатив страхове відшкодування у розмірі 27 093,45 грн шляхом переказу коштів на рахунок страховика ТОВ "Ілта". Отже позивач поніс фактичні затрати у розмірі 27093,45 грн. За твердженням позивача, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля "Mercedes - Benz 312D", реєстраційний номер « НОМЕР_1 », на момент ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська Пожежно - Страхова компанія" на підставі полісу № АО/0800002. Полісом № АО/0800002 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб (100 000,00 грн) та франшизу 2000,00 грн, також, даним полісом встановлено, що застрахованим транспортним засобом є "Viper 50F" (тип ТЗ : А1, назва типу: мотоцикли та моторолери до 300 куб. см.), реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN - код: НОМЕР_2 . За твердженням позивача, Приватним акціонерним товариством "Українська Пожежно - Страхова компанія" при укладені полісу № АО/0800002 було допущено помилку в частині визначення назви та типу застрахованого транспортного засобу. Також, позивач стверджує, що VIN - код: НОМЕР_2 є закріпленим за автомобілем "Mercedes - Benz 312D", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що на думку позивача, є також відображеним у витягу з довідки поліції. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, зазначив, що до матеріалів справи не додано витягу з довідки Національної поліції України, крім того, даний документ не зазначено позивачем у тексті позовної заяви та в переліку додатків до неї. Також суд вказав, що позивачем до матеріалів справи не додано витягу з довідки Національної поліції України, на підставі якої можливо встановити приналежність VIN - коду: НОМЕР_2 автомобілю "Mercedes - Benz 312D" (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), або обставину стосовно того, що даний автомобіль застраховано Приватним акціонерним товариством "Українська Пожежно - Страхова компанія" на підставі полісу № АО/0800002. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, не погоджується із зазначеним висновком суду, вважає, що такий зроблений без повного дослідження матеріалів справи. Поза належною увагою суду першої інстанції залишилось те, що постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20.05.2019 у справі № 310/2780/19, ОСОБА_2 , який керував автомобілем «Mercedes-Benz 312D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Також слід звернути увагу, що відповідно до полісу обов`язкового страхвання №АО 000800002 страховою компанією ПаАТ «УПСК» за державним реєстраційним номером транспортного засобу « НОМЕР_1 » зареєстровано транспортний засіб з він-кодом НОМЕР_2 . Суд звертає увагу, що він-код транспортного засобу є індивідуальним, неповторним та не може дублюватись на іншому транспортному засобі. Досліджуючи подані сторонами докази, колегія суддів звертає увагу, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 13 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до аналогічних положень частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Вичерпний перелік підстав звільнення від доказування закріплює стаття 75 вказаного Кодексу. Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Таким чином, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Водночас, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс. Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18. Додатково колегія суддів зазначає, що із внесенням 17.10.2019 змін до Господарського процесуального кодексу України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Іншими словами тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 910/16586/18, від 26.11.2020 у справі № 904/5217/19. Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Отже, враховуючи вищевикладене, зважаючи на доводи позивача та заперечення відповідача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сукупність наявних у матерілах доказів свічить про те, що він-код транспортного засобу НОМЕР_2 належить саме автомобілю «Mercedes - Benz 312D», реєстраційний номер НОМЕР_1 . В свою чергу, відповідач в порушення вимог стеттй 74-76 ГПК України не подав належних та допустимих доказів протилежного. Відповідач не довів, що під держаним реєстраційним номером транспортного засобу « НОМЕР_1 » з він-кодом НОМЕР_2 зареєстровано не «Mercedes - Benz 312D», а інший тип транспортного засобу, який він застрахував за полісом обов`язкового страхування №АО 000800002. Отже, суд оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, враховуючи положення статтей 73, 74, 76-79 ГПК України вважає, що докази, надані позивачем на підтвердження своїх позовних вимог, є більш вірогідними, аргументи відповідача позовних вимог не спростовують. Суд зауважує, що сам факт неправильного зазначення типу транспортного засобу у полісі обов`язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є підставою для звільнення від виплати страхового відшкодування в порядку суброгації. Зважаючи на викладене в сукупності, відсутні підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, і відповідачем не надано доказів сплати вказаного страхового відшкодування, як після подання позову, так і в ході апеляційного перегляду цієї справи. Крім того, позивач у доводах апеляційної скарги наголошує на тому, що транспортний засіб з реєстраційним номером « НОМЕР_1 » з він-кодом НОМЕР_2 належить саме автомобілю «Mercedes - Benz 312D», що підтверджується витягом довідки НПУ щодо учасників ДТП. Цей витяг позивач долучив до матеріалів апеляційної скарги. Колегія суддів не надає правової оцінки цьому доказу, як такому, що подано з порушенням процедури подачі доказів у справі на стадії апеляційного розгляду справи та з порушенням положень ст.ст. 80, 269 ГПК України. Згідно з приписами частини третьої статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Посилаючись на зазначений доказ, позивач у доводах апеляційної скарги не обґрунтовує причини неподання цих доказів до місцевого господарського суду, не зазначає поважності причин. В той же час, суд апеляційної інстанції вважає, що сукупність поданих позивачем належних та допустимих доказів достатньо для прийняття рішення про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 23 748,34 грн страхового відшкодування (за розрахунком: матеріальний збиток з урахуванням зносу 25 748,34 грн - 2000,00 грн франшиза). Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. За встановлених обставин, Північний апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що оскаржене рішення прийняте із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, невірним застосуванням норм матеріального права, а тому, відповідно до положень ст. 277 ГПК України, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову. Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню. Судові витрати. На підставі ст. 129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням позову та апеляційної скарги, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2102,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 3153,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №910/7982/21 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити, виклавши резолютивну частину у наступній редакції: «Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська Пожежно - Страхова Компанія" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська,40, ідентифікаційний код 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А, ідентифікаційний код 30 859524) - 23 748,34 грн страхового відшкодування, 2270,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви».

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська Пожежно - Страхова Компанія" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська,40, ідентифікаційний код 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А, ідентифікаційний код 30 859524) 3153,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва. 5.Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови суду складено та підписано - 22.12.2021. Головуючий суддя В.А. Корсак Судді Л.П. Зубець О.О. Євсіков